Платники Дніпропетровщини протягом січня – вересня поточного року сплатили до місцевих бюджетів понад 16,8 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш та зазначила, що у порівнянні з минулорічними надходженнями платниками забезпечена позитивна динаміка. До місцевих скарбниць регіону з початку 2024 року спрямовано на понад 2,6 млрд гривень, або 18,4 відс., більше ПДФО ніж в аналогічному періоді 2023 року.
Надходження ПДФО є надзвичайно важливими у формуванні місцевих бюджетів Дніпропетровської області, складаючи у структурі загальних надходжень левову частку – 55,4 відсотки. Кошти, які спрямовуються до територіальних громад області – це фінансове джерело розвитку та відновлення інфраструктури населених пунктів регіону, реалізації соціальних програм, підтримки обороноздатності.
Наталя Федаш акцентувала, що використання бізнесом легальної праці, своєчасна виплата заробітної плати на рівні не менше встановленого законодавством – важливі чинники бюджетної стабільності територіальних громад.
Своєчасно та у повному обсязі сплачуючи податки, кожен робить вагомий внесок у наближення Перемоги.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Пріоритетні напрями співпраці на 2025 рік та досягнення у реалізації спільних проєктів обговорювалися під час зустрічей керівників ДПС з делегацією Проекту «Програма підтримки управління державними фінансами для України» (EU4PFM) компонент 1, 3 та 4», які відбулись 2 – 3 жовтня 2024 року.
Під час зустрічі в. о. Голови ДПС Тетяни Кірієнко з керівником команди EU4PFM Юрґітою Домєйкієнє та міжнародним ключовим експертом з податкових питань EU4PFM Пауліусем Маяускасом були презентовані пропозиції до плану спільної роботи на 2025 рік за напрямом «Європейська інтеграція», зокрема, в частині нормативної та ІТ підготовки податкового напряму до вступу України в ЄС.
Тетяна Кірієнко відзначила багаторічний досвід конструктивної співпраці з проєктом EU4PFM, який надає потужну підтримку в досягненні ДПС стратегічних завдань, зокрема, реалізації заходів, передбачених Національною стратегією доходів до 2030 року.
Детальніше – на головній сторінці вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/828781.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/829020.html) проінформувала.
Виконуючи обов’язки першого заступника Голови ДПС Владислав Бугасов взяв участь у засіданні Форуму Внутрішньо-європейської організації податкових адміністрацій (ІОТА) з Управління податковим боргом «Крок у майбутнє управління податковим боргом за допомогою новітніх технологій».
Під час заходу представники податкових адміністрацій презентували найновіші досягнення щодо стягнення податкової заборгованості з активів, які важко повернути, та поділилися практичними прикладами ефективного стягнення боргів з нетипових активів.
За словами Владислава Бугасова, формат форуму надав можливість всім учасникам обговорити проблеми, з якими вони зіштовхуються під час стягнення податкової заборгованості, а також обмінятися досвідом із застосування інноваційних заходів для ефективного стягнення та повернення податкового боргу.
Також були розглянуті стратегії та інноваційні методи управління податковими боргами за допомогою передових технологій та аналізу даних.
Зокрема, учасники заходу поділились практичними прикладами щодо використання передових технологій та складного аналізу даних щодо оптимізації процесів управління податковим боргом для ефективного виявлення потенційних боржників, оцінки ризиків та оптимізації заходів зі стягнення податкового боргу.
Не залишились поза увагою й допоміжні механізми для успішного управління боргами, у тому числі, штучний інтелект, інструменти аналізу даних, нові методи та технології тощо.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/829108.html) повідомила наступне.
Державна податкова служба України 19 серпня 2022 року як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information) (далі – Багатостороння угода CRS).
Після позитивного проходження оцінювання рівня інформаційної безпеки ДПС, що проводилось Глобальним форумом ОЕСР, Багатостороння угода CRS 28.06.2024 набрала чинності для України.
Відповідно до положень Багатосторонньої угоди CRS обмін інформацією здійснюється впродовж дев’яти місяців після закінчення календарного року, якого стосується інформація (до 30 вересня).
Так, станом на 30 вересня 2024 року ДПС, як компетентним органом України для цілей CRS, успішно здійснено перший взаємний міжнародний автоматичний обмін інформацією CRS із країнами – Партнерами по обміну, що засвідчує належне впровадження CRS в українське законодавство та визнання України належним партнером для інформаційного обміну на міжнародній арені.
За результатами інформаційного обміну CRS ДПС забезпечено:
- отримання інформації від понад 50 іноземних юрисдикцій;
- направлення інформації до понад 30 іноземних юрисдикцій.
Впровадження CRS в українське законодавство та здійснення першого міжнародного автоматичного обміну інформацією CRS відбулось за підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державною податковою службою України посилено контроль за міжнародними схемами мінімізації податків.
Сьогодні виплата доходів нерезидентів з джерелом походження з України може використовуватись для виведення коштів за кордон.
Так, за період з 01.01.2017 по 30.09.2024 спрямовано за кордон 1,5 трлн грн, у тому числі за підсумками першого півріччя 2024 року – 81 млрд грн доходу, що на 7 % більше аналогічного періоду 2023 року. Загалом сплачено податку у розмірі 41 млрд грн, з яких сплачено у півріччі 2024 року – 2,7 млрд гривень.
Значні виплати здійснюються на користь компаній, що зареєстровані в Королівстві Нідерланди (26 %), Республіці Кіпр (20 %), Великій Британії (10 %), Австрійській Республіці (9 %) та інших країнах – це насамперед виплати у вигляді дивідендів, процентів, роялті, операцій з цінними паперами тощо.
Водночас, на сьогодні пом’якшені обмеження щодо валютних операцій відповідно до постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 (зі змінами).
Одним із інструментів для збору доказів щодо встановлення порушень при здійсненні виплат на користь нерезидентів є обмін податковою інформацію з компетентними органами іноземних держав.
Результатом налагодження ефективної комунікації з іноземними компетентними органами є повнота, якість та швидкість надання ними запитуваної інформації, що у свою чергу дозволяє оперативно здійснювати відпрацювання ризиків ухилення від оподаткування.
Слід зауважити, що з листопада 2022 року у Податковому кодексі України (далі – Кодекс) зняті обмеження щодо проведення перевірок з питань виплат доходів нерезидентів.
Так, за період 2022 року – 9 місяців 2024 року контролюючими органами проведено 757 перевірок, за результатами яких донараховано 11,1 млрд грн, та триває понад 70 податкових перевірок.
Основними ризиками є:
виплата доходів на користь небеніфіціарного власника доходу, що свідчить про реєстрацію компаній в низькоподаткових юрисдикціях, з метою «транзиту» коштів до кінцевих вигодонабувачів, які зареєстровані в офшорних юрисдикціях (встановлено у 85 % перевірок);
неправомірне використання пільгової ставки оподаткування, у зв’язку з доведенням контролюючими органами про здійснення нерезидентами діяльності на території України, через постійне представництво (встановлено у 11% перевірок);
порушення вимог конвенцій про уникнення подвійного оподаткування (встановлено у 4 % перевірок).
Нагадуємо, що з 1 липня 2024 року змінено терміни зберігання документів та визначення контролюючим органом грошових зобов’язань (ст. 102 Кодексу) з 1095 до 2555 днів (або з 3 до 7 років).
До уваги платників податків: відповідно до підпункту 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені.
Отже, добровільне уточнення сплачених сум податку на прибуток з доходів нерезидентів звільнить бізнес від сплати штрафних санкцій та пені, які нараховуються за результатами проведення контрольно-перевірочних заходів.
Активна робота ДПС у цьому напрямі впливає на покращення податкової культури платників податків та відмову від використання агресивних схем міжнародного планування.
Детальніше – на головній сторінці вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/829159.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/829212.html) проінформувала про таке.
У межах реалізації Робочого плану Офісу технічної допомоги Департаменту Казначейства США (далі – ОТД) з ДПС на 2021 – 2024 роки 3 та 4 жовтня 2024 року експертами ОТД проведено навчальні заняття (тренінги) в онлайн-режимі для керівників структурних підрозділів апарату ДПС та територіальних органів ДПС з питань управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).
Під час відкриття навчальних тренінгів очільниця ДПС Тетяна Кірієнко подякувала експертам ОТД за консультативну підтримку та зауважила, що всі отримані знання учасниками тренінгу будуть корисними в роботі Служби, адже метою тренінгів є вивчення світових практик виявлення та пом’якшення податкових ризиків платників податків щодо виконання ними своїх податкових обов’язків.
У свою чергу, виконуючий обов’язки заступника Голови ДПС Євгеній Сокур підкреслив, що ДПС впроваджує управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), щоб забезпечити оптимізацію надходжень до бюджету шляхом покращення дотримання платниками податків чотирьох основних податкових зобов’язань – реєстрації, своєчасного подання декларацій, правильної звітності та своєчасної сплати податків.
Управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) – це системна методологія для виявлення комплаєнс-ризиків серед платників податків та визначення шляхів їх ефективного зменшення.
Під час тренінгів обговорювалися напрями сприяння добровільному дотриманню податкового законодавства платниками податків і покращення довіри громадськості до податкової системи та адаптації в Україні світових практик управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 із змінами затверджено Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади.
Відповідно до п. 4 розд. II Порядку ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.03.2021 № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2021 року. за № 667/36289, із змінами платник у приватній частині Електронного кабінету має можливість перегляду інформації про рух коштів на єдиному рахунку та доступ до інформації про залишок коштів на єдиному рахунку у пункті меню «Єдиний рахунок/Єдина картка платника».
Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами.
Для отримання витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС) щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) (далі – Витяг), платнику в приватній частині Електронного кабінету за допомогою пункту меню «Заяви, запити для отримання інформації» необхідно за основним місцем обліку створити та надіслати до відповідного органу ДПС запит «Про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (далі – Запит) за ідентифікатором форми J1300207 (для юридичних осіб) та F1300207 (для фізичних осіб).
При цьому, Запит за декілька календарних років платником податків подається за кожен календарний рік окремо, але не більше ніж за п’ять календарних років, відлік яких починається з року прийняття Запиту.
Платник податків отримує Витяг у пункті меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету у термін не пізніше 2-ого робочого дня після дня прийняття ІКС ДПС Запиту.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Частиною першою ст. 14 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР із змінами визначено, що надра надаються у користування, зокрема, для:
- геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);
- створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр).
Відповідно до абзацу п’ятого п.п. 258.2.2 п. 258.2 ст. 252 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) органи державного гірничого нагляду у місячний строк після прийняття відповідного рішення надсилають до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації платника, який буде здійснювати видобуток корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення, повідомлення про надання такому платнику дозволу на початок ведення видобувних робіт або погодження на проведення дослідно-промислової розробки.
Згідно з п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПКУ платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, які виконують роботи, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (п.п. 252.1.6 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр (абзац перший п. 252.3 ст. 252 ПКУ).
При цьому п. 252.4 ст. 252 ПКУ наведено перелік корисних копалин та умови за яких вони не належать до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин.
Отже, у разі наявності спеціального дозволу (незалежно від мети його отримання) об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг видобутої корисної копалини, крім випадків передбачених п. 252.4 ст. 252 ПКУ.
При цьому, у разі відсутності об’єкта оподаткування у звітному (податковому) періоді, наявність у суб’єкта господарювання спеціальних дозволів на користування надрами для геологічного вивчення, у т. ч дослідно-промислової розробки корисних копалин (у т. ч. вуглеводнів) та/або створення геологічних територій та об’єктів, визначає обов’язок такого суб’єкта подавати до контролюючого органу податкову декларацію з рентної плати Декларації разом з додатком 1 «Розрахунок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин» та/або додатком 2 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) вважаються такими, що немарковані:
- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;
- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 зі змінами та доповненнями, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
- вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;
- алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки;
- сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 01 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку;
- рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року.
Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (п. 228.9 ст. 228 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (податок) з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Коментарі: 0
| Залишити коментар