Блог

Федоренко

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівля...

30.10.2024 09:58

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівля критого ринку та приміщення, розташовані на ньому (магазини, кіоски, павільйони тощо)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що проводять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках.
Згідно з п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Визначене п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ виключення з переліку об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поширюється на те нерухоме майно, яке зазначене у вказаній нормі ПКУ, а саме на належне суб’єктам господарювання малого та середнього бізнесу нерухоме майно, яке розташовано на ринках.
Належність будівель (споруд) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Національним класифікатором будівель та споруд НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор).
Водночас, оскільки, відповідно до п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105, ринок – це суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій, то лише приналежність критих ринків, окремих павільйонів та крамниць, залів для ярмарків, будівель торгівельних центрів до класу 1230 «Будівлі оптово-роздрібної торгівлі» Класифікатора не надає підстав для виключення об’єкта нерухомості з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Підставами для застосування положень п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ є одночасне дотримання умов:
- реєстрація власника об’єкту нерухомості, як суб’єкта господарювання, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій;
- створення та розміщення об’єкту нерухомості на спеціально відведеній для функціонування ринку за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці;
- на території ринку проводиться діяльність суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу.
За інших обставин у власника об’єкту нерухомості – будівлі критого ринку виникають податкові зобов’язання зі справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яка відповідальність передбачена у разі порушення порядку складання податкової декларації з ПДВ?

30.10.2024 09:56

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи.
Загальні вимоги щодо складання податкової звітності визначено ст. 48 ПКУ, якою, зокрема передбачено, що податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, передбачені пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ а також бути підписана.
Відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПКУ податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ.
Відповідальність платників податків визначено главою 11 розд. II ПКУ.
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна та кримінальна (ст. 111 ПКУ).
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами) (далі – Порядок № 21).
Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 6 розд. III Порядку № 21).
Відповідно до п. 20 розд. III Порядку № 21 після подання декларації за звітний (податковий) період платник податку має право до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий період подати нову декларацію з виправленими показниками.
Водночас, відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
При цьому, у разі виявлення факту заниження податкового зобов’язання платник податку повинен сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. від такої суми до подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 120.2 ст. 120 ПКУ визначено, що невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім – п’ятим п. 50.1 ст. 50 ПКУ, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 відс. від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати) та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
При самостійному донарахуванні платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених ст. 50 ПКУ, суми податкових зобов’язань та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, штрафи, передбачені главою 11 ПКУ, не застосовуються.
При цьому відповідно до п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.2 ст. 123 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).
Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Виправлення помилок щодо коду за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади...

30.10.2024 09:55

Виправлення помилок щодо коду за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади, допущених у рядку 2 податкової декларації з рентної плати та у рядку 3 додатків до неї

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (далі – КАТОТТГ)
Пунктом 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити, зокрема, такі обов’язкові реквізити:
- код органу місцевого самоврядування за КАТОТТГ;
- код адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ.
Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) (далі – Декларація).
Відповідно до примітки 1 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.
Графа «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації та рядок 3 «Код за КАТОТТГ територіальної громади»/«Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» відповідних додатків до неї заповнюються згідно з КАТОТТГ.
Згідно з приміткою 8 до Декларації у графі «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ за місцем обліку платника рентної плати (місцезнаходженням контролюючого органу, до якого подається Декларація).
За кожним кодом адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ, зазначеним у рядку 2, має подаватись окрема Декларація.
У додатках, зокрема, у рядку 3 зазначається наступна інформація (відповідно з примітками):
- у рядку 3 додатків 1, 2 прим. 1 і 2 прим. 2 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться ділянка надр, з якої видобуваються корисні копалини;
- у рядку 3 додатка 3 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться ділянка надр;
- у рядку 3 додатків 5 і 7 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться водний об’єкт;
- у рядку 3 додатків 8 і 9 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться лісова ділянка;
- у рядку 3 додатків 4 прим. 1, 6, 10 прим. 1, 11 прим. 1 – код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ за місцем обліку платника рентної плати (місцезнаходження контролюючого органу, до якого подається Декларація).
Враховуючи положення п. 48.4 ст. 48 ПКУ код за КАТОТТГ є обов’язковим реквізитом, оскільки є необхідним для адміністрування рентної плати.
Якщо код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади (рядок 2 Декларації та рядок 3 додатків до неї) містить помилку, то платник податків має подати:
- Декларацію з позначкою «Уточнююча» (разом з відповідними додатками), в якій відобразити до зменшення податкові зобов’язання з відповідної рентної плати;
- Декларацію з позначкою «Звітна» з вірними (коректними) кодами за КАТОТТГ у рядку 2 Декларації та рядку 3 відповідних додатків до неї.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Товари/послуги, необоротні активи починають використовуватись не в господарській діяльності: порядок заповнення ПН

30.10.2024 09:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на додану вартість (податок) зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Згідно з п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (із змінами) (далі – Порядок № 1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пп. 10 - 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема, «13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».
Пунктом 11 Порядку № 1307 визначено, що у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку складає окрему зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, у графі «Зведена податкова накладна» якої зазначається код ознаки «1». Така зведена податкова накладна складається не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
Таблична частина розділу Б зведеної податкової накладної з типом причини «13» заповнюється з урахуванням таких особливостей:
у графі 2 зазначаються опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця), а також дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ (п.п. 1 п. 16 Порядку № 1307);
у графах 3.1, 3.3 зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП) (п.п. 2 п. 16 Порядку № 1307);
у графах 4 та 5 зазначається одиниця виміру товарів/послуг (п.п. 3 п. 16 Порядку № 1307);
графи 3.2.1, 6 - 8, 10 та 11 заповнюються у загальному порядку;
графи 3.2.2 та 9 не заповнюються, оскільки при складанні такої зведеної податкової накладної відсутня інформація, яка підлягає внесенню до таких граф.
У розділі А табличної частини такої зведеної податкової накладної рядки I - VІІІ заповнюються у загальному порядку, при цьому рядки IX - XIІ не заповнюються.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників!

30.10.2024 09:49

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 25.10.2024 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 10 вересня 2024 року № 435 «Про затвердження Змін до розділу 1 додатка 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24 вересня 2024 року за № 1435/42780 (далі – Наказ № 435).
Наказ № 435 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.10.2024 № 89.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податковий календар на 31 жовтня 2024 року

30.10.2024 09:48

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що

31 жовтня 2024 року четвер, останній день сплати

авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за жовтень 2024 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За видобування газового конденсату загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини...

30.10.2024 09:47

За видобування газового конденсату загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини майже 50,0 млн грн рентної плати

Протягом січня – вересня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за видобування газового конденсату надійшло майже 50,0 млн грн рентної плати. Сума надходжень збільшилась у порівнянні з минулорічним показником відповідного періода на понад 34,4 млн грн, темп росту – 321,1 відсотка.
Інформуємо, що метою експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.
Стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками (тобто ризиками дотримання податкового законодавства) – це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Єдиний податок: ФОПи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 3,4 млрд гривень

30.10.2024 09:45

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у 2024 році надходження єдиного податку від фізичних осіб– підприємців (ФОП) порівняно з січнем – вереснем минулого року зберігають позитивну тенденцію росту.
Так, протягом січня – вересня поточного року ФОПи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 3,4 млрд грн єдиного податку, що майже на 1,2 млрд грн, або на 52,7 відс., більше ніж у 2023 році.
За словами очільниці податкової служби регіону, єдиний податок належить до тих податкових платежів, надходження якого стабільно і суттєво поповнюють місцеві бюджети і забезпечують життєдіяльність територіальних громад.
«Дякуємо платникам за проявлену громадянську позицію щодо своєчасної сплати податків! Відповідно до Національної стратегії доходів формування іміджу ДПС як сервісної служби європейського зразка з високим рівнем довіри у суспільстві залишається серед пріоритетів діяльності ДПС і є стратегічною ціллю ДПС», – підкреслила Наталя Федаш.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Коли Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією...

29.10.2024 09:41

Коли Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України 19 серпня 2022 року як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information) (далі – Багатостороння угода CRS).
Для забезпечення приєднання України до системи міжнародного обміну інформацією про фінансові рахунки відповідно до Багатосторонньої угоди CRS 20 березня 2023 року Верховною Радою був прийнятий Закон України № 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки», який набрав чинності 28 квітня 2023 року (далі – Закон № 2970).
Законом № 2970 внесено зміни до Податкового кодексу України та доповнено його ст. 39 прим. 3, яка регулює права та обов’язки фінансових агентів, їх клієнтів (власників рахунків) та контролюючих органів у зв’язку зі збором інформації про фінансові рахунки та автоматичного обміну цією інформацією з державами-партнерами за Багатосторонньою угодою CRS.
Після позитивного проходження оцінювання рівня інформаційної безпеки ДПС, що проводилось Глобальним форумом Організації економічного співробітництва та розвитку, Багатостороння угода CRS 28 червня 2024 року набрала чинності для України.
ДПС є компетентним органом для цілей Багатосторонньої угоди CRS та контролюючим органом, що здійснює контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства України.
Багатостороння угода CRS – це міжнародний стандарт, що вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки власників рахунків та щорічно на автоматичній основі обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями-партнерами з обміну в рамках Багатосторонньої угоди CRS.
На сьогоднішній день Україна обмінюється фінансовою інформацією щодо рахунків у рамках Багатосторонньої угоди CRS з близько 120 країнами світу, які приєдналися до автоматичного обміну фінансовою інформацією відповідно до Багатосторонньої угоди CRS.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи сплачує акцизний податок ФОП із залишків алкогольних напоїв, наявних на момент...

29.10.2024 09:38

Чи сплачує акцизний податок ФОП із залишків алкогольних напоїв, наявних на момент припинення підприємницької діяльності, які будуть використані для власного споживання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Згідно з п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, зокрема, що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.
Відповідно до норм ПКУ, платниками акцизного податку є, зокрема, особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) (п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Згідно з п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.
Відповідно до п. 216.9 ст. 216 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар, а для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, – дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти.
Отже, у разі припинення підприємницької діяльності, фізична особа – підприємець (суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі) не повинна сплачувати акцизний податок із залишків підакцизних товарів (алкогольних напоїв), наявних на момент припинення.
Разом з цим, оскільки реалізація алкогольних напоїв може здійснюватися на підставі відповідної ліцензії, а їх зберігання – у місцях зберігання, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, або у місцях роздрібної торгівлі, на які отримана відповідна ліцензія, до ліквідації фізичної особи-підприємця (суб’єкта господарювання роздрібної торгівлі) йому необхідно залишок алкогольних напоїв:
- або реалізувати при наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. У такому випадку виникає об’єкт оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;
- або повернути залишки алкогольних напоїв постачальнику.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18736. Попередня cторінка | Сторінка 720 з 1874 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua