Блог

Федоренко

Який порядок складання податкової накладної платником ПДВ при отриманні послуг від нерезидента...

29.08.2024 09:22

Який порядок складання податкової накладної платником ПДВ
при отриманні послуг від нерезидента на митній території України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до вимог п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок, зокрема, за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.
При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.
Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Форму податкової накладної та порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).
Згідно з вимогами п. 12 Порядку № 1307 у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України:
- у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН «500000000000»;
- у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.
У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини 14 – Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента.
Решта реквізитів заповнюються відповідно до норм Порядку № 1307.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

В який строк приймається розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі...

29.08.2024 09:21

В який строк приймається розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на підставі заяви суб’єкта господарювання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 27.07.2024 набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) крім окремих його норм, зокрема, розділу VІІ «Ліцензування» Закону № 3817, який набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року.
При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 1 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Відповідно до ст. 10 Закону України від 6 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» (із змінами) граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом. У разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб’єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги.
Отже, розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на підставі заяви суб’єкта господарювання приймається органом ліцензування у термін не пізніше 30 календарних днів із дня її надходження.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Частина чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами сплачується щоквартально...

29.08.2024 09:19

Частина чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами сплачується щоквартально, фінансовий результат має як позитивне так і від’ємне значення: заповнення Додатка АВ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з абзацом першим п. 2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (із змінами), частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Абзацом другим п. 49.19 ст. 49 ПКУ визначено, що для платників частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (крім платників, визначених п.п. 49.18.7 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Форма Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку» (із змінами) (далі – Розрахунок).
Частина чистого прибутку (доходу)/дивідендів на державну частку, що відраховуються до бюджету за звітний (податковий) період відображається у рядку 11 Розрахунку, а частина чистого прибутку (доходу), нарахована за попередній звітний (податковий) період поточного року з урахуванням уточнень – у рядку 12 Розрахунку.
У рядку 13 Розрахунку відображається частина чистого прибутку (доходу)/дивіденди на державну частку, що нараховується(ються) до сплати, без врахування суми частини чистого прибутку (доходу), нарахованої за попередній звітний (податковий) період поточного року.
Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) відображається у Додатку АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначений п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.
Відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1. прим. 1 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1. прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток підприємств.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.
Підприємства, які виплачують дивіденди і прирівняні до них платежі, заповнюють Додаток АВ до рядка 20 АВ Декларації (далі – Додаток АВ) незалежно від того, сплачують вони авансові внески з податку на прибуток на суму виплачених дивідендів чи ні.
У рядку 1.4 Додатка АВ відображається загальна сума частини чистого прибутку (доходу), сплаченого до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями у звітному (податковому) році. При цьому значення рядка 1.4 Додатка АВ враховується у рядку 1 Додатка АВ. Показник рядка 1.4 Додатка АВ має відповідати сумарному значенню показників рядка 13 Розрахунку за такі звітні періоди, за які сплату частини чистого прибутку здійснено у звітному (податковому) році, тобто за ІV квартал попереднього звітного (податкового) року та за підсумками кварталу, півріччя, три квартали поточного звітного (податкового) року.
Якщо протягом звітного року показник частини чистого прибутку за окремі звітні періоди мав позитивне значення, то у рядку 1.4 Додатка АВ відображається сума позитивних значень рядка 13 Розрахунку за відповідні звітні періоди.
Авансовий внесок при нарахуванні та сплаті частини чистого прибутку (доходу) за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів розраховується зі всієї суми частини чистого прибутку (доходу), що підлягає виплаті.
Якщо на момент сплати частини чистого прибутку (доходу) за ІV квартал звітного року, задекларованого в рядку 13 Розрахунку, Декларацію за такий рік подано та у такій Декларації нараховані податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств погашено, то авансові внески нараховуються на суму перевищення частини чистого прибутку, що підлягає виплаті за ІV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеним на 12 та помноженим на 3 (пропорційно до кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку (доходу)).
У рядку 4 Додатка АВ до Декларації за звітний (податковий) рік відображається сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди (позитивного значення), яка обраховується як підсумок показників:
- суми перевищення частини чистого прибутку (доходу) за ІV квартал попереднього звітного року над значенням об’єкта оподаткування поданої Декларації за попередній звітний рік пропорційно кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку (доходу), оскільки частина чистого прибутку (доходу) за ІV квартал попереднього року сплачується у звітному році;
- суми частини чистого прибутку (доходу), відрахованої до державного бюджету за відповідний звітний період поточного року (квартал, півріччя, три квартали).
У рядку 5 Додатка АВ відображається сума частини чистого прибутку (доходу), з якої має бути сплачено авансовий внесок у звітному (податковому) періоді, але не більше значення рядка 4 Додатка АВ.
У рядку 6 Додатка АВ відображається сума авансового внеску у зв’язку із виплатою частини чистого прибутку (доходу), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді, яка переноситься у рядок 20 АВ Декларації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податковий календар на 30 серпня 2024 року

29.08.2024 09:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що

30 серпня 2024 року, п’ятниця, останній день сплати:

- акцизного податку за липень 2024 року;
- ПДФО:
● із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за липень 2024 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;
● податковим агентом з нарахованого, але не виплаченого доходу за липень 2024 року;
- військового збору:
● з нарахованих у вигляді процентів на поточний або депозитний банківський рахунок; процентів на вклади члена кредитної спілки;
● з нарахованого, але не виплаченого доходу за липень 2024 року;
- земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян*) за липень 2024 року;
* фізичними особами (громадянами) сплачується плата за землю за 2024 рік протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, яке надсилається платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), до 01 липня поточного року;
- ПДВ за липень 2024 року;
- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується фізичними особами (громадянами) за 2023 рік протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, яке надсилається платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу, до 01 липня поточного року;
- авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за серпень 2024 року ;
- рентної плати:
● за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за липень 2024 року;
● за користування радіочастотним ресурсом України за липень 2024 року ;
● за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за липень 2024 року;
● за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за липень 2024 року;
- транспортного податку за 2024 рік, що сплачується фізичними особами (громадянами) протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, яке надсилається платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу, до 01 липня поточного року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Формування податкового кредиту покупцем, який реєструється платником ПДВ не з першого дня календарного місяця...

29.08.2024 09:15

Формування податкового кредиту покупцем, який реєструється платником ПДВ не з першого дня календарного місяця, і який отримав послуги протягом місяця, в якому зареєструвався платником ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. «а» п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо особа реєструється як платник податку на додану вартість (ПДВ) з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.
Пунктом 3.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (із змінами), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, визначено, що реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація платників ПДВ проводяться шляхом внесення записів до реєстру платників ПДВ (далі – Реєстр) із формуванням за кожним таким записом окремого ідентифікатора.
Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру.
Згідно з п. 183.9 ст. 183 ПКУ у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:
- з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;
- з першого числа місяця, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу або державному реєстратору, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;
- з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування;
- з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі зміни ставки єдиного податку третьої групи;
- з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст.181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;
- з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.
Пунктами 201.1, 201.10 ст. 201 ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг;
- індивідуальний податковий номер.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
- дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
Враховуючи зазначене, особа, яка реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, включає до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за перший звітний (податковий) період суми ПДВ, сплачені (нараховані) лише по тих операціях, перша подія по яких (оплата товарів/послуг або отримання товарів/послуг) відбулася починаючи з дати реєстрації такої особи платником ПДВ. Підставою для формування податкового кредиту за такими операціями є належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН постачальником податкова накладна, яка, зокрема, містить найменування покупця – платника ПДВ та його індивідуальний податковий номер.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

У січні – липні 2024 року внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету – понад 21,8 млрд гривень

29.08.2024 09:09

Протягом січня – липня поточного року від платників Дніпропетровщини збір до загального фонду державного бюджету склав понад 21,8 млрд гривень. Як зауважила очільниця податкової служби Дніпропетровського регіону Наталя Федаш, це на понад 5,1 млрд грн, або на 30,5 відс., більше ніж у січні – липні 2023 року.
«Наразі платники Дніпропетровщини забезпечують позитивну динаміку надходжень до бюджетів усіх рівнів і це свідчить про ефективне адміністрування податків і зборів. Висловлюю щиру подяку нашому бізнесу і всім платникам, хто результативно працює і наповнює державну казну», - зазначила керівниця обласної податкової.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Місцеві бюджети Дніпропетровщини за видобування газового конденсату отримали понад 1,1 млн грн рентної плати

29.08.2024 09:08

У січні – липні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за видобування газового конденсату від платників надійшло понад 1,1 млн грн рентної плати. Порівняно з аналогічним періодом 2023 року сума надходжень виросла на 451,0 тис. грн, або майже на 69 відсотків.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 14.1.35 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вуглеводнева сировина – це нафта, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід), газовий конденсат, що є товарною продукцією.
Розміри ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування вуглеводної сировини (нафти, конденсату, газу природного (будь-якого походження)) встановлено у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Плата за землю: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надходження склали понад 3,7 млрд гривень

29.08.2024 09:07

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 3,7 млрд грн плати за землю. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились на понад 355,3 млн грн, або на 10,5 відс., у порівнянні з січнем – липнем 2023 року.
Звертаємо увагу, що податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) подається до контролюючих органів за місцем розташування об’єктів оподаткування.
У разі розташування об’єктів оподаткування у місті з районним поділом в різних районах такого міста, то якщо всі райони такого міста входять до складу однієї територіальної громади, то Декларація надається до контролюючого органу, який обслуговує таку територіальну громаду.
Звертаємо увагу на особливості подання Декларацій та визначення кодів за КАТОТТГ територіальних громад у м. Києві та м. Кривий Ріг.
Оскільки місцеві податки сплачується до місцевого бюджету, враховуючи те, що у містах з районним поділом – Києві та Кривому Розі для кожного району залишено свої окремі рахунки місцевих бюджетів, тому за об’єкти оподаткування, що знаходяться на території міст Київ та Кривий Ріг, Декларація подається до контролюючого органу, що обслуговує відповідний район зазначеного міста.
При зазначенні у Деклараціях коду за КАТОТТГ території територіальної громади зазначається код за КАТОТТГ району м. Києва та м. Кривий Ріг (відповідно до розташування об’єктів оподаткування).
По всіх інших містах України з районним поділом подається одна Декларація до одного контролюючого органу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Важливо дбати про ментальне здоров’я

29.08.2024 09:01

Курс лекцій-тренінгів з основ ментального здоров’я для податківців триває.
На зустрічах з фахівцями Дніпропетровського обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Дніпропетровської обласної ради податківці опановують вправи та техніки, які допомагають відновити емоційну рівновагу.
Знання про те, як допомогти собі та рідним віднайти внутрішні ресурси, завжди будуть у нагоді.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників!

29.08.2024 08:59

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України надала Коментар до Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» у частині оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – Коментар).
Так, Верховна Рада України ухвалила Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон).
Редакційні правки окремих положень
Окрім інших, до положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс) внесено правки щодо операцій із нерезидентами, які зареєстровані в державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, або які є резидентами цих держав (територій), а також із нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 прим.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, що є суто редакційними.
Такі зміни стосуються положень підпункту 135.2.1.5, підпункту 135.2.1.9.2, підпункту 135.2.1.13 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135, підпункту 140.4.3 пункту 140.4, підпункту 140.5.4, підпункту 140.5.5-1, підпункту 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Кодексу та пов’язані зі змінами, що внесені до статті 39 Кодексу.
Зауважимо, що ці зміни набирають чинності з 01 січня 2025 року.
«Нова» прискорена амортизація
Важливими змінами, які набрали чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування Закону (тобто з 01.08.2024), є запровадження певних особливостей для прискореної амортизації основних засобів на період дії воєнного стану в Україні та до кінця календарного року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано (пункт 43 прим.1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новими абзацами), зокрема, що вимоги стосовно неперебування їх у використанні не застосовуються до основних засобів, введених в експлуатацію після набрання чинності цього Закону.
Крім того, на період дії воєнного стану в Україні та до кінця календарного року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, окремим платникам податку на прибуток, а саме: виробникам / постачальникам товарів оборонного призначення за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, виконавцям робіт та послуг оборонного призначення або підприємствам-співвиконавцям зазначених контрактів (договорів) у розумінні Закону України «Про оборонні закупівлі», надано право застосовувати прискорену амортизацію і до основних засобів, що були у використанні, введених в експлуатацію в період дії воєнного стану в Україні до дати набрання чинності Законом.
Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію таких об’єктів основних засобів на перше число податкового (звітного) періоду, у якому прийнято рішення про застосування положень цього пункту. Балансова (залишкова) вартість таких основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу III цього Кодексу на перше число такого податкового (звітного) періоду згідно з проведеною інвентаризацією, підлягає амортизації протягом мінімально допустимих строків прискореної амортизації відповідної групи основних засобів.
Більш детальніше з Коментарем та розглянутими деякими питаннями, пов’язаними з оподаткування податком на прибуток підприємств, платники мають можливість ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/815835.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18774. Попередня cторінка | Сторінка 784 з 1878 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua