Блог

Федоренко

Фідбек від податківців: продовжуємо комунікації з Федерацією організацій роботодавців Дніпропетровщини

09.08.2024 10:04

За зверненням на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) в рамках Меморандуму про співпрацю між ГУ ДПС та Федерацією організацій роботодавців Дніпропетровщини (ФОРД) відбулось чергове засідання робочої групи.
Головна мета комунікації – взаємодія податкової служби з платниками щодо обговорення актуальних питань. Такий механізм реалізації податкової політики сприяє забезпеченню неперервного розвитку податкових відносин між бізнесом, громадськістю, з одного боку, та податковими органами – з іншого.
Питання реєстрації податкових накладних в ЄРПН, відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості, податкова заборгованість – сфера обговорення учасниками заходу.
Як зазначила Наталя Федаш, сьогодні комунікація з платниками є першочерговим завданням. Оперативне доведення до платників положень та новацій податкового законодавства, проведення роз’яснювальної роботи – пріоритет податкової політики.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Представники ДПС та РБО обговорили питання оподаткування

09.08.2024 10:01

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/810325.html повідомила.
Актуальні питання оподаткування, з якими звертаються платники до Ради бізнес-омбудсмена, обговорили сьогодні представники ДПС та РБО під час засідання експертних груп за участі в. о. заступника Голови ДПС Євгенія Сокура та Бізнес-омбудсмена Романа Ващука.
Як відзначив Євгеній Сокур, на сьогодні співпраця податкової служби та РБО є результативною, про що свідчить динаміка надходження звернень. Так, з початку цього року проведено 7 засідань експертних рад, на яких розглянуто звернення від 224 компаній.
«Наші зустрічі завжди є конструктивними, адже дають змогу виявити ті моменти, де нам потрібно з вами працювати. Приємно, що більше половини рішень приймаються позитивно на користь платника, а це свідчить про те, що РБО фахово працює над відбором звернень платників, які мають потенціал та виконують податкове законодавство, і ДПС, у свою чергу, оперативно опрацьовує усі ризики та надає потрібну інформацію, що допомагає неупередженому вирішенню справ», – зазначив Євгеній Сокур.
Він також акцентував увагу на запровадженні експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками, ухваленому Урядом наприкінці минулого місяця. За його словами, він закладає основи програми CRM в роботі податкової служби і є підґрунтям для переформатування її діяльності.
Під час зустрічі учасники розглянули питання адміністрування податку на додану вартість, зупинення реєстрації податкових накладних. Також було обговорено стан виконання податковою службою судових рішень, обмін інформацією з митними органами.
Представники ДПС надали відповіді на питання платників, розʼяснили окремі норми податкового законодавства.
Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.
Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо уточнення сплачених сум податку на прибуток з деяких доходів нерезидентів

08.08.2024 09:47

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з підпунктом «ґ» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) лізингова/орендна плата – є дохід, отриманий нерезидентом із джерелом його походження з України, який оподатковується в порядку і за ставками, визначеними Кодексом.
Відповідно до підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Згідно з пунктом 3.2 статті 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Протягом 2017 – 2023 років на користь нерезидентів, які зареєстровані в юрисдикціях, в яких термін «роялті» включає в собі плату за користування обладнанням, здійснено виплати доходів у вигляді лізингу на загальну суму 13 100 млн грн, що звільнені від оподаткування.
Значні виплати здійснюються на користь компаній, що зареєстровані в Республіці Кіпр (64 %), Туреччині (11 %), Португалії (11 %), Естонії (3 %), Польщі (3 %) та інші.
Зокрема, у 27 конвенціях про уникнення подвійного оподаткування (Естонія, Польща, Литва, Латвія, Болгарія, Бразилія, Чехія, Кіпр, Азербайджан, Алжир, В’єтнам, Єгипет, Йорданія, Ісландія, Казахстан, Саудівська Аравія, Лівія, Марокко, Мексика, Монголія, Пакистан, Сінгапур, Словенія, Таїланд, Туреччина, Туркменістан, Узбекистан) (далі – Конвенцій) відповідно до статті 12 термін «роялті» означає платіж, зокрема, за користування або за надання права користування промисловим, комерційним або науковим обладнанням.
Згідно з пунктом 2 статті 3 Конвенцій, при їх застосуванні Договірною Державою будь-який термін, не визначений в конвенціях, має те значення, яке надається йому законодавством цієї Держави щодо податків, на які вони поширюються, якщо з контексту не випливає інше.
Відповідно до пункту 1 статті 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23.05.1969 (далі – Віденська конвенція), договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їх контексті, а також у світлі об’єкта і цілей договору. Стаття 32 Віденської конвенції дозволяє звертатися до додаткових засобів тлумачення, в тому числі до підготовчих матеріалів та до обставин укладення договору, якими для цілей конвенцій про уникнення подвійного оподаткування є Коментарі до Модельної податкової конвенції ОЕСР та Коментарі до Типової конвенції ООН про уникнення подвійного оподаткування у відносинах між розвинутими країнами та країнами, які розвиваються (далі – Типова конвенція ООН).
Враховуючи те, що визначення «роялті», викладене у статті 12 Конвенції, відповідає пункту 3 статті 12 Типової конвенції ООН, необхідно звертатися до Коментарів до неї.
Відповідно до пункту 13.2 Коментарів до статті 12 Типової конвенції ООН, промислове, комерційне чи наукове обладнання може також включати (перелік не є вичерпним) кораблі, літаки, автомобілі та інші транспортні засоби, крани, контейнери, супутники, трубопроводи та кабелі тощо.
Враховуючи вказане вище, при застосуванні Конвенції в Україні для цілей класифікації платежу (винагороди, компенсації) як платежу за «користування або за надання права користування промисловим, комерційним або науковим обладнанням» термін «промислове, комерційне або наукове обладнання» необхідно тлумачити в широкому сенсі, таким чином, щоб він охоплював будь-яку комбінацію механізмів, приладів та інструментів.
Відтак, реалізація Україною свого права на оподаткування відповідно до Конвенцій вимагатиме сплати податку в Україні у джерела виплати на платежі, які компанії – резиденти України здійснюють на користь резидентів інших країн за користування (оренду) промисловим, комерційним або науковим обладнанням, у тому числі кораблями, літаками, автомобілями та іншими транспортними засобами, кранами, контейнерами, супутниками, трубопроводами та кабелями (перелік не є вичерпним), оскільки ці платежі розглядаються як роялті відповідно до пункту статті 12 конвенцій.
Разом з тим, зауважуємо, що відповідно до підпункту 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені.
Звертаємо увагу платників, що добровільне уточнення сплачених сум податку на прибуток з доходів нерезидентів дозволить бізнесу зменшити тягар сплати штрафних санкцій та пені, які нараховуються при проведенні контрольно-перевірочної роботи.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з підакцизними товарами на підставі ліцензій!

08.08.2024 09:45

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 6 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) суб’єкт господарювання, який починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, до дня набрання чинності Законом № 3817 здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зобов’язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому Закон № 3817 набрав чинності:
- подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-B «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами (далі – Закон № 481);
- сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності Закон № 3817, або до дня отримання нової ліцензії.
Суб’єкт господарювання, який у період, визначений абзацом першим п. 6 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817, здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої не закінчився у такий період, але за якою не сплачено чергові платежі, зобов’язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності Закон № 3817, сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Пунктом 6 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 також встановлено:
- механізм розрахунку суми несплачених чергових платежів, які підлягають сплаті відповідно до цього пункту;
- право суб’єкта господарювання звернутися до органу ліцензування для уточнення суми несплачених чергових платежів, яка підлягає сплаті;
- наслідки для суб’єкта господарювання у разі невиконання ним вимоги щодо плати чергових платежів (визнання недійсною ліцензії з дати закінчення строку її дії та визнання такою, що провадилася без наявності ліцензії із застосуванням фінансових санкцій, визначених Законом № 481 – для ліцензій, строк дії яких закінчився у визначений п. 6 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 період; припинення дії ліцензії у порядку, визначеному Законом № 481, з дня несплати першого чергового платежу – для ліцензій, строк дії яких не закінчився у період дії воєнного стану).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Воєнний стан: дії платника акцизного податку, який до 27.07.2024 припинив провадження госпдіяльності, що підлягає ліцензуванню

08.08.2024 09:43

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 6 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) суб’єкт господарювання, який у період починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, до дня набрання чинності Законом № 3817 припинив провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами (далі – Закон № 481), зобов’язаний протягом двох місяців, наступних за місяцем, в якому Закон № 3817 набрав чинності:
- подати до органу ліцензування заяву про припинення дії ліцензії у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;
- сплатити не сплачені за період до дня припинення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Заява про припинення дії ліцензії у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, оформлюється суб’єктом господарювання у довільній формі та подається у паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У заяві про припинення дії ліцензії у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зазначаються такі відомості:
- про суб’єкта господарювання:
• для юридичних осіб – найменування, код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або його уповноваженого представника;
• для фізичних осіб – підприємців – прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою – підприємцем), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта), контактний номер телефону, адреса електронної пошти;
• для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, та осіб, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, – найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 ст.63 та п. 64.6 ст. 64 ПКУ, контактний номер телефону, адреса електронної пошти;
• для іноземних суб’єктів господарської діяльності – найменування та податковий номер постійного представництва, контактний номер телефону, адреса електронної пошти;
• реквізити ліцензії (ліцензій) на право провадження відповідного виду господарської діяльності (реєстраційний номер, дата видачі/надання, строк дії), провадження якої за рішенням суб’єкта господарювання припинено у період, визначений абзацом першим п. 6 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817;
• дата припинення провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Пунктом 6 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 також встановлено:
- механізм розрахунку суми несплачених чергових платежів, які підлягають сплаті відповідно до цього пункту;
- право суб’єкта господарювання звернутися до органу ліцензування для уточнення суми несплачених чергових платежів, яка підлягає сплаті;
- наслідки для суб’єкта господарювання у разі невиконання ним вимоги щодо плати чергових платежів (визнання недійсною ліцензії з дати закінчення строку її дії та визнання такою, що провадилася без наявності ліцензії із застосуванням фінансових санкцій, визначених Законом № 481 – для ліцензій, строк дії яких закінчився у визначений п. 6 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 період; припинення дії ліцензії у порядку, визначеному Законом № 481, з дня несплати першого чергового платежу – для ліцензій, строк дії яких не закінчився у період дії воєнного стану).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

У разі постачання комунікаційних послуг юридичні особи не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування

08.08.2024 09:42

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з набранням чинності 01.01.2022 Закону України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1089) платники податків – юридичні особи при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Так, п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс) визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Відповідно до п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої ‒ третьої групи суб’єкти господарювання, зокрема юридичні особи, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Тобто заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж.
Відповідно до Закону № 1089 оператор і є постачальником при постачанні електронних комунікаційних послуг. Постачальник електронних комунікаційних послуг ‒ суб’єкт господарювання, який надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг. На відміну від попереднього Закону України від 18 листопада 2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації» (діяв до 01.01.2022), який розділяв ці поняття та визначав окремо поняття «провайдер телекомунікацій» (суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку).
Водночас для застосування спрощеної системи оподаткування платники податків подають заяву за формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.09.2019 за № 1054/34025. Форма цієї заяви передбачає зазначення платниками видів діяльності за кодами КВЕД ДК 009:2010, які суб’єкт господарювання має здійснювати, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування.
Класифікація видів економічної діяльності (далі ‒ КВЕД-2010) затверджена наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396. Цей наказ визначає методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора КВЕД-2010. Згідно з КВЕД-2010 діяльність із надання послуг доступу до мережі «Інтернет» не належить до окремого класу або підкласу видів економічної діяльності, а є складовою класу 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв’язку» та класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку».
Отже, юридичні особи, які подають заяву на реєстрацію платника єдиного податку третьої групи із зазначенням КВЕД класу 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв’язку» та класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку», на сьогодні не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Звертаємо увагу, що платники єдиного податку – юридичні особи зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Також реєстрація платником єдиного податку – юридичної особи може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.
При цьому наголошуємо, що анулювання платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи з Реєстру платників єдиного податку відбувається виключно у разі здійснення таким суб’єктом господарювання заборонених видів господарської діяльності.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податковий календар на 09 серпня 2024 року

08.08.2024 09:37

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що

09 серпня 2024 року, п’ятниця, останній день подання:

- податкової декларації екологічного податку за ІI квартал 2024 року;
- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за півріччя 2024 року платниками віднесеними до третьої групи;
- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за півріччя 2024 року;
- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за ІІ квартал 2024 року;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за формою № 1-РС за липень 2024 року;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за липень 2024 року;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за формою № 3-РС за липень 2024 року;
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою № 1-ОА за липень 2024 року;
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за формою № 1-ОТ за липень 2024 року;
- податковими агентами та платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІ квартал 2024 року;
- спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість нерезидентами, які постачають фізичним особам електронні послуги, за IІ квартал 2024 року;
- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2024 року платниками, у яких базовий звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу;
- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції за ІІ квартал 2024 року;
- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за півріччя 2024 року для державних унітарних підприємств та їх об’єднань;
- податкової декларації з рентної плати за IІ квартал 2024 року з розрахунком:
• рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;
• рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
• рентної плати за спеціальне використання води;
• рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
- податкової декларації з туристичного збору за IІ квартал 2024 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від сільськогосподарських товаровиробників надійшло понад 317,4 млн грн єдиного податку

08.08.2024 09:35

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від сільськогосподарських товаровиробників надійшло понад 317,4 млн гривень.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
у I кварталі – 10 відсотків;
у II кварталі – 10 відсотків;
у III кварталі – 50 відсотків;
у IV кварталі – 30 відсотків.
Зокрема, юридичні особи, реорганізовані шляхом приєднання або утворені протягом року шляхом злиття або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (п.п. 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

На Дніпропетровщині платники сумлінно поповнюють місцеві бюджети рентною платою

08.08.2024 09:33

Протягом січня – липня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платниками спрямовано понад 1,0 млрд грн рентної плати. Порівняно з відповідними семи місяцями минулого року надходження виросли майже на 561,8 млн грн, темп росту – 214,7 відсотків.
Нагадуємо, що рентна плата – це загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Військовий збір: на підтримку обороноздатності платники Дніпропетровщини з початку поточного року спрямували понад 1,3 млрд грн

08.08.2024 09:31

Упродовж січня – липня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників надійшло понад 1,3 млрд грн військового збору. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились на понад 39,1 млн грн, або на 3 відс., у порівнянні з січнем – липнем 2023 року.
Очільниця обласної податкової висловила вдячність платникам за підтримку обороноздатності країни та звернула увагу, що 30.08.2024 – останній день сплати військового збору з доходів, нарахованих у вигляді процентів на поточний або депозитний банківський рахунок та у вигляді процентів на вклади члена кредитної спілки, а також нарахованого, але не виплаченого доходу за липень 2024 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18815. Попередня cторінка | Сторінка 808 з 1882 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua