Понад 26,4 млрд грн єдиного внеску – надходження
до державних цільових фондів від роботодавців Дніпропетровщини
З початку поточного року до державних цільових фондів платники Дніпропетровщини спрямували понад 26,4 млрд грн єдиного внеску. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, це на понад 3,5 млрд грн, або на 15,5 відс., більше ніж за підсумками січня – вересня 2023 року.
Очільниця податкової служби регіону подякувала платникам за сумлінну сплату податків та звернула увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (далі – Порядок).
Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, а також впровадження нових підходів до управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС.
Метою експериментального проекту є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До Дня української писемності та мови уже традиційно відбувся Всеукраїнський радіодиктант національної єдності (радіодиктант). Цю акцію започатковано з 2000 року задля єднання навколо мови.
Щорічне проведення радіодиктанту перетворило його на найбільший україномовний флешмоб, який об’єднує українців і знавців української мови по усьому світові.
А тому, де б ви не були, ви завжди можете долучитися до цієї традиції та відчути себе частиною великої спільноти.
У цьому році до радіодиктанту приєднався колектив податкової служби Дніпропетровщини та продемонстрував єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.
«Магія голосу» – тема цьогорічного радіодиктанту.
Українська мова пройшла великий шлях становлення та подолала усі заборони. Тож, спілкуємося українською і пам’ятаємо, що слово має велику силу.
З Днем української писемності та мови усіх нас!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників податків! Відповідальність за недотримання вимог законодавства щодо надання звітності з трансфертного ціноутворення
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/835205.html з метою дотримання платниками податків вимог щодо подання звітності з трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) звернула увагу на те, що статтею 120 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено відповідальність за неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції (далі – КО), документації з ТЦ, глобальної документації з ТЦ (майстер - файлу), звіту у розрізі країн міжнародних груп компаній (далі – МГК), повідомлення МГК, не включення всієї інформації до поданого звіту про КО, звіту в розрізі країн МГК, надання недостовірної інформації в повідомленні про участь у МГК та у звіті в розрізі країн МГК.
З більш детальною інформацією щодо умов застосування та розмірів штрафних санкцій, встановлених за недотримання вимог статті 39 Кодексу, можна ознайомитися за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/transfertne-tsinoutvorennya-ta-mijnarodne-opodatkuvannya/transfertne-tsinoutvorennya/79168.html.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Представники Державної податкової служби України на запрошення Громадської організації «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» взяли участь у конференції на тему: «ТЦ та КІК: Міжнародна прозорість чи тотальний податковий контроль?», під час якої були обговорені актуальні питання щодо трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) та контрольованих іноземних компаній (далі – КІК).
Представники ДПС презентували останні зміни до Податкового кодексу України, які внесені протягом 2024 року, а також висвітлили питання щодо звітності та результатів кампанії декларування з ТЦ, звітування міжнародних груп компаній в розрізі країн.
Йшла мова і про започаткування процесів здійснення контролю за поданням платниками податків – резидентами України (материнськими компаніями) звітів у розрізі країн (CbС) у рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (CbС) (набула чинності 4 липня 2024 року).
Особливо цікавою була дискусія щодо міжнародних практик оподаткування. Адже контроль за ТЦ, КІК, оподаткуванням доходів нерезидентів, діяльністю нерезидентів (у тому числі постійних представництв) та здійснення обміну з іноземними компетентними органами є важливим і дієвим інструментом захисту економічних інтересів нашої держави, а також засобом блокування подвійного чи дискримінаційного оподаткування.
Під час конференції учасники обговорили результати кампанії декларування контрольованих операцій, аналізу поданих Повідомлень та Звітів про КІК, напрацювання ризиків, застосування штрафних санкцій.
Також було поінформовано про запровадження сучасних, інноваційних технологій і ефективних рішень, які спрямовані на удосконалення системи оподаткування в Україні та здійснення податкового контролю. Так, створено автоматизовану систему роботи з великими масивами даних для проведення аналізу ризиків з трансфертного ціноутворення (Big Data ТР), яка дозволяє автоматично обробляти мільйони рядків даних, інтегрувати інформацію із різних систем, здійснювати ідентифікацію ризиків і контролювати їх відпрацювання, формувати оперативні дані та збирати системну аналітику.
Акцентовано увагу на застосуванні ДПС комплексного підходу під час дослідження ризиків міжнародного оподаткування та посилення заходів щодо відпрацювання так званої «прихованої пов’язаності», а також виявлення потенційних контролерів КІК.
Крім цього, в режимі «відкритого мікрофону» протягом понад 4-х годин відбулась жвава дискусія, під час якої представники бізнесу отримали відповіді на нагальні питання.
Проведена зустріч була корисною для її учасників та спрямована на покращення відкритого та обґрунтованого діалогу між ДПС і представниками бізнесу, у тому числі щодо самостійного коригування та зміни підходів до формування об’єкту оподаткування шляхом комплаєнсу.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/835150.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Згідно з частиною першою ст. 22 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами та доповненнями) (далі – ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Частиною другою ст. 22 ЗКУ встановлено, що до земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Частинами другою та четвертою ст. 59 ЗКУ, зокрема, визначено, що юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.
Зокрема, юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.
Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних підставах.
При цьому відповідно до абзаців першого-третього п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за період, зокрема, з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі – Перелік територій), та які перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди юридичних осіб.
Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, плата за землю не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до Переліку територій.
Крім того, ст. 283 прим. 1 ПКУ передбачено особливості визначення земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2024 № 854.
Координатор експериментального проекту – Міністерство фінансів України
Уповноважений орган з реалізації експериментального проекту – ДПС України та її територіальні органи
Мета запровадження:
- підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків
- визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків
- ідентифікація, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків, визначення заходів впливу (способів реагування)
- впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками на основі вагомості ризику
Податковий ризик – ймовірність настання певних подій, що призведе до невиконання платником податків вимог податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи
Основні види ризиків:
- ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;
- ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
- ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
- ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).
Заходи впливу (способи реагування) ДПС на податкові ризики:
- проактивні заходи – сприятливі заходи впливу, спрямовані на допомогу платникам податків у розумінні та виконанні своїх податкових обов’язків. Реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників;
- реактивні заходи – коригувальні заходи впливу, які є примусовими діями, спрямованими на мінімізацію попередніх випадків і запобігання майбутнім випадкам недотримання податкових обов’язків щодо реєстрації, подання звітності, декларування та сплати зобов’язань платниками податків. Включають широкий спектр заходів із здійснення податкового контролю та погашення податкового боргу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Товари ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту: як платнику ПДВ в податковій декларації з ПДВ відобразити коригування заявленої митної вартості товарів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
Згідно з частиною третьою 3 ст. 54 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ зі змінами і доповненнями (далі – МКУ) за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 МКУ.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою ст. 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина перша ст. 55 МКУ).
Крім того, згідно зі ст. 24 глави четвертої МКУ будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов’язки.
Тобто зменшення митної вартості може відбутися за рішенням суду.
Відповідно до положень частини сьомої ст. 269 МКУ порядок внесення змін до митних декларацій (далі – МД), їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання визначено пп. 33 – 38 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 (далі – Положення № 450).
Згідно з п. 37 Положення № 450 після завершення митного оформлення зміни до МД можуть вноситися, зокрема шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 Положення № 450.
Порядок оформлення аркуша коригування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 № 1145, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2012 за № 1995/22307 (далі – Порядок № 1145).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1145 у випадку, зокрема зміни митної вартості імпортних товарів посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за МД, у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митного органу інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) у митному органі, складається аркуш коригування.
Відповідно до п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, до розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) включаються обсяги ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1, 11.2, 11.3 та 11.4 декларації).
Враховуючи зазначене, у випадку, коли після митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту, змінюється величина митної вартості цих товарів (зменшення митної вартості за рішенням суду або митним органом прийнято рішення про коригування (зменшення) заявленої митної вартості товарів), коригування податкового кредиту, що проводиться у зв’язку зі зміною митної вартості товарів, на дату набуття рішення суду законної сили або на дату прийняття відповідного рішення, відображається на підставі аркуша коригування до митної декларації у рядку 11.1, 11.2 та 11.3 (в залежності від ставки) декларації зі знаком «мінус».
Якщо митним органом прийнято рішення про коригування (збільшення) заявленої митної вартості товарів, то коригування податкового кредиту, що проводиться у зв’язку зі зміною митної вартості товарів, відображається у рядку 11.1, 11.2 та 11.3 (в залежності від ставки податку) декларації на дату сплати ПДВ на підставі аркуша коригування до митної декларації.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що обов’язок суб’єктів господарювання повідомляти контролюючі органи про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення № 20-ОПП), встановлений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Порядок подання та форма Повідомлення № 20-ОПП встановлені розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).
Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 Повідомлення № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У Повідомленні № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Повідомлення № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до Повідомлення № 20-ОПП).
Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» розд. 3 Повідомлення № 20-ОПП заповнюється відповідно до рекомендованого довідника, що оприлюднений на вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html).
Обрання із довідника відповідного типу об’єкта оподаткування здійснюється з урахуванням виду діяльності, для якої такий об’єкт оподаткування відкривається, створюється чи реєструється, та відповідності функціонального призначення об’єкта обраному типу.
У разі, якщо роздрібний продаж товарів здійснюється за межами приміщення (торгового комплексу/магазину/офісу/складу тощо), то, виходячи з фактичних умов, за яких суб’єкт господарювання здійснює такий продаж, він самостійно обирає тип об’єкта оподаткування для заповнення графи 3 «Тип об’єкта оподаткування» Повідомлення № 20-ОПП, зокрема «655 – виносна торгівля» / «656 – виїзна торгівля».
При цьому, якщо продаж товарів здійснюється з використанням транспортного засобу, то у графі 4 «Найменування об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» Повідомлення № 20-ОПП може зазначатися назва транспортного засобу, наприклад: автомобіль, мотоцикл, самокат тощо, а у графах 6 – 8 – територія та адреса автогосподарства, гаража тощо, де такий транспортний засіб постійно знаходиться/зберігається. У графі 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» зазначається реєстраційний номер кожного транспортного засобу для якого такий номер був присвоєний відповідним державним органом під час його реєстрації (номер кузова – для легкового автомобіля; номер шасі – для вантажного автомобіля та причепа).
Якщо продаж товарів здійснюється без використання транспортного засобу, то у графі 4 Повідомлення № 20-ОПП може зазначатися назва об’єкта оподаткування, де товар зберігається та відпускається продавцеві для реалізації поза його межами (наприклад: склад, магазин, офіс тощо) із зазначенням у графах 6 – 8 території та адреси, де знаходиться такий магазин, склад, офіс.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи оподатковуються акцизним податком операції з роздрібної реалізації фірмових страв, кулінарних, кондитерських та борошняних виробів, виготовлених із використанням алкогольних напоїв, або при додаванні таких напоїв у каву, чай, шоколад?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підпунктом 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
До підакцизних товарів належать, зокрема спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння) (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).
Згідно з п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 ПКУ алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до УКТ ЗЕД шоколад та інші готові харчові продукти з вмістом какао, в тому числі які містять алкоголь, віднесені до коду 1806; кава – 0901, чай – 0902 та не є підакцизними.
Пунктом 2.2 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219, встановлено, що суб’єкти господарської діяльності при виготовленні продукції власного виробництва повинні додержуватися технологічних режимів виробництва продукції (сумісність продуктів, їх взаємозаміна, режим холодного й теплового оброблення сировини тощо), визначених збірниками рецептур страв, кулінарних, борошняних кондитерських і булочних виробів.
Таким чином, суб’єкт господарювання ресторанного господарства не повинен сплачувати акцизний податок з роздрібної торгівлі фірмових страв, кулінарних, кондитерських та борошняних виробів, кави, чаю або шоколаду, до яких відповідно до нормативних документів на їх виготовлення, затверджених в установленому порядку, додано алкогольні напої, оскільки кінцева продукція не є підакцизною.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підвищення рівня сервісу консультування платників податків податковим органом, у тому числі за категоріями уваги, є одним із заходів впровадження Національної стратегії доходів.
Центри обслуговування платників створені безпосередньо при державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з метою забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів громадянами, самозайнятими та юридичними особами, поліпшення іміджу органів ДПС, підвищення ефективності та оптимізації умов роботи.
Основними завданнями ЦОП є:
надання адміністративних послуг та консультацій у найкоротший строк та за мінімальної кількості відвідувань суб’єктів звернень;
приймання податкової та іншої звітності;
інформування суб’єктів звернень про порядок надання адміністративних послуг, впроваджені електронні сервіси ДПС.
В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, станом на сьогодні незалежно від місця обліку платника податків адміністративні послуги надаються у 33 Центрах обслуговування платників при ДПІ, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС, забезпечується надання 91 адміністративної послуги, 61 з яких надається безкоштовно.
Коментарі: 0
| Залишити коментар