Блог

Федоренко

Чи можливо одночасно використовувати різними суб’єктами господарювання два окремі ПРРО на одному пристрої?

24.12.2024 11:20

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) встановлюється на пристрій, що належить суб’єкту господарювання на праві власності, володіння, користування. ПРРО реєструється цим суб’єктом господарювання в контролюючому органі у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 (далі – наказ № 317). Розрахункові операції на такому ПРРО можуть проводити лише ті особи, сертифікати електронних підписів та/або печаток яких внесені до Реєстру ПРРО щодо такого ПРРО, на підставі поданих суб’єктами господарювання в електронній формі повідомлень про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО за формою, встановленою додатком 5 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом № 317.
Програмне забезпечення може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один ПРРО можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.
Водночас, таке використання суб’єктами господарювання ПРРО допустиме лише почергово. Для цього необхідно почергово закривати робочу зміну одному суб’єкту господарювання та відкривати робочу зміну іншому.
При цьому, суб’єкт господарювання протягом дня в ПРРО може відкрити нову робочу зміну у разі формування фіскального звітного чека (Z-звіту) та закриття попередньої зміни.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи включається до доходу ФОПа – платника єдиного податку другої та третьої групи (крім е-резидента) відшкодована орендарем сума

24.12.2024 11:19

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частини першої ст. 810 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла (абзац перший частини першої ст. 820 ЦКУ).
Пунктом 5 частини першої ст. 1 Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189) визначено, що житлово-комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
При цьому індивідуальний споживач – це, зокрема, фізична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2189).
Виконавець комунальної послуги – це суб’єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 2189).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Умови, відповідно до яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, визначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання – фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.
Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп передбачено ст. 292 ПКУ.
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Враховуючи викладене, оскільки отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку доходу у вигляді відшкодування суми комунально-житлових послуг не передбачає надання зазначених послуг таким підприємцем на користь юридичної особи або фізичної особи – підприємця (орендарів), то такий дохід не включається до доходу фізичної особи – підприємця, але оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.
Водночас, до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються, зокрема:
дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. IV ПКУ (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
інший дохід, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).
Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, становить 5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, згідно із п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, визначення якого наведене у п.п. 14.1.180 п. 14.1. ст. 14 ПКУ, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ, і ставку військового збору, встановлену п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.
При цьому особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
Враховуючи зазначене, у разі якщо орендарем (юридичною особою або фізичною особою – підприємцем) виплачується на користь фізичної особи дохід у вигляді суми відшкодованих витрат, понесених на сплату комунальних послуг або орендар компенсує сплачені комунальні послуги власнику майна, то такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи з відповідним оподаткуванням.
Разом з тим, якщо зазначений дохід виплачується орендарем – фізичною особою на користь фізичної особи – власника майна (орендодавець), то орендодавець зобов’язаний включити суму такого доходу до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Постачання на митній території України та експорт товарів, які підпадають під РЕЗ: скільки символів зазначається у графі 3.1 «то

24.12.2024 11:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307) визначено, що у разі постачання товару заповнюється графа 3.1, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо).
Платники податку, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати, зокрема, код товару згідно з УКТЗЕД не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду. При цьому код згідно з УКТЗЕД зазначається на рівні позиції, підпозиції, категорії, підкатегорії відповідно до Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України».
У зв’язку із запровадженням режиму експортного забезпечення до операцій з експорту окремих видів товарів (далі – РЕЗ) Порядок № 1307 не передбачає особливостей щодо заповнення графи 3.1 «товар згідно УКТ ЗЕД» податкової накладної. Тому, при здійсненні операцій з постачання товарів, щодо яких запроваджено РЕЗ, як на митній території України так і у разі їх експорту, у графі 3.1 код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду.
Водночас, з урахуванням положень п. 9 прим. 35 розд. ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, рекомендуємо при здійсненні операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, які підпадають під РЕЗ, складати податкову накладну та реєструвати її в ЄРПН із зазначенням повного коду товару згідно з УКТ ЗЕД (на рівні десяти цифр).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Особливості заповнення ПН за операцією з вивезення товарів в митному режимі реекспорту

24.12.2024 11:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 206.5 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до пп. 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої ст. 86 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ), що оподатковуються податком за ставкою, визначеною п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ.
Реекспорт – це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (частина перша ст. 85 МКУ).
Відповідно до п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У верхній лівій частині такої податкової накладної у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України» зазначаються дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «Х». В окремому рядку зазначаються дата та номер відповідної митної декларації.
Згідно з п. 8 Порядку № 1307 при складанні такої податкової накладної у верхній лівій частині накладної у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» робиться помітка «Х» та зазначається тип причини «07 – Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України».
Відповідно до п. 17 Порядку № 1307 у податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ».
У розділі Б табличної частини такої податкової накладної зазначаються, зокрема:
у графах 4 та 5 – одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари (п.п. 3 п. 16 Порядку № 1307);
у графі 8 – код ставки «903» (п.п. 6 п. 16 Порядку № 1307);
у графі 9 – код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідниками податкових пільг, які затверджені ДПС станом на дату складання податкової накладної (п.п. 7 п. 16 Порядку № 1307);
графа 11 – не заповнюється (нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються) (п.п. 9 п. 16 Порядку № 1307).
У разі складання податкової накладної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, рядки II - X розділу А табличної частини не заповнюються (п. 16 Порядку № 1307).
Інші графи заповнюються у загальному порядку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За спеціальне використання води платники поповнили рентною платою загальний фонд держбюджету на понад 81,2 млн гривень

24.12.2024 11:15

У січні – листопаді 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників рентної плати надійшло понад 81,2 млн гривень.
Звертаємо увагу, що платниками рентної плати за спеціальне використання води, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
- первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Транспортний податок: місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників отримали понад 19,7 млн гривень

24.12.2024 11:14

З початку поточного року від платників транспортного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 19,7 млн грн транспортного податку. Порівняно з січнем – листопадом 2023 року надходження виросли на понад 6,7 млн грн, або на 52,4 відсотки.
Нагадуємо, що відповідно до п. 267.4 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 38,0 млрд грн – внесок платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року

24.12.2024 11:09

Впродовж січня – листопада 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платниками спрямовано понад 38,0 млрд грн податкових платежів. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на понад 6,6 млрд грн, або на 21 відсоток.
Керівник обласної податкової висловила вдячність платникам за своєчасну сплату податків і звернула увагу, що експериментальний проєкт стосовно системи управління податковими ризиками змінює бізнес-процеси у податковій службі. Його мета – підвищення рівня добровільного дотримання законодавства платниками податків. Заходи у рамках цього проєкту спрямовані, зокрема на допомогу платнику у вирішенні податкових питань. Комплаєнс-менеджер поінформує про вимоги законодавства, допоможе розробити стратегії виконання податкових зобовʼязань та усунення потенційних ризиків порушення податкового законодавства.
«Збільшення надходжень до бюджетів – це очікуваний результат зміни підходів у роботі податкових органів», – зазначила Наталя Федаш.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Cпецпроєкт «ПУЛЬС ПЕРЕМОГИ»: разом допомагаємо та підтримуємо наших воїнів

24.12.2024 11:09

У рамках проєкту «ПУЛЬС ПЕРЕМОГИ», запровадженого за ініціативою голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Сергія Лисака, відбулося відзначення активних учасників волонтерського руху, які своїми справами наближають перемогу.
В урочистому заході прийняла участь очільниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш, яка вручила відзнаки учасницям волонтерського руху «Бабусі для ЗСУ».
Церемонія стала символом вдячності усім, хто своєю працею допомагає та підтримує наших бійців.
Разом – до перемоги!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Засідання Громадської ради: підсумки діяльності тимчасової робочої групи, законодавчі ініціативи та податкові новації

24.12.2024 11:07

За участі очільниці податкової служби області Федаш Наталі відбулося чергове засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада) одночасно в онлайн та офлайн форматах.
Ознайомилися з підсумками роботи тимчасової робочої групи Громадської ради з питань удосконалення процедур визначення бази оподаткування при вторинному продажу транспортних засобів із застосуванням незалежної оцінки (далі – Робоча група). Результат діяльності Робочої групи – формування пропозицій стосовно поліпшення інструментів визначення оціночної вартості автотранспортних засобів на національному рівні та прийняття рішення про їх направлення до Кабінету Міністрів України (КМУ).
Розглянули та ухвалили звернення Громадської ради до КМУ з питань вдосконалення нормативної бази щодо обліку внутрішньо переміщених осіб.
Обговорили податкові нововведення, передбачені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
Співпрацюємо далі та удосконалюємо комунікації!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Удосконалення процесів ведення обліку платежів: новий сервіс для платників Е-повідомлення

23.12.2024 11:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державною податковою службою України з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску запроваджено новий сервіс «Е-повідомлення».
Платники податків, користувачі Електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/ Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.

Форма Е-повідомлення про помилкову сплату платежів

Податковий номер платника
Назва та код територіального органу ДПС
код території
отримано сплату [дата платіжної інструкції] по платежу [код платежу] «[назва платежу]» в розмірі [сума] грн за платіжною інструкцією № [номер платіжної інструкції] на рахунок [ рахунок IBAN].
У разі помилкової сплати просимо подати Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.
Поряд з цим, посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».
Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9.00 годині в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18661. Попередня cторінка | Сторінка 657 з 1867 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua