Блог

Федоренко

Чи мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе платники єдиного внеску із місцезнаходженн

25.12.2024 12:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пунктами 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), перелік яких визначений частиною першою ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.
Згідно із змінами, внесеними Законом України від 01 липня 2021 року № 1617-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо адміністрування податків і зборів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» (набрав чинності 21.11.2021), п. 9 прим. 3 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 викладено в новій редакції:
Тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1207) для цілей Закону № 1207:
зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм ст.ст. 25 і 26 Закону № 2464, якими визначено заходи впливу, стягнення та відповідальність за порушення Закону № 2464;
платники єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання обов’язків, визначених ст. 6 Закону № 2464.
Платники мають право на добровільну сплату єдиного внеску, передбаченого Законом № 2464, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ).
Відповідно до частини другої ст. 3 Закону № 1207 адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається КМУ.
Постановою КМУ від 06.12.2022 № 1364 встановлено, що Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі – Мінреінтеграції).
Відповідний Перелік територій затверджений наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309 із змінами та доповненнями.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Особливості заповнення полів з 1 по 10 заяви за ф. № 1-ОПП юридичними особами або їх відокремленими підрозділами при внесенні де

25.12.2024 12:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації та документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Внесення змін до облікових даних юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) здійснюється на підставі відомостей з ЄДР, отриманих в порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами ДПС.
Такі платники подають заяву за ф. № 1-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку тільки в разі призначення або зміни головного бухгалтера (з позначкою «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку»).
Юридичні особи або їх відокремлені підрозділи, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, подають заяву за ф. № 1-ОПП:
з позначками «Зміна відповідальних осіб: керівника; особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» та «Інші зміни» – до контролюючого органу за основним місцем обліку;
з позначкою «Зміна місцезнаходження, пов’язана із зміною: контролюючого органу; території територіальної громади; ДПІ обслуговування», «Зміна в даних Реєстру великих платників податків: включення до реєстру; невключення до реєстру» – до контролюючого органу за новим місцезнаходженням.
В заяві за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються поля 1, 2, 4 та 10 та інформація про засновників не подається.
В заявах за ф. № 1-ОПП з позначками «Інші зміни» та «Зміна місцезнаходження, пов’язана із зміною: контролюючого органу; території територіальної громади; ДПІ обслуговування», «Зміна в даних Реєстру великих платників податків: включення до реєстру; невключення до реєстру» заповненню підлягають всі розділи.
Поля заяви за ф. № 1-ОПП заповнюються юридичною особою та відокремленим підрозділом юридичної особи наступним чином:
«1 – Податковий номер» вказується реєстраційний (обліковий) номер платника податків, що надається контролюючим органом при взяття на облік.
Платники податків, яким реєстраційний (обліковий) номер платника податків надається контролюючим органом, вперше при поданні заяви за ф. № 1-ОПП для взяття на облік в контролюючих органах рядок «1 – Податковий номер» не заповнюють;
«1а – Податковий номер головного підприємства (для відокремленого підрозділу)» відокремлений підрозділ вказує податковий номер головного підприємства;
«2 – Повне найменування українською мовою» зазначається інформація про організаційно-правову форму та назву платника податків відповідно до вимог Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV;
«3 – Скорочене найменування українською мовою» – абревіатура організаційно-правової форми та назва платника податків або інше власне скорочення найменування платника податків (за наявності);
«4 – Найменування контролюючого органу, до якого подається заява» – назва контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, до якого подається заява за ф. № 1-ОПП.
«Найменування контролюючого органу, з якого вибув платник» заповнюється у разі зміни місцезнаходження (місця проживання) платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків;
«5 – Найменування органу державної реєстрації, дата реєстрації, номер реєстрації» заповнюється відповідно до документа, що підтверджує державну реєстрацію (легалізацію, акредитацію), якщо така реєстрація передбачена законом;
«Код та назва організаційно-правової форми» вказуються код та назва організаційно-правової форми платника податків;
«6 – Основний вид діяльності», «6а – Другорядні види діяльності» зазначаються відповідні коди та найменування основного та другорядних видів економічної діяльності платника податків;
«7 – Розмір статутного капіталу в національній валюті» вказується сума статутного капіталу платника податків у національній валюті України. Для відокремлених підрозділів поле не заповнюється;
«8 – Місцезнаходження» – адресні дані платника податків: поштовий індекс, область, район, місто, вулиця, номер будинку, номер корпусу, номер офісу/квартири;
«9 – Керівник» – прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (лише для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності)та номером паспорта), номера телефону, факсу;
«10 – Головний бухгалтер (бухгалтер чи інша особа, на яку покладено обов’язки з ведення бухгалтерського обліку платника податків)» – прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (лише для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), номера телефону, факсу та дата призначення на посаду;
«Інформація про засновників (для юридичних осіб)» вказуються наступні дані щодо всіх засновників юридичних осіб: податковий номер (заповнюється юридичними особами – резидентами та відповідає коду за ЄДРПОУ), ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) нерезидента у країні його місцезнаходження (заповнюється тільки засновниками – юридичними особами – нерезидентами), найменування засновника, дані про місцезнаходження (поштовий індекс, країна, область, район, місто, район міста, вулиця, номер будинку, номер корпусу, номер офісу/квартири), телефон службовий, факс, сума внеску у статутний капітал та назва валюти.
Відокремлений підрозділ заповнює в розділі «Інформація про засновників (для юридичних осіб)» тільки інформацію щодо платника податків, відокремленим підрозділом якого він є;
«Інформація про засновників (для фізичних осіб)» вказується інформація щодо всіх засновників фізичних осіб: реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (серія (за наявності) та номер паспорта зазначаються лише для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності), місце проживання (поштовий індекс, країна, область, район, місто, район міста, вулиця, номер будинку, номер корпусу, номер офісу/квартири), телефони службовий, домашній, факс, сума внеску у статутний капітал та назва валюти.
Згідно з Приміткою до розділу «Інформація про засновників (для фізичних осіб)» заяви за ф. 1-ОПП інформація про засновників (фізичних осіб) не подається, якщо вони є членами трудового колективу. Інформація про засновників може продовжуватись на наступних аркушах.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги осіб, які скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства іноземної держави!

25.12.2024 12:07

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) допомога у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг), що надана за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави, повідомляє.
Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (набрав чинності 01.12.2024) внесені зміни до п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, згідно з абзацом першим п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, а також за наступні податкові (звітні) роки до 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX» (далі – Указ № 64/2022), не включаються доходи у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг) (далі – допомога), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави.
Дія абзацу першого п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ поширюється на всі форми надання зазначеної допомоги, у тому числі у разі її одержання як додаткове благо, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність (абзац другий п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Якщо платник податку отримував доходи, передбачені п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, то його обов’язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вважається виконаним і Декларація не подається. У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (абзац третій п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Податкові повідомлення-рішення, які були винесені платникам податків за неподання або несвоєчасне подання Декларації у випадках, передбачених п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності (06.05.2023) Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (абзац четвертий п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Положення абзацу третього п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовується до податкових (звітних) періодів 2022 та 2023 років, а також наступних податкових (звітних) років до 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом № 64/2022 (абзац п’ятий п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Рентна плата: платники Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети майже на 1,8 млрд гривень

25.12.2024 11:53

З початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати надійшло майже 1,8 млрд гривень. Надходження виросли на понад 870,0 млн грн, або на 93,7 відс. у порівнянні з одинадцятими місяцями 2023 року.
Нагадуємо, що на суму податкових зобов’язань з рентної плати, що нарахована платником рентної плати за податковий (звітний) період, але не сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання податкової декларації, нараховується пеня в порядку, встановленому розділом II Податкового кодексу України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 38,0 млрд грн спрямували до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини

25.12.2024 11:52

Протягом січня – листопада 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 38,0 млрд грн податків, зборів і платежів. Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, протягом поточного року надходження до загального фонду держбюджету мали позитивну динаміку: у порівнянні з січнем – листопадом 2023 року вони збільшились на понад 9,5 млрд грн, темп росту – 133,6 відсотків.
«Щиро дякую нашому бізнесу за роботу і відповідальне ставлення до сплати податків. Нагадую, що для сумлінного бізнесу податковою службою запроваджено проєкт «Територія високого рівня податкової довіри». Для учасників цього проєкту діють особливі правила податкового адміністрування. За кожним із представників бізнесу, включеним до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, зокрема буде закріплено особистого комплаєнс-менеджера – фахівця податкової, який допоможе такому суб’єкту господарювання у вирішенні питань податкової сфери. Продовжуємо працювати задля стабільності і розвитку економіки», – зазначила Наталя Федаш.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином в ПРРО від ДПС здійснити перегляд інформації за день щодо фіскальних номерів, розрахункових документів, Z-звіту?

24.12.2024 11:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що безоплатне програмне рішення (ПРРО від ДПС) дозволяє здійснити перегляд даних щодо електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітних чеків (Z-звіт), сформованих засобами цього ПРРО, у режимі «Журнал операцій».
Відомості у режимі «Журнал операцій» відображаються у вигляді таблиці, у якій зазначені, зокрема, дата та час здійснення операції, назва господарської одиниці, в якій була проведена операція, фіскальний номер операції, касир, який здійснив операції засобами ПРРО.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників!

24.12.2024 11:24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Штрафна (фінансова) санкція за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов’язання встановлена ст. 124 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
З якої дати починається відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов’язання та чи подовжується при цьому строк давності на період його зупинення з 18.03.2020 до 31.07.2023 (включно)?
Так, відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у п. 124.1 ст. 124 ПКУ, не застосовуються.
У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету суми акцизного податку, передбаченого абзацом другим п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10 відс. від суми такого акцизного податку (п. 124.1 прим. 1 ст. 124 ПКУ).
Діяння, передбачені пп. 124.1, 124.1 прим. 1 ст. 124 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).
Пунктом 124.4 ст. 124 ПКУ визначено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги», з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий банк/орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує штрафи в розмірах, установлених п. 124.1 ст. 124 ПКУ.
У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 124.5 ст. 124 ПКУ).
Крім того, п. 40 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що штрафні санкції та пеня, передбачені ПКУ, за порушення строків, установлених ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість до бюджету або на спеціальні рахунки платників - сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим відповідно до статті 209 ПКУ.
У разі нарахування протягом перехідного періоду системи електронного адміністрування податку на додану вартість зазначених штрафних санкцій такі штрафні санкції підлягають списанню контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку на додану вартість протягом 14 робочих днів.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 113.1 ст. 113 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ.
Перебіг строку давності для застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафів) зупиняється у випадках, визначених п. 102.3 ст. 102 ПКУ (п. 113.2 ст. 113 ПКУ).
Пунктом 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ було передбачено на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинення перебігу строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ було зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:
дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;
строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;
строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;
строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків – суб’єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, передбачені ст.ст. 59 – 60, 87 – 101 ПКУ, та/або визначення грошових зобов’язань згідно із ст. 116 ПКУ;
строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених п.п. 56.23.3 п. 56.23 ст. 56 ПКУ.
Отже, розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений ст. 124 ПКУ у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов’язань, з урахуванням положень ст. 124 ПКУ, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, і до дня фактичної сплати боргу. При цьому штрафна санкція нараховується на суму фактичної сплати в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошового зобов’язання.
Враховуючи те, що обов’язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі ст. 124 ПКУ є сплата грошового зобов’язання або факт погашення податкового боргу, то відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов’язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов’язання.
При цьому строк давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов’язання подовжується на період його зупинення з 18.03.2020 до 31.07.2023 (включно), оскільки з 01.08.2023 відновлено перебіг строку давності.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про термін проведення камеральної перевірки своєчасної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання

24.12.2024 11:23

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з абзацами другим – чотирнадцятим п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) предметом камеральної перевірки також можуть бути:
1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;
4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої та п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами);
5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог ст. 39 прим. 3 ПКУ;
6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;
7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених ст. 39 прим. 3 ПКУ;
8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог п. 44 прим. 1.2 ст. 44 прим. 1 ПКУ;
9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених ст. 44 прим. 2 ПКУ;
10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до п. 44 прим. 1.3 ст. 44 прим. 1, підпунктів 6 – 8 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ;
11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до п. 141.13 ст. 141 ПКУ, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти;
12) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до п. 141.14 ст. 141 ПКУ, а також своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до п.п. 177.5. прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ.
Статтею 76 ПКУ визначено порядок проведення камеральної перевірки.
Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ (п. 76.2 ст. 76 ПКУ).
Пунктом 76.3 ст. 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений ст. 200 ПКУ.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
Згідно з абзацами першим – третім п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120-ІX). Законом № 2120-ІX ст. 102 ПКУ було доповнено п. 102.9.
Так, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану що вводиться в Україні зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ (п. 102.9 ст. 102 ПКУ у редакції Закону № 2120-ІX).
Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Поряд з цим зазначаємо, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності з 01.08.2023, п. 102.9 ст. 102 ПКУ виключено.
Таким чином, камеральна перевірка своєчасної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу.
Контролюючий орган має право провести таку камеральну перевірку протягом 1095 календарних днів з дня фактичної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання (з дня вчинення правопорушення) та після закінчення строку давності (1095 днів), який припадав на період дії карантину та/або воєнного стану (до 01.08.2023), враховуючи період зупинення такого строку давності з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором дохід, отриманий фізичною особою – резидентом, від продажу нерухомого майна?

24.12.2024 11:22

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення», за ставкою 5 відс., визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 розд. ІV ПКУ.
Водночас, п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 розд. ІV ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Враховуючи викладене, частина доходу, отриманого фізичною особою від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 розд. ІV ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Пальне, яке передано на зберігання іншому суб’єкту господарювання, реалізується його власником, а відвантаження покупцю здійснює

24.12.2024 11:21

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).
Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ реалізація пального або спирту етилового для цілей розд. VI «Акцизний податок» ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.
Розпорядник акцизного складу – це, зокрема, суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Розпорядник акцизного складу пересувного – суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий або ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ (п.п. 14.1.224 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
При переході від одного суб’єкта господарювання до іншого права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного.
Відповідно до п. 231.1 ст. 231 ПКУ при переході права власності від одного суб’єкта господарювання до іншого на пальне, що знаходиться у транспортному засобі, змінюється розпорядник акцизного складу пересувного, а транспортний засіб стає іншим акцизним складом пересувним і на таку операцію складається акцизна накладна.
Якщо суб’єкт господарювання здійснює продаж пального (яке зберігається за договором відповідального зберігання) іншим суб’єктам господарювання з акцизного складу зберігача пального на акцизний склад пересувний отримувача пального, то в такому випадку реалізацію пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ здійснює саме особа, яка здійснює таку фізичну передачу (відпуск, відвантаження) пального. Така особа зобов’язана скласти та зареєструвати в ЄРАН акцизну накладну на операції з реалізації пального з акцизного складу на акцизний склад пересувний.
Отже, якщо реалізація пального здійснюється суб’єктом господарювання, який передав пальне на зберігання іншому суб’єкту господарювання, а відвантаження пального покупцю здійснюється безпосередньо з такого місця зберігання, то акцизна накладна складається у двох примірниках розпорядником акцизного складу, на якому зберігалось пальне.
У такій накладній в рядку «Особа, що реалізує пальне» зазначаються реквізити розпорядника акцизного складу, на якому зберігалось пальне, а у рядку «Особа – отримувач пального» – реквізити отримувача пального. Інші реквізити акцизної накладної заповнюються в залежності від умов оподаткування та напряму використання пального у загальному порядку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18661. Попередня cторінка | Сторінка 656 з 1867 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua