Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 статті 186 Кодексу (пункт 186.4 статті 186 Кодексу).
Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.
Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статтях 180 і 208 Кодексу.
Так, згідно з пунктом 180.2 статті 180 Кодексу особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 2081 Кодексу.
Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 Кодексу, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 Кодексу. При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному статтею 201 Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 208.2 статті 208 Кодексу).
Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов’язань декларації за відповідний звітний період (пункт 208.3 статті 208 Кодексу).
Слід відмітити, що згідно з пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в підпунктах 10 – 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та, зокрема, у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента зазначається тип причини «14».
Пунктом 12 Порядку № 1307 визначено, зокрема, що у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН «500000000000», а у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані. Розділ Б податкової накладної заповнюється без особливостей.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті відшкодуванню з Державного бюджету України, та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Кодексу.
Підпунктом «б» пункту 200.4 статті 200 Кодексу визначено, зокрема, що сума від’ємного значення, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 прим.1.3 статті 200 прим.1 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Виходячи з норм підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Кодексу, платник податку не може задекларувати до бюджетного відшкодування суми ПДВ, нараховані за операціями із отримання послуг від нерезидента, незареєстрованого як платник ПДВ, місце постачання яких розташоване на митній території України, оскільки такі суми не сплачуються ні постачальнику послуг, ні до Державного бюджету України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до світової практики адміністрування податків і зборів Меморандумом про економічну та фінансову політику визначено, що зусилля з реформування Державної податкової служби України будуть зосереджені, у тому числі, на розробленні сучасних практик управління комплаєнс-ризиками (ризиками дотримання податкового законодавства), що також закріплено в Національній стратегії доходів до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.
Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854) визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації зазначеної вище реформи.
Основні новації експериментального проекту
► Розподіл всіх податкових ризиків за основними видами:
• ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;
• ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
• ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
• ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).
► Уніфікація правил визначення податкового ризику – створення паспортів податкового ризику – уніфікованих правил для визначення впливу податкових ризиків на надходження до Державного та Зведеного бюджетів України, ідентифікації платників, у яких наявний такий ризик. Оцінки ризиків, наявність ризиків у платників податків здійснюватимуться комплексно на підставі об’єктивних даних, а не суб’єктивних рішень і суджень.
► Централізація визначення податкових ризиків та заходів впливу на них - створення в ДПС Експертної комісії із застосування системи управління податковими ризиками, структурного підрозділу з впровадження податкового комплаєнсу, який здійснюватиме координацію роботи із впровадження системи управління податковими ризиками.
► Систематичне розроблення стратегій впливу на податкові ризики та їх реалізація по всій вертикалі ДПС – на підставі ідентифікації та оцінки ризиків буде підготовлено Загальний план удосконалення управління податковими ризиками, який визначить найбільш вагомі ризики в адмініструванні податків і зборів та закріпить стратегії впливу на них, а також сегментарні (секторальні) плани, зосереджені на окремих галузях економіки, сегментах платників податків.
► Самооцінка ефективності проведеної роботи – передбачається періодичне оцінювання ефективності заходів. По закінченню Експериментального проекту його результатам також буде надана відповідна оцінка.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 17.10.2024 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 15 липня 2024 року № 85 (далі – Постанова № 85), якою затверджено Положення про порядок застосування підпунктів 165.1.27 та 165.1.28 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Податкового кодексу України під час здійснення діяльності із страхування (далі – Положення).
Положення затверджене відповідно, зокрема до статті 165 Податкового кодексу України, з метою визначення порядку застосування підпунктів 165.1.27 та 165.1.28 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Податкового кодексу України в разі здійснення страхових виплат (виплат страхових відшкодувань), регламентних виплат, виплат викупних сум за договорами страхування Правління Національного банку України.
Постанову № 85 опубліковано на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України 16.07.2024
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом трьох кварталів поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло понад 31,2 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів.
Нагадуємо, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Впродовж дев’яти місяців 2024 року до загального фонду державного бюджету за видобування кам’яного вугілля від платників Дніпропетровщини надійшло понад 175,5 млн грн рентної плати, що порівняно з січнем – вереснем 2023 року майже на 4,4 млн грн більше. Темп росту 102,6 відсотків
Звертаємо увагу, що ДПС України підготовлено відеоролик щодо складання розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини до Податкової декларації з рентної плати.
У відеоролику розглянуто конкретні ситуації та наведені практичні поради, які будуть корисні при складанні звітності, а також розміщено контрольні питання для самоперевірки.
З відеороликом можна ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/rentna-plata/rentna-plata-za-koristuvannya-nadrami-dlya-vidobuvannya-korisnih-kopalin/podatkova-zvitnist/poryadok-skladennya-ta-vnesennya-zmin/751141.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – вересні 2024 року платники забезпечили місцеві бюджети Дніпропетровщини податковими надходженнями на понад 30,4 млрд гривень. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з минулорічним відповідним періодом це на понад 5,5 млрд грн, або на 22,0 відс. більше.
За словами очільниці податкової служби регіону, своєчасно сплачені податки – це важлива підтримка економіки і обороноздатності нашої держави у цей непростий час.
Місцеві податки і збори становлять основну доходну статтю бюджетів територіальних громад міст, селищ, сіл і направляються на підтримку та розвиток місцевої інфраструктури. Вся система фінансування виробничої і соціальної інфраструктури, комунально-побутового обслуговування населення, заходи по благоустрою та ряд інших заходів здійснюється завдяки наповненню місцевих бюджетів.
«Побудова економічно розвиненої держави залежить від кожного з нас, нашої активності і патріотизму в бажанні розвивати країну, виконуючи свій громадянський обов’язок і, зокрема, сумлінно сплачуючи податки. Дякуємо платникам за добросовісне виконання своїх податкових зобов’язань!» - зазначила Наталя Федаш.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі (далі – Мінекономіки), за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року, виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Мінекономіки на своєму офіційному вебсайті розміщує перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – Перелік об’єктів оподаткування), який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Перелік об’єктів оподаткування поточного податкового (звітного) року розміщено на вебсайті Мінекономіки (www.me.gov.ua), який включає 396 моделей легкових автомобілів, що є об’єктами оподаткування транспортним податком у поточному податковому (звітному) періоді – 2024 році.
Станом на 14 жовтня 2024 року ДПС забезпечено надходжень транспортного податку з фізичних осіб до місцевих бюджетів на суму 109,8 млн гривень.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/832968.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/832902.html повідомила.
При заповненні звітів за формами № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» та № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», які затверджені наказом № 296[1], слід використовувати відповіді на питання щодо заповнення форм звітів 1-ВП та 1-ОП, які додаються.
Водночас звертаємо увагу суб’єктів господарювання – ліцензіатів на можливість подати уточнені звіти у відповідні терміни, визначені статтею 72 Закону № 3817[2], без застосування штрафів, встановлених пунктами 30 – 33 частини другої статті 73 цього Закону, а саме:
- для ліцензіатів, що подають щомісячний звіт (пункт 3 статті 72 Закону № 3817) – у разі подання уточнених звітів до кінця місяця, наступного за звітним місяцем, за який допущені помилки;
- для малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв пива – якщо у кварталі, наступному за звітним роком, ними самостійно виявлено помилки у поданому ними щорічному звіті, вони зобов'язані подати уточнений звіт до кінця такого кварталу.
Відповіді на питання щодо заповнення форм звітів 1-ВП та 1-ОП розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/832902.html.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пункту 42 прим.1.2 статті 42 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та іншими законами, шляхом:
► перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу;
► подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;
► визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені відповідно до статті 35 1 «Єдиний рахунок» ПКУ;
► перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;
► проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;
► управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені відповідно до положень цього Кодексу, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або пені.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС визначено ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:
на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;
на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.
Заяву платник може подати як у паперовому вигляді так і в електронному вигляді. В електронному вигляді заява подається в Електронному кабінеті платника податків
для юридичних осіб шаблон «J1302001»,
для фізичних осіб шаблон «F1302002».
ДПС не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви формує електронний висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
УВАГА! Відповідно до ст. 43 ПКУ визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар