Блог

Федоренко

Операції з реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі безалкогольного пива: чи є об’єкт оподаткування акцизним пода

17.12.2024 11:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.5 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно із п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.
Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Згідно із Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-ІХ «Про Митний тариф України» із змінами і доповненнями пиво безалкогольне відноситься до товарної позиції 2202 та класифікується за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2202 91 00 00.
Підпунктом 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ на товар за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2202 91 00 00 (пиво безалкогольне) ставка акцизного податку не встановлена.
Отже, пиво безалкогольне (код згідно з УКТ ЗЕД 2202 91 00 00) не є підакцизним товаром, відповідно операції з реалізації пива безалкогольного суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі не є об’єктом оподаткування акцизним податком.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо застосування РРО/ПРРО при продажу авіаквитків через платіжні системи юридичною особою, яка є акредитованим агентством ІАТА

17.12.2024 11:26

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначає, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані:
- проводити такі розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – РРО/ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО/ПРРО, чи заповнений вручну.
Відповідно до підстав, визначених ст. 9 Закону № 265, застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, зокрема у наступних випадках:
- надання для оплати за товар (послуги) реквізитів поточного рахунку суб’єкта господарювання у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010 (далі – поточний рахунок у форматі IBAN), де покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку) (п. 2 ст. 9 Закону № 265);
- при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю (п. 4 ст. 9 Закону № 265);
- при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (п. 14 ст. 9 Закону № 265).
Звертаємо увагу, оскільки форми електронних квитків на перевезення пасажирів і багажу та вантажів, зокрема, авіаційним транспортом законодавчо не встановлені, вони не можуть вважатись розрахунковими документами у розумінні Закону № 265.
Враховуючи викладене вище, юридична особа, яка є акредитованим агентством ІАТА (Міжнародна асоціація авіаперевізників) та займається бронюванням, продажем авіаквитків на регулярні рейси авіаперевізників при продажу авіаквитків через платіжні системи у готівковій або в безготівковій формі (із застосування електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), може не застосовувати РРО/ПРРО у випадку:
- використання, як можливих способів оплати рахунків-фактур (у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») та/або реквізитів поточного рахунку у форматі IBAN, застосування РРО/ПРРО для такого суб’єкта господарювання не є обов’язковим;
- при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
При цьому, зазначена пільга не може бути поширена на продаж товарів та втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги, у спосіб відмінний від зазначеного в п. 14 ст. 9 Закону № 265.
У будь-якому іншому випадку, приймання готівки, використання POS-терміналів, надання споживачам, як способу оплати, реквізитів платіжних карток, електронних платіжних засобів та/або поєднання різних способів оплати, такий суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО та видати або направляти на абонентський номер та/або електронну адресу споживача, фіскальні касові чеки встановленої форми та змісту.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про перерахунок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нарахованого за зверненням фізичної особи, у разі в

17.12.2024 11:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).
Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Згідно з положеннями п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, та нарахованої суми податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
При цьому необхідно врахувати наступне.
Відповідно до п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
Пунктом 2 розд. II Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120), який набрав чинності 17.03.2022, зупинено дію п.п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період дії воєнного, надзвичайного стану.
Водночас Законом № 2120 ст. 102 ПКУ доповнено п. 102.9, яким на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Крім того, 07.03.2022 набрав чинності Закон України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», яким підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ було доповнено п. 69.
Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно із Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, п. 102.9 ст. 102 ПКУ доповнено словами «крім випадків, передбачених ПКУ» та п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ викладено в новій редакції, в частині часткового відновлення перебігу строків.
Отже, за зверненням платника з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою, перерахунок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки проводиться за період, визначений контролюючим органом з урахуванням строків давності – 1095 днів, що продовжуються на період зупинення перебігу строків з 18 березня 2020 року до 27 травня 2022 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Протягом якого терміну надсилається квитанція про прийняття/неприйняття або зупинення реєстрації в ЄРПН ПН/РК, складених за опер

17.12.2024 11:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Тимчасово у період до 01.01.2025 реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, поданих для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, до яких відповідно до ст. 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» застосовано режим експортного забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 (далі – ПН_РЕЗ) та направлення квитанції про їх прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації здійснюються у такому порядку:
- у разі надходження до інформаційно-комунікаційних систем ДПС ПН_РЕЗ до 11 години операційного дня, направлення квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації здійснюється не пізніше дня подання таких ПН_РЕЗ для реєстрації в ЄРПН;
- у разі надходження до інформаційно-комунікаційних систем ДПС ПН_РЕЗ після 11 години операційного дня, направлення квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації здійснюється не пізніше наступного операційного дня з дня подання для реєстрації таких ПН_РЕЗ в ЄРПН.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який порядок повернення коштів зайво зарахованих на електронний рахунок в СЕА ПДВ?

17.12.2024 11:24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 200 прим. 1. 5 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді.
Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).
Відповідно до п. 21 Порядку № 569 якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на рахунок платника податку у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.
Сума податку, визначена відповідно до п. 9 Порядку № 569, зменшується на суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року або на рахунок платника у банку або небанківському надавачу платіжних послуг на дату її подання, шляхом зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (S ПопРах). Перерахування коштів на рахунок платника у банку або небанківському надавачу платіжних послуг може здійснюватися, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (S ПопРах) не призведе до формування від’ємного значення суми податку, визначеної відповідно до п. 9 Порядку № 569 (S Накл).
Для відповідного перерахування коштів ДПС надсилає Державній казначейській службі (далі – Казначейство) реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на рахунок платника податку у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку заяви про повернення коштів на його рахунок у банку або небанківському надавачу платіжних послуг).
Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.
Згідно з п.п. 3 п. 10 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, для перерахування до бюджету/на поточний рахунок зайво зарахованих коштів платник податку повинен заповнити до податкової декларації з ПДВ додаток 3 «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д3)».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який порядок заповнення заголовної частини ПН при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг особі, яка не зареєстрована пл

17.12.2024 11:23

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Згідно з п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами) (далі – Порядок № 1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пп. 10 – 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається відповідний тип причини.
Зокрема, у разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій зазначається тип причини: «02» – складена на постачання неплатнику податку; «03» – складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; «07» – складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; «11» – складена за щоденними підсумками операцій, «22» – складена на операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів.
Пунктами 12, 14 Порядку № 1307 визначено, що у разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний Індивідуальний податковий номер (далі – ІПН) «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
У разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі «Отримувач (покупець)» зазначається найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, поле «код» не заповнюється. У верхній лівій частині такої податкової накладної у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» зазначаються дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «Х». В окремому рядку зазначаються дата та номер відповідної митної декларації.
У разі здійснення операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів складається окрема податкова накладна, у якій у рядку «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» робиться позначка «Х» та зазначається тип причини 22. У випадку здійснення таких операцій платником ПДВ, який відповідає вимогам, визначеним п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у другій частині порядкового номера податкової накладної зазначається код «7». У графі «Отримувач (покупець)» такої податкової накладної зазначаються найменування (П.І.Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У верхній лівій частині такої податкової накладної у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» зазначаються дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «Х».
У разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» відображається умовний ІПН «400000000000», а в рядку «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників податків!

17.12.2024 11:13

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 18 червня 2024 року прийнято Закон України № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813).
Мета Закону № 3813 – ефективне запровадження особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Законом № 3813, зокрема, передбачено розширення змісту поняття «податковий ризик» та запровадження терміну «комплаєнс (управління податковими ризиками)».
Комплаєнс-ризик сплати – це випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують в неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу.
Платникам при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску необхідно ознайомитись з вимогами наказу Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами) (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584 (далі – Наказ № 148), яким затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення (далі – Порядок).
Цей Порядок застосовується у разі використання структурованого формату реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції відповідно до міжнародного стандарту ISO 20022 та визначає правила його заповнення під час:
▪ сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки, відкриті в Державній казначейській службі України (далі – Казначейство);
▪ сплати (стягнення) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на небюджетні рахунки, відкриті в Казначействі на ім’я територіальних органів ДПС;
▪ сплати (стягнення) податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС;
▪ повернення (перерахування) помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені;
▪ повернення єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, на інші небюджетні рахунки, на рахунки платників, відкриті у надавачів платіжних послуг.
Наказом № 148 передбачено, що платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску з 01 грудня 2023 року використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, який включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме: «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками згідно з додатком 1 до Порядку, затвердженим Наказом № 148.
У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Слід також зазначити, що сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
Зокрема, слід зосередити увагу на особливостях заповнення 3-х реквізитів: «Код платника», «Код фактичного платника» і «Призначення платежу».
Обов’язковий реквізит «Код платника» заповнюють всі платники, які сплачують податки, збори, інші платежі та єдиний внесок. Юридичні особи у реквізиті «Код платника» зазначають код ЄДРПОУ, фізичні особи – підприємці та громадяни – податковий номер.
Реквізит «Код фактичного платника» заповнюється в наступних випадках:
- юридичними особами у разі, якщо юридичні особи у своєму складі мають відокремлені підрозділи, представництва та сплачують платежі до бюджету і фондів соціального страхування за відокремлені підрозділи, представництва.
При цьому юридичні особи у реквізиті «Код платника» платіжної інструкції зазначають власний код ЄДРПОУ, а у реквізиті «Код фактичного платника» – код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, представництва;
- громадянами у разі, якщо громадяни сплачують податкові платежі та єдиний внесок за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) або через каси надавачів платіжних послуг.
При цьому громадяни у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції зазначають власний податковий номер. Разом з цим, надавач платіжних послуг у реквізиті «Код платника» зазначає свій податковий номер.
З прикладами заповнення реквізиту поля «Призначення платежу» платіжної інструкції для платників податків можна ознайомитись у Порядку, затвердженому Наказом № 148 та в ЦОПах Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 531,3 млн грн єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини сільськогосподарські товаровиробники

17.12.2024 11:12

Впродовж січня – листопада 2024 року до місцевих бюджеті Дніпропетровської області від сільськогосподарських товаровиробників – платників єдиного податку надійшло понад 531,3 млн гривень.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
При цьому згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 1,6 млрд грн рентної плати за видобування залізних руд – внесок платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

17.12.2024 11:10

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за видобування залізних руд надійшло понад 1,6 млрд гривень. Це майже на 882,0 млн грн більше ніж у січні – листопаді 2023 року, темп росту – 220,1 відсотків.
Звертаємо увагу, що 30.12.2024 – останній день сплати рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за листопад 2024 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Сумлінна сплата екологічного податку – вагома підтримка довкілля

17.12.2024 11:08

Впродовж січня – листопада 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 248,5 млн грн екологічного податку. Надходження збільшились у порівнянні з минулорічним відповідним періодом на понад 53,6 млн грн, або на 27,5 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Як зазначила очільниця обласної податкової, сумлінна сплата екологічного податку – це важливий внесок у заходи, які спрямовуються на захист природи від негативного впливу.
Наталя Федаш подякувала платникам за своєчасне наповнення бюджетів та звернула увагу, що з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обов’язків платниками податків відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику), запроваджено систему заходів та процедур, що здійснюються податковими органами (комплаєнс). На допомогу платнику, включеного до Переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, приходить комплаєнс-менеджер, який проконсультує з питань, пов’язаних з виконанням таким платником податкових обов’язків.
«Збереження рівня мобілізації доходів – це сьогодні спільна задача і для платників, і для податкової служби», – підкреслила керівник податкової служби регіону.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18661. Попередня cторінка | Сторінка 664 з 1867 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua