Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/826672.html проінформувала.
Представники Державної податкової служби України на запрошення Асоціації правників України взяли участь у ХІІІ Податковому форумі – платформі для обміну досвідом між експертами у сфері податкового права, представниками державних органів, суддями, керівниками юридичних фірм та бізнесу.
Учасники, зокрема, обговорили питання відновлення довіри до контролюючих та правоохоронних органів, поновлення податкових перевірок тощо. Особливу зацікавленість викликало обговорення міжнародних практик оподаткування. Адже контроль за трансфертним ціноутворенням, контрольованими іноземними компаніями (далі – КІК), оподаткуванням доходів нерезидентів, діяльністю нерезидентів (у тому числі постійних представництв) та здійснення обміну з іноземними компетентними органами є важливим і дієвим інструментом захисту економічних інтересів нашої держави, а також засобом блокування подвійного чи дискримінаційного оподаткування.
Під час зустрічі обговорено новації, які застосовуються ДПС при здійсненні податкового контролю за трансферним ціноутворенням, зокрема, застосування сучасних технологій та розробка ІТ-рішень:
ІКС Big Data TP, яка дозволить оперативно опрацьовувати великі масиви даних, мінімізувати «людський фактор» тощо;
впровадження автоматичного обміну звітами у розрізі країн міжнародних груп компаній СbС як заходу імплементації Кроку 13 Плану BEPS «Звітність в розрізі країн», що дозволить отримати комплексну інформацію про діяльність міжнародних груп компаній в розрізі конкретних юрисдикцій для здійснення ефективного аналізу обсягів, структури операцій та специфіки діяльності.
У фокусі – питання щодо нематеріальних активів, фінансових операцій (зокрема, облігацій) та внутрішньогрупових послуг у контрольованих операціях.
Увагу було акцентовано на застосуванні ДПС комплексного підходу в організації заходів по виявленню потенційних контролерів КІК, а саме: аналізі дисципліни звітуванні, повноті та достовірності відображення інформації у звітах КІК, аналізі показників фінансової звітності, документації з ТЦ, первинних документів з КІК, відкритих джерел інформації тощо, що вже дозволило встановити понад 3 тисячі контролерів КІК, з яких близько 50 відс. після заходів комплаєнсу вже відзвітували та сплатили понад 100 млн грн ПДФО до бюджету.
Присутні на форумі також обговорили питання щодо необхідності внесення змін до Податкового кодексу України, зокрема: запровадження нових правил щодо гібридних розбіжностей; вдосконалення правил оподаткування КІК; «тонкої капіталізації»; приросту капіталу при виведенні активів (Exit tax); правил GAAR, вдосконалення правил трансфертного ціноутворення та інших питань щодо удосконалення системи оподаткування, що сприятиме розвитку інвестиційного клімату, спрямованому на відбудову країни у воєнний та після воєнний час.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/826559.html повідомила наступне.
Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штраф за реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку.
Зі змісту акту перевірки встановлено, та не заперечується позивачем, що позивач не має власних автозаправних станцій, акцизних складів, у тому числі пересувних, не володіє резервуарами, з яких міг фізично приймати/відпускати/відвантажувати пальне.
Разом з тим, відповідно до договорів встановлено, що право власності на паливо переходить саме до позивача, а не до третьої особи.
Так само як і в усіх супроводжуючих документах до договорів отримувачем, покупцем, замовником палива є саме позивач.
Відтак, судом зазначено, що фактичний рух пального відбувався саме через позивача, який приймав у власність паливо та реалізовував його безпосередньо повітряним суднам для заправки.
Водночас, відповідно до висновку Верховного Суду у цій справі, метою здійснення реєстрації платником акцизного податку є контроль за обігом підакцизного товару – пального та виявлення об’єкта оподаткування акцизним податком, а тому законодавець визначив, що обов’язковій реєстрації підлягають особи (платники податку) лише за однієї умови – такі особи планують здійснювати операції з реалізації пального, інші ж умови (обставини), зокрема такі як фактичне отримання пального і його фізичний відпуск кінцевим споживачам, тобто рух пального через суб’єкта господарювання, наявність АЗС тощо, не є умовами такої реєстрації, такі обставини мають значення для оподаткування акцизним податком.
Позивач як суб’єкт господарювання, який здійснив операції з купівлі-продажу пального, був його власником та здійснював подальшу реалізацію пального, мав у відповідності до вимог підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України особи, зареєструватись як платник акцизного податку.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не мав сертифікатів відповідності на такий вид наземного обслуговування як авіапаливозабезпечення. Забезпечення приймання, зберігання, контроль якості та видачі авіаційного пального для заливу в паливозаправники або заправлення баків повітряних суден віднесено до авіапаливозабезпечення, а послуги авіакомпаніям щодо взаєморозрахунків відносяться до послуг з наземного адміністрування в аеропорту.
Позивачем фактично надавались як аеропортові послуги, послуги по заправці та безпосередньо заправка авіаційним паливом, що підтверджує висновок суду апеляційної інстанції про обов`язок позивача, в даному випадку, бути зареєстрованим як платник акцизного податку.
З урахуванням установлених обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком Шостого апеляційного адміністративного суду, що надання позивачем послуг наземного адміністрування та інших послуг відповідно до договорів з його контрагентами, не спростовує встановленого факту отримання позивачем пального на підставі права власності та здійснення подальшої його реалізації саме з метою виконання умов договорів.
Відтак, Верховний Суд уважає обґрунтованим висновки акту перевірки про порушення позивачем підпункту 212.1.15 пункту 212.1 та підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212, статті 213, підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України під час придбання та реалізації підакцизних товарів (нафтопродуктів), виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із підприємствами-контрагентами за період з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2018 року, тому підстави для скасування спірного податкового повідомлення рішення та задоволення позову відсутні.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі № 640/18036/19 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 залишено без змін.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
З 01.10.2024 набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 серпня 2024 року за № 1302/42647, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2024 року за № 1343/42688 (далі – наказ Мінфіну № 400), які опубліковано в Офіційному віснику України від 25.09.2024 № 82.
Наказом Мінфіну № 400 викладено у новій редакції, зокрема:
- форму податкової накладної та внесено зміни до Порядку її заповнення, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267 (зі змінами);
- форми податкової звітності з податку на додану вартість та внесено зміни до Порядку їх заповнення і подання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (зі змінами).
Відповідно до положень пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України нові форми декларацій (розрахунків) застосовуються для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.
Таким чином застосування форм, викладених наказом Мінфіну № 400 у новій редакції, починається з:
- 01 жовтня 2024 року – для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду платники направляють на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (у тому числі і податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до таких накладних, які складені до 01 жовтня 2024 року та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних);
- з 01 листопада 2024 року – для податкової декларації з податку на додану вартість, тобто яка подається починаючи із звітного (податкового) періоду за жовтень 2024 року.
Також, починаючи з 01 листопада 2024 року, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Інформація розміщена на головній сторінці вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/826552.html .
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі (https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/826705.html) повідомила наступне.
Для реформування податкової та митної політик і перегляду процесів їх адміністрування у грудні 2023 року Уряд затвердив Національну стратегію доходів до 2030 року (далі – НСД),
НСД – це дорожня карта реформування податкової служби, яка буде реалізовуватись поетапно. Вона розрахована на 6 років, тобто, реформи будуть впроваджуватися поступово до 2030 року.
Пріоритетні заходи НСД спрямовані на модернізацію податкового адміністрування та створення умов для справедливої податкової політики, що сприятиме підвищенню ефективності управління державними доходами. Стратегія є баченням майбутньої системи доходів, яка надає чіткості та передбачуваності всім учасникам податкового процесу.
Україна приєдналася до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки та міжнародної системи автоматичного обміну звітами у розрізі країн для податкових цілей. Парламент прийняв Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» з метою впровадження Україною Загального стандарту CRS. Також прийняті необхідні підзаконні нормативно-правові акти, спрямовані на виконання стандарту CRS.
Частина положень вказаного Закону стосується автоматичного обміну звітами у розрізі країн (CbC). Вже розроблено та затверджено Порядок організації належного використання інформації, що міститься у звітах у розрізі країн міжнародних груп компаній. Забезпечено ІТ та адміністративну спроможність компетентного органу України.
За підтримки Світового банку в березні проведено незалежне Глобальне опитування платників податків. У приватній частині Електронного кабінету платники мали можливість ознайомитися з повідомленням Світового банку з пропозицією долучитись до опитування та посиланням на сторінку з інформацією про проєкт.
Реалізовано необхідні кроки для набрання чинності Багатосторонньою угодою компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (MCAA CRS). У червні 2024 року Глобальний форум з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей схвалив Звіт щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою в Україні. ДПС отримала позитивну оцінку Глобального форуму ОЕСР щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою.
Нагадаємо, що Національну стратегію доходів до 2030 року розроблено з метою забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності у період воєнного стану і після його припинення, удосконалення процесів податкового та митного адміністрування, адаптації національного податкового і митного законодавства України до законодавства ЄС. Основні положення Національної стратегії узгоджені з МВФ, враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (податок) є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 85 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) визначено, що тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтра, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників, інші відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.
Роздрібна торгівля – діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування (п. 76 частини першої ст. 1 Закону № 3817).
Роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (частина перша ст. 23 Закону № 3817).
Враховуючи зазначене, суб’єкт господарської діяльності, який надає послуги з куріння кальяну, а також реалізує тютюнові замінники для куріння кальяну, може здійснювати таку діяльність лише за наявності ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
При цьому п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.
Відповідно до статей 63 та 78 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами (далі – ГКУ) комунальне підприємство – це підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади, утворюється органом, який є представником власника – відповідної територіальної громади і виконує його функції та майно якого закріплюється за ним на праві господарського відання або на праві оперативного управління.
Отже, єдиним засновником (учасником) комунальних підприємств є територіальна громада в особі уповноважених органів. Тобто, їх частка у статутному фонді цих підприємств перевищує 25 відсотків.
Крім того, ст. 8 ГКУ передбачено, що держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання.
Таким чином, оскільки засновники комунальних підприємств не є суб’єктами господарювання і їх частка в цих підприємствах перевищує 25 відс., зазначені підприємства не можуть обрати третю групу платників єдиного податку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Пунктом 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України (ПКУ) визначені обмеження права на нарахування податкової знижки.
Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті (п.п. 166.4.1 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно, наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166 ст. 166 ПКУ (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Пунктом 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822), визначено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).
Заява може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) (після пред’явлення повертається).
Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).
Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
- витяг з реєстру територіальної громади;
- паспорт, виготовлений у формі книжечки;
- тимчасове посвідчення громадянина України (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії (п. 1 розд. VI Положення № 822).
Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).
Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР (п. 4 розд. IХ Положення № 822).
Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Державною казначейською службою України (Казначейство) формуються рахунки для зарахування доходів бюджетів після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік, а також у разі внесення протягом бюджетного періоду змін до законодавства, згідно з якими змінюється перелік видів надходжень державного та місцевих бюджетів, та/або порядок їх зарахування до відповідних бюджетів.
Згідно з вимогами п. 4 Порядку взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.08.2016 за № 1115/29245 (із змінами та доповненнями), Головні управління ДПС доводять до платників податків інформацію про реквізити рахунків за надходженнями шляхом її розміщення на вебпорталі податкового органу та забезпечують наявність таких реквізитів в інформаційно-комунікаційній системі «Електронний кабінет».
Інформація про відкриті Державною казначейською службою України бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Коментарі: 0
| Залишити коментар