Впродовж січня – липня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за користування надрами надійшло понад 51,0 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) на підставі спеціального дозволу на користування надрами, в якому зазначається вид корисної копалини (мінеральної сировини) та умови її видобування, платником самостійно вибирається відповідний коригуючий коефіцієнт, що відповідає таким критеріям:
- видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ – 0,5;
- видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов’язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок) – 2,0;
- видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами – 0,85;
- видобування запасів з родовищ, які в установленому законодавством порядку визнані як дотаційні запаси – 0,01;
- видобування руд заліза – 0,90.
У разі видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником Рентної плати за рахунок власних коштів не раніше ніж за 5 років до звітного податкового періоду, крім вуглеводневої сировини, до ставок Рентної плати застосовується коригуючий коефіцієнт – 0,95.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом семи місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області фізичні особи спрямували понад 8,4 млн грн транспортного податку, що на понад 5,2 млн грн більше ніж у січні – липні 2023 року. Темп росту – 261,7 відсотків.
Нагадуємо, що обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування (п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Згідно з абзацом першим п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення про сплату суми/cум транспортного податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити фізичній особі – нерезиденту за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування – легковий автомобіль, що перебуває у власності такого нерезидента.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у січні – липні 2024 року від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 23,0 млрд грн податків, зборів і платежів. Надходження виросли порівняно з січнем – липнем 2023 року на понад 3,9 млрд грн, або на 20,8 відсотків.
Взаємодія з платниками є важливим напрямком роботи податкової служби. Податківцями області проводиться активна робота з надання платникам консультацій і роз’яснень законодавства, здійснюється оперативний зворотний зв’язок з вирішення питань, які виникають в ході виконання платниками податкових зобов’язань. Розвиваються електронні сервіси ДПС, за допомогою яких платники мають можливість у форматі онлайн отримати необхідні послуги.
Наталя Федаш зазначила, що результатом нашої роботи є зміцнення партнерських відносин між платниками та податковою службою, посилення податкової дисципліни платників, а отже і збільшення обсягів надходжень до бюджетів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Проведено чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Невиробнича сфера в тому числі ЖКГ» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за участі керівного складу та фахівців податкової Дніпропетровщини.
Питання для обговорення – право платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій та порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відбувся конструктивний діалог.
Працюємо далі!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що
28 серпня 2024 року, середа, останній день сплати
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за найманих працівників за липень 2024 року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/anonsi/35927.html для обізнаності платників податків щодо процедури повернення платникам помилково або надміру сплачених податкових платежів Державна податкова служба України розміщено навчальний відеоролик з питання заповнення та подання платниками «Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені» через сервіс «Електронний кабінет».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
В. о. першого заступника Голови ДПС Владислав Бугасов здійснив робочі поїздки до Сумської та Чернігівської областей.
Під час візиту до прифронтової території були проведені наради з керівним складом головних управлінь ДПС у Сумській та Чернігівській областях, під час яких розглядалися особливості функціонування територіальних органів ДПС та питання, які потребують оперативного реагування і вирішення.
Владислав Бугасов також привітав колективи податківців Сумщини та Чернігівщини з Днем Державного Прапора України і Днем Незалежності України та відзначив професійну роботу податківців цих регіонів.
Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/815413.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/815411.html проінформувала.
З питань використання платниками податків – юридичними особами як суб’єктами електронного документообігу міжнародних сервісів електронного документообігу, зокрема сервісу «DocuSign», для цілей оподаткування (в частині підписання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) та інших документів, пов’язаних із їх виконанням, первинних документів) на запит ДПС Міністерством цифрової трансформації України надано роз’яснення.
Мінцифри зазначає, що відповідно до частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (стаття 207 Цивільного кодексу України).
Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» регулює відносини, що виникають між юридичними, фізичними особами, суб’єктами владних повноважень у процесі надання і отримання послуг електронної ідентифікації, гаманців з цифровою ідентифікацією та електронних довірчих послуг, процедури надання таких послуг, нагляду і контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг. Законами України можуть встановлюватися особливості правового регулювання електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг у певних сферах суспільних відносин (стаття 2 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).
Так, первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг (стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Разом з тим статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, зокрема, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Суб’єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб’єктами.
Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу (стаття 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Відповідно до частин першої, другої статті 15 зазначеного Закону суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні інформаційні ресурси, або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися захист цієї інформації відповідно до законодавства.
Враховуючи зазначене, Мінцифри робить висновок, що законодавство у сферах електронної ідентифікації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу не встановлює обмежень щодо використання електронних підписів, сформованих та накладених з використанням сервісу «DocuSign», в тому числі щодо підписання первинних документів таким підписом, якщо інших особливостей правового регулювання в цій сфері не встановлено законодавством чи на договірних засадах.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як скористатися нормами підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за пошкоджені у 2022 році об’єкти нерухомості, що знаходяться у власності юридичних осіб
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.
Особливості справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок) у період дії воєнного стану в Україні врегульовано нормами розділу ХІІ та підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до положень підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу з урахуванням змін, внесених Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», Податок не нараховується та не сплачується, зокрема за пошкоджені об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України) за період з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, які були пошкоджені у 2022 році внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та дані про пошкодження яких внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр пошкодженого майна).
Нарахування Податку відновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру пошкодженого майна об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані, визнані придатними для проживання та використання за цільовим призначенням.
Порядок ведення Реєстру пошкодженого майна затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 624.
Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 624).
Разом з цим, абзацом дев’ятнадцятим підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що у частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні, зокрема для використання за цільовим призначенням та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:
- встановлювати ставки Податку в розмірі, меншому за розмір Податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;
- звільняти від сплати Податку.
Платники Податку можуть звернутися до органів місцевого самоврядування або військових адміністрацій / військово-цивільних адміністрацій стосовно встановлення ставки Податку для власних об’єктів нерухомості.
Такі рішення можуть бути прийняті з урахуванням норми підпункту 69.34 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, яка регламентує, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Кодексу та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».
Практика адміністрування Податку свідчить про необхідність надання роз’яснень, зважаючи на деякі обставини, що виникають у платників Податку.
Приклад 1
Об’єкт нерухомості, який знаходиться у власності суб’єкта господарювання, знищений, про що оформлено відповідні документи та проведено списання об’єкту, водночас зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) не внесені. З якої дати не нараховується Податок за знищений об’єкт нерухомості: з дати списання об’єкту з обліку чи з дати внесення змін до Державного реєстру прав.
Порядок нарахування та справляння Податку врегульовано нормами статті 266 розділу ХІІ Кодексу, включаючи визначення повноважень із встановлення основних елементів.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу платниками Податку є, зокрема юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.
Податкове законодавство не регулює механізм виключення знищених об’єктів нежитлової нерухомості з об’єктів оподаткування Податком.
Водночас, положеннями частини першої статті 349 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) визначено, що право власності на майно припиняється в разі його знищення. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК).
Закон України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) передбачає, що у разі знищення, зокрема, об’єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, а реєстраційний номер цього об’єкта скасовується (частина друга статті 14 Закону).
Отже, припинення нарахування Податку можливо за умови внесення інформації до Державного реєстру прав.
Приклад 2
Власник об’єктів нерухомого майна – юридична особа отримав витяги з Реєстру пошкодженого майна, згідно з якими:
- Об’єкт 1, пошкодження якого орієнтовно відбулося 22.05.2022, за категорією пошкоджень ідентифіковано як об’єкт, що «непридатний для використання, що повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огорожувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчать про небезпеку аварійного обвалення об’єкта (зруйновані об’єкти), пошкодження 81-100%»;
- Об’єкт 2, пошкодження якого орієнтовно відбулося 25.02.2022, за категорією пошкоджень ідентифіковано як об’єкт «наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частини об’єкта або його окремих конструкцій тощо, пошкодження 41-80%».
Виникають запитання:
1) з якого періоду платник Податку має право скористатись нормами підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу з метою уточнення нарахованих сум з Податку за 2022 рік;
2) з першого числа якого періоду Товариство має право скористатись зазначеними нормами Кодексу в частині звільнення від нарахування та сплати Податку за пошкоджений Об’єкт 2.
Щодо питання 1
Нормами підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, визначено, що Податок не нараховується та не сплачується, зокрема за знищені та/або пошкоджені (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації) об’єкти нежитлової нерухомості, дані про знищення та/або пошкодження яких внесені до Реєстру пошкодженого майна. За об’єкти, які були пошкоджені у 2022 році – за період 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди. Нарахування Податку відновлюється починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру пошкодженого майна об’єкти нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними, зокрема для використання за цільовим призначенням.
Враховуючи зазначене, власник об’єктів нерухомого майна – юридична особа має право на уточнення нарахованих податкових зобов’язань з Податку за 2022 рік за період з 01.03.2022 по 31.12.2022.
Щодо питання 2
Оскільки пошкодження Об’єкта 2 внаслідок збройної агресії відбулося 25.02.2022, власник цього пошкодженого Об’єкта 2 має право на застосування підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, починаючи з 01.03.2022 до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру пошкодженого майна Об’єкт 2 буде капітально відремонтований (реконструйований, реставрований) та визнаний придатним, зокрема для використання за цільовим призначенням.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/815261.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/815147.html повідомила.
Статтею 283 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначені категорії
земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, це:
сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;
земельні ділянки, що перебувають у консервації, або землі сільськогосподарських угідь, які перебувають у стадії сільськогосподарського освоєння;
земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;
землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування – землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг;
земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;
земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;
земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі;
земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку;
земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами.
Також земельний податок не сплачується за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, у випадку прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку, визначеному Кодексом (пункт 283.2 статті 283 Кодексу).
Об’єктом оподаткування земельним податком є земельна ділянка (підпункт 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Кодексу), при цьому якщо земельна ділянка у відповідності до статті 283 Кодексу не підлягає оподаткуванню, тобто не є об’єктом оподаткування, то у власників та користувачів таких земельних ділянок не виникає обов’язку із складання та подання податкової звітності щодо податкових зобов’язань із земельного податку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар