22:51
У січні до загального фонду держбюджету надійшло 79,4 млрд грн податків та зборів
03.02.2026 16:19
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
До загального фонду держбюджету у січні 2026 року надійшло 79,4 млрд грн (91,8 % плану) податків та зборів, які контролює ДПС. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
«Початок нового року виявився вкрай непростим: відсутність світла, тепла, постійні обстріли ворога. Однак попри всі виклики український бізнес був і залишається відповідальним платником податків», – зазначила Леся Карнаух.
У січні відшкодовано найбільшу суму ПДВ – 24,3 млрд грн. Торік щомісячне відшкодування становило в середньому 15 млрд гривень.
Загалом сплата ПДВ становила 58,9 млрд грн.
Основні показники січня:
- податок на доходи фізичних осіб – 29,2 млрд грн,
- податок на прибуток підприємств – 3,3 млрд грн,
- акцизний податок (з вироблених та ввезених товарів) – 7,3 млрд грн,
- рентні платежі – 4,1 млрд грн,
- інші надходження – 0,9 млрд грн.
«На жаль, військова агресія росіян не могла не позначитися на обсягах сплачених податків. Негативні наслідки вже відчутні у низці базових галузей. І наше завдання – максимально допомогти кожному, хто працює на економіку країни та наповнення бюджету», – додала в. о. Голови ДПС.
Інформація опублікована на головній сторінці вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/977662.html .
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Способи подання податкових декларацій платниками податків, передбачені ПКУ
02.02.2026 13:02
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Згідно з п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).
Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, такого платника податків відповідно до вимог Закону № 2155, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств, платниками частини чистого прибутку (доходу), платниками дивідендів на державну частку та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Отримання платником витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску через Електронний кабінет
02.02.2026 13:02
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
Доступ до приватної частини (особистого кабінету) надається користувачам після проходження електронної ідентифікації за допомогою інтегрованої системи електронної ідентифікації та відповідно до вимог Закону № 2155, Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2023 року № 798.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Для отримання витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС) про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), контроль за справлянням яких покладено на ДПС (далі – Витяг) платнику в приватній частині Електронного кабінету за допомогою меню «Заяви, запити для отримання інформації» необхідно за основним місцем обліку платника створити та надіслати до відповідного органу ДПС запит щодо отримання Витягу (далі – Запит) згідно з додатком 1 до Порядку документального підтвердження стану розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2025 № 416 (далі – Порядок) за ідентифікатором форми J1300208 (для юридичних осіб) та F1300208 (для фізичних осіб).
Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку Запит за декілька календарних років подається за кожен календарний рік окремо.
З урахуванням п. 2 розд. І Порядку Запит подається за період в межах п’яти останніх календарних років з урахуванням календарного року подання Запиту.
Датою прийняття територіальним органом ДПС Запиту в електронній формі вважається дата, зафіксована в першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки реквізитів Запиту та надсилається територіальним органом ДПС платнику (п. 3 розд. ІІ Порядку).
Згідно з п. 2 розд. ІІІ Порядку платник отримує Витяг, зокрема:
в електронній формі з узагальнюючими показниками за платежами за формою згідно з додатком 2 до Порядку (за ідентифікатором форми J1420401 (для юридичних осіб) та F1420401 (для фізичних осіб)) або з показниками в розрізі платежів за формою згідно з додатком 3 до Порядку (за ідентифікатором форми J1420501 (для юридичних осіб) та F1420501 (для фізичних осіб)), які обліковуються в ІКС ДПС за основним / неосновним місцем обліку такого платника в територіальних органах ДПС, з накладанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС – у разі якщо платником у Запиті обрано додатковий реквізит «в електронній формі з КЕП»;
в електронній формі з показниками в розрізі платежів, які обліковуються в ІКС ДПС за основним / неосновним місцем обліку такого платника в територіальних органах ДПС, з накладенням кваліфікованої електронної печатки ДПС та з розрахунком сум пені за формою згідно з додатком 4 до Порядку (за ідентифікатором форми J1400208 (для юридичних осіб) та F1400208 (для фізичних осіб)) – у разі якщо платником у Запиті обрано додатковий реквізит «в електронній формі з розрахунком суми пені».
Якщо платником у Запиті не обрано додаткові реквізити, то платник отримає Витяг в електронній формі з показниками в розрізі платежів, які обліковуються в ІКС ДПС за основним / неосновним місцем обліку такого платника в територіальних органах ДПС, з накладенням кваліфікованої електронної печатки ДПС та без розрахунку сум пені за формою згідно з додатком 4 до Порядку (за ідентифікатором форми J1400208 (для юридичних осіб) та F1400208 (для фізичних осіб)).
Юридичні особи, які мають відокремлені підрозділи, отримують Витяг з показниками юридичної особи та її відокремлених підрозділів.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 розд. ІІІ Порядку Витяг отримується платником в електронній формі, зокрема, у приватній частині Електронного кабінету (меню «Вхідні/вихідні документи») не пізніше другого робочого дня після дати прийняття Запиту територіальним органом ДПС.
Переглянути та перевірити дані, за якими згенеровано Витяг, платник може з використанням інформації щодо стану розрахунків з бюджетом у приватній частині Електронного кабінету (п. 4 розд. ІІІ Порядку).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Про необхідність подання ФОП, яка планує одночасно провадити незалежну професійну діяльність, заяви за ф. № 1-ЄСВ
02.02.2026 13:01
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), є, зокрема, фізичні особи – підприємці (крім електронних резидентів (е-резидентів) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Взяття на облік в контролюючих органах самозайнятих осіб здійснюється відповідно до розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок № 1162).
Згідно з пунктами 1 та 2 розд. ІІІ Порядку № 1162 взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється на підставі заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ (заява за формою № 1-ЄСВ), яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
У разі зміни даних про платника єдиного внеску до контролюючого органу подається заява за ф. № 1-ЄСВ з приміткою «Зміни». До заяви додаються завірені копії документів, що зазнали змін (п. 5 розд. ІІІ Порядку № 1162).
Відповідно до п. 7 розд. ІІІ Порядку № 1162 якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючому органі як фізична особа – підприємець (ФОП) з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Така ознака встановлюється на підставі поданих до контролюючого органу за місцем проживання заяви за формою № 1-ЄСВ з позначкою «Зміни» та копії документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або відомостей (даних) відповідного уповноваженого органу чи реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності, або заяви та документів, поданих відповідно до п.п. 4 п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (п. 7 розд. ІІІ Порядку № 1162).
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, така особа як самозайнята з обліку не знімається та продовжує обліковуватися як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (п. 7 розд. ІІІ Порядку № 1162).
Заява та копії документів, передбачених розд. ІІІ Порядку № 1162, можуть бути подані за допомогою електронної комунікації з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п. 8 розд. ІІІ Порядку № 1162).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Коди бюджетної класифікації, за якими сплачується податок на прибуток підприємств з 01.01.2026
02.02.2026 13:01
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами), Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336, сплата та повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств здійснюється на / з рахунки (ів), відкриті (их) за кодами класифікації доходів бюджету:
11020100 – податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності;
11020200 – податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності;
11020201 – податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності (району);
11020202 – податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності (міської / селищної / сільської територіальної громади);
11020300 – податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів;
11020301 – податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів (для повернення податку, сплаченого на території м. Києва з 01.08.2025 до 31.12.2025, та сплаченого на інших територіях до 01.01.2015);
11020400 – податок на прибуток від здійснення букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино);
11020401 – податок на прибуток від здійснення букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино) (для повернення податку, сплаченого на території м. Києва з 01.08.2025 до 31.12.2025, та сплаченого на інших територіях до 01.01.2015);
11020500 – податок на прибуток іноземних юридичних осіб;
11020501 – податок на прибуток іноземних юридичних осіб (для повернення податку, сплаченого на території м. Києва з 01.08.2025 до 31.12.2025, та сплаченого на інших територіях до 01.01.2015);
11020600 – податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України;
11020601 – податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України (для повернення податку, сплаченого на території м. Києва з 01.08.2025 до 31.12.2025, та сплаченого на інших територіях до 01.01.2015);
11020602 – податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, що сплачується за податковий (звітний) період 2026 року;
11020700 – податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України;
11020701 – податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України (для повернення податку, сплаченого на території м. Києва з 01.08.2025 до 31.12.2025, та сплаченого на інших територіях до 01.01.2015);
11021000 – податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники;
11021001 – податок на прибуток підприємств, сплачений іншими платниками (для повернення податку, сплаченого на території м. Києва з 01.08.2025 до 31.12.2025, та сплаченого на інших територіях до 01.01.2015);
11021300 – реструктурована сума заборгованості податку на прибуток підприємств і організацій;
11021301 – реструктурована сума заборгованості податку на прибуток підприємств і організацій (для повернення податку, сплаченого на території м. Києва з 01.08.2025 до 31.12.2025, та сплаченого на інших територіях до 01.01.2015);
11021600 – податок на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій;
11021601 – податок на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій (для повернення податку, сплаченого на території м. Києва з 01.08.2025 до 31.12.2025, та сплаченого на інших територіях до 01.01.2015);
11021700 – авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі;
11021701 – авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі (для повернення податку, сплаченого на території м. Києва з 01.08.2025 до 31.12.2025, та сплаченого на інших територіях до 01.01.2015);
11021800 – авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;
11021801 – авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним (для повернення податку, сплаченого на території м. Києва з 01.08.2025 до 31.12.2025, та сплаченого на інших територіях до 01.01.2015);
11023000 – податок на прибуток підприємств на особливих умовах, що сплачується резидентами Дія Сіті;
11023001 – податок на прибуток підприємств на особливих умовах, що сплачується резидентами Дія Сіті (для повернення податку, сплаченого на території м. Києва з 01.08.2025 до 31.12.2025, та сплаченого на інших територіях до 01.01.2015);
11024700 – податок на дохід, який сплачують суб’єкти, що здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей;
11024701 – податок на дохід, який сплачують суб’єкти, що здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей (для повернення податку, сплаченого на території м. Києва з 01.08.2025 до 31.12.2025, та сплаченого на інших територіях до 01.01.2015);
11024800 – податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино);
11024801 – податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино) (для повернення податку, сплаченого на території м. Києва з 01.08.2025 до 31.12.2025, та сплаченого на інших територіях до 01.01.2015).
Нормами ст. 26 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 2026 року змінено порядок зарахування податку на прибуток, який сплачуватимуть банки, а саме 50 відс. таких надходжень матиме цільове призначення та зараховуватимуться до спеціального фонду державного бюджету.
У зв’язку з цим, в Казначействі для сплати банківськими організаціями податкових зобов’язань з податку на прибуток за податкові (звітні) періоди 2026 року відкрито бюджетні рахунки за кодом класифікації доходів бюджету 11020602 «Податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, що сплачується за податковий (звітний) період 2026 року».
При цьому, для сплати банківськими організаціями податку на прибуток за податкові (звітні) періоди до 2026 року продовжують діяти раніше відкриті рахунки за кодом 11020600 «Податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України».
Отримати інформацію стосовно реквізитів рахунків для сплати податку на прибуток платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua.
Також, отримати інформацію про реквізити рахунків, відкритих в Державній казначейській службі України для сплати податків, зборів та платежів, платники податків можуть на вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/) та в центрах обслуговування платників податків.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Податковий облік з ПДВ: покупцем – неплатником ПДВ повернено частину товарів із зарахуванням коштів у рахунок оплати іншої поста
02.02.2026 13:01
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами), незалежно від дати накладення електронного підпису.
На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).
Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ встановлено, якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Відповідно до п.п. «а» п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.
Водночас, п. 192.2 ст. 192 ПКУ передбачено, що зменшення суми податкових зобов’язань платника податку – постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів / послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.
Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань постачальник (продавець) товарів / послуг, зокрема складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.
Отже, якщо у разі повернення покупцем – неплатником ПДВ частини товарів кошти, сплачені за такі товари, залишаються у продавця та зараховуються в рахунок оплати за інші товари, то постачальник (продавець) на дату події, що сталася раніше (повернення товарів / оформлення документа, згідно з яким кошти зараховуються в рахунок оплати за інші товари) повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування та нову податкову накладну на суму, що зараховується в рахунок оплати за інші товари (за умови, що такі інші товари ще не були поставлені).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Про отримання фізичною особою інформації про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків
02.02.2026 13:00
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників.
Відомості про доходи фізичних осіб накопичуються у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), починаючи з 1998 року.
До набрання чинності Податковим кодексом України (далі – ПКУ) діяв Закон України від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів» (далі – Закон № 320).
Згідно з частиною другою ст. 9 Закону № 320 керівники і посадові особи підприємств, установ, організацій всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства зобов’язані були подавати до державних податкових інспекцій відомості про нараховані та виплачені суми фізичним особам доходів і суми утриманих з них податків та інших обов’язкових платежів. Форму відомостей про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків (форма № 8ДР) і Порядок заповнення відомостей про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків було затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.12.1997 № 473, який втратив чинність.
Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПКУ платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску (крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкових агентів та платників єдиного внеску) зобов’язані подавати до контролюючих органів у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкові агенти, платники єдиного внеску зобов’язані подавати до контролюючих органів у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Державна податкова служба України (далі – ДПС) формує та веде Державний реєстр (п. 70.1 ст. 70 ПКУ).
Пунктом 70.3 ст. 70 ПКУ визначено, що до інформаційної бази Державного реєстру включаються, такі дані про фізичних осіб:
джерела отримання доходів;
об’єкти оподаткування;
сума нарахованих та/або отриманих доходів;
сума нарахованих та/або сплачених податків;
інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків;
унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі на підставі даних розпорядника такого реєстру, наданих у порядку інформаційної взаємодії відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 5 розд. VII Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210, фізична особа – платник податків має право на одержання будь-яких відомостей про себе, що містяться у базі персональних даних Державного реєстру.
Спосіб збору, накопичення персональних даних, що включаються до Державного реєстру, умови та процедури внесення змін до персональних даних визначаються Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822).
Відповідно до п. 1 розд. Х Положення № 822 фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.
Пунктом 4 розд. Х Положення № 822 встановлено, що для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою № 10ДР (далі – Заява за формою № 10ДР) (додаток 14 до Положення № 822). Представник додає до Заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Оригінали документів після прийняття Заяви за формою № 10ДР повертаються, копії залишаються у контролюючому органі та зберігаються разом із зазначеною Заявою.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – платник податків може отримати відомості з Державного реєстру про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору з 1998 року. До 1998 року чинним на той час законодавством не було передбачено подання до державних податкових інспекцій відомостей про нараховані та виплачені суми фізичним особам доходів і суми утриманих з них податків.
За інформацією про доходи фізичних осіб за період до 1998 року, в зв’язку з відсутністю зазначених даних в органах ДПС, пропонуємо звернутися до податкового агента (юридичної особи або фізичної особи – підприємця), який виплачував доходи фізичним особам, а у разі його ліквідації – до державного архіву області (міста).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Деклараційна кампанія – 2026: звітуйте про доходи онлайн
02.02.2026 12:59
Наголошуємо!
Триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2025 році.
Громадяни мають можливість подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (податкова декларація) дистанційно, за допомогою Електронного кабінету (Е-кабінет).
У режимі «ЕК для громадян» електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати податкову декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т.ч. для використання права на податкову знижку.
Звертаємо увагу! В Е-кабінеті здійснюється часткове автоматичне заповнення податкової декларації на підставі даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.
Використання Е-кабінету:
- скорочує час і витрати при поданні податкової декларації;
- мінімізує помилки при заповненні податкової декларації;
- надає можливість подання копій первинних документів як додаток до податкової декларації в онлайн-режимі.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Який розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності?
02.02.2026 12:59
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Пунктом 288.5 ст. 288 ПКУ визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
- не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відс. їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки;
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
- не може перевищувати 12 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
- може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
- для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п.п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
- для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.5 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
- для акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відс. акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства і є його правонаступником, за землі сільськогосподарського призначення, передані в оренду відповідно до ст. 120 прим. 1 Земельного кодексу України, – не менше 12 відс. нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а якщо нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено – не менше 12 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області (п.п. 288.5.6 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).
Тобто норми п. 288.5 ст. 288 ПКУ встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках до нормативної грошової оцінки.
При цьому, якщо розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, є нижчим від встановленого п. 288.5 ст. 288 ПКУ, орендарю слід звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, з яким укладено договір оренди землі, з приводу приведення його у відповідність.
Слід зазначити, що п.п. 1 п. 284.6 ст. 284 ПКУ встановлено, що у частині плати за землю за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються ініціаторами створення індустріального парку, керуючою компанією індустріального парку та учасниками індустріальних парків, органи місцевого самоврядування можуть, зокрема, встановлювати орендну плату в розмірі, меншому за розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.
Також п. 11 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2035 року, установлено, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року № 1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», органи місцевого самоврядування можуть, зокрема:
встановлювати орендну плату за землі державної та комунальної власності в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.
У разі досягнення загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями платник податку – інвестор із значними інвестиціями починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто зазначений обсяг, втрачає право на застосування пільги, визначеної п. 11 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
При досягненні загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями протягом звітного (податкового) періоду платник податку – інвестор із значними інвестиціями зобов’язаний протягом 20 календарних днів з дати внесення відповідної інформації до реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями подати уточнюючу податкову декларацію за такий звітний (податковий) період, в якій збільшити податкові зобов’язання із сплати плати за землю за період починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями.
При цьому, до дати внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями, у зв’язку з досягненням загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями розмір орендної плати для нарахування податкових зобов’язань з орендної плати визначається за правилами, визначеними п. 288.5 ст. 288 ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Порядок розгляду звернень громадян та запитів на публічну інформацію
02.02.2026 12:59
У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у Zoom-форматі відбулась пресконференція за участю заступника начальника відділу розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації управління організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгена СУДНІКОВАна тему «Порядок розгляду звернень громадян та запитів на публічну інформацію».
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі-ГУ ДПС) забезпечено Конституційне право громадян на звернення, відповідно до вимог Законів України:
«Про доступ до публічної інформації»,
«Про інформацію»,
«Про звернення громадян»,
В умовах воєнного стану ГУ ДПС налагоджено роботу з розгляду звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі [email protected], [email protected]та безпосередньо до ГУ ДПС і ДПІ.
З метою забезпечення права громадян на звернення ГУ ДПС також співпрацює з:
- інформаційно-довідковим департаментом ДПС (Сервіс "Пульс");
- державною установою "Урядовий контактний центр" (Урядова гаряча лінія);
- контактним центром Дніпропетровської ОДА (Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА).
У залежності від типу, звернення розглядаються у визначені відповідними нормативно-правовими документами строки – не більше ніж один місяць від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше ніж 15 днів від дня їх реєстрації.
Відповідь на запит на публічну інформацію надається не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Окремо слід зауважити, що до письмових та електронних звернень громадян Законом встановлені окремі вимоги. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним.
Електронне звернення, надіслане без використання кваліфікованого електронного підпису, повинно мати вигляд скан-копії звернення з підписом заявника із зазначенням дати.
Протягом 2025 року структурними підрозділами ГУ ДПС розглянуто:
- 335 запитів на отримання публічної інформації.
- 1013 звернень громадян.
- 117 звернень з сервісу "Пульс"
- 213 зверненьвід державної установи "Урядовий контактний центр";
- 43 звернення з "Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА".
У ході заходу акцентовано увагу на Національну стратегію доходів, яка є дорожньою картою реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.
Зокрема, розглянуто зміни у підходах до організації роботи Державної податкової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі».
Також зупинилися на створенні рівних можливостей для усіх громадян і суб'єктів господарювання при отриманні податкових послуг через комплексний підхід до розбудови принципів безбар’єрності та інклюзії.
Окрім того, платникам нагадали про доступну і зручну послугу перекладу жестовою мовою для людей з порушенням слуху із застосуванням web-системи «Сервіс УТОГ – 24/7».
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
