00:51
Дохід отримано від продажу земельної ділянки, що перебуває у власності фізичної особи...
22.10.2024 09:13
Дохід отримано від продажу земельної ділянки, що перебуває у власності фізичної особи понад три роки (земельна ділянка перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України): оподаткування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування доходів фізичних осіб – резидентів є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, зокрема дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну), зокрема, земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) залежно від її призначення.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Згідно з частиною першою ст. 121 ЗКУ встановлено норми безоплатної передачі у власність земельних ділянок громадянам із земель державної або комунальної власності, зокрема, в таких розмірах:
а) для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.
Згідно з п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 1,5 відс. від об’єкта оподаткування.
Згідно з п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 розд. ІV ПКУ.
Тобто, не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий фізичною особою від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року земельної ділянки, яка перебувала у власності більше трьох років чи отримана в спадщину та не перевищує норми безоплатної передачі, встановлені ст. 121 ЗКУ.
Дохід, отриманий платником податку – фізичною особою – резидентом від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ (земельної ділянки, що перевищує норми безоплатної передачі), включається у повному обсязі до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Платником ПДВ господарська діяльність не проводилась: чи подаються податкові декларації з ПДВ за такі звітні податкові періоди?
22.10.2024 09:12
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно із п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Водночас, абзацом другим п. 40.1 ст. 40 ПКУ передбачено, що у разі якщо іншими розділами ПКУ або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.
Так, відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПКУ при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Підпунктом 5 п. 5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 із змінами (далі – Порядок № 21), визначено, що сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація)), відображається у рядку 21 декларації та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.
При заповненні рядка 21 декларації обов’язковим є подання (Д2) (додаток 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)».
Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) дорівнює сумі рядка «Усього» графи 10 таблиці 1 (Д2) (додаток 2).
Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку № 21 передбачено, що декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ.
Таким чином, якщо платником ПДВ господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась, але такий платник податку має суми від’ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в декларації звітного (податкового) періоду, то декларація за такий звітний (податковий) період подається.
У разі якщо платником ПДВ господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то декларація за такий звітний (податковий) період на підставі п. 49.2 ст. 49 ПКУ не подається.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Який порядок заповнення таблиць 1.1 та 2.1 додатка 1 (Д1) до податкової декларації з ПДВ?
22.10.2024 09:09
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21).
У складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки (п. 9 розд. ІІІ Порядку № 21).
Зокрема, додатком до декларації є додаток 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів та про податковий кредит з урахуванням його коригування» (Д1) (далі – Додаток 1) (п. 10 розд. ІІІ Порядку № 21).
Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 21).
Відповідно до п.п. 2 п. 3 розд. V Порядку № 21 у разі формування суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання декларації, відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 Додатка 1.
Відомості в таблиці 1.1 Додатка 1 заповнюються:
- за операціями на митній території України, що оподатковуються ПДВ за основною ставкою та ставками 7 і 14 відсотків;
- за послугами, отриманими від нерезидента на митній території України.
У таблиці 1.1 Додатка 1 зазначається:
- індивідуальний податковий номер покупця або умовний індивідуальний податковий номер;
- дата і номер податкової накладної;
- ознака здійснення операції відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
- обсяг постачання (без ПДВ);
- сума ПДВ (за основною ставкою або ставкою 7 відс. або 14 відсотків).
З підсумкових рядків «Усього за звітний (податковий) період (переноситься до рядків 1.1, 1.2, 1.3, 4.1, 4.2 або 4.3 декларації)» та «Усього за звітний (податковий) період (переноситься до рядків 6.1 або 6.2 декларації)» обсяг постачання та сума ПДВ переносяться до відповідних рядків декларації.
У таблиці 2.1 Додатка 1 зазначаються відомості про операції з придбання з ПДВ, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7 відс. і 14 відс. в розрізі контрагентів, а саме:
- індивідуальний податковий номер постачальника;
- інформація щодо податкової накладної або іншого документа, на підставі якого платник податку сформував податковий кредит (період складання, ознака касового методу (проставляється позначка «+» у разі, якщо суми податку включаються до складу податкового кредиту за касовим методом відповідно до п. 187.10 ст. 187 ПКУ), ознака здійснення операцій з придбання необоротних активів (проставляється позначка «+» у разі здійснення операцій з придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів);
- обсяг постачання (без ПДВ);
- сума ПДВ (за основною ставкою або ставкою 7 відс. або 14 відсотків та усього);
Також, довідково, в окремих рядках таблиці 2.1 Додатка 1 відображаються обсяги постачання та суми ПДВ усього за звітний (податковий) період за операціями:
- з придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів;
- які включаються до складу податкового кредиту за касовим методом відповідно до п. 187.10 ст. 187 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
За спецвикористання води від платників Дніпропетровщини надійшло до загального фонду держбюджету понад 52,5млн грн рентної плати
22.10.2024 09:06
Впродовж дев’яти місяців поточного року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровської області за спеціальне використання води спрямували понад 52,5 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми податкової декларації з рентної плати (квартальна), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) за ідентифікаторами форм F0800108 (для фізичних осіб) та J0800108 (для юридичних осіб) разом з додатками, зокрема з Додатком 5 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води» – за ідентифікатором форми F/J0810508 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Обіг підакцизних товарів: результати роботи, проведеної контролюючими органами у м. Кривому Розі
22.10.2024 09:04
Суб’єктами господарювання Дніпропетровщини до бюджетів територіальних громад Криворізького регіону у січні – вересні 2024 року забезпечено надходження акцизного податку за операціями з роздрібної торгівлі підакцизними товарами у сумі 115,8 млн гривень та акцизного податку з виробників/імпортерів у роздрібній торгівлі тютюном, тютюновими виробами і промисловими замінниками тютюну у сумі 120,6 млн гривень.
За результатами роботи податківців регіону протягом січня – вересня п. р.:
- проведено 140 фактичних перевірок з питань дотримання вимог законодавства суб’єктами господарювання у сфері обігу підакцизної продукції, за результатами яких донараховано штрафні санкції у сумі 2 343,9 тис. грн, у т.ч. 1 025,2 тис. грн – у сфері торгівлі алкогольними напоями, 1 318,7 тис. грн – у сфері торгівлі тютюновими виробами;
- анульовано 200 ліцензій на право роздрібної торгівлі, в т. ч. 105 ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та 95 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з метою здійснення спільних заходів щодо продовження боротьби з тіньовим обігом підакцизної продукції на території м. Кривий Ріг впродовж вересня – жовтня п. р. проведено робочі зустрічі з представниками Криворізької міської ради, головами територіальних громад регіону, правоохоронними та іншими службами.
У рамках спільних заходів по боротьбі з тіньовим ринком підакцизних товарів на території Криворізького регіону ГУ ДПС у вересні – жовтні п. р. проведено 17 фактичних перевірок діяльності суб’єктів господарювання.
Під час контрольно-перевірочних заходів виявлені факти порушення Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
А саме, встановлено 30 фактів реалізації алкогольних напоїв без наявної діючої ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями; реалізації тютюнових виробів без наявної діючої ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами; реалізації підакцизних товарів без марок акцизного податку встановленого зразка; реалізації тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшених на суму акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівельну мережу; реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни; ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів Державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов’язані з предметом перевірки та проведення розрахункових операції через РРО без використання режиму попереднього програмування товарів (послуг) без зазначення коду товарної підкатегорії УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.
До суб’єктів господарювання застосовано фінансові санкції на загальну суму 390,5 тис. грн, анульовано 6 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
З незаконного обігу спільно з працівниками Національної поліції вилучено понад 360 пляшок алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.
Застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у сфері торгівлі підакцизними товарами, складання адміністративних матеріалів, анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, вилучення з обігу контрафактної продукції та демонтаж об’єктів – результати проведених спільних заходів щодо легалізації ринку підакцизних товарів.
Спільна діяльність державних, правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування щодо ліквідації тіньового ринку підакцизних товарів направлена на дотримання бізнесом податкового законодавства, що регулює, зокрема, обіг алкогольної продукції, тютюнових виробів та нафтопродуктів з обов’язковим застосуванням у господарській діяльності реєстраторів розрахункових операцій.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Платники Дніпропетровщини з ввезених товарів спрямували до загального фонду держбюджету понад 173,5 млн грн акцизного податку
22.10.2024 09:03
У січні – вересні 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за операціями з ввезеними товарами надійшло понад 173,5 млн грн акцизного податку. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом минулого року на понад 85,6 млн грн, або на 97,5 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Як зазначила очільниця обласної податкової, суб’єкти господарювання демонструють активну громадянську позицію щодо сумлінної сплати податків. Результат цього – належні податкові надходження акцизного податку до бюджетів від операцій з реалізації легальної якісної підакцизної продукції.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Для отримання публічних (електронних публічних) та інших послуг фізичні особи – платники...
21.10.2024 09:39
Для отримання публічних (електронних публічних) та інших послуг фізичні особи – платники податків мають можливість
подавати документи у зручний спосіб
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 02.10.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.08.2024 № 410 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.09.2024 за № 1363/42708 (далі – наказ № 410).
Наказом № 410 внесено зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 (далі – Положення) відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2023 року № 970 «Деякі питання діяльності електронних резидентів (е-резидентів) та ведення інформаційної системи «Е-резидент», від 13 квітня 2024 року № 423 «Деякі питання комплексної передачі електронних копій документів, окремої інформації (відомостей, даних), що в них міститься, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг».
Змінами до Положення визначено, що під час отримання публічних (електронних публічних) та інших послуг фізична особа – платник податків може подавати до визначених нею органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, інформаційні системи яких підключені до Порталу Дія, зокрема як внесені до е-паспорта, е-паспорта для виїзду за кордон, е-свідоцтва про народження, так і окремо як електронну копію документа, що засвідчує реєстрацію такої особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) засобами Порталу Дія, у тому числі з використанням мобільного додатка Порталу Дія, а також може подавати електронні копії відомостей з Державного реєстру, зокрема електронні копії електронних відображень відомостей з Державного реєстру про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, які наявні в Державному реєстрі.
Перевірка відповідності та підтвердження даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків / відомостей з Державного реєстру про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору здійснюється Порталом Дія шляхом інформаційної взаємодії з Державним реєстром з урахуванням вимог законодавства з питань захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах»
Також змінами до Положення надано можливість подання Облікової картки фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР / Заяви про внесення змін до Державного реєстру за формою № 5ДР малолітньої особи (до 14 років) прийомними батьками та батьками-вихователями.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи потрібно подавати додаток по МПЗ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств...
21.10.2024 09:38
Чи потрібно подавати додаток по МПЗ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, якщо земельна ділянка знаходиться на тимчасово окупованій територій або території активних бойових дій?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У разі, якщо земельна ділянка знаходиться на тимчасово окупованій територій або території активних бойових дій, додаток по МПЗ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств подається. При цьому декларуються об’єкти оподаткування – кадастрові номера, площі земельних ділянок та не нараховуються податкові зобов’язання з МПЗ (декларування з прочерками або «0»).
Більше роз’яснень, присвячених окремим питанням врахування сум сплачених податків і зборів при обчисленні МПЗ, з урахуванням позиції Міністерства фінансів України (лист від 15.02.2024 № 11230-09-62/4712) щодо врахування суми сплаченого єдиного податку 4 групи в ІV кварталі 2022 року за ІV квартал 2022 при визначенні МПЗ за 2023 рік – за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/799379.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як формується та поповнюється діапазон номерів для ПРРО?
21.10.2024 09:35
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Перша порція зарезервованих номерів діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером (далі – Діапазон) для програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) формується фіскальним сервером автоматично на запит ПРРО для отримання резервних номерів, який є службовим документом, створення якого ініціюється відповідною командою ПРРО, або у відповідь на службовий документ з типом «Відкриття зміни».
Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік фіскальних номерів з Діапазону. Відповідь фіскального сервера на службовий документ з типом «Відкриття зміни» містить номер офлайн сесії та перелік фіскальних номерів з Діапазону.
Наступні порції зарезервованих фіскальних номерів для ПРРО формуються фіскальним сервером автоматично у відповідь на запит ПРРО, або у відповідь на отриманий пакет даних офлайн документів.
Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону або номер офлайн сесії та перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону.
Діапазон, який видається для роботи ПРРО в режимі офлайн, складається з переліку конкретних зарезервованих за ПРРО фіскальних номерів.
Зарезервований за ПРРО фіскальний номер, що присвоюється електронним документам, формується як унікальний набір літер і цифр, або цифр, розділених крапками.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Особливості оподаткування податком на нерухоме майно будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників
21.10.2024 09:35
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу не є об’єктом оподаткування Податком будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Положеннями підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що сільськогосподарським товаровиробником є юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (підпункт 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Отже, для права застосування зазначеної норми Кодексу платник Податку має одночасно відповідати таким умовам:
має бути сільськогосподарським товаровиробником;
має бути власником будівель та споруд, віднесених до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573 (далі – Класифікатор);
будівлі та споруди мають використовуються за призначенням у господарській діяльності платника саме як сільськогосподарського товаровиробника;
будівлі та споруди не здаються в оренду, лізинг, позичку.
Практика адміністрування Податку свідчить про необхідність надання роз’яснень, зважаючи на деякі обставини, що виникають у платників Податку.
1. У 2023 році підприємство було сільськогосподарським товаровиробником та підпадало під дію підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, проте з 2024 року призупинило діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, але у підприємства залишилися у власності всі об’єкти нерухомості, які використовувалися ним для здійснення діяльності як сільськогосподарського товаровиробника.
Враховуючи положення підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, здійснення сільськогосподарським товаровиробником господарської діяльності, зокрема, операцій з постачання, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, є однією із обов’язкових умов при застосуванні для об’єктів положень підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.
Якщо підприємство призупинило діяльність з вирощування сільськогосподарських культур то у такому разі у підприємства немає підстав для застосування підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.
2. Підприємство має у власності елеваторний комплекс, який планує використовувати для надання послуг складського зберігання стороннім організаціям.
Згідно з Класифікатором сільськогосподарські силоси та складські будівлі, що використовуються для сільського господарства, відносяться до коду 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі».
Водночас у разі використання підприємством елеватора для надання послуг складського зберігання стороннім організаціям на елеватор не поширюється дія підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, оскільки у такому разі елеватор не використовується за призначенням у сільськогосподарській діяльності самого підприємства у розумінні підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.
3. Підприємство є сільськогосподарським виробником, має у власності об’єкти нерухомості, віднесені до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора. При цьому частина об’єктів нерухомості надається в оренду. Виникає питання, чи має право підприємство застосовувати підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту266.2 статті 266 Кодексу стосовно площ об’єктів нерухомості, які не надавалися в оренду.
Надання об’єктів нерухомості в оренду, лізинг, позичку позбавляє Товариство права при визначенні податкового зобов’язання з Податку застосовувати підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.
Виключення з переліку об’єктів оподаткування, передбачене підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, стосується будівель та споруд, а не їх частин. Тому якщо в оренду підприємством надається частина площ об’єктів, то позбавлення права на користування зазначеною нормою стосується всієї площі будівель та споруд, частина яких надається в оренду.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
