16:54
Деклараційна кампанія: українці вже задекларували 32,4 млрд грн
10.03.2026 13:31
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/989027.html повідомила.
На початок березня громадяни України вже подали понад 46 тисяч декларацій про майновий стан і доходи. Загалом задекларовано 32,4 млрд грн доходів, отриманих у 2025 році.
За результатами декларування громадяни визначили до сплати 716 млн грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Це майже на 200 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Найбільші суми доходів задекларували платники податків:
- Києва – 6,6 млрд грн,
- Львівської області – 3,0 млрд грн,
- Дніпропетровської області – 2,9 млрд грн,
- Київської області – 2,8 млрд грн.
Водночас понад 3,5 тисячі громадян задекларували доходи понад 1 млн грн. Загалом мільйонери відобразили у деклараціях 14,6 млрд грн доходів та визначили до сплати 445 млн грн податкових зобов’язань.
Серед найбільш поширених джерел доходів:
- спадщина та дарування – 2,9 млрд грн,
- продаж рухомого та нерухомого майна – 819,1 млн грн,
- іноземні доходи – 733,2 млн грн,
- дохід від оренди майна – 406 млн грн,
- інші оподатковувані доходи – 340,6 млн грн,
- інвестиційні доходи – 227,3 млн грн.
Найбільшу суму податкових зобов’язань задекларував мешканець Київської області – до сплати він визначив понад 15,6 млн грн ПДФО та військового збору.
Крім того, понад 19 тисяч громадян задекларували право на податкову знижку. Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, яку вони визначили до повернення з бюджету, становить 139,4 млн грн. Це майже на 98 млн грн більше, ніж торік.
Деклараційна кампанія триває до 1 травня. Для отримання податкової знижки декларацію треба подати до 31 грудня року (включно).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Трансформація ДПС: міжнародна підтримка та нова архітектура бізнес-процесів
10.03.2026 13:27
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Розгляду досягнень та очікуваних результатів картування та реінжинірингу бізнес-процесів у ДПС була присвячена зустріч в. о. Голови ДПС Лесі Карнаух з експертами Офісу технічної допомоги Казначейства США на чолі з керівником проєкту Філом Брендом.
«Картування бізнес-процесів – для нас не формальна справа, а інструмент трансформації. Ми детально аналізуємо кожен етап роботи, щоб автоматизувати або прибрати зайві процедури, мінімізувати людський фактор, і створити сучасну сервісну податкову службу», – наголосила Леся Карнаух.
Під час зустрічі учасники обговорили методологію картування процесів, яка уже застосовується, та які результати очікуються найближчими роками. Методології картографування та реінжинірингу впроваджуються як системний інструмент управління змінами.
Аудит
Передбачено оцінку чинних процедур та їх реінжиніринг, впровадження цифрових та автоматизованих рішень, зокрема для аналізу ризиків міжнародного оподаткування. Окремий акцент – навчання аудиторів відповідно до міжнародних стандартів.
Управління податковим боргом
У фокусі – аналіз процедур роботи з боргом, запровадження ризик-орієнтованих підходів та реформування системи стягнення.
Управління ризиками комплаєнсу (CRM)
У планах – завершення експериментального проекту та впровадження системи управління ризиками комплаєнсу в роботі ДПС. Напрацьовуються пропозиції для законодавчого врегулювання та відбувається практичне застосування сучасних підходів комплаєнсу, заснованих на аналітиці.
Цифровізація
На основі реінжинірингу процесів визначаються пріоритети цифрових проєктів, готуються бізнес-кейси для залучення фінансування, розвивається функціональний дизайн ІТ-систем.
За підсумками зустрічі сторони підтвердили спільну налаштованість на системне впровадження реформ на основі реінжинірингу бізнес-процесів та гармонізацію процедур ДПС із міжнародними практиками, що є важливою складовою модернізації податкової служби України.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/989211.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників податку на нерухоме майно!
09.03.2026 13:36
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 Податкового кодексу України (ПКУ) застосовуються з урахуванням таких особливостей – податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:
1) за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:
- за 2021 та 2022 роки – за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;
- за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року – за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об’єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.
Починаючи з 01 січня 2023 року, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
При обчисленні бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, контролюючий орган не враховує об’єкти нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, які перебувають у власності фізичних осіб та за якими відповідно до цього підпункту податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується і не сплачується. Положення цього абзацу застосовуються до зазначених об’єктів нерухомості за період з 1 січня 2025 року до останнього числа місяця, у якому завершено активні бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Довідково: п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Яким чином платник податків отримує повідомлення про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки?
09.03.2026 13:36
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.
Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ.
Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).
Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.
У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).
При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення – рішення платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» із змінами та доповненнями.
Таким чином, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення – рішення.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо умов для звільнення від оподаткування ПДВ деяких операцій
09.03.2026 13:36
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи зберігається у суб’єкта господарювання (СГ) право не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ у випадку, коли передача товарів військовій частині відбулася на безоплатній основі для ЗСУ, а бюджетний грант отримано від третьої особи (органу місцевого самоврядування) вже після здійснення такої передачі (з урахуванням норм п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Якщо СГ здійснюється безоплатна (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передача/надання товарів/послуг зазначеній у п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ категорії суб’єктів, то така операція не є постачанням товарів/послуг згідно з п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ і, відповідно, не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Водночас якщо СГ за такі безоплатно передані товари надалі отримує компенсацію у вигляді бюджетного гранту від міської територіальної громади, то на дату зміни обставин здійснення операції (а саме отримання бюджетних коштів в оплату вартості переданих товарів, у звʼязку з чим операція з безоплатної передачі стає оплачуваною) така операція з передачі товарів змінює статус на оподатковувану ПДВ операцію з постачання, яка:
звільняється від оподаткування ПДВ у разі, якщо передавалися товари категоріям субʼєктів, визначені/им підпунктами 4 і 5 п. 32 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;
підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах, якщо передавалися інші категорії товарів та іншим категоріям субʼєктів. У цьому випадку, з урахуванням норм п. 187.7 ст. 187 ПКУ, на дату отримання таких бюджетних коштів (бюджетного гранту) СГ зобовʼязаний нарахувати податкові зобовʼязання з ПДВ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Дата реєстрації та видачі документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, не с
09.03.2026 13:35
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зі змінами) (далі – Порядок № 1588) для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації (реєстрації) незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов’язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:
заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (далі – Заява за ф. № 5-ОПП);
копію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, якщо заявник є приватним нотаріусом;
копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально;
копію свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, якщо судовий експерт не є працівником державної спеціалізованої установи;
копію посвідчення приватного виконавця, якщо заявником є приватний виконавець;
копію свідоцтва про право на провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора), якщо заявником є арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий реалізацією, керуючий реструктуризацією, керуючий санацією, ліквідатор);
копію кваліфікаційного сертифіката відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, якщо заявником є архітектор, інженер технічного нагляду, інженер-проектувальник, експерт, який здійснює професійну діяльність, визначену отриманим кваліфікаційним сертифікатом (крім експертів, які відповідно до кваліфікаційного сертифіката мають право здійснювати експертизу проектної (містобудівної) документації, та відповідальних виконавців, які здійснюють професійну діяльність як працівники юридичної особи або фізичної особи – підприємця).
При подачі документів пред’являються оригінали зазначених документів та паспортний документ. Інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи має бути підтверджена даними паспорта або витягом із відповідного реєстру територіальної громади.
Заява та копії документів, передбачених п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588, можуть бути подані технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;
Форма заяви за ф. № 5-ОПП (додаток 8 до Порядку № 1588) передбачає заповнення полів 1 – 6, де вказується інформація стосовно: самозайнятої особи, контролюючого органу, в який подається заява, органу державної реєстрації, що видав документ на право провадження незалежної професійної діяльності; видів діяльності за КВЕД; місця проживання; місцезнаходження робочого місця (офісу).
У полі 3 Заяви за ф. № 5-ОПП зазначається:
в рядку «Найменування органу державної реєстрації» – уповноважений орган, який видав свідоцтво про реєстрацію чи інший документ (дозвіл, сертифікат тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності;
в рядку «Дата реєстрації» – число, місяць та рік видачі документа, що підтверджує право на провадження незалежної професійної діяльності;
в рядку «Номер реєстрації» – серія (за наявності) та номер документа, що підтверджує право на провадження незалежної професійної діяльності.
У полі 5 «Місце проживання» Заяви за ф. № 5-ОПП зазначається поштова адреса місця проживання платника податків (поштовий індекс, країна, код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – КАТОТТГ), область, район, місто, вулиця, будинок, квартира) та контактні телефони.
У полі 6 «Місцезнаходження робочого місця (офісу)» Заяви за ф. № 5-ОПП вказується поштова адреса місцезнаходження робочого місця (офісу) платника податків (поштовий індекс, країна, код КАТОТТГ, область, район, місто, вулиця, будинок, квартира) та контактні телефони.
При цьому, значення «Код КАТОТТГ» заповнюється відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій від 26.11.2020 № 290, який розміщений на вебпорталі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України за посиланням: Головна/Діяльність/Розвиток місцевого самоврядування/Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, згідно з яким КАТОТТГ складається з кодів та назв об’єктів КАТОТТГ, що розподілені на п’ять рівнів:
1. «Перший рівень» – Автономна Республіка Крим, область, місто, що має спеціальний статус;
2. «Другий рівень» – район в Автономній Республіці Крим, області;
3. «Третій рівень» – територіальна громада;
4. «Четвертий рівень» – місто, селище, село (населений пункт);
5. «Додатковий рівень» – район у місті (у тому числі в місті, що має спеціальний статус);
6. «Категорія об’єкта», де: «O» – Автономна Республіка Крим, область; «K» – місто, що має спеціальний статус; «P» – район в Автономній Республіці Крим, області; «H» – територіальна громада (прикметникова частина назви територіальної громади); «M» – місто; «X» – селище; «C» – село; «B» – район у місті.
Перші два символи КАТОТТГ «UA», за якими слідують 17 цифр (наприклад, село Липовець, Кагарлицький район, Київська область – категорія «С» (село), відповідає четвертому рівню, значення UA32120050190064268).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Національна стратегія доходів України – це дорожня карта реформування податкової системи
09.03.2026 13:35
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Національна стратегія доходів України (далі – НСДУ) – це дорожня карта реформування податкової та митної системи, а також удосконалення процедур податкового та митного адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.
Вона також підтримує економічне зростання через зменшення нерівності та неефективності в політиці та адмініструванні доходів. Це бачення майбутньої системи доходів України, що надає чіткості та мети реформам. Для того, щоб національна стратегія доходів була ефективною та успішною, вона повинна мати широку підтримку та політичну волю.
НСДУ втілює стратегію фінансування видаткових потреб і забезпечення фіскальної стабільності у керований і сталий спосіб на противагу довільним і непослідовним реформам.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо проведення зарахування (заліку) дебіторської заборгованості нерезидента за експортною операцією
09.03.2026 13:34
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Чи можливо проведення зарахування (заліку) дебіторської заборгованості нерезидента за експортною операцією, сума якої не перевищує 400 тис. грн, із заборгованістю товариства перед цим самим нерезидентом щодо виплати дивідендів?
Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту та валютні операції» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2473) визначено правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлено відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Валютний нагляд здійснюється за валютними операціями, які мають ознаки, визначені у п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 2473.
До поточних торговельних операцій відповідно до п.п. 1 п. 4 розд. І Положення про здійснення операцій з валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, належать операції, за якими проводяться розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.
Водночас платежі у вигляді дивідендів за корпоративними правами, процентних доходів за цінними паперами та інших доходів (прибутків) за об’єктами інвестиційної діяльності, що не пов’язані з їх відчуженням, продажем, ліквідацією, зменшенням статутного капіталу, належать до поточних неторговельних операцій.
Питання щодо обмежень на проведення валютних операцій, пов’язаних із рухом капіталу, зокрема при виплаті нерезиденту дивідендів, а також стосовно обмежень на поточні торговельні операції з експорту товарів та поширення граничних строків розрахунків на такі операції регулюються Національним банком України (далі – НБУ).
У частині першій ст. 13 Закону № 2473 визначено, що НБУ наділений правом встановлення:
граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
винятків та (або) особливостей запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України;
мінімальних граничних сум операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону № 2473 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У частині другій ст. 13 Закону № 2473 визначено, що у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – із дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Враховуючи зазначене, повідомляємо, що для дотримання вимог Закону № 2473 за експортовані резидентом товари їх оплату нерезидент має здійснювати шляхом перерахування грошових коштів із-за кордону на рахунок резидента в уповноваженому банку України.
При цьому слід врахувати, що у п. 22 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі – Положення № 5), визначено, що граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений у ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
Аналогічна норма визначена і в п. 143 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18), а саме: граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений у ст. 20 Закону № 361, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
У п. 2 Положення № 5 також визначено, що незначний розмір валютної операції – розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, передбачений у ст. 20 Закону № 361.
Таким чином, якщо сума операції з експорту товарів, здійсненої резидентом України, не перевищує незначний розмір (є меншою за 400 тис. грн.), то на таку операцію не поширюються встановлені НБУ граничні строки розрахунків за відсутності ознак дроблення операцій з експорту товарів, та, відповідно, така операція не підлягає валютному нагляду в банку.
З урахуванням положень Закону № 2473 та нормативно-правових актів НБУ, ДПС не заперечує щодо можливості проведення зарахування між резидентом та тим самим нерезидентом заборгованості за експортною операцією і зобов’язанням з виплати дивідендів, за умови що сума експортної операції не перевищує еквівалент 400 тис. грн. та така операція не підлягає валютному нагляду. При цьому, така можливість може застосовуватись лише за відсутності ознак штучного дроблення і використання зарахування заборгованості з метою обходу валютних обмежень, встановлених НБУ.
Водночас звертаємо увагу, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку та за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Разом із тим при оподаткуванні таких доходів необхідно враховувати положення міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У разі якщо міжнародним договором встановлено інші правила оподаткування, ніж передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору за умови дотримання вимог ст. 103 ПКУ щодо підтвердження статусу нерезидента як бенефіціарного (фактичного) отримувача доходу та надання довідки про резидентність.
Крім того, слід врахувати, що після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України Постановою № 18 було запроваджено деякі валютні обмеження, серед яких – фактична заборона на здійснення валютних переказів за кордон, у тому числі з виплати дивідендів, за винятком випадків, прямо передбачених у п. 14 Постанови № 18.
Постановою Правління НБУ від 13.05.2024 № 56 «Про внесення змін до постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18» внесені зміни до Постанови № 18 в частині доповнення п.п. 46 п. 14 Постанови № 18, яким розширено перелік дозволених валютних операцій, у тому числі щодо виплати дивідендів нерезидентам, але за визначених певних умов. Так, дозволено репатріацію дивідендів, нарахованих за результатами діяльності починаючи з 1 січня 2024 року, за умови їх виплати безпосередньо на рахунки нерезидентів через автоматизовану систему НБУ «Е-ліміти» з дотриманням щомісячного ліміту в еквіваленті 1 млн євро.
Надалі постановою Правління НБУ від 05.08.2025 № 95 «Про внесення змін до постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18», що набрала чинності 06.08.2025, розширено можливість виплати дивідендів, нарахованих починаючи з 1 січня 2023 року (раніше – лише з 1 січня 2024 року). Виплата дивідендів здійснюється на тих самих умовах: через систему «Е-ліміти» із дотриманням щомісячного ліміту в еквіваленті 1 млн євро.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Внесок фізичною особою грошових коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи: відображення у додатку 4ДФ до Розрахунк
09.03.2026 13:34
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджені форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Згідно з п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (далі – Довідник ознак доходів) додатка 2 до Порядку.
Довідником ознак доходів визначено, що сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного капіталу юридичної особи – емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права, відображається у Розрахунку під ознакою доходу «178».
Відповідно до п.п. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного капіталу юридичної особи – емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права.
Разом з тим, п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ та підрозд. 1розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, підпунктами 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п.п. 2 п. 4 розд. IV Порядку графи розд. I «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатка 4ДФ до Розрахунку заповнюються наступним чином:
у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний період місяць) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу, наведеній у Довіднику ознак доходів. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні;
у графі 3 «Сума виплаченого доходу» – сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом;
у графі 4а «Сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб» – сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством за звітний період;
у графі 4 «Сума перерахованого податку на доходи фізичних осіб» – фактична сума перерахованого податку на доходи фізичних осіб до бюджету у звітному періоді;
у графі 5а «Сума нарахованого військового збору» – сума військового збору, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;
у графі 5 «Сума перерахованого військового збору» – фактична сума перерахованого військового збору до бюджету;
у графі 6 «Ознака доходу» – ознака доходу, наведена у Довіднику ознак доходів.
Тобто, юридична особа – емітент корпоративних прав виступає у якості податкового агента лише в частині відображення в додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «178» суми грошових коштів або майна, внесених фізичною особою до статутного капіталу такої юридичної особи в обмін на корпоративні права.
Відповідно додаток 4ДФ до Розрахунку заповнюється наступним чином:
у графі 3а відображається сума нарахованого доходу;
у графі 3 сума виплаченого доходу;
у графах: 4а, 4, 5а, 5 проставляються прочерки;
у графі 6 зазначається ознака доходу «178».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Деякі особливості оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році
09.03.2026 13:33
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у 2026 році для банків запроваджено нову базову ставку податку на прибуток підприємств у розмірі 50 %. Це передбачено Законом № 4698, яким внесено зміни до Податкового кодексу України та визначено особливості оподаткування банків.
Підвищена ставка застосовується:
- до оподаткування прибутку, починаючи з податкових звітних періодів 2026 року;
- до оподаткування дивідендів відповідно до пункту 57.1прим.1 статті 57 Податкового кодексу України.
У 2026 році банки не можуть зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму збитків минулих років.
Це обмеження діятиме протягом 2026 року. Суми від’ємного значення об’єкта оподаткування (включно з тими, що виникнуть у 2026 році) можуть бути враховані при визначенні фінансового результату починаючи зі звітних періодів 2027 року.
Довідково:
Закон України від 03 грудня 2025 року № 4698-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах»
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
