Блог

Федоренко

Чи подається декларації з акцизного податку СГ, які здійснюють виробництво/імпорт/продаж рідин...

03.09.2024 10:03

Чи подається декларації з акцизного податку СГ, які здійснюють виробництво/імпорт/продаж рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та мають ліцензію на оптову/роздрібну торгівлю такими рідинами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) рідини, що використовуються в електронних сигаретах відносяться до підакцизних товарів.
Згідно п. 212.1 ст. 212 ПКУ платниками акцизного податку, зокрема, є:
- особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;
- особа – суб’єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;
- особа – виробник та/або імпортер тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яка здійснює їх реалізацію для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою, визначеною п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.
Для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, для виробників та імпортерів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах базою оподаткування акцизним податком є, зокрема, вартість за максимальними роздрібними цінами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (п.п. 214.1.5 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
При цьому платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим.1 ст. 49 ПКУ).
Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14).
Згідно вимог Порядку № 14 виробники рідин, що використовуються в електронних сигаретах та платники податку, які ввозять на територію України марковану марками акцизного податку підакцизну продукцію, зокрема, рідини, що використовуються в електронних сигаретах заповнюють Розділ Б «Податкові зобов’язання з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну (в тому числі тютюнової сировини, тютюнових відходів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах)» Декларації та Додаток 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції) (крім транспортних засобів), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.11, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу)» до Декларації.
Виробники та імпортери, зокрема, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що здійснюють їх реалізацію у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами заповнюють Розділ Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а також виробниками та/або імпортерами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» Декларації та Додаток 6 прим.1 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів згідно із підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу (тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах)» до Декларації.
Слід вказати, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей відповідно до п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Отже суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво/імпорт/продаж рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та мають ліцензію на оптову/роздрібну торгівлю такими рідинами зобов’язані подавати декларацію акцизного податку, як особа:
- яка здійснює виробництво та/або імпорт;
- яка є платником 5 відс. акцизного податку з роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників ПДВ!

03.09.2024 09:59

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: який звітний (податковий) період зазначається в рядку 02 «Звітний (податковий) період, за який подається» та в рядку 03 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» при виправленні помилок у розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, повідомляє.
Відповідно до п. 1 розд. VII Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами), (далі – Порядок № 21) розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України (далі – Розрахунок), заповнюється особами, не зареєстрованими як платники ПДВ, які відповідно до п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету при отриманні послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України (далі – особа, відповідальна за нарахування та сплату податку до бюджету).
У розділі І Розрахунку здійснюється розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, за звітний (податковий) період. У розділі ІІ Розрахунку здійснюється розрахунок уточнення таких податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Згідно з п. 3 розд. VII Порядку № 21, у разі уточнення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у разі якщо у майбутніх періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) особа, відповідальна за нарахування та сплату податку до бюджету, самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданому нею Розрахунку (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ)), розрахунок з позначкою «Уточнюючий» може бути поданий у спосіб, визначений абзацом п’ятим п. 50.1 ст. 50 ПКУ.
Таким чином, Порядком № 21 не передбачено окремої форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань, нарахованого отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків на митній території України.
Отже, у разі подання Розрахунку з позначкою «Уточнюючий» рядок 02 «Звітний податковий період, за який подається» (та розділ І Розрахунку) не заповнюється, у рядку 03 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» зазначається звітний податковий період, що уточнюється, та заповнюється розділ ІІ Розрахунку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податковий обов’язок

03.09.2024 09:57

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до статті 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів. Кожний з платників податку може бути платником податку за одним або декількома податками та зборами.
Відповідно до статті 16 ПКУ платник податків зобов’язаний, зокрема:
- стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;
- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;
- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи;
- подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством;
- виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки.
Згідно зі статтею 22 ПКУ об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.
База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.
Відповідно до статті 36 ПКУ податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПКУ або законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 37 ПКУ підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються ПКУ або законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.
Підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є:
- ліквідація юридичної особи;
- смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою;
- втрата особою ознак платника податку, які визначені ПКУ;
- скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.
Згідно зі статтею 38 ПКУ виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина: з початку року до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників надійшло понад 84,4 млрд грн

03.09.2024 09:48

Дніпропетровщина: з початку року до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників надійшло понад 84,4 млрд грн платежів

Протягом січня – серпня 2024 року збір платежів до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до державних цільових фондів склав понад 84,4 млрд грн, що майже на понад 15,5 млрд грн більше ніж у відповідному періоді 2023 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Наталя Федаш.
Як зазначила очільниця ГУ ДПС, до бюджетів усіх рівнів платники Дніпропетровщини спрямували понад 61,1 млрд грн податків, зборів і платежів. У порівнянні з січнем – серпнем 2023 року надходження збільшились на понад 12,4 млрд грн, або на 25,4 відсотків.
До державного бюджету у січні – серпні поточного року від платників надійшло понад 33,8 млрд грн, що на понад 7,3 млрд грн, або на 28,0 відс., більше ніж за підсумками січня – серпня 2023 року.
Місцеві бюджети з початку 2024 року поповнились на понад 27,3 млрд гривень. Це на понад 5,0 млрд грн більше ніж у січні – серпні 2023 року. Темп росту надходжень складає 122,4 відсотки.
Державні цільові фонди впродовж восьми місяців 2024 року отримали понад 23,2 млрд грн, що майже на 3,2 млрд грн, або на 15,9 відс., більше ніж за аналогічний період минулого року.
«Дякуємо платникам за ефективну роботу, відповідальне ставлення до фінансових зобов’язань перед державою, за підтримку економічного потенціалу країни та проявлену громадянську свідомість! Не зупиняємось, працюємо задля Перемоги!» – підсумувала Наталя Федаш.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До зведеного бюджету у січні – серпні 2024 року надійшло 1 043,2 млрд гривень

03.09.2024 09:47

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платники податків продовжують сумлінно підтримувати державу сплаченими податками. Завдяки їх активній громадянській позиції та патріотизму бюджет стабільно отримує такі необхідні кошти для Збройних Сил України та соціальних виплат нашим громадянам.
За оперативними даними надходження (сальдо) до зведеного бюджету у січні – серпні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 1 043,2 млрд грн. До державного бюджету надійшло 766,1 млрд грн, до місцевих бюджетів – 277,1 млрд грн.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – серпні 2024 року становили 695,4 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 110 відс. При цьому, на рахунки платників відшкодовано 95,8 млрд грн ПДВ.
У розрізі податків показники розпису Міністерства фінансів України перевиконано з податку на прибуток підприємств – у 1,4 раза (+56,5 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 4,6 відс. (+5,9 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – на 3,6 відс. (+2,9 млрд грн).
У розрізі основних платежів у січні – серпні 2024 року приріст порівняно з аналогічним періодом минулого року становить з податку на прибуток підприємств – у 1,9 раза (+93,3 млрд грн), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – у 1,4 раза (+48 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 22,4 відс. (+24,6 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 22,2 відс. (+15,2 млрд грн).
Надходження (сальдо) до зведеного бюджету у серпні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 151,3 млрд грн, у т. ч. до державного бюджету – 111,5 млрд грн, до місцевих бюджетів – 39,8 млрд грн.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у серпні 2024 року становили 102 млрд грн. Перевиконання показників розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету становить 5,2 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 5 млрд грн. Платникам на рахунки відшкодовано 12,2 млрд грн ПДВ.
У повному обсязі виконано показники розпису Міністерства фінансів України з податку на прибуток – 114,5 відс. (+5,4 млрд грн), з податку та збору на доходи фізичних осіб – 103,4 відс. (+0,6 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 100,8 відс. (+0,1 млрд грн).
У розрізі основних платежів у серпні 2024 року приріст порівняно з серпнем 2023 року становить з податку на прибуток – 36,7 відс. (+11,3 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 20,4 відс. (+3 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 26,8 відс. (+2,7 млрд грн), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – 8,2 відс. (+1,6 млрд грн).
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/817740.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Що означають терміни «оптова» та «роздрібна» торгівля?

02.09.2024 09:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Податковий кодекс України «торговельну діяльність» тлумачить як роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій сфері за готівковий та безготівковий розрахунок.
Національним стандартом України ДСТУ 4303:2004 «Торгівля роздрібна та оптова. Терміни та визначення понять», затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 № 130 «Про затвердження національних стандартів України, зміни до національного стандарту, національної зміни до міждержавного стандарту, поновлення чинності міждержавного стандарту та скасування нормативних документів», визначено, що:
- оптова торгівля – це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю для виробничого споживання та надання пов’язаних із цим послуг;
- роздрібна торгівля – це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.
Разом з тим, Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) визначені основні засади державної політики, зокрема, щодо оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, частиною першою ст. 1 якого встановлено, що:
- оптова торгівля алкогольними напоями – діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних алкогольних напоїв іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, іншим суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб;
- оптова торгівля спиртом етиловим – діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного спирту етилового іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової торгівлі спиртом етиловим, або суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим та використовують його для виробничих потреб або для особистого некомерційного використання, або суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв;
- оптова торгівля спиртовими дистилятами – діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного спиртового дистиляту іншим суб’єктам господарювання для подальшого використання відповідно до вимог Закону № 3817;
- оптова торгівля пальним – діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного пального суб’єктам господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним, іншим суб’єктам господарювання, у тому числі в транспортному засобі, яким переміщується та/або в якому зберігається пальне. Не вважається оптовою торгівлею пальним заправлення пальним за договором підряду, що відноситься до власного споживання відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
- оптова торгівля тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, – діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі тютюновими виробами або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
- роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Справляння плати за землю за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомості, знищені внаслідок...

02.09.2024 09:25

Справляння плати за землю за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 16 березня 2024 року згідно із Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603) внесено зміни до порядку справляння плати за землю.
Законом № 3603 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новим підпунктом 69.14 прим.1, згідно з яким не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані знищені об’єкти нерухомості, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені знищені об’єкти нерухомості, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр майна), в межах площ (земельних ділянок), визначених цим підпунктом.
Площі земельних ділянок, на які поширюється дія цього підпункту, обмежуються, зокрема, для юридичних осіб – власників знищених об’єктів нежитлової та житлової нерухомості:
- 100 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта нерухомості дорівнює або перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна;
- 50 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта нерухомості не перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна.
Плата за землю за земельні ділянки, на яких розташовані знищені об’єкти нерухомості, не нараховується і не сплачується за період, починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, до останнього числа місяця, в якому зареєстровано речове право на новозбудований на такій земельній ділянці об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, або до останнього числа місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, але не пізніше ніж до 1 січня 2026 року.
Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом відповідно до пункту 286.2 статті 286 Кодексу задекларували податкові зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки, визначені цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з плати за землю за період, починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, шляхом подання в порядку, визначеному Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 Порядку ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2023 № 624 «Деякі питання забезпечення функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі – Порядок), внесення і коригування інформації (документів) про пошкоджене та знищене майно, про осіб, майно яких пошкоджено або знищено, шкоду та збитки, завдані внаслідок пошкодження такого майна, а також іншої інформації, визначеної Порядком, забезпечує публічний реєстратор.
Перелік публічних реєстраторів Реєстру майна визначено пунктом 15 Порядку, до яких, зокрема, належать місцеві держадміністрації, військові адміністрації, військово-цивільні адміністрації; виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у місті (у разі їх створення) рад.
Отже, з питання щодо переліку документів та дій, які необхідно вчинити, щоб скористатися особливим порядком справляння плати за землю, платникам доцільно звернутися до відповідного публічного реєстратора за місцезнаходженням земельної ділянки.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Фактична перевірка ювелірного магазину

02.09.2024 09:21

Працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на постійній основі здійснюється моніторинг та аналіз діяльності суб’єктів господарювання.
За наявності інформації, яка може свідчити про вчинення суб’єктами господарювання порушень під час проведення розрахункових операцій або використання найманих працівників без належного оформлення, податковою службою організовуються та проводяться фактичні перевірки.
Податківцями проведено фактичну перевірку діяльності ФОПа, який здійснює операції з продажу ювелірних виробів.
Відповідно до норм Податкового кодексу України до проведення фактичної перевірки здійснена контрольна розрахункова операція, за результатами якої встановлено факт продажу продукції без видачі відповідного розрахункового документа (фіскального чека).
Фактичною перевіркою зафіксовано:
- проведення розрахункових операцій без видачі відповідного розрахункового документа (фіскального чеку РРО або ПРРО);
- відсутність ведення у встановленому порядку обліку товарно-матеріальних цінностей;
- відсутність (ненадання в повному обсязі) документів, які належать до предмету фактичної перевірки.
За результатами фактичної перевірки встановлені порушення на загальну суму майже 549 тис. гривень.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ (філію): подання суб’єктом господарювання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО

02.09.2024 09:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.
Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи враховується помилково та/або надміру сплачена сума з податку на прибуток підприємств в оплату...

02.09.2024 09:13

Чи враховується помилково та/або надміру сплачена сума з податку на прибуток підприємств в оплату авансового внеску з податку на прибуток, нарахованого на суму дивідендів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначено п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ (п.п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).
Згідно з абзацами першим – третім п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за базовою (основною) ставкою, встановленою ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148, сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
Обов’язковим реквізитом платіжної інструкції є реквізит «Призначення платежу», під час заповнення якого для платника у разі сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетний/небюджетний/єдиний/депозитний рахунок передбачено поля встановленого формату, зокрема, «Код виду сплати» (п. 1 розд. ІІ Порядку № 148).
Згідно з абзацом четвертим п. 2 розд. ІІ Порядку № 148 у полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148 (далі – Перелік).
Перелік передбачає, зокрема, такі коди виду сплати, як:
101 – сплата суми податків, зборів, платежів, єдиного внеску;
125 – авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів.
Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати.
Отже, врахування наявної помилково та/або надміру сплаченої суми з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів не передбачено.
З урахуванням положення п. 43.3 ст. 43 ПКУ платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18774. Попередня cторінка | Сторінка 780 з 1878 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua