Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників таке.
Державна податкова служба України відповідно до вимог Податкового кодексу України оприлюднила Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік).
До Переліку включено 8255 платників податків, з них:
- 4488 юридичних осіб на загальній системі оподаткування;
- 2359 юридичних осіб – платників єдиного податку IІІ групи;
- 1088 юридичних осіб – платників єдиного податку IV групи;
- 169 резидентів Дія Сіті;
- 151 фізичних осіб – підприємців.
До реалізації проєкту долучено 576 комплаєнс-менеджерів.
Платниками, включеними до Переліку, станом на 01.12.2024 сплачено 257,1 млрд грн податків до зведеного бюджету, або 16,6 % від загального обсягу податкових платежів.
Нагадуємо, що для платників, які відповідатимуть визначеним Податковим кодексом України вимогам та критеріям високого рівня добровільного дотримання податкового законодавства, діятимуть особливі процедури податкового адміністрування.
По-перше, це мораторій на проведення переважної частини документальних позапланових, планових та фактичних перевірок. По-друге, скорочення строків камеральних та документальних перевірок з питань бюджетного відшкодування. По-третє, істотне скорочення строків надання індивідуальних податкових консультацій.
Кожен із платників – учасників Переліку отримає особистого комплаєнс-менеджера, який поінформує про вимоги законодавства, допоможе розробити стратегії виконання податкових зобовʼязань та усунення потенційних ризиків порушення податкового законодавства. За потреби комплаєнс-менеджер надасть податкову консультацію.
ДПС створила спеціальний ресурс – субсайт Державної податкової служби України «Територія високого рівня податкової довіри», на якому розміщено всю інформацію щодо запроваджених новацій. Платники податків можуть дізнатися, як стати учасником проєкту «Територія високого рівня податкової довіри», яким вимогам треба відповідати, які можна отримати переваги, перевірити власні показники, проаналізувати показники галузі, до якої відноситься субʼєкт господарювання.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/852635.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/852593.html повідомила.
В. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур взяв участь у розширеній зустрічі з Донецькою облдержадміністрацією та платниками податків Донеччини на тему «Взаємодія з органами ДПС в умовах воєнного стану». Захід відбувся у межах роботи Регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу», створеної для вирішення поточних проблемних питань підприємців у регіонах та територіальних громадах на базі Конгресу місцевих і регіональних влад при Президентові України.
Євгеній Сокур, зокрема, поінформував про пріоритетні проєкти, які наразі реалізовує ДПС.
У рамках впровадження Національної стратегії доходів, яка визначає шляхи реформування податкової системи на пʼять років, одним з ключових кроків є підвищення добровільного дотримання платниками податкового законодавства.
«З метою підвищення рівня добровільного дотримання законодавства платниками податків запроваджено експериментальний проєкт щодо системи управління податковими ризиками, який змінює бізнес-процеси в ДПС. Це допоможе концентрувати зусилля та наявні ресурси на платниках податків, які мають податкові ризики, і водночас допомогти платникам, які мають високий рівень комплаєнсу. Серед іншого, результатом зміни підходів у роботі ДПС є збільшення надходжень до бюджету (сальдо) за 11 місяців цього року – вдалося залучити до бюджету на 374 млрд грн або на 66 % більше порівняно з мирним 2021 роком. Зокрема платниками донецького регіону було сплачено 18 млрд гривень», – зазначив Євгеній Сокур.
Він також акцентував увагу присутніх на можливостях нового проєкту ДПС «Територія високого рівня податкової довіри». Платники, які добровільно дотримуються вимог законодавства, отримують певні преференції податкового адміністрування. Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства оновлюватиметься щоквартально, що дозволить більшій кількості платників долучитися до проєкту.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Звертаємо увагу контролерів КІК, що 31 грудня 2024 року спливає термін подання повного Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – КІК) за 2023 звітний (податковий) рік відповідно до підпункту 392.5.4 пункту 392.5 статті 392 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Так, станом на 01.12.2024 контролюючими особами подано 10395 звітів про КІК за скороченою формою, з них лише 19 % подано повних Звітів про КІК.
Кожний контролер зобов'язаний щорічно подавати звіт про КІК. Якщо в нього декілька КІК, то звіт, відповідно, подають щодо кожного КІК окремо.
До Звіту в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.
Форму Звіту про КІК затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254.
Електронні форми документів розміщено на вебпорталі ДПС у рубриці "Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів" (форми J0108701 та F0108701).
Разом з тим, пунктом 120.7 статті 120 Кодексу, зокрема, передбачено накладення таких штрафів:
- неподання контролюючою особою Звіту про КІК – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- несвоєчасне подання контролюючою особою Звіту про КІК – тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/852478.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.
Якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом.
Використання єдиного рахунку платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.
У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.
Після подання повідомлення про використання платник в Електронному кабінеті отримує підтвердження про включення такого платника до реєстру платників єдиного рахунку та реквізити єдиного рахунку для сплати податків.
Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені п. 1- 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 23.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.
Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою 5 відс., визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 розд. ІV ПКУ.
Так, відповідно до п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ, як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування), відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Водночас, п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 розд. ІV ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому п. 10 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.9 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) та доходи, зазначені в пп. 13, 15, 16, 17 і 18 підрозд. І розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.10 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи викладене, оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи – резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 ПКУ, то сума такого доходу оподатковується військовим збором за ставкою 5 відсотків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).
Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України Заява за ф. № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді.
Заява за ф. № 20-ОПП може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.
Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття відповідного права платником податків щодо об’єкта оподаткування згідно з правовстановлювальними документами чи документами, що підтверджують право користування, розпорядження ним. Такі документи є першоджерелом відомостей щодо об’єкта оподаткування для заповнення Заяви за ф. № 20-ОПП.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Банківський сервіс «Інтернет-банкінг» – це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.
Інтернет-банкінг, на відміну від застосунку, робить тільки пряме перерахування коштів з поточного рахунку платника на поточний рахунок отримувача на основі розпоряджень, які клієнт передає банку на відстані, і для цього клієнт самостійно повинен обрати в інтерфейсі Інтернет-банкінгу свій поточний рахунок, з якого він бажає сплатити, та вказати платіжні реквізити отримувача – код отримувача та реквізити поточного рахунку суб’єкта господарювання у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010.
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання не застосовує реєстратори розрахункових операцій та програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) при продажі товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг» із використанням реквізитів його поточного рахунку у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Згідно з п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП), подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Графа 6 «Код територіальної громади, де знаходиться об’єкт оподаткування» розд. 3 Заяви за ф. № 20-ОПП заповнюється відповідно до п’ятого (додаткового) (за наявності) або четвертого рівня Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор), затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій від 26.11.2020 № 290 із змінами та доповненнями, який впроваджений на заміну Класифікатора об’єктів адміністративно – територіального устрою України.
Кодифікатор розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України за посиланням: Головна/Діяльність/Розвиток місцевого самоврядування/Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.
Кодифікатор складається з кодів та назв об’єктів Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, що розподілені на п’ять рівнів:
1. Перший рівень – Автономна Республіка Крим, області, міста, що мають спеціальний статус (Київ та Севастополь);
2. Другий рівень – райони в областях та в Автономній Республіці Крим;
3. Третій рівень – території територіальних громад в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;
4. Четвертий рівень – міста, селища міського типу, села, селища (населені пункти);
5. Додатковий рівень – райони в містах (в тому числі, в містах, що мають спеціальний статус).
6. «Категорія об’єкта», де: О – Автономна Республіка Крим, області; К - міста, що мають спеціальний статус (Київ та Севастополь); Р – райони в областях та Автономній Республіці Крим; Н – території територіальних громад (назви територіальних громад) в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим; М – міста; Т – селища міського типу; С – села; X – селища; В – райони в містах.
Перші два символи Кодифікатора «UA», за якими слідують 17 цифр.
Отже, для заповнення графи 6 «Код територіальної громади, де знаходиться об’єкт оподаткування» розд. 3 Заяви за ф. № 20-ОПП знаходимо у Кодифікаторі назву об’єкта (наприклад місто Трускавець), визначаємо категорію об’єкта «М» (місто), яка відповідає четвертому рівню, та у графу 6 Заяви за ф. № 20-ОПП вносимо значення UA46020090010062870.
Якщо об’єкт оподаткування знаходиться в Печерському районі міста Києва, то знаходимо в Кодифікаторі назву об’єкта «Печерський», визначаємо категорію об’єкта «В» (райони в містах), яка відповідає додатковому (п’ятому) рівню, та у графу 6 Заяви за ф. № 20-ОПП вносимо значення UA80000000000624772.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: як заповнюється графа 7 податкової накладної «Ціна постачання одиниці товару/ послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування податку на додану вартість», складеної за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, якщо ціна постачання у первинних документах була визначена за іншу одиницю виміру, ніж кілограми, інформує.
Відповідно до п.п. 5 п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 із змінами (далі – Порядок № 1307), графа 7 «Ціна постачання одиниці товару/послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування податку на додану вартість» заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.
При цьому, у податкових накладних, складених за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів та постачання на митній території України окремих видів товарів, одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах (п.п. 3 п. 16 Порядку № 1307).
У зв’язку із запровадженням режиму експортного забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення» у податкових накладних, що складаються з 01.12.2024 як за операціями з постачання на митній території України окремих видів товарів, так і за операціями з їх вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту, одиниці виміру товарів повинні зазначатись у кілограмах, незалежно від того, які одиниці виміру використані для такого товару в первинних бухгалтерських документах.
Графа 7 податкової накладної заповнюється у гривнях з копійками; даний показник може мати більше ніж 2 знаки після коми.
Коментарі: 0
| Залишити коментар