Блог

Федоренко

Яким чином ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів?

09.07.2024 09:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (ФОП), які відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.
При цьому ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податкова декларація екологічного податку наявна для заповнення в Електронному кабінеті

09.07.2024 09:22

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова декларація екологічного податку подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року № 715, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 07.09.2023 № 488, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2023 року за № 1666/40722 (далі – Декларація).
При цьому звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 07.09.2023 № 488 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку» спрощено форму Декларації, з якої виключено рядки 8 додатків до неї та відповідні примітки, які пов’язані з обчисленням та декларуванням пені.
Електронна форма чинної Декларації доступна для скачування на вебпорталі ДПС у розділі: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Інші податки (код форми J 0302006 для юридичних осіб та F 0302006 для фізичних осіб).
Також форма Декларації наявна для заповнення в Електронному кабінеті.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників ПДВ!

09.07.2024 09:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до підпунктів «є» та «ж» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України «Про оборонні закупівлі», що класифікуються за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД: 8806 та 8807 (тільки для частини для безпілотних літальних апаратів).
Згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 розділу І Закону України від 17 липня 2020 року № 808-IX «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон № 808-IX) товари оборонного призначення – озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв’язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп’ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808-IX, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Водночас, державні замовники у сфері оборони – це визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України (пункт 10 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808-IX).
Крім того, згідно з абзацом шість підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель безпілотних літальних апаратів без озброєння та їх частин, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД.
При цьому відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808-IX оборонні закупівлі – здійснення державним замовником закупівель товарів, робіт і послуг, призначених для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Державний контракт (договір) – угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення (пункт 17 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808-IX).
Виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель – суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб’єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об’єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом № 808-IX (пункт 2 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808-IX).
У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпунктів 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель), положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються щодо таких операцій (абзац 13 підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначено статтею 200 розділу V Кодексу.
Згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 розділу V Кодексу визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 прим.1.3 статті 200 прим.1 розділу V Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 прим.1.3 статті 200 прим.1 розділу V Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Платники податків, які на виконання державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель здійснюють операції з постачання товарів, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД, які відповідно до підпунктів 4 та 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ, до бюджетного відшкодування можуть включати від’ємне значення сум ПДВ, що утворилось внаслідок не застосування пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу відповідно до абзацу 13 підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.
Отже, з урахуванням підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 розділу V Кодексу при від’ємному значенні різниці між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду платник ПДВ має право заявити таку суму, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом декларації, до бюджетного відшкодування на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету шляхом заповнення рядка 20.2 та відповідно рядків 20.2.1 та/або 20.2.2 декларації, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (із змінами), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 розділу V Кодексу та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 розділу V Кодексу, – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до Кодексу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Визначення коду виду сплати при заповненні реквізиту «Призначення платежу» у разі сплати нарахованої пені з військового збору

09.07.2024 09:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжних інструкцій під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску врегульовано наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148, із змінами (далі – Порядок) із наведенням прикладів.
У реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюються такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
Перелік кодів видів сплати, які використовуються платниками, визначено у додатку 1 до Порядку.
У випадках сплати пені за порушення термінів сплати грошового зобов’язання платником заповнюється код виду сплати «101» – «Сплата суми податків, зборів, платежів, єдиного внеску».
У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.
Актуальні реквізити рахунків для сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Для формування своєї позитивної податкової історії платник ПДВ має відповідати певним показникам

09.07.2024 09:15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ визначено у додатку 2 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», із змінами (далі – Порядок).
Відповідно до п. 5 Порядку платник ПДВ, яким складено та/або подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Згідно з п. 7 Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/ розрахунку коригування, складених платником ПДВ, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 9 Порядку визначено, що платник ПДВ отримує розраховані показники позитивної податкової історії через Електронний кабінет.
Отже, платник податку відповідає показникам позитивної податкової історії, якщо такий платник відповідає щонайменше одному з показників позитивної податкової історії, визначених у додатку 2 Порядку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

З ввезених товарів платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 88,8 млн грн акцизного податку

09.07.2024 09:10

Впродовж першого півріччя 2024 року до загального фонду державного бюджету з ввезених товарів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 88,8 млн грн акцизного податку, що майже на 64,0 млн грн більше ніж у січні – червні 2023 року. Темп росту склав 356,5 відсотків.
Нагадуємо, що 20.07.2024 – останній день подання декларації з акцизного податку за червень 2024 року, 30.06.2024 – останній день сплати акцизного податку за червень 2024 року.
Звертаємо увагу, що акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується за кодом бюджетної класифікації 14030000.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

З початку року надходження ПДФО до місцевих бюджетів Дніпропетровщини склали понад 10,7 млрд гривень

09.07.2024 09:08

У січні – червні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 10,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року на 1,5 млрд грн, або на 16,7 відсотків.
«Сьогодні кожний громадянин України має усвідомити, що сумлінна сплата податків – це потужний фундамент відповідного фінансового забезпечення нашої обороноздатності. Наразі позитивна динаміка надходжень ПДФО від платників регіону є показником роботи бізнесу та легальних трудових відносин. Дякуємо активному бізнесу за відповідальне ставлення до своїх податкових зобов’язань!» – зазначила Наталя Федаш.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Контроль за обігом підакцизної продукції та сплатою акцизного податку: результати роботи податківців Дніпропетровщини

09.07.2024 09:07

Протягом першого півріччя 2024 року до загального фонду державного бюджету України від платників Дніпропетровщини надійшло понад 245 млн грн акцизного податку, що становить майже 123,7 відс. відповідно до планових показників, тобто загальні додаткові надходження складають понад 47 млн грн (2023 рік – 148,2 млн гривень).
З вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) у І півріччі 2024 року до загального фонду держбюджету надійшло понад 156,2 млн грн акцизного податку, що становить 119,9 відс. відповідно до запланованих, додаткові надходження складають майже 26 млн грн (2023 рік – 123,3 млн гривень).
З ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) протягом І півріччя п. р. надійшло 88,8 млн грн акцизного податку, що становить 131,0 відс. відповідно до запланованих, додаткові надходження складають 21 млн грн (2023 рік – 24,9 млн гривень).
Що стосується надходжень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів до місцевих бюджетів області у січні – червні 2024 року, то вони склали майже 263 млн грн, це 105,3 відс. відповідно до запланованих. Надходження значно перевищують показник аналогічного періоду 2023 року (у 2023 році – 235,7 млн гривень).
При цьому, обсяг реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (виторги РРО/ПРРО) у січні – червні 2024 року склав 4 791,1 млн гривень.
Обсяг реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (виторги РРО/ПРРО) протягом півріччя 2024 року – 7 210,1 млн гривень.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу суб’єктів господарювання, що діяльність з реалізації товарів та використання РРО/ПРРО здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства з обов’язковим веденням товарного обліку під час реалізації підакцизної групи товарів.
«Саме надходження акцизного податку задля наповнення дохідної частини бюджетів усіх рівнів, особливо в умовах воєнного стану, є одним із пріоритетних завдань податківців Дніпропетровщини», – зазначив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федір Терханов.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ДПС підтримує конструктивний діалог з платниками податків для вирішення проблематики розгляду податкових спорів

09.07.2024 09:06

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/800515.html повідомила.
Окремі питання правозастосування у податкових спорах – такою стала тема дискусійної панелі, організованої Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, у роботі якої взяли участь представники Державної податкової служби України.
Під час професійної дискусії розглядалися проблематика застосування правових норм в податкових відносинах та шляхи вирішення спірних питань з урахуванням інтересів держави і суспільства.
«Формат, у якому проходить зустріч, підтверджує наше переконання, що лише спільні зусилля платників податків і органів влади здатні забезпечити фінансову стабільність та сприяти збільшенню надходжень до бюджету, що вкрай важливо для функціонування нашої держави. І від справедливих рішень у податкових спорах залежить як захист інтересів держави так і захист прав платників податків», – зазначила очільниця ДПС Тетяна Кірієнко.
Вона підкреслила, що ДПС завжди готова до відкритого конструктивного діалогу з усіх аспектів своєї діяльності для покращення роботи з адміністрування податків, зокрема, вирішення податкових спорів.
Учасники заходу, серед іншого, обговорили особливості судового розгляду спорів щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників! Довідка від нерезидента відповідно до статті 103 ПКУ: форма, легалізація, переклад

09.07.2024 09:05

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
Державна податкова служба України (далі – ДПС) повідомляє, що у разі виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, нерезидент може подати відповідну довідку для підтвердження свого статусу резидента задля звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку.
Згідно з пунктом 103.2 статті 103 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. У разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови, що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму.
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України передбачено статтею 103 ПКУ.
Згідно з пунктом 103.4 статті 103 ПКУ підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Відповідно до пункту 103.5 статті 103 ПКУ довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Довідка про податковий статус нерезидента видається компетентним (уповноваженим) органом країни нерезидента. У контексті статті 103 ПКУ, компетентний орган визначається відповідно до положень міжнародних договорів, укладених Україною з іншими країнами. Тобто, такими компетентними (уповноваженими) органами є Міністерство фінансів/податкова служба відповідної договірної держави або уповноважений представник цих державних органів.
Важливо відзначити, що форма довідки про податковий статус нерезидента не має універсального вигляду, в кожному випадку ця форма затверджується органом відповідної іноземної країни згідно з її законодавством. Тобто, не існує стандартизованої форми для видачі довідки про податковий статус нерезидента, проте, кожна така довідка (сертифікат, тощо) зазвичай містить наступні елементи:
- Назву платника податку.
- Податковий рік, за який видана довідка (сертифікат, тощо).
- Дату видачі документа.
- Підпис уповноваженої особи, яка уповноважена видавати довідку (сертифікат, тощо).
- Повідомлення про те, що вказані платники податку є резидентами у змісті відповідного договору про уникнення подвійного оподаткування.
Звертаємо увагу, що ПКУ не передбачена можливість використання довідки, яка підтверджує податковий статус нерезидента, наданої у електронному вигляді з метою застосування переваг міжнародного договору у частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку.
Для визнання довідки дійсною на території України, вона повинна пройти процедуру легалізації.
Легалізація іноземних документів - це процедура, яка забезпечує визнання законності та автентичності офіційних документів, виданих в іншій країні, на території держави, де вони мають бути використані. Ця процедура регулюється міжнародними та внутрішніми правовими нормами країн. Спосіб легалізації довідки залежить від країни, резидентом якої є особа, що отримує доходи, а саме: консульської легалізації, проставляння апостилю, або без будь-якого підтвердження (тобто без консульської легалізації та без апостилю).
Порядок консульської легалізації офіційних документів установлюється Віденською конвенцією «Про консульські зносини» 1963 року, міжнародними договорами та чинним законодавством України, а також Інструкцією про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженою наказом Міністерства закордонних справ України № 113 від 04.06.2002 (далі – Інструкція).
Так, консульська легалізація офіційних документів, відповідно до Інструкції, це процедура підтвердження дійсності оригіналів офіційних документів або засвідчення справжності підписів посадових осіб, уповноважених засвідчувати підписи на документах, а також дійсності відбитків штампів, печаток, якими скріплено документ.
Консульська легалізація полягає у підтвердженні відповідності документів законодавству держави їхнього походження та є засвідченням достовірності підпису посадової особи, її статусу та печаткою уповноваженого державного органу на документах та актах для їх подальшого використання на території іншої держави. Консульська легалізація документів може бути проведена або на території держави, яка видає цей документ, або на території держави, де використовується цей документ.
22 грудня 2003 року для України набула чинності Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року (далі – Гаазька конвенція).
Офіційні документи, які будуть використовуватись на території держав - учасниць Гаазької конвенції, мають бути засвідчені спеціальним штампом «Apostille» (далі - апостиль), проставленим компетентним органом держави, в якій був складений документ та не потребують будь-якого подальшого засвідчення (легалізації).
Країнами-учасницями Гаазької конвенції є більшість держав світу, включаючи країни Європейського Союзу, Сполучені Штати Америки, Австралію, Японію, Індію та багато інших, які визнають процедуру апостилювання для легалізації документів між собою.
У Гаазькій конвенції закріплюється єдиний зразок апостиля, що має стандартизований формат і містить необхідні реквізити для підтвердження автентичності офіційних документів, виданих у країнах-учасницях Гаазької конвенції.
Офіційні документи, на яких проставлено апостиль, не потребують будь-якого подальшого засвідчення (легалізації).
Відповідно до частини другої статті 3 Гаазької конвенції дотримання процедури проставлення апостиля не може вимагатися державами – учасницями Конвенції, якщо існують угоди між двома або декількома державами, які відміняють або спрощують дану процедуру, або звільняють сам документ від легалізації.
До 29.12.2023 року Україна була учасницею Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року (далі - Конвенція 1993 року). Відповідно до висновку Міністерства юстиції України документи податкових установ іноземних держав, які є учасниками договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, на територіях Договірних Сторін повинні були прийматися без будь-якого додаткового засвідчення.
За інформацією Міністерства закордонних справ України дію Конвенції 1993 року та Протоколу до неї для України припинено з 29.12.2023 (лист Міністерства закордонних справ України від 06.01.2023 № 72/14-612-2008)
Таким чином, з дати припинення дії Конвенції 1993 року у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь до документів, виданих на території цих країн, при їх пред’явленні на території України застосовуватиметься вимога засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року, яка залишається чинною у відносинах України з російською федерацією і республікою білорусь.
У відносинах з Азербайджанською Республікою, Республікою Вірменія, Республікою Казахстан, Киргизькою Республікою, Республікою Таджикистан, Туркменістаном Конвенція 1993 року діяла до дати виходу України, тобто до 29.12.2023 року.
У відносинах з Республікою Молдова, Республікою Узбекистан та Республікою Грузія діють двосторонні міжнародні договори, на підставі яких іноземні офіційні документи можуть прийматися в Україні без додаткового засвідчення.
Відповідно до роз’яснення щодо застосування міжнародних договорів України про правову допомогу в частині, що стосується скасування вимоги легалізації іноземних офіційних документів (лист Мін’юсту від 12.02.2021 № 1326/12.1.1/26-21), наявність відповідних положень не можна тлумачити як такі, що автоматично передбачають прийняття компетентними органами України без будь-якого додаткового засвідчення усіх офіційних документів, складених органами іноземних держав, які є сторонами таких договорів.
Звільнення офіційних документів від вимоги легалізації чи іншого додаткового посвідчення (апостиля) на підставі відповідних положень міжнародних договорів України не скасовує вимоги щодо надання засвідченого перекладу документа на офіційну мову держави, на території якої документ пред’являється чи буде використовуватися.
Отже, довідки про статус податкового резидента, які подаються податковим органам, повинні відповідати вимогам офіційних документів та бути перекладеними на державну мову. Переклад повинен бути засвідчений нотаріусом. Якщо нотаріус не володіє відповідною мовою, переклад може здійснюватися перекладачем, а підпис перекладача підтверджується нотаріусом (стаття 79 Закону України від «Про нотаріат»)
Проте, переклад нотаріально засвідченої копії довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, не має такої ж юридичної сили, як оригінал. Автентичність копії довідки (достовірність, відповідність її оригіналові) має бути засвідчено.
Щодо строку дії довідки, то в законодавстві України визначено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (пункт 103.8 статті 103 ПКУ)
Довідка повинна бути в наявності у податкового агента на момент виплати доходу, оскільки саме вона є однією з підстав для звільнення від оподаткування доходів нерезидента в момент їх виплати.
Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі надання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року. Таким чином, довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.
У разі неподання нерезидентом довідки доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (пункт 103.10 статті 103 ПКУ).
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/800496.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18859. Попередня cторінка | Сторінка 839 з 1886 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua