Блог

Федоренко

Чи застосовується відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) у касах готівки?

16.07.2024 09:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 148), готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) (або розрахункових книжок), визначений п. 11 розд. II Положення № 148.
Підпунктом 18 п. 3 розд. I Положення № 148 визначено, що оприбуткування готівки – це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.
Згідно з абзацом другим п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Разом з тим Положенням № 148 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено фінансової відповідальності за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) готівки.
Водночас невиконання норм Положення № 148 в частині готівкових розрахунків за товари (послуги) може призвести до адміністративної відповідальності згідно зі ст.ст. 163 прим. 15 та 164 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х, із змінами.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податок на нерухоме майно: від платників надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини склали понад 465,3 млн гривень

16.07.2024 09:13

У першому півріччі 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло понад 465,3 млн грн, що на понад 62,7 млн, або на 15,6 відc., більше ніж у першому півріччі 2023 року.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Майже 4,5 млрд грн ПДФО – внесок до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

16.07.2024 09:12

У січні – червні 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 4,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, ці надходження більше ніж у відповідний період 2023 року на понад 548,0 млн грн, або майже на 14 відсотків.
Наталя Федаш висловила вдячність всім платникам, які працюють і забезпечують позитивну динаміку надходжень до бюджетів.
Очільниця податкової служби області зазначила, що легалізація ринку праці – під особливою увагою податківців.
«Для всіх роботодавців порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим. Він включає три основні кроки: укладення трудового договору, оформлення наказу про прийняття працівника на роботу та повідомлення до Державної податкової служби. З моменту укладення трудового договору найманий працівник має трудові права й соціальні гарантії. Заробітна плата виплачується регулярно на рівні, не нижчому за мінімальну зарплату. Отже, працювати за трудовим договором – вигідно!» - констатувала Наталя Федаш.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Послуги, роз’яснення, практична допомога: результати роботи мобільного ЦОПу за І півріччя поточного року

16.07.2024 09:10

Забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів платниками – один з важливих напрямків роботи податкової служби Дніпропетровщини.
З метою надання адміністративних послуг протягом І півріччя 2024 року податківцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, здійснено 1 200 виїздів до мешканців територіальних громад Дніпропетровської області та внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
У тому числі, з початку поточного року мобільний ЦОП здійснив 388 адресних виїздів до маломобільної групи населення та 751 виїзд до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.07.2024 фахівцями мобільного ЦОПу надано 4 026 адміністративних послуг, у т. ч. 573 адміністративні послуги під час адресних виїздів до маломобільних груп населення та 10 036 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровщини до фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось 6 010 громадян, якими отримано 1 761 адміністративна послуга та 5 167 інших послуг.
Мобільний ЦОП – зручний формат податкового сервісу і оперативного надання адміністративних послуг для платників.
Робота триває.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – червень 2024 року

16.07.2024 09:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/802965.html повідомила.
За січень – червень 2024 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 15,3 %;
«Переробна промисловість» – 15,1 %;
«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – 13,7 % від загального збору до Зведеного бюджету України;
«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 10,9 %.
Найбільше зростання сплати за січень – червень 2024 року відносно січня – червня 2023 року відбулось у таких галузях:
«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – зростання у 2,7 раза, або +73,9 млрд гривень;
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – зростання на 23,4 %, або +24,7 млрд гривень;
«Переробна промисловість» – зростання на 18,4 %, або +20 млрд грн;
«Професійна, наукова та технічна діяльність» – зростання на 78,2 %, або +18,8 млрд гривень.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ДПС та МВФ продовжують співпрацю у сфері податкового адміністрування

16.07.2024 09:07

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 15 липня 2024 року, розпочала роботу чергова місія Податково-бюджетного департаменту Міжнародного валютного фонду, участь у якій беруть представники Державної податкової служби України.
Відповідно до графіка технічних місій Податково-бюджетного департаменту МВФ та попередньо узгоджених з експертами МВФ пріоритетних напрямів взаємодії, робота зосереджуватиметься, зокрема, на оцінці вартості податкових пільг.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/802903.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Опановуємо основи ментального здоров’я

15.07.2024 09:23

Допомогти кожному знайти можливості посилення власної стійкості, навчити, як розвивати її самостійно – мета проєкту психологічної підтримки «Razom з тобою», в якому приймають участь податківці Дніпропетровщини.
Разом з фахівцями Дніпропетровського обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Дніпропетровської обласної ради податківці вчаться керувати власним емоційним станом та ефективно долати стресові ситуації.
Піклування про ментальне здоров’я – на часі для кожного українця.
Налаштовані на плідну роботу!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Які дії суб’єкта господарювання перед початком використання ПРРО від ДПС для операційної системи iOS (Apple) та Web?

15.07.2024 09:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб’єкти господарювання можуть безкоштовно завантажити відповідне програмне забезпечення (ПЗ) на вебпорталі ДПС України.
Для використання ПРРО від ДПС суб’єкту господарювання потрібно:
1. Завантажити та встановити ПЗ ПРРО відповідне операційній системі пристрою – з AppStore для iOS (версії 15 або новіше), з PlayMarket для Android (версії 8.1 або новіше), з вебпорталу ДПС для Windows (версії 7 SP1 або новіше). Для використання вебверсії перейти за посиланням: https://webrro.tax.gov.ua/account/login?ReturnUrl=/.
2. Переконатись, що суб’єктом господарювання подано через Електронний кабінет або Єдине вікно подання електронної звітності наступні форми:
– повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20–ОПП (ідентифікатор форми F1312005 для фізичних осіб – підприємців, J1312005 для юридичних осіб);
– заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1–ПРРО (ідентифікатор форми F1316605 для фізичних осіб – підприємців, J1316605 для юридичних осіб);
– повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою № 5–ПРРО (ідентифікатор форми F1391802 для фізичних осіб – підприємців, J1391802 для юридичних осіб (далі – Повідомлення за ф. № 5–ПРРО)).
3. Запустити застосунок та авторизуватися за допомогою КЕП, який було вказано в Повідомленні за ф. № 5-ПРРО.
Звертаємо увагу, що ПРРО, яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі, має такі можливості:
– створення та реєстрація фіскальних чеків;
– легке додавання товарів та послуг у фіскальний чек;
– друк та відправка фіскальних чеків покупцям на пошту або у месенджери;
– відкриття/закриття зміни;
– службове внесення/службова видача;
– ведення довідників номенклатури;
– експорт/імпорт довідників номенклатури;
– продаж товарів/послуг, відсутніх в довіднику номенклатури;
– використання сканера штрих-кодів;
– використання різних форм розрахунку (готівкова/безготівкова/комбінована (готівка/картка));
– просте оформлення знижки на окремий товар або всю суму чека;
– оформлення повернення товарів та чеків повернення;
– формування та перегляд X-звіту;
– формування та перегляд Z-звіту;
– автоматичне або ручне закриття зміни та відправка Z-звіту.
Керівництво користувачів безкоштовного програмного рішення ДПС для версій WEB, Android, iOS та Windows розміщені за посиланням: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Керівництво користувача безкоштовного ПРРО (WEB, Android, iOS, Windows) (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи визнаються КО з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг) резиденту/нерезиденту від нерезидента/резидента?

15.07.2024 09:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованими операціями (КО) є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема:
- господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ (п.п. «а» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ);
- зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів (п.п. «б» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ);
- господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав (п.п. «в» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ);
- господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України (абзац перший п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ);
- господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні (п.п. «ґ» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).
Таким чином, однією з умов визнання операцій контрольованими є можливість впливу таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Абзацами першим – третім п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ передбачено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Крім того, згідно з п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно: операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо, а також операції з придбання (продажу) послуг.
Відповідно до п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги це:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Підпунктом 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Продаж результатів робіт (послуг) – будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об’єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) (п.п. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, операції з безоплатної передачі товарів, надання робіт (послуг) прирівнюються до продажу таких товарів (робіт, послуг).
Згідно з абзацом першим п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі – НП(С)БО 15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню (абзац перший п. 21 НП(С)БО 15).
Згідно з п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі – НП(С)БО 16) витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.
Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 НП(С)БО 16).
Пунктом 7 НП(С)БО 16 встановлено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
З урахуванням зазначеного, оскільки операції з безоплатного отримання від нерезидента товарів (робіт, послуг) враховуються у складі доходу резидента, а операції з безоплатного надання товарів (робіт, послуг) нерезиденту – у складі витрат резидента згідно з правилами бухгалтерського обліку та впливають на фінансовий результат до оподаткування, і як наслідок на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, то такі операції визнаються контрольованими за умови, якщо вони здійснюються з нерезидентами, визначеними у п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, а також за умови досягнення критеріїв, встановлених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Отримано послугу від нерезидента, місце постачання – митна територія України: що з податковим кредитом, якщо...

15.07.2024 09:15

Отримано послугу від нерезидента, місце постачання – митна територія України: що з податковим кредитом, якщо реєстрація ПН в ЄРПН була зупинена, а рішення про її реєстрацію прийнято в наступному періоді?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відс. для послуг, визначених абзацами четвертим - шостим п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.
При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.
Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Згідно із п. 187.8 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України є дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ визначено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Згідно з п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Платник податку через електронний кабінет платника податку шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (п. 25 Порядку № 1246).
Пунктом 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216, визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Таким чином, після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН, податкова накладна / розрахунок коригування до податкової накладної реєструється в ЄРПН тією датою, якою податкову накладну / розрахунок коригування до податкової накладної було надіслано для реєстрації в ЄРПН, що зафіксована у квитанції.
Платник податку з метою визначення податкового періоду, у якому платник податку має право включити суми ПДВ до податкового кредиту на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, використовуючи інформацію, що міститься у електронному кабінеті платника податку, може встановити факт та дату реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Враховуючи викладене, отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної, своєчасно поданої на реєстрацію в ЄРПН, у наступних звітних (податкових) періодах.
Тому, за операцією з отримання послуги від нерезидента, місце постачання якої визначається на митній території України, якщо реєстрація податкової накладної, своєчасно надісланої для реєстрації в ЄРПН, була зупинена, а рішення про її реєстрацію прийнято в наступному періоді, платник податку буде мати право на податковий кредит за такою податковою накладною датою її реєстрації в ЄРПН.
За такою податковою накладною платник податку може включити суми ПДВ до складу податкового кредиту у наступних податкових періодах, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної, або подати уточнюючий розрахунок за податковий період, у якому податкову накладну було складено (за умови своєчасної її реєстрації в ЄРПН).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18859. Попередня cторінка | Сторінка 833 з 1886 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua