Блог

Федоренко

Податок на нерухоме майно: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від фізичних осіб понад 235,0 млн гривень

12.09.2024 09:31

З початку поточного року від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 235,0 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на понад 90,8 млн грн, або на 63 відс. більше ніж у січні – серпні 2023 року.
Нагадуємо, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету – понад 10,2 млрд грн ПДВ

12.09.2024 09:27

Протягом восьми місяців 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 10,2 млрд грн податку на додану вартість. Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 2,0 млрд грн, або на 25,4 відсотки.
Керівниця податкової служби регіону подякувала платникам за своєчасно сплачені податки та нагадала, що 20.09.2024 – останній день подання податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року, а 30.09.2024 – останній день сплати ПДВ за серпень 2024 року.
«Податок на додану вартість є потужною складовою надходжень до державного бюджету. Тому сумлінна сплата ПДВ забезпечує сьогодні значну фінансову підтримку обороноздатності країни», – зазначила Наталя Федаш.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі...

12.09.2024 09:26

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) під час торгівлі підакцизними товарами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/820343.html нагадала, що з 1 вересня 2024 року здійснюється оподаткування акцизним податком операцій з товарами за кодом 2404 91 90 00 згідно з УКТ ЗЕД (інші нікотиновмісні продукти для орального застосування). Це передбачено Законом України від 16 січня 2024 року № 3553-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень».
У зв’язку з цим, ДПС інформує суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням РРО та/або ПРРО під час торгівлі підакцизними товарами, про необхідність дотримання вимог пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Звертаємо увагу платників податків на необхідності відображення в чеках РРО та/або ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД при продажу підакцизних товарів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

В. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур представив показники детінізації

12.09.2024 09:22

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Як відзначив Євгеній Сокур, відносно довоєнного рівня надходження до бюджету у 2024 році до відповідного періоду 2021 року суттєво зросли. Так, за 8 місяців 2024 року до загального фонду держбюджету надійшло (сальдо) 695,4 млрд грн, а це на 69,7 %, або на 285,6 млрд грн більше порівняно з січнем – серпнем 2021 року. Водночас надходження ПДВ (сальдо) за 8 місяців 2024 року становлять 175 млрд грн, що на 72,9 %, або на 73,8 млрд грн перевищує показники 8 місяців 2021 року.
«Позитивні результати досягнуті завдяки злагодженій роботі з платниками податків та експертним середовищем щодо виявлення та припинення схем ухилення від сплати податкових платежів», – зазначив Євгеній Сокур.
На ринку лікеро-горілчаних виробів сплата податків до зведеного бюджету за 8 місяців 2024 року порівняно з аналогічним періодом 2023 року зросла на 1,2 млрд грн, або на 16 %. У тому числі суттєво зросли й надходження ПДВ по галузі – на 0,4 млрд грн, або на 36,4 %. Відбулося і зростання на 28 % виторгів РРО/ПРРО за 8 місяців поточного року порівняно з відповідним періодом 2023 року та на 43,3 % у серпні порівняно з січнем 2024 року.
Разом з іншими галузями виходить з тіні та легалізується ринок пального. Важливим фактором, що сприяє цьому, є здійснення постійного контролю за дотриманням суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства.
Як результат сплата податків до бюджету платниками на ринку пального зростає. Так, сплата за 8 місяців 2024 року зросла на 45,1 % відносно 8 місяців 2023 року (+5,1 млрд грн), що значно перевищує ефект від підвищення ставки ПДВ. У тому числі суттєво зросли й надходження ПДВ по галузі – на 3,3 млрд грн більше, або майже вдвічі (+89,1 %).
Також компаніями – виробниками та імпортерами тютюну та тютюнових виробів вже у червні – серпні 2024 року сплачено на 6,5 млрд грн, або на 30 % більше акцизного податку з виробленого та ввезеного тютюну відносно червня – серпня 2023 року.
Виторги РРО/ПРРО (від продажу тютюнових виробів) у серпні 2024 року порівняно з січнем 2024 року зросли на 2,7 млрд грн, або на 31,6 %.
Також, за словами Євгенія Сокура, є позитивні зрушення щодо сплати платежів до бюджету і на ринку торгівлі електронікою та побутовою технікою, у сферах грального бізнесу, виробництва та оптової торгівлі ювелірними виробів.
На ринку торгівлі електронікою та побутовою технікою сплата платежів до бюджету компаніями, що здійснюють роздрібний продаж електронної апаратури, за 8 місяців 2024 року зросла на 93 % відносно 8 місяців 2023 року. Таке зростання відбулось за рахунок збільшення надходжень ПДВ по галузі – на 0,6 млрд грн, або на 157,7 %. Податкова ефективність зросла з 1,14 % у 2021 році – до 2,74 % у 2024 році. Виторги РРО/ПРРО за 8 місяців 2024 року зросли на 33,6 млрд грн, або на 34,4 % порівняно з відповідним періодом 2023 року.
Сплата платежів до бюджету компаніями, які здійснюють діяльність у сфері грального бізнесу, за 8 місяців 2024 року становила 11,7 млрд грн, що на 106,6 %, або на 6 млрд грн більше відносно 8 місяців 2023 року.
Для порівняння: у 2021 році такі надходження за весь рік становили 204,8 млн грн, за 2022 рік – 730,9 млн гривень.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/820255.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Право особи, яка подала скаргу, взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відео конференції

12.09.2024 09:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/820760.html повідомила.
ДПС повідомляє, що з метою встановлення можливості використовувати зручні електронні сервіси для полегшення комунікації особа, яка подала скаргу на рішення контролюючого органу, відповідно до пункту 56.3, підпункту 56.24.1 пункту 56.24, пункту 56.25 статті 56 Податкового кодексу України має право взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції з метою надання усних пояснень.
Відповідні зміни внесені до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2015 року за № 1617/28062 (зі змінами).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Порядок повернення платежів з бюджету

11.09.2024 10:00

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС визначено ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:
- на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;
- на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.
Заяву платник може подати як у паперовому вигляді так і в електронному вигляді. В електронному вигляді заява подається в Електронному кабінеті платника податків
- для юридичних осіб шаблон «J1302001»,
- для фізичних осіб шаблон «F1302002».
ДПС не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви формує електронний висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
УВАГА! Статтею 43 ПКУ встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином через Електронний кабінет ФОПом надсилається заява про застосування спрощеної системи оподаткування?

11.09.2024 09:58

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).
Згідно з абзацом третім п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ до поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ подають Заяву до закінчення місяця, в якому відбулася їх державна реєстрація.
Форми Заяви та Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України № 851 та № 2155 без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Абзацом першим п. 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557), визначено, що автор електронного документа створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.
Абзацом першим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Для надіслання Заяви фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.
У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
У разі переходу фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається Розрахунок. Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.
Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня (абзац перший п. 8 розд. ІІ Порядку № 557).
Пунктом 9 розд. ІІ Порядку № 557 визначено, що не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції.
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).
Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами можливо отримати в декілька кроків

11.09.2024 09:37

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Для платників податків з 01 травня 2024 року в Електронному кабінеті реалізована можливість отримувати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім цього, розроблено окремий функціонал для платників, які мають податковий борг на день подання запиту на отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами стосовно розрахунку пені, яка буде нарахована у разі погашення такого боргу поточною датою.

Кроки для платника податків

1. Платник створює «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (далі – Запит) за формою «J/Fl300207» в приватній частині Електронного кабінету у пункті меню «Заяви, запити для отримання інформації» шляхом:
для поля «період з «01» січня 20___року по «_»____20___року» Запиту:
вибору із переліку дати, місяця та року, за який платник бажає отримати «Витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску» (далі - Витяг). За кожний рік Запит подається окремо;
для поля «Розрахувати суму пені у поточному бюджетному році» (пп.129.1.1 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України)*** » Запиту:
встановлення позначки для розрахунку пені, якщо у платника є податковий борг (крім єдиного внеску) та він бажає визначити суму пені станом на наступний день від дня подання Запиту. Платник також може не встановлювати позначку для її розрахунку. Встановлення позначки неможливе, якщо у Запиті визначено платником період «минулі роки»;
для поля «В розрізі платежів » Запиту:
встановлення позначки для отримання інформації в розрізі всіх своїх платежів. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає узагальнену інформацію, без розрізу платежів;
для поля «3 підписом**** (станом на І число звітного місяця) » Запиту:
встановлення позначки для отримання Витягу з кваліфікованим електронним підписом посадової особи контролюючого органу (далі КЕП). Разом з цим, встановлення позначки можливе, якщо у Запиті зазначено 1-ше число місяця будь - якого року. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає інформацію без КЕП.
2. Надсилає Запит до органу ДПС за своїм основним місцем обліку.
3. Отримує Витяг за формою «J/F1400207».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи можуть ФОП – платники єдиного податку І – ІІІ груп бути страховими посередниками (страховими агентами)?

11.09.2024 09:34

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відносини у сфері страхування, загальні правові засади здійснення діяльності із страхування, надання посередницьких послуг регламентовано Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX «Про страхування» (із змінами) (далі – Закон № 1909).
Щодо діяльності страхових посередників з 01.01.2024 і до 01.01.2025 застосовуються положення, визначені п. 5 розд. XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1909 (п. 5 розд. XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1909).
Так, відповідно до абзаців другого – п’ятого, восьмого і дев’ятого п. 5 розд. XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1909 діяльність із страхування може здійснюватися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.
Посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів на ринку страхування здійснюється як виключний вид діяльності і може включати консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов’язану з підготовкою, укладенням та виконанням договорів страхування (перестрахування), у тому числі щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування страхових премій, страхових виплат (відшкодувань) відповідно до договорів, укладених із страхувальником або перестрахувальником.
Страхові брокери – це юридичні особи, постійні представництва брокерів-нерезидентів або фізичні особи – підприємці, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність із страхування від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Страхові брокери – фізичні особи – підприємці не мають права отримувати та перераховувати страхові платежі, страхові виплати (відшкодування).
Перестрахові брокери – це юридичні особи, постійні представництва брокерів-нерезидентів, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність з перестрахування від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник.
Страхові агенти – це фізичні особи, фізичні особи – підприємці або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його діяльності із страхування, а саме укладають договори страхування, одержують страхові премії, виконують роботи, пов’язані із здійсненням страхових виплат (відшкодувань).
Страхові агенти є представниками страховика і діють у його інтересах за винагороду на підставі договору доручення, укладеного із страховиком.
Главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
Критерії, за умови дотримання яких, фізичні особи – підприємці можуть бути платниками єдиного податку певної групи, визначені п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (абзац другий п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Умови, відповідно до яких суб’єкт господарювання не може бути платником єдиного податку, зазначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зокрема:
- фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом № 1909 (п.п. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);
- страхові (перестрахові) брокери (п.п. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи можуть бути лише страховими агентами та здійснювати діяльність із страхування.
Платники єдиного податку першої і другої груп не можуть бути страховими посередниками (у т. ч. страховими агентами) та здійснювати діяльність в сфері страхування.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Сплата платежів на єдиний рахунок

11.09.2024 09:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені п. 6 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.
При сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:
1) не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.
У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі.
При цьому платник, використовуючи засоби електронного кабінету, може:
визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки;
не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка. У такому разі кошти перераховуються з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі податкової інформації, визначеної пунктом 35 прим.1.5 статті 35 прим.1 Кодексу;
2) самостійно визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.
У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:
• «Номер рахунку» – заповнюється номер бюджетного/небюджетного рахунку;
• «Сума податку» – заповнюється сума, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;
• «Інформація про податкове повідомлення (рішення)» – заповнюється номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);
• «Додаткова інформація запису» – заповнюється інформація щодо переказу коштів у довільній формі.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18756. Попередня cторінка | Сторінка 770 з 1876 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua