Блог

Федоренко

Понад 9,8 млрд грн ПДФО – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету

11.12.2024 11:45

Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, платники Дніпропетровщини впродовж одинадцяти місяців поточного року забезпечили позитивну динаміку надходжень податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до бюджетів.
Так, зокрема до загального фонду державного бюджету протягом січня – листопада 2024 року від платників надійшло понад 9,8 млрд грн ПДФО, що на понад 2,2 млрд грн, або на 29,1 відс., більше ніж у відповідному періоді минулого року.
«Сьогодні стабільні податкові надходження спрямовуються, перш за все, для фінансування витрат воєнного часу. Відповідно до Національної стратегії доходів до 2030 року передбачувана та прогнозована, фіскально-нейтральна податкова система забезпечує платникам можливості для виконання їх обов’язків, що необхідно для відновлення й сталого розвитку країни. Дякуємо платникам за роботу і своєчасно сплачені податки! Продовжуємо працювати», – зазначила Наталя Федаш.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

На онлайн зустрічах – про переваги Території високого рівня податкової довіри

11.12.2024 11:43

Продовжуються комунікації податківців Дніпропетровщини з бізнесом у рамках податкових нововведень, запроваджених Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813).
За участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Максима Яіцького та начальника управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Євгенії Самсоненко сьогодні проведено дві онлайн зустрічі з понад 100 представниками бізнес-спільноти регіону.
Головний акцент – на проєкті «Територія високого рівня податкової довіри», який реалізує ДПС України для імплементації норм Закону № 3813.
Це довіра платників податків до податкового органу: є довіра, є добровільне дотримання платниками податкового законодавства, є бажання платників сплачувати податки та виконувати податковий обов’язок.
Під час заходів обговорили нові підходи до комунікації та прозорі відносини між державою і бізнесом.
Працюємо далі, разом забезпечуємо позитивну динаміку надходжень до бюджетів!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Мова – це наша сила!

11.12.2024 11:39

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області завершився цикл лекцій, на яких податківці удосконалювали свої знання з української мови.
П’яту лекцію кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри філології та мовної комунікації Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Тараненко Ксенія присвятила синтаксичним нормам ділової комунікації.
У мові – наша ідентичність і наша сила!
Спілкуйтеся рідною мовою завжди та всюди – будуйте фундамент своєї особистості!
Висловлюємо щиру вдячність пані Ксенії за змістовне і корисне спілкування.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Зустріч ДПС, Американської Торгівельної Палати в Україні та Європейської Бізнес Асоціації: про систему управління податковими ри

11.12.2024 11:35

Зустріч ДПС, Американської Торгівельної Палати в Україні та Європейської Бізнес Асоціації: про систему управління податковими ризиками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
«Експериментальний проєкт: сприяння дотриманню платниками податків своїх податкових зобовʼязань» – такою стала тема зустрічі представників ДПС, Американської Торгівельної Палати в Україні та Європейської Бізнес Асоціації.
Мова йшла про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України постанови від 25 липня 2024 року № 854.
За словами в. о. заступника Голови ДПС Євгенія Сокура, зусилля з реформування ДПС наразі зосереджені, у тому числі, на розробленні сучасних практик управління комплаєнс-ризиками (ризиками дотримання податкового законодавства), що також закріплено в Національній стратегії доходів до 2030 року.
«Запровадження системи управління податковими ризиками у ДПС забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства в роботі органів ДПС по всій вертикалі, зосередження зусиль податкових органів на найбільш ризикових секторах та платниках податків», – зазначив Євгеній Сокур.
Комплаєнс-ризики в системі податкового адміністрування – це ризики, що призводять до втрати доходів, у разі якщо платники податків не дотримуються чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством: належної реєстрації в податковій системі; своєчасного подання податкової звітності; зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності та своєчасної сплати податкового зобов’язання в установлені терміни.
Стратегічною метою управління комплаєнс-ризиками є постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/849287.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг

11.12.2024 11:34

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/848406.html повідомила.
У зв’язку з набранням чинності 09.12.2024 Змін № 1 до Регламенту роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України повідомляємо, що наказом ДПС від 02.12.2024 № 885 «Про внесення змін до наказу ДПС від 21.12.2022 № 930» затверджено Договір про надання кваліфікованих електронних довірчих послуг та оновлені форми реєстраційних документів для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг, зокрема, за міжнародними алгоритмами.
Нові форми реєстраційних документів для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг необхідно використовувати з 09.12.2024.
Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися відокремленими пунктами реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС) до 13.12.2024 включно.
Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можливо у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» на вебсайті КНЕДП ДПС: https://ca.tax.gov.ua.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників ПДВ!

10.12.2024 14:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у податкових накладних, що складаються за операціями:
– з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту окремих видів товарів, які вивозяться як припаси комерційними транспортними засобами відповідно до ст. 229 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (із змінами);
– з постачання на митній території України або з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту насіння сільськогосподарських культур за кодами УКТ ЗЕД: 1001 91 10 00 (спельта (полба)), 1002 10 00 00 (жито насіннєве), 1003 10 00 00 (ячмінь насіннєвий), 1004 10 00 00 (овес насіннєвий), 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00 (кукурудза насіннєва), 1201 10 00 00 (соєві боби для сівби), 1205 10 10 00 (насіння ріпаку або кользи для сівби), 1206 00 10 00 (насіння соняшнику для сівби), по яких наявний фітосанітарний сертифікат, виданий згідно з п.1 прим. 5 розд. IX Закону України «Про карантин рослин»), у табличній частині податкової накладної вказується одиниця виміру товару, що вказана в первинних документах, в т. ч. і така, що відмінна від кілограма.
У податкових накладних, що складаються з 01.12.2024 за операціями з постачання на митній території України та/або експорту окремих видів товарів, одиниці виміру товарів повинні зазначатись у кілограмах, незалежно від того, чи такі товари були вироблені на митній території України або були попередньо ввезені на митну територію України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про подання уточнюючої декларації (розрахунку) за звітний (податковий) період, який перевіряється (перевірявся) під час або післ

10.12.2024 14:07

Про подання уточнюючої декларації (розрахунку) за звітний (податковий) період, який перевіряється (перевірявся) під час або після проведення камеральної перевірки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок проведення камеральної перевірки визначено ст. 76 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 76.1 ст. 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Пунктом 76.3 ст. 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений ст. 200 ПКУ.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, поданих у порядку, встановленому ст. 86 ПКУ, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені п. 86.7 ст. 86 ПКУ.
Згідно з абзацами першим – третім п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ст. 46 ПКУ, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючий розрахунок до річної податкової декларації у строк не пізніше 10 червня року наступного за звітним.
Відповідно до п. 50.2 ст. 50 ПКУ платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.
Це правило не поширюється на випадки, встановлені абзацом третім п. 50.1 ст. 50 ПКУ.
Слід зазначити, що нормами ПКУ не заборонено платникам податків подання уточнюючих декларацій (розрахунків) під час проведення контролюючим органом камеральної перевірки за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.
Абзацами першим – четвертим п. 1 підрозд. 3 розд. V Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок) визначено, що не пізніше наступного робочого дня після дня вручення платнику податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) або отримання інформації про їх вручення працівник структурного підрозділу, що склав документ, вносить дату вручення документа до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Інформація про виявлені заниження податкових зобов’язань у розрізі податкових (звітних) періодів/податкових декларацій (розрахунків) та граничні строки сплати таких зобов’язань враховуються під час розрахунку суми пені в інтегрованій картці платника (далі – ІКП).
Сума пені з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору переноситься до ІКП одночасно з внесенням до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, дати вручення податкового повідомлення-рішення. Після внесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску первинні показники оперативного обліку щодо донарахованих/зменшених територіальним органом ДПС грошових зобов’язань, єдиного внеску, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмови у бюджетному відшкодуванні, зменшення суми від’ємного значення податку на додану вартість, врахованого у зменшення податкового боргу, одночасно переносяться до ІКП та відображаються датою граничного строку сплати/зменшення з використанням відповідних первинних показників оперативного обліку (кодів операцій).
До настання граничного строку сплати/зменшення донараховані/зменшені суми за відсутності процедури адміністративного або судового оскарження не беруть участі у розрахунках.
За умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного та/або судового оскарження з дня настання граничного строку сплати/зменшення відповідні донараховані/зменшені суми в ІКП беруть участь у розрахунках (абзац шостий п. 1 підрозд. 3 розд. V Порядку).
Отже, під час проведення контролюючим органом камеральної перевірки платник податків має право подати уточнюючу декларацію (розрахунок) за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом, лише до отримання ним акта камеральної перевірки.
Якщо за результатами камеральної перевірки контролюючим органом виявлено заниження податкового зобов’язання та вручено платнику податків акт такої перевірки (незалежно від дати отримання платником податкового повідомлення-рішення), то платник не має право подавати уточнюючу податкову декларацію (розрахунок) за звітний період, що був охоплений такою перевіркою, оскільки контролюючим органом вже встановлено факт заниження податкового зобов’язання, про що зазначається в акті камеральної перевірки та донарахована сума за результати такої перевірки буде автоматично відображена в ІКП після вручення податкового повідомлення-рішення за умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного або судового оскарження.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи може дохід від продажу об’єктів нерухомості, який підлягає оподаткуванню військовим збором, бути зменшений на документально п

10.12.2024 14:06

Чи може дохід від продажу об’єктів нерухомості, який підлягає оподаткуванню військовим збором, бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання такого об’єкта нерухомості?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Пунктом 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
При цьому, п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, п.п. 164.2.4 якого визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями, зокрема, ст. 172 ПКУ.
Згідно з п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до абзацу другого п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ майно отримано платником податку у спадщину.
Дохід від продажу об’єктів нерухомості, зазначених в абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання об’єкта нерухомості, розташованого на території України (абзац п’ятий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання такого об’єкта, майнових прав (абзац шостий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Перелік витрат на придбання об’єкта нерухомості, визначено підпунктами «а» – «і» абзацу сьомого п. 172.2 ст. 172 ПКУ.
При цьому якщо платник податку скористався правом на зарахування витрат, він зобов’язаний задекларувати доходи від усіх операцій з продажу, міни чи іншого відчуження відповідних об’єктів, здійснених протягом звітного (податкового) року, в тому числі і у разі якщо стороною відповідного договору є юридична особа чи самозайнята особа.
Копії документів, що підтверджують зазначені витрати, надаються разом з податковою декларацією.
Враховуючи зазначене, з метою зменшення доходу, отриманого від продажу об’єктів нерухомості, що підлягає оподаткуванню військовим збором, фізична особа може скористатися правом на зарахування документально підтверджених витрат, понесених на придбання об’єктів нерухомості, зазначених в абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку!

10.12.2024 13:41

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує ,що відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі:
- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
- припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
- у випадках, визначених, зокрема, п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ;
- набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті – в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;
- наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» щодо платників третьої групи – в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.
Згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у таких випадках та в строки:
- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (п.п. 3 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ);
- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (п.п. 4 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ);
- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (п.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ);
- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ);
- у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ);
- у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 8 прим.1 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ);
- у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті (п.п. 10 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
При цьому п. 291.6 ст. 291 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій п. 59.1 ст. 59 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку третьої групи вимог, встановлених главою 1 розд. ХІV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо заповнення графи 3.2.2 розділу Б табличної частини ПН у разі експорту олії, виробленої платником на давальницьких умовах

10.12.2024 13:39

Щодо заповнення графи 3.2.2 розділу Б табличної частини ПН
у разі експорту олії, виробленої платником на давальницьких умовах із соняшника, придбаного ним у іншої особи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Графа 3.2.2 «Власна сільськогосподарська продукція» розділу Б табличної частини податкової накладної заповнюється у разі експорту сільськогосподарської продукції, в тому числі олії, виробленої платником на давальницьких умовах із соняшника, придбаного ним у іншої особи.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18661. Попередня cторінка | Сторінка 671 з 1867 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua