Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що п. п. «а» п. 97.2 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено умови, за дотримання яких операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. «б» п. 193.1 ст. 193 ПКУ.
Крім того, абзацами десятим - дванадцятим ст. 192 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами) (далі – Закон № 959-ХІІ) передбачені винятки, до яких режим експортного забезпечення не застосовується, а саме:
вивезення окремих видів товарів як припасів транспортними засобами комерційного призначення відповідно до ст. 229 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ;
вивезення окремих видів товарів (товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД), які здійснюються платниками ПДВ у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень п. 15 розд. ІХ Закону України від 30 червня 1993 року № 3348-XII «Про карантин рослин».
Абзацом четвертим ст. 192 Закону № 959-ХІІ забороняється експорт окремих видів товарів, якщо передбачені зовнішньоекономічним договором контрактні (зовнішньоторговельні) ціни є нижчими, ніж мінімально допустимі експортні ціни, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Інформація про мінімально допустимі експортні ціни розміщується в порядку, визначеному постановою № 944, на офіційному вебсайті Мінагрополітики.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Операції з експорту окремих видів товарів, що здійснює платник, який не відповідає критеріям, встановленим п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), оподатковуються за ставками, встановленими підпунктами «а» і «г» п. 193.1 ст. 193 ПКУ:
14 відс. (для УКТ ЗЕД 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00);
20 відс. (для УКТ ЗЕД 0409 00 00 00, 0802 31 00 00, 0802 32 00 00, 1002, 1004, 1507, 1512, 1514, 2306).
Якщо експорт окремих видів товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення (далі – Товари-РЕЗ) здійснюється платником ПДВ, який відповідає вимогам, визначеним п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (платником податку, у якого частка неотриманих грошових коштів за здійсненими операціями з експорту Товарів-РЕЗ протягом попередніх 12 календарних місяців (далі – Частка) не перевищує 20,0 відс.), у другій частині порядкового номера податкової накладної з експорту Товарів РЕЗ (далі – ПН_РЕЗ) зазначається код «7». У такій ПН_РЕЗ зазначається виключно ставка оподаткування ПДВ – 0 відсотків.
Відповідно, платники податку, у яких Частка перевищує 20,0 відс., код «7» у другій частині порядкового номера ПН_РЕЗ зазначати не можуть, та застосовують до операцій з експорту Товарів-РЕЗ ставку податку, що відповідає ставці, визначеній ПКУ для операцій з постачання Товарів-РЕЗ на митній території України (14 або 20 відсотків).
Таким чином платник, який не виконав критерій, встановлений п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ, застосував ставку 0 відс. та склав відповідну ПН_РЕЗ, повинен скласти нову ПН_РЕЗ, де зазначити ставку податку, що відповідає ставці, визначеній ПКУ для операцій з постачання Товарів-РЕЗ на митній території України (14 або 20 відсотків).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959), оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі для цілей цього пункту – окремі види товарів), здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
Платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів (п. 97.1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з пп. 6 та 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307) у випадку здійснення операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів платником податку на додану вартість, який відповідає вимогам, визначеним п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, у другій частині порядкового номера податкової накладної (після знака дробу) зазначається код "7".
Пунктом 12 Порядку № 1307 передбачено, що на операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів складається окрема податкова накладна. При складанні такої податкової накладної у верхній лівій частині накладної у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» робиться позначка «X» та зазначається тип причини 22 – «Складена на операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів».
У графі «Отримувач (покупець)» такої податкової накладної зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У верхній лівій частині такої податкової накладної у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» зазначаються дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «Х».
Таблична частина розділу Б податкової накладної заповнюється з урахуванням особливостей, визначених п. 16 Порядку № 1307:
-у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця). В цій графі може бути зазначено тільки один товар за одним кодом згідно з УКТ ЗЕД. Інформація про таку операцію в податковій накладній зазначається одним рядком;
- у графі 3.2.2 проставляється позначка «Х», зокрема у разі вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, які є власною сільськогосподарською продукцією у розумінні п.п. 14.1.33 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
- у графі 4 одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах.
При цьому, для операцій з постачання товарів, які здійснюватимуться в межах режиму експортного забезпечення, та для інших операцій з постачання товарів/послуг Порядок № 1307 визначає різні особливості складання, в зв’язку з чим ДПС розроблено окремі коди електронних форм податкових накладних та розрахунків коригування.
У формах передбачено автозаповнення інформації у заголовній частині податкової накладної щодо типу причини складання – 22, індивідуального податкового номера для блоку «Отримувач (покупець)» – 300000000000, у табличній частині податкової накладної щодо одиниці виміру товару – «кг» у графі 4 та код «0301» у графі 5.
Ці форми застосовуватимуться з моменту запровадження режиму експортного забезпечення.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Розглянемо питання: як визначається база оподаткування та які особливості складання зведеної податкової накладної при нарахуванні податкових зобов’язань за товарами/необоротними активами, ввезеними на митну територію України (у т.ч. митна вартість яких відрізняється від договірної вартості), які починають використовуватись не в господарській діяльності?
Згідно з п. 189.1 ст. 189 ПКУ у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.
Отже база оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань за товарами/необоротними активами, ввезеними на митну територію України (у т.ч. митна вартість яких відрізняється від договірної вартості), які починають використовуватись не в господарській діяльності визначається за необоротними активами виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами – виходячи з їх договірної вартості, але не нижче ціни придбання, без урахування величини митної вартості.
Пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), визначено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пп. 10 – 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема 13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.
Розділ Б податкової накладної заповнюється з урахуванням вимог, визначених п. 16 Порядку № 1307.
Зокрема, зазначеним пунктом передбачено, що до графи 2 вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг.
У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у цій графі платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ та п. 199.1 ст. 199 ПКУ. При цьому у податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку № 1307 зазначено тип причини 13, у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).
У графі 7 зазначається ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість.
Отже, при складанні зведеної податкової накладної при нарахуванні податкових зобов’язань за товарами / необоротними активами, ввезеними на митну територію України (у т.ч. митна вартість яких відрізняється від договірної вартості), які починають використовуватись не в господарській діяльності, у графі 2 розділу Б зазначаються дати та номери митних декларацій, оформлених на платника при ввезенні товарів/необоротних активів на митну територію України, а також опис (номенклатура) товарів постачальника (продавця).
У графі 7 зазначається:
для необоротних активів – ціна, визначена виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни),
для товарів – ціна постачання одиниці товару, визначена виходячи із фактичної ціни придбання, без урахування величини митної вартості.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Впродовж одинадцяти місяців 2024 року юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області єдиним податком на понад 673,2 млн гривень.
Звертаємо увагу, що юридична особа, яка є резидентом Дія Сіті та платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може обрати третю групу платника єдиного податку за умови втрати статусу резидента Дія Сіті та дотримання вимог, встановлених главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб – платників плати за землю надійшло понад 580,4 млн грн, що порівняно з січнем – листопадом 2023 року на понад 17,4 млн грн більше, темп росту – 103,1 відсотки.
Повідомляємо, що для звірки даних стосовно плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
У січні – листопаді 2024 року до загального фонду державного бюджету за операціями з ввезеними товарами платники Дніпропетровщини спрямували понад 223,5 млн грн акцизного податку. Надходження виросли порівняно з відповідним періодом 2023 року на понад 83,7 млн грн, або майже на 60,0 відсотків. Про це повідомила керівник податкової служби Дніпропетровської області Наталя Федаш.
Очільниця податкової служби регіону висловила подяку платникам за відповідальне ставлення до сплати податків. Звернула увагу, що відповідно до експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі основною метою для податкової служби є планування та здійснення заходів, які спрямовані на забезпечення виконання платниками своїх податкових обов’язків щодо реєстрації у податковому органі, подання звітності, сплати платежів, декларування податкових зобов’язань, і мінімізація ризиків недотримання платниками податків вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.
Працюємо спільно з бізнесом – підвищуємо рівень дотримання платниками своїх податкових обов’язків.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у зв’язку з набранням чинності 09.12.2024 Змін № 1 до Регламенту роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України наказом від 02.12.2024 № 885 «Про внесення змін до наказу ДПС від 21.12.2022 № 930» затверджено Договір про надання кваліфікованих електронних довірчих послуг та оновлені форми реєстраційних документів для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг, зокрема за міжнародними алгоритмами.
Нові форми реєстраційних документів для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг застосовуються з 09.12.2024.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома.
Про детінізацію роздрібної торгівлі та мінімізацію контрабанди в Україні говорили учасники конференції, організованої Українською Радою Бізнесу.
Як відзначив в. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур, наразі зберігається тенденція щодо зростання надходжень до бюджету відносно довоєнного рівня. Так, платники податків спрямували до загального фонду держбюджету за січень – листопад 2024 року 938,9 млрд грн. Порівняно з показниками відповідного періоду довоєнного 2021 року надходження зросли на 374,2 млрд грн, або на 66,3 %.
Податку на додану вартість (сальдо) за 11 місяців 2024 року надійшло 242,7 млрд грн, що на 102,4 млрд грн, або на 73 % більше січня – листопада 2021 року. Податкова ефективність зросла з 2,7 % у 2021 році до 3,1 % у 2024 році.
«Зростання надходжень до бюджету свідчать про ефективно налагоджений діалог податківців та бізнесу. Задіяні формати взаємодії з платниками створюють умови для скорочення рівня тіні у галузях, підвищують взаємну довіру та загальний рівень податкового комплаєнсу», – зазначив Євгеній Сокур.
На конференції обговорювався процес детінізації у низці галузей. Так, сплата акцизного податку виробниками та імпортерами тютюнових виробів за червень – листопад 2024 року до червня – листопада 2023 року зросла на 13,1 млрд грн, або на 31,3 %. Виторги РРО/ПРРО у листопаді цього року порівняно з січнем 2024 року також зросли на 1,3 млрд грн, або на 15,1 %.
На ринку рідин для електронних сигарет у ІІІ кварталі 2024 року замовлення марки зросло у 30 разів порівняно з І кварталом 2024 року. Встановлено ознаки маніпулювання РРО/ПРРО в цілях легалізації доходів від продажу продукції поза обліком на загальну суму 29 млрд грн протягом 2023 – 2024 років. Інформацію про виявлені факти передано до правоохоронних органів.
Показником скорочення рівня тіні на тютюновому ринку є збільшення обсягів виробленої продукції у червні – жовтні 2024 року до відповідного періоду 2023 року на 2 млрд шт. сигарет, або на 18 %.
Платниками сфери лікеро-горілчаних виробів сплачено за 11 місяців 2024 року до зведеного бюджету на 1,8 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Податкова ефективність з ПДВ зросла до 6,74 % за 11 місяців 2024 року порівняно з 5,63 % у 2023 році та 5,16 % у 2021 році. Виторги РРО/ПРРО зросли у листопаді порівняно з січнем цього року на 25,1 %.
Також фіксуються позитивні зрушення на ринку пального. Так, на 5,6 млрд грн, або на 33,4 % зросла сплата учасниками ринку пального до зведеного бюджету у січні – листопаді 2024 року порівняно з відповідним періодом 2023 року, у тому числі сплата ПДВ зросла на 4 млрд грн, або на 61,6 %.
Податкова ефективність з ПДВ при роздрібній торгівлі у 2024 році склала 1,04 % порівняно з 0,62 % у 2021 році.
Торгівля електронікою протягом січня – листопада 2024 року принесла бюджету на 0,6 млрд грн, або на 109,8 % більше податку на додану вартість, ніж за відповідний період 2023 року. Податкова ефективність з ПДВ зросла до 2,29 % за 11 місяців 2024 року порівняно з 1,14 % у 2021 році. Виторги РРО за вказаний період також зросли на 38,6 млрд грн, або на 25,5 %.
Проведено аналітичне дослідження повʼязаності деяких відомих мереж роздрібного продажу електроніки щодо наявності ознак використання ФОПів для ухилення від сплати податків. Вже сформовано та передано до правоохоронних органів матеріали щодо ухилення від сплати ПДВ на загальну суму 252,5 млн гривень. Наприклад, встановлено одну мережу, яка залучила до схеми 105 ФОПів, що призвело до ухилення від сплати ПДВ на 171 млн гривень.
Значну сплату до зведеного бюджету демонструють і компанії сфери грального бізнесу. За січень – листопад 2024 року ними сплачено 16 млрд грн. Для порівняння: за відповідний період 2023 року цей показник складав 9,6 млрд грн, 2022 рік – 730,9 млн грн, 2021 рік – 204,8 млн гривень.
Як відзначив Євгеній Сокур, ДПС докладає максимум зусиль для підтримки бізнесу та створення комфортних умов для звітування та сплати податків. Нові проєкти ДПС, які наразі реалізуються податківцями, допоможуть змінити підходи у роботі з ризиковими платниками.
Запровадження системи управління податковими ризиками у ДПС забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства в роботі органів ДПС по всій вертикалі, зосередження зусиль податкових органів на найбільш ризикових секторах та платниках податків.
Також у розвиток ризик-орієнтованого підходу в податковому адмініструванні платникам пропонується новий формат комунікації з податковою службою ¬ – Територію високого рівня податкової довіри. До першого переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства увійшло 8 255 платників, які скористаються податковими перевагами. Очікується, що кількість учасників Території зростатиме щокварталу, що, відповідно, позитивно вплине на стан надходжень до бюджету.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/849640.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України у зв’язку із затвердженням Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) Регламенту роботи органів Казначейства у період завершення бюджетного 2024 року та початку 2025 року повідомляє таке.
Казначейство з 27 грудня 2024 року по 30 грудня 2024 року працює в системі електронних платежів Національного банку України (далі – СЕП НБУ) у звичайному режимі та здійснює зарахування надходжень до бюджетів усіх рівнів та інших платежів (поповнення рахунків з електронного адміністрування податків, перерахування коштів єдиного соціального внеску, митних платежів та ін.) на рахунки, відкриті в Казначействі.
У період з 31 грудня 2024 року по 01 січня 2025 року включно міжбанківські платіжні операції через СЕП НБУ від Казначейства та/або на адресу Казначейства не здійснюються.
Починаючи з 02 січня 2025 року органи Казначейства працюють у звичайному режимі.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/849751.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий