Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені ст. 43 ПКУ.
Так, обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків може повернути з бюджету помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску), подавши заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – Заява) до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Заяву може бути подано в один з таких способів:
- безпосередньо до територіального органу ДПС;
- засобами поштового зв’язку;
- засобами електронного зв’язку через Електронний кабінет.
Територіальний орган ДПС не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків Заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Довідково: ПКУ – Податкового кодексу України
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Протягом січня – жовтня 2026 року від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло майже 24,8 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як підкреслив начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, у порівнянні з відповідним періодом минулого року, надходження зросли більш ніж на 2,9 млрд грн, або на 13,4 відсотка.
«Стабільність економіки тримається на фінансовій дисципліні платників податків. Дякуємо кожному за плідну роботу, відповідальне ведення бізнесу і своєчасне наповнення бюджетів», – зазначив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями), затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по ПДФО:
11010100 – ПДФО, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;
11010400 – ПДФО, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;
11010500 – ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;
11010700 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати ПДФО;
11010800 – ПДФО із доходу у вигляді процентів;
11011200 – ПДФО із доходів спеціалістів резидента Дія Сіті;
11011300 – ПДФО у вигляді мінімального податкового зобов’язання (МПЗ), що підлягає сплаті фізичними особами;
11011500 – авансовий внесок з ПДФО, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним.
Водночас, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336, код класифікації доходів бюджету передбачає такі позиції:
11010101 – ПДФО, що сплачується податковими агентами – резидентами Дефенс Сіті, які подали до Міністерства оборони України заяву про релокацію або заяву про реалізацію заходів з підвищення захищеності виробничих потужностей, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;
11010201 – ПДФО з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами;
11010401 – ПДФО, що сплачується податковими агентами – резидентами Дефенс Сіті, які подали до Міністерства оборони України заяву про релокацію або заяву про реалізацію заходів з підвищення захищеності виробничих потужностей, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;
11010501 – ПДФО, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
За десять місяців 2026 року місцеві бюджети поповнилися майже на 473,2 млрд гривень. Це на 17,3 %, або на 69,9 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року.
Податок на доходи фізичних осіб приніс бюджетам громад найбільшу частку усіх доходів – майже 290 млрд гривень. Це на 20,3 % перевищує торішній показник, коли ця сума становила 240,8 млрд гривень.
Вагомий внесок у наповнення місцевих скарбниць також зробили:
- єдиний податок – 72,4 млрд грн (+10,5 %);
- податок на майно – 55,6 млрд грн (+13,2 %);
- податок на прибуток підприємств – 27 млрд грн (+27 %);
- рентна плата за користування надрами загальнодержавного значення – 4,3 млрд грн (+17,7 %).
- туристичний збір – 362,3 млн грн (+28,5 %);
- збір за місця для паркування транспортних засобів – 198,8 млн грн (+14%).
Зростання надходжень до місцевих бюджетів – це не просто позитивна статистика. Це додатковий фінансовий ресурс для громад, можливість підтримувати життєдіяльність територій, розвивати інфраструктуру, фінансувати соціальні потреби та забезпечувати стійкість місцевої економіки.
Дякуємо платникам за відповідальність і сумлінність. Особливо цінним є цей внесок у надзвичайно складний для країни час, коли громади щодня долають наслідки ворожих обстрілів та руйнувань.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
З 1 січня 2027 року запроваджуються змінені правила електронної торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними та слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами для них і пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
Відповідні зміни передбачені Законом України від 9 червня 2026 року № 4903-IX. Ними встановлюються додаткові вимоги до суб’єктів господарювання, які продають таку продукцію через інтернет-магазини або з використанням інших засобів дистанційного зв’язку.
Також запроваджуються норми щодо ведення Реєстру адрес вебсайтів ліцензіатів, що здійснюють продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння (з використанням засобів дистанційного зв’язку або через інтернет-магазини) (далі – Реєстр адрес вебсайтів), яке забезпечуватиме Державна податкова служба України.
Які умови потрібно виконувати для онлайн-продажу?
Електронна торгівля відповідною продукцією дозволятиметься за умови дотримання таких вимог:
- наявність у суб’єкта господарювання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (крім випадків, коли така ліцензія не вимагається);
- внесення до Реєстру адрес вебсайтів інформації про вебресурси, через які здійснюється продаж продукції;
- попередня ідентифікація віку кінцевого споживача до здійснення продажу;
- здійснення відвантаження продукції для доставки кінцевому споживачу з місця торгівлі (у випадку, якщо кінцевий споживач отримує товар не в місці торгівлі);
- перевірка віку покупця під час безпосередньої передачі йому продукції.
Реєстр адрес вебсайтів: хто і як вноситиме інформацію?
Держателем та адміністратором Реєстру адрес вебсайтів визначено ДПС.
До Реєстру вноситимуться адреси вебсайтів, URL-адреси, доменні імена, IP-адреси, мобільні додатки та мережеві адреси, за допомогою яких здійснюється пропонування до продажу або продаж відповідної продукції.
Внесення, зміна та виключення відомостей здійснюватимуться ДПС на підставі повідомлень суб’єктів господарювання, а також з урахуванням інформації про наявність відповідних ліцензій у передбачених законодавством випадках.
Реєстр буде оприлюднений на вебпорталі ДПС.
Порядок створення та ведення Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2025 року № 1320. Порядок подання ліцензіатами інформації про адреси вебсайтів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2026 року № 34.
Що потрібно зробити суб’єктам господарювання, які вже продають продукцію онлайн?
Для ліцензіатів, які здійснювали електронну торгівлю відповідною продукцією до початку функціонування Реєстру та планують продовжувати таку діяльність, передбачено перехідний період.
Вони повинні протягом одного календарного місяця з дати початку функціонування Реєстру надіслати до ДПС повідомлення про відповідні вебресурси.
Неподання повідомлення у встановлений строк є підставою для прийняття ДПС рішення про необхідність обмеження доступу до відповідного вебсайту або мобільного додатка.
За яких умов можуть заблокувати вебсайт або мобільний додаток?
ДПС здійснюватиме моніторинг мережі Інтернет для виявлення порушень установлених вимог електронної торгівлі.
У разі виявлення порушень податкова служба прийматиме рішення про необхідність обмеження доступу до відповідного вебсайту або мобільного додатка. Таке рішення протягом п’яти робочих днів із дати його прийняття надсилатиметься відповідним органам та платформам цифрової дистрибуції мобільних додатків.
Зокрема:
- у звичайних умовах рішення щодо обмеження доступу до вебсайтів надсилатимуться до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку;
- під час воєнного або надзвичайного стану – до Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України (НЦУ);
- щодо мобільних додатків – відповідним платформам цифрової дистрибуції.
У період воєнного або надзвичайного стану НЦУ на підставі рішення ДПС видаватиме розпорядження про обмеження доступу до відповідних вебсайтів. Постачальники електронних комунікаційних послуг зобов’язані виконати такі розпорядження протягом трьох робочих днів із дня їх видачі.
Зміни щодо оприлюднення інформації про ліцензіатів
Законом № 4903-IX також передбачено, що на період дії воєнного стану не застосовуються обмеження щодо оприлюднення інформації з Єдиного реєстру ліцензіатів у частині суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
Довідково.
Закон № 3817-IX – Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Закон № 4903-IX – Закон України від 9 червня 2026 року № 4903-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів».
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Платникам податків забезпечена можливість виконання обов’язків щодо подання звітності відповідно до норм Податкового кодексу України в режимі онлайн.
Для забезпечення можливості платникам податків формування та подання документів в електронній формі на вебпорталі ДПС публікує електронні форми податкових документів.
Усі форми податкової звітності оцифровані та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.
Для формування та надсилання документів звітності в електронній формі платник може використовувати обране на власний розсуд програмне забезпечення, у т. ч. інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет» (Е-кабінет), мобільний застосунок «Моя податкова» (фізичні особи), чи Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».
Користувачі Електронного кабінету мають можливість перегляду поданої звітності (меню «Перегляд звітності») незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях та вивантаження обраного документу у форматі pdf.
Електронний кабінет забезпечує електронну комунікацію платника податку з контролюючим органом, крім подання податкової звітності, при направленні листів в електронному вигляді, надсиланні запитів на отриманні індивідуальної податкової консультації, поданні заяв/запитів, а також отриманні витягів за надісланими запитами.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 20 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) визначено: засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – це засіб електронного підпису чи печатки, що відповідає вимогам, встановленим частинами першою – четвертою ст. 19 Закону № 2155.
Згідно з частиною першою ст. 19 Закону № 2155 засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки (далі – КЕП) за допомогою відповідних технічних та процедурних засобів повинні забезпечувати:
надійний рівень конфіденційності особистих ключів під час їх генерації, зберігання та створення КЕП чи печатки;
належний рівень унікальності пари ключів, які вони генерують;
надійний рівень неможливості обчислення значення особистого ключа на основі відкритої інформації та надійний захист КЕП чи печатки від підроблення шляхом використання наявних на даний момент технологій;
можливість надійного захисту підписувачем чи створювачем (уповноваженим представником створювача) електронної печатки особистого ключа від використання іншими особами (п. 1 ст. 19 Закону № 2155).
Кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження КЕП чи печатки надається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та включає, зокрема, надання користувачам електронних довірчих послуг засобів КЕП чи печатки для генерації пар ключів та/або створення КЕП чи печаток, та/або зберігання особистого ключа КЕП чи печатки (частина перша ст. 18 Закону № 2155).
Слід зазначити, що у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України на один захищений носій ключової інформації можна записати один КЕП.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи нараховується та сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) з 01.01.2026 за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, інформує.
З 01 січня 2026 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені об’єкти нерухомого майна, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, в межах площ земельних ділянок, визначених п.п. 69.14 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Якщо після відновлення роботи серверу ДПС не можна увійти у відкриту зміну в «ПРРО ДПС», для усунення помилки та переходу до відкритої зміни суб’єкту господарювання необхідно виконати наступну комбінацію дій в «ПРРО ДПС»:
1. У вкладці «Журнал операцій» натиснути кнопку «Завантажити операції»;
2. У вкладці «Каси» натиснути кнопку «Оновити дані»;
3. Натиснути кнопку «Перейти до зміни».
Далі за стандартними процедурами або закрити зміну або продовжити роботу.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну (ПН) в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
ПН складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПКУ).
При цьому, відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (РК), складеному в порядку, встановленому для ПН, та зареєстрованому в ЄРПН.
Тобто, РК повинен бути складений на дату виникнення події, визначеної п. 192.1 ст. 192 ПКУ, що призвела до коригування суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача.
РК не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Пунктом 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246(із змінами) передбачено, ПН та/або РК приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 ПКУ, пп. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ та п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а також з урахуванням законів України № 2155, від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557).
Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету».
Абзацом першим п. 2 розділу ІІ Порядку № 557 передбачено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.
Враховуючи вищевикладене, в Електронному кабінеті ПН створюється в періоді виникнення податкових зобов’язань, а РК – у періоді виникнення події, визначеної п. 192.1 ст. 192 ПКУ, незалежно від дати направлення таких документів на реєстрацію.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Платник може отримати розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань або податкового боргу у зв'язку з обставинами непереборної сили за наявності визначених законодавством підстав та належного документального підтвердження.
Розстрочення/відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків здійснюється органами ДПС згідно з положеннями статті 100 Кодексу, постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 та Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574. Розстрочення/відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу надається під проценти (120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття рішення про розстрочення/відстрочення). При цьому відстрочення (на відміну від розстрочення) надається за умови наявності сертифікату Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Якщо сума розстрочення/відстрочення дорівнює або перевищує 10 млн грн, розстрочення (відстрочення) на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, надається за погодженням з Мінфіном.
Для розстрочення/відстрочення на суми від 1 млн грн майно платника податків має передаватися (для грошових зобов’язань) або вже перебувати (для податкового боргу) у податковій заставі. Для отримання розстрочення (відстрочення) платник податків звертається до контролюючого органу із відповідною заявою та документами, що підтверджують наявність передбачених законодавством підстав, а також подає економічне обґрунтування можливості погашення відповідних сум.
Надання розстрочення або відстрочення не означає списання відповідного грошового зобов'язання чи податкового боргу. Розстрочення (відстрочення) надається на умовах та у порядку, визначених статтею 100 Кодексу. При прийнятті рішення про розстрочення (відстрочення) контролюючим органом оцінюється наявність установлених законодавством підстав та спроможність платника виконати умови такого розстрочення (відстрочення).
Довідково: більше про податкові наслідки знищення та пошкодження майна юридичних осіб внаслідок збройної агресії російської федерації – в Інформаційному листі № 4/2026 від ДПС (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1062445.html).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий