У січні – липні 2026 року сільськогосподарські товаровиробники поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області єдиним податком на понад 515,3 млн гривень. Надходження зросли у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року майже на 31,0 млн грн, або на 6,4 відсотка..
Нагадуємо, що платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку (податок), визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву у порядку згідно з п. 298.2 ст. 298 ПКУ, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку (п.п. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Протягом семи місяців поточного року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників акцизного податку за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями понад 347,1 млн гривень. Це майже на 3,0 млн грн більше ніж у минулому році, темп росту – 100,9 відсотка.
Звертаємо увагу, що у разі повернення покупцем пива, алкогольних напоїв (у тому числі якщо повернення такого товару відбулось в іншому податковому періоді) база оподаткування акцизним податком зменшується на вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) повернутих товарів, якщо вартість таких товарів включалась до такої бази оподаткування акцизним податком.
При цьому, дата проведення розрахункової операції з видачі готівкових коштів за повернутий покупцем товар або оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк такого покупця відповідає податковому періоду, коли відбувається таке зменшення бази оподаткування акцизним податком.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Упродовж січня – липня 2026 року платники Дніпропетровщини перерахували до загального фонду державного бюджету майже 3 646,0 млн грн податку на прибуток підприємств. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, надходження зросли на понад 153,8 млн грн, або на 4,4 відс., порівняно з аналогічним періодом минулого року.
«Висловлюємо вдячність кожному, хто сьогодні працює, наповнює бюджети, і своїм особистим внеском підтримує роботу економіки країни», – підкреслив Юрій Павлютін.
Звертаємо увагу, що у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року, такий платник подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із змінами та доповненнями) (далі – Декларація), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.
Крім того, оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією подає фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).
Довідково: п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Працюйте із закордонними партнерами впевнено та без податкових ризиків
Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) відкриває підприємцям нові можливості для розвитку бізнесу, розширення ринків збуту та залучення іноземних клієнтів.
Проте успішна робота на міжнародному ринку потребує не лише ділової активності, а й уважного дотримання вимог законодавства.
Фізичні особи-підприємці (далі – ФОП) третьої групи єдиного податку можуть успішно працювати із закордонними партнерами, експортувати товари, роботи чи послуги та отримувати оплату від нерезидентів заздалегідь переконавшись, що обрані види діяльності внесені до відповідних реєстрів.
Також при співпраці з іноземними контрагентами варто дотримуватися встановлених строків валютних розрахунків, правильно визначати та обліковувати дохід, враховувати законодавчі обмеження щодо окремих видів товарів і діяльності, виконувати всі вимоги податкового законодавства.
Хто має право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність
Зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами, яка регламентується Законом України № 959.
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці (ч. 2 ст. 5 Закону України№ 959).
Здійснювати ЗЕД, як і звичайну, ФОП можуть лише у межах обраних ними видів діяльності, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Якщо ФОП перебуває на спрощеній системі оподаткування, необхідні види діяльності повинні бути вказані й у Реєстрі платників єдиного податку.
Валютний нагляд: що варто знати про граничні строки розрахунків у сфері ЗЕД
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України № 2473.
Національний банк України (НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (ч. 1. ст. 13 Закону України № 2473). Також НБУ має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов’язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів. НБУ має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені у договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ (ч. 2 ст.13 Закону України № 2473).
За операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (ч. 3 ст.13 Закону України № 2473).
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 (п. 142 Постанови НБУ № 18).
Вони не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України № 361, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
Але застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абз. 2 ч. 1 ст.13 Закону України № 2473 винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.
Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента у банку в Україні.
Відповідно до Інструкції НБУ (пп. 1, 2 п. 7 розділу ІІ) банк розпочинає відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків з дати:
- оформлення митної декларації типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), – за операціями з експорту товарів;
- здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) – за операціями з імпорту товарів.
Згідно з нормами Інструкції НБУ банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:
- якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу / надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);
- у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному п. 162 розділу IV Інструкції НБУ;
- у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, – після отримання інформації з реєстру митних декларацій про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням митної декларації типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред’явлення резидентом документа (крім митної декларації), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється митна декларація).
Коли граничні строки розрахунків можуть бути подовжені
За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (абз. 1 ч. 4 ст. 13 Закону України № 2473).
У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується (абз. 1 ч. 7 ст.13 Закону України № 2473).
У разі якщо виконання договору зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків та нарахування пені зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (ч. 6 ст.13 Закону України № 2473).
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Що заборонено експортувати платникам єдиного податку?
Платникам єдиного податнику, зокрема заборонено здійснювати такі види ЗЕД-діяльності (п. 291.5 ст. 291 ПКУ):
- експорт та імпорт підакцизних товарів;
- експорт дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння;
- експорт корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
- експорт предметів мистецтва та антикваріату;
- діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.
Порушення цих та інших подібних обмежень загрожує автоматичним анулюванням статусу платника єдиного податку та оподаткуванням доходу за підвищеною ставкою єдиного податку (15%).
Як оподатковується дохід від ЗЕД
Об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи, отримані з джерел за межами України (пп.163.1.3 п. 163.1 ст. 163, п. 170.11 ст. 170, пп. 1.1, 1.2 п. 16¹ підр. 10 розділу XX «Перехідні положення»).
Дохід, отриманий фізичною особою – резидентом з джерел за межами України, включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу(п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (п. 296.3 ст. 296 ПКУ).
Податкова декларація платника єдиного податку складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пп. 296.5 і 296.6 ст. 296 ПКУ (п. 296.7 ст. 296 ПКУ).
Ведення розрахунків платниками єдиного податку третьої групи
Резиденти, з урахуванням обмежень, визначених Законом України № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції (ч. 3 ст. 4 Закону України № 2473).
При цьому порядок відкриття рахунків в іноземних фінансових установах регулюється законодавством тієї країни, в якій відкривається рахунок.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (ч. 4 ст. 5 Закону України № 2473).
Правила здійснення валютних операцій затверджені Положенням НБУ № 5.
Відповідно до абз. 1 п. 16. розд. І Положення НБУ № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки у банках.
Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні у банку (п. 23 розд. ІІ Положення НБУ № 5).
При цьому термін «товар» уживається у значенні, визначеному ст. 1 Закону України № 959, товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).
Дотримання вище викладених правил допоможе підприємцю працювати із закордонними партнерами без зайвих ризиків та впевнено розвивати власну справу на міжнародному ринку.
Довідково.
ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами).
1. Закон України № 959 – Закон України від 16 квітня 1991 року № 959 - XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами) (стаття 1 та стаття 5).
2. 3. Закон України № 2473 – Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами).
3. 4. Закон України № 361 – Закон України від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (із змінами).
4. 5. Інструкція НБУ № 7 – Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» (із змінами).
5. Постанова НБУ № 18 – постанова Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами)
6. Положення НБУ №5 – Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті затверджене постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» (із змінами).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відбулося четверте засідання комітету за галузевою ознакою «Невиробнича сфера, в тому числі ЖКГ» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Проінформували, що платники податків можуть подати заяву на повернення помилково або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені в електронній формі – без відвідування податкової. Для цього необхідно скористатися Електронним кабінетом.
Зазначили, щоб сформувати заяву на повернення коштів у приватній частині Електронного кабінету необхідно перейти до розділу «Введення звітності», обрати відповідний період та тип форми «F (J)13 Запити». Далі потрібно вибрати електронну форму заяви:
- F13020ХХ – для фізичних осіб;
- J13020ХХ – для юридичних осіб.
Акцентували увагу, що у заяві слід зазначити необхідні дані щодо помилково або надміру сплачених сум, підписати її електронним підписом та надіслати до територіального органу ДПС за місцем адміністрування відповідного платежу.
Зауважили, що кількість зазначених у заяві дат сплати до бюджету має відповідати кількості платіжних документів, за якими виникли надміру сплачені кошти або помилкова сплата. За потреби у формі заяви можна додавати або видаляти необхідну кількість рядків.
Наголосили, що використання електронних сервісів ДПС дозволяє перевірити інформацію, подати необхідні документи та здійснити повернення коштів дистанційно.
Крім того, говорили про документи, які необхідно подати до контролюючих органів у разі виникнення змін в облікових даних суб’єктів господарювання. Так, платники податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР, у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, зобов’язані протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати заяву за формами № 1-ОПП або № 5-ОПП з уточненими документами у такому самому порядку як і при взятті на облік.
Інформація про зміну облікових даних платників податків (юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, фізичних осіб – підприємців), відомості щодо яких містяться в ЄДР (крім даних про осіб відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів) оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційно – комунікаційними системами ДПС.
Також платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
За сім місяців 2026 року компанії – нерезиденти, які надають електронні послуги українським користувачам, сплатили до бюджету 11,3 млрд грн «податку на Google». Це на 1,5 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Іноземні компанії перерахували 92,8 млн євро та 149,4 млн доларів США.
Серед найбільших платників – глобальні цифрові гіганти Google, Apple, Valve, Meta, Sony, Etsy та Netflix.
Розширюється і коло платників. Від початку 2026 року платниками ПДВ зареєструвалися ще 18 нерезидентів, які постачають електронні послуги фізичним особам в Україні. Загалом станом на 1 серпня таких платників уже 159.
Обов’язок зареєструватися платником ПДВ виникає у нерезидента, якщо протягом останніх 12 місяців загальна сума операцій з постачання електронних послуг на митній території України перевищує 1 млн грн в еквіваленті.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1038871.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1038742.html повідомила.
Під час дії воєнного або надзвичайного стану товари, придбані платником ПДВ для використання в оподатковуваних ПДВ операціях, можуть бути знищені або втрачені внаслідок дії обставин непереборної сили. У такому разі вони не вважаються використаними в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ.
Відповідно, обов'язок нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ за пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України не виникає.
Таку норму передбачає п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. Водночас скористатися нею можна лише за наявності належного документального підтвердження настання обставин непереборної сили.
Зокрема, обов'язковою є наявність:
- первинних документів, що підтверджують факт знищення або втрати товарів;
- сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою нею регіональною торгово-промисловою палатою.
Саме наявність такого сертифіката є обов'язковою умовою для застосування зазначених норм Податкового кодексу. Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні палати засвідчують форс-мажорні обставини та видають сертифікат протягом семи днів із дня звернення суб'єкта господарювання.
Також звертаємо увагу, що суми ПДВ, які були включені до складу податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів, які в подальшому були знищені або втрачені внаслідок дії зазначених обставин, не включаються до обрахунку суми бюджетного відшкодування. Вони зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення.
Отже, у разі знищення або втрати товарів через форс-мажор платник ПДВ звільняється від нарахування податкових зобов'язань, якщо має належно оформлені первинні документи та сертифікат про форс-мажорні обставини. При цьому суми ПДВ за такими товарами не можуть бути заявлені до бюджетного відшкодування, а переносяться до податкового кредиту наступних звітних періодів.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З початку цього року ДПС виявила понад 500 брендів і торговельних марок з ознаками штучного дроблення бізнесу.
За результатами аналітичних досліджень встановлено 23 великі торговельні мережі, які залучили до таких схем понад тисячу фізичних осіб – підприємців (ФОП).
За попередніми оцінками, можливі втрати державного бюджету через ухилення від сплати податків становлять щонайменше 1,7 млрд гривень. Про це повідомила очільниця ДПС Леся Карнаух.
Всі матеріали ДПС передала до правоохоронних органів. Наразі тривають досудові розслідування.
«І ця робота триває. Наразі наші фахівці аналізують можливе використання схем дроблення бізнесу ще у 18 великих торговельних мережах. Йдеться про підприємства роздрібної торгівлі одягом, взуттям, електронікою, годинниками, косметикою, побутовою хімією та заклади громадського харчування», – сказала очільниця ДПС.
Вона підкреслила, що сама по собі робота ФОП та співпраця компанії з такими ФОП не є порушенням. Але коли десятки підприємців лише формально є окремими суб’єктами господарювання, а фактично працюють як одна компанія – під спільним брендом, в одних магазинах, зі спільними працівниками, складами та управлінням, – це вже питання не моделі ведення бізнесу, а чесності сплати податків.
«Моя позиція незмінна: правила однакові для всіх! Цього хоче і бізнес, який працює сумлінно. Бо коли одні чесно сплачують податки, а інші вигадуть схеми – це нерівні умови конкуренції», – додала Леся Карнаух.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1038652.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1038834.html повідомила.
Допомога по вагітності та пологах, отримана фізичною особою – підприємцем, не включається до загального оподатковуваного доходу та не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.
Право на отримання допомоги по вагітності та пологах мають застраховані особи, зокрема фізичні особи – підприємці.
Така виплата не є доходом від підприємницької діяльності.
Отже, отримання ФОП допомоги по вагітності та пологах:
- не впливає на обсяг доходу, який враховується для визначення податкових зобов’язань платника єдиного податку;
- не створює додаткових податкових зобов’язань із ПДФО та військового збору.
Розвивайте власну справу, користуйтеся законними соціальними гарантіями та будьте впевнені у своїх податкових правах!
Детальніше – https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39884
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі [email protected], безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, протягом січня – липня 2026 року до ГУ ДПС надійшло 773 звернення громадян, з них – 773 заяви.
Загальна тематика звернень:
- інформування про ухилення від сплати податків – 407 звернень (52,7%);
- податок на майно – 168 звернень (21,7%);
- аграрна політика та земельні відносини – 51 звернення (6,6%);
- контрольно-перевірочна робота – 30 звернень (3,9%);
- реєстрація та облік платників податків – 21 звернення (2,7%);
- єдиний соціальний внесок – 14 звернень (1,8%);
- інші питання – 82 звернення (10,6%).
У порівнянні з аналогічним періодом 2025 року загальна кількість звернень від платників податків у 2026 році збільшилась на 209 одиниць (січень – липень 2025 – 564 звернення).
На виконання статей 22 та 23 Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами та доповненнями) в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.
Протягом січня – липня 2026 року посадовими особами ГУ ДПС проведено 2 особистих прийоми громадян.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий