05:45
Дніпропетровщина: розпочали роботу інформаційні центри з питань реєстрації податкових накладних
05.02.2025 16:13
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) інформує, що розпочали роботу консультаційні центри з питань реєстрації податкових накладних з метою ефективної комунікації з бізнес-спільнотою.
Шановні платники, якщо у вас є запитання, що стосуються реєстрації податкових накладних, заповнення таблиці даних платника податку на додану вартість та інші питання, звертайтеся за телефонами та до центрів обслуговування платників (ЦОП) ГУ ДПС.
Робота консультаційних центрів буде здійснюватись за телефонами: (056) 3743109, (098) 2278766, (066) 9821913 та за адресами розташування ЦОПів, а саме:
1. Правобережний ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25.
2. Лівобережний ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: м. Дніпро, провулок Універсальний, 12.
3. Солонянський ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: селище Солоне, вулиця Героїв України, буд. 12а.
4. Царичанський ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: селище Царичанка, вулиця Залізнична, 8.
5. Кам’янський ЦОП Кам'янської державної податкової інспекції: м. Кам'янське, вулиця Медична, 9.
6. Жовтоводський ЦОП Кам’янської державної податкової інспекції: м. Жовті Води, вулиця Музейна, 24а.
7. Верхньодніпровський ЦОП Кам’янської державної податкової інспекції: м. Верхньодніпровськ, площа Олександра Поля, 2.
8. ЦОП Криворізької державної податкової інспекції: м. Кривий Ріг, вулиця Гірничих інженерів, 4а.
9. Апостолівський ЦОП Криворізької державної податкової інспекції: м. Апостолове, вулиця Центральна, 63.
10. ЦОП Нікопольської державної податкової інспекції: м. Нікополь, проспект Трубників, 27.
11. ЦОП м. Покрова Нікопольської державної податкової інспекції: м. Покров, вулиця Залужного, 7.
12. ЦОП Новомосковської державної податкової інспекції: м. Самар, вулиця Олексія Цокура, буд. 30
13. Магдалинівський ЦОП Новомосковської державної податкової інспекції: селище Магдалинівка, вулиця Центральна 46.
14. ЦОП Павлоградської державної податкової інспекції: м. Павлоград, вулиця Верстатобудівників, 14а.
15. ЦОП Синельниківської державної податкової інспекції: м. Синельникове, вул. Європейська, 3а.
16. Петропавлівський ЦОП Синельниківської державної податкової інспекції: селище Петропавлівка, вулиця Героїв України, 62.
17. Покровський ЦОП Синельниківської державної податкової інспекції: селище Покровське, вул. Дмитра Яворницького, 119.
На період дії воєнного стану встановлено наступний графік роботи ЦОПів:
понеділок – п’ятниця – з 8 год 30 хв до 17 год 00 хв
перерва – з 12 год 30 хв до 13 год 00 хвилин.
Увага!
Режим роботи ЦОПу Нікопольської державної податкової інспекції на період дії воєнного стану здійснюється за таким графіком:
понеділок – четвер – з 8 год 00 хв до 17 год 00 хв
п’ятниця – з 8 год 00 хв до 15 год 45 хв
перерва – з 12 год 00 хв до 12 год 45 хвилин.
Під час повітряної тривоги обслуговування платників припиняється.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Обіг підакцизних товарів: результати роботи, проведеної контролюючими органами у м. Кривому Розі
05.02.2025 16:12
Суб’єктами господарювання Дніпропетровщини до бюджетів територіальних громад Криворізького регіону у 2024 році забезпечено надходження акцизного податку за операціями з роздрібної торгівлі підакцизними товарами у сумі 146,04 млн грн та акцизного податку з виробників/імпортерів у роздрібній торгівлі тютюном, тютюновими виробами і промисловими замінниками тютюну у сумі 163,49 млн гривень.
Протягом 2024 року податківцями регіону:
- проведено 165 фактичних перевірок з питань дотримання вимог законодавства суб’єктами господарювання у сфері обігу підакцизної продукції, за результатами яких донараховано штрафні санкції у сумі 3014,5 тис. грн, у т.ч. 1 202,3 тис. грн – у сфері торгівлі алкогольними напоями, 1 812,2 тис. грн – у сфері торгівлі тютюновими виробами;
- анульовано 225 ліцензій на право роздрібної торгівлі, у т. ч. 123 ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та 102 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з метою здійснення спільних заходів щодо продовження боротьби з тіньовим обігом підакцизної продукції на території м. Кривого Рогу впродовж 2024 року проведено робочі зустрічі з представниками Криворізької міської ради, головами територіальних громад регіону, правоохоронними та іншими службами. У рамках спільної роботи по боротьбі з тіньовим ринком підакцизних товарів на території Криворізького регіону ГУ ДПС протягом 2024 року здійснено рейдові та контрольно – перевірочні заходи.
Під час контрольно-перевірочних заходів виявлені факти порушення суб’єктами господарювання Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями), а саме: встановлено 23 факти реалізації алкогольних напоїв без наявної діючої ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями; реалізації підакцизних товарів без марок акцизного податку встановленого зразка; реалізації тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшених на суму акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівельну мережу; реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни; торгівля сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах; ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів Державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать до предмету перевірки або пов’язані з предметом перевірки та не проведення розрахункових операції через РРО.
З незаконного обігу спільно з працівниками Національної поліції вилучені алкогольні напої та тютюнові вироби без марок акцизного податку встановленого зразка.
Застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у сфері торгівлі підакцизними товарами, складання адміністративних матеріалів, анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, вилучення з обігу контрафактної продукції та демонтаж об’єктів – результати проведених спільних заходів щодо легалізації ринку підакцизних товарів.
Спільна діяльність державних, правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування щодо ліквідації тіньового ринку підакцизних товарів направлена на дотримання бізнесом податкового законодавства, що регулює, зокрема, обіг алкогольної продукції, тютюнових виробів та нафтопродуктів з обов’язковим застосуванням у господарській діяльності реєстраторів розрахункових операцій.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Отримання ліцензій на право оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального: новації Закону України № 3817
05.02.2025 16:11
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01 січня 2025 року набрав чинності розділ VII «Ліцензування» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817).
Так, суб’єкт господарювання для отримання ліцензії на право оптової торгівлі, роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального подає заяву.
Відповідно до п. 5 ст. 43 до заяви про отримання ліцензії на право оптової торгівлі, роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального додатково додаються копії:
1) документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки (у разі відсутності кадастрового номера земельної ділянки у зазначених документах надається витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку), на якій розташовано об’єкт виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального (крім зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки), чинних на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію (зазначені документи не подаються у разі розміщення об’єкта нерухомого майна на території порту, за умови подання документів, що підтверджують право користування портовою інфраструктурою);
2) сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об’єктів нерухомого майна, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності, – для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 01 травня 2011 року;
технічного паспорта та/або інвентаризаційної справи, та/або довідки про технічні характеристики об’єкта нерухомого майна, що підтверджують функціональне призначення об’єкта нерухомого майна, що видані бюро технічної інвентаризації або фізичною особою – підприємцем, або юридичною особою, у складі якої працюють один або більше виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, що пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність», – для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку до 30 квітня 2011 року включно, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності.
Підтвердженням введення в експлуатацію об’єктів нерухомого майна, призначених для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, право приватної власності на які виникло у порядку, визначеному законами України «Про приватизацію державного майна» та «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», є реєстрація права власності у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;
6) дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.
У разі, якщо документи, видані (оформлені) іншій особі ніж заявник, заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта нерухомого майна.
Інформуємо, що з метою перевірки дотримання суб’єктами господарювання окремих норм Закону № 3817 посадовими особами управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області протягом січня поточного року проведено 5 фактичних перевірок платників, які здійснюють діяльність з роздрібного обігу пального.
За результатами зазначених перевірок встановлені порушення, а саме: здійснення суб’єктами господарювання операцій з роздрібної торгівлі пальним без ліцензій. Застосовано фінансові (штрафні) санкції на загальну суму понад 1,8 млн гривень.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області акцентує увагу на безумовному дотриманні діючого законодавства України платниками податків, які здійснюють діяльність на ринку виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним, у тому числі при використанні РРО/ПРРО.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Фактична перевірка торговельного складу у м. Кам’янське
05.02.2025 16:11
Фахівці відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постійній основі здійснюють контроль за діяльністю суб’єктів господарювання щодо застосування ними при проведені розрахункових операцій належним чином зареєстрованих РРО/ПРРО.
Наявність на господарських об’єктах документів, які підтверджують походження товарів та видача суб’єктами господарювання фіскальних чеків – це одна з ознак ведення чесного бізнесу та легального продажу товарів.
За результатами проведеної фактичної перевірки торговельного складу у м. Кам’янське, де здійснює діяльність юридична особа, встановлено факти:
- проведення розрахункових операцій зі споживачами (фізичними особами) без видачі відповідних розрахункових документів;
- відсутність ведення у встановленому порядку обліку товарно-матеріальних цінностей;
- ненадання до перевірки повного обсягу документів, що належать або пов’язані з предметом перевірки;
- ненадання можливості споживачеві розрахуватись платіжною карткою (відсутність банківського терміналу на господарській одиниці).
За наслідками фактичної перевірки зафіксовано порушення на загальну суму 731 тис. гривень.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Звітність з ПДФО та ЄСВ відтепер щомісячна – Мінфін затвердив нову форму
05.02.2025 16:10
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З 2025 року податковий розрахунок з ПДФО та ЄСВ потрібно подавати щомісяця, а не щоквартально, як було раніше. Міністерство фінансів України затвердило нову форму податкового розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і оновило порядок її заповнення та подання.
Зміни стосуються всіх підприємств та фізичних осіб – підприємців, які виплачують доходи фізичним особам.
Коли потрібно подавати звітність:
- до 10 лютого 2025 року звіти за IV квартал 2024 року подаються за старою формою;
- до 20 лютого 2025 року треба подати звіт за січень 2025 року за новою формою.
Нова форма звіту включає основний розрахунок і декілька додатків:
1. Додаток 1 – інформація про ЄСВ.
2. Додаток 4ДФ – відомості про доходи.
3. Додаток 5 – інформація про трудові відносини.
4. Додаток 6 – дані про спеціальний стаж.
Щомісячне подання звіту за новою формою сприятиме контролю за надходженнями до бюджету.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/866336.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як платник податків може через Електронний кабінет подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових з
05.02.2025 16:09
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/866166.html повідомила про таке.
Для повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платнику потрібно здійснити наступні кроки:
Крок 1. Вхід до Електронного кабінету за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Крок 2. Вхід до приватної частини Електронного кабінету можливий після електронної ідентифікації користувача за допомогою кваліфікованого електронного підпису (від будь-якого надавача довірчих послуг), через систему id.gov.ua (MobileID, BankID), Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Крок 3. Режим «Введення звітності» в Електронному кабінеті дозволяє платникам створити та подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені до територіальних органів ДПС;
Крок 4. При створенні Заяви в режимі «Введення звітності» платник обирає параметри фільтра: «рік», «період», «тип форми» (наприклад, «J(F)13 Запити»). Зі списку електронних форм обирається потрібна форма Заяви (J/F 1302002) і вказується відповідний територіальний орган ДПС: (за замовчуванням зазначається орган ДПС за місцем основної реєстрації).
У запропонованій формі необхідно заповнити відповідні поля електронного документа, підписати та надіслати Заяву, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
Крок 5. Для повернення коштів за одним або кількома платіжними документами:
а) До Заяви платник може додати копії платіжних документів: у вкладці «Додатки» потрібно вибрати опцію «Додати» документ довільного формату (F/J 1360102) та заповнити обов’язкові поля форми.
б) у полі «Дата сплати до бюджету» Заяви платник зазначає інформацію з платіжних документів.
Важливо: Для повернення помилково або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені платник подає Заяву до територіального органу ДПС за місцем обліку відповідної суми.
*Контакт-центр Державної податкової служби України надає консультації платникам податків, роз’яснення з питань податкового законодавства та допомогу у вирішенні питань, пов’язаних із податками. Загальна кількість звернень, що надійшла у минулому році сягнула цифри 1 062 448.
Як звернутися? Гаряча лінія: 0 800 501 007 (дзвінки безкоштовні). Електронна пошта: [email protected]. Особистий кабінет: Через електронний кабінет платника податків.
Режим роботи: Понеділок–п’ятниця, з 08:00 до 18:00.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги ФОПів – платників єдиного податку першої – третьої груп!
04.02.2025 11:57
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) зобов’язані подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).
Згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).
Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно (частина восьма ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п.п. 9 п. 2 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період.
Відповідно до п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у термін, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у термін, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку (першої – третьої груп) щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності, подають Додаток 1 у складі Декларації востаннє за податковий (звітний) період, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року.
Враховуючи зазначене:
- платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу Додаток 1 у складі Декларації у термін, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, платники єдиного податку третьої групи – у термін, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду.
Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої Декларації.
Поряд з цим, якщо платник податків ліквідується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду)), Декларація може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації, до закінчення такого звітного періоду.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи можливо виправити помилку, допущену у додатку 6 до податкової декларації з ПДВ?
04.02.2025 11:57
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 21).
Відповідно до п. 16 розд. ІІІ Порядку № 21 у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу (далі – ПКУ), та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця за формою згідно з (Д6) (додаток 6). Копії документів, передбачених п. 201.10 ст. 201 ПКУ, подаються до контролюючого органу за місцем обліку платника податків у строки, передбачені для подання податкової декларації.
Згідно з п. 1 розд. IV Порядку № 21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше податкової декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розд. VІ Порядку № 21).
Водночас, формою додатка 6 не передбачено подання уточнюючого додатка 6, такий додаток може бути поданий з відміткою звітний або звітний новий.
Крім того, п. 20 розд. ІІІ Порядку № 21 визначено, що після подання декларації за звітний (податковий) період платник податку має право до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий період подати нову декларацію з виправленими показниками.
Отже, помилку у додатку 6 можливо виправити лише якщо її виявлено до закінчення граничного терміну подання декларації. При цьому платник податку має право подати нову декларацію з відміткою «Звітна нова» та виправлений додаток 6 з відміткою «Звітний новий».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Фізична особа – резидент отримала бюджетний грант: чи є дохід?
04.02.2025 11:56
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Відповідно до п.п. 14.1.277 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 розд. I Податкового кодексу України (далі – ПКУ) бюджетний грант – це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.
Порядок оподаткування бюджетного гранту встановлений п. 170.7 прим. 1 ст. 170 ПКУ. Підпунктом 170.7 прим.1.1 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ визначено, що не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) дохід у вигляді бюджетного гранту під час його нарахування (виплати, надання) на користь платника податків.
Згідно з п.п. 170.7 прим. 1.2 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді бюджетного гранту є надавач такого гранту.
Податкові агенти – надавачі бюджетних грантів у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають (за звітний місяць) суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді бюджетних грантів. При цьому у Розрахунку зазначаються відомості про укладені договори з надання бюджетних грантів та їх умови, у тому числі строк виконання договору, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи – платника податку, яка одержала бюджетний грант, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). Також зазначається інформація про факт використання платником податку бюджетного гранту або його частини за цільовим призначенням або порушення платником податків умов договору про цільове використання бюджетного гранту, про повне або часткове повернення платником податку бюджетного гранту на користь податкового агента – надавача бюджетного гранту (у разі такого повернення).
Відповідно до п.п. 170.7 прим. 1.3 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ у разі невключення податковим агентом – надавачем бюджетних грантів до Розрахунку інформації про порушення платником податку умов договору про цільове використання бюджетного гранту такий надавач бюджетного гранту зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених п. 170 прим. 1ст. 170 ПКУ.
У разі якщо платником податку допущено порушення цільового використання цільового гранту, платник податків зобов’язаний відобразити суму доходу, отриманого у вигляді бюджетного гранту (його частини), щодо якої допущено порушення відповідних умов договору про цільове використання гранту, у складі річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок з таких доходів (п.п. 170.7 прим. 1.4 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ).
У разі якщо платником податку повернуто повністю чи частково бюджетний грант на користь надавача гранту (податкового агента) у звітному (податковому) році його виплати (надання), такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, повідомити про це контролюючий орган з наданням копій документів, що підтверджують факт такого повернення. При цьому платник податку звільняється від обов’язку відобразити таку частину виплаченого (наданого) та повернутого гранту у складі доходів у річній Декларації та сплатити податок з відповідних доходів (абзац перший п.п. 170.7 прим. 1.5 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ).
У разі якщо платником податку повернуто бюджетний грант на користь надавача гранту (податкового агента) повністю чи частково у календарному році, що настає за звітним (податковим) роком, у якому було включено відповідну суму гранту до річного оподатковуваного доходу, платник податків має право подати уточнюючу Декларацію та зменшити суму річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік на повернуту суму гранту, за умови надання копій документів, що підтверджують факт повернення відповідного гранту або його частини на користь надавача гранту (податкового агента) (абзац другий п.п. 170.7 прим. 1.5 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Порядок обчислення та терміни сплати податку на прибуток підприємств (у т. ч. загального МПЗ)
04.02.2025 11:56
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств визначено ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).
Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п. 137.2 ст. 137 ПКУ).
Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в п. 57.1 прим. 1 ст. 57 та п. 141.4 ст. 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ).
Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:
- виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року. Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відс. загальної суми доходу (п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ);
- у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (п.п. 137.4.2 п. 137.4 ст. 137 ПКУ);
- якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ передбачено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;
г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
ґ) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
д) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ ПКУ.
Згідно з п. 137.7 ст. 137 ПКУ нерезидент щороку може отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку у паперовій або електронній формі у порядку, передбаченому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 137.8 ст. 137 ПКУ платники податку на дохід: суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.
Згідно з п. 137.9 ст. 137 ПКУ сума податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету контролюючою особою із прибутку контрольованої іноземної компанії, зменшується на суму корпоративного податку або аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією. Сума, на яку може бути зменшений податок на прибуток підприємства, визначається як загальна сума податку, що фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного податкового (звітного) періоду, пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.
Сума зменшення податку на прибуток підприємств не може перевищувати суму податкового зобов’язання юридичної особи щодо прибутку такої контрольованої іноземної компанії.
Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах визначені п. 137.10 ст. 137 ПКУ.
Підпунктом 137.10.1 п. 137.10 ст. 137 ПКУ визначено, що резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 ПКУ та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за кожною окремою операцією відповідно до п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ, зменшується на суму податку на доходи нерезидента, нарахованого (сплаченого) резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за відповідною операцією згідно з п. 141.4 ст. 141 ПКУ. При цьому сума зменшення не може перевищувати суму податку, розраховану відповідно до п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.
Відповідно до п.п. 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ для резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, зокрема, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Абзацом першим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Згідно з п. 137.11 ст. 137 ПКУ платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.13 ст. 141 ПКУ. Зокрема, п.п. 141.13.1 п. 141.13 ст. 141 ПКУ передбачено, що платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 ПКУ.
Відповідно до п. 137.12 ст. 137 ПКУ платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.14 ст. 141 ПКУ (п. 137.12 ст. 137 ПКУ). Зокрема, п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 ПКУ передбачено, що платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачують щомісяця не пізніше двадцятого числа поточного місяця авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ.
Визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь передбачено п. 141.9 ст. 141 ПКУ.
Згідно з п.п. 141.9.1 п. 141.9 ст. 141 ПКУ платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
- кадастрові номери земельних ділянок, для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа;
- сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;
- загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п.п. 141.9.2 або п.п. 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі у цьому пункті – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;
- різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Підпунктом 141.9.5 п. 141.9 ст. 141 ПКУ визначено, що при позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник податку зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації суму податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення та сплатити таку збільшену суму податку до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток підприємств.
У разі визначення платником податку від’ємного значення об’єкта оподаткування у податковому (звітному) році позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок підлягає сплаті до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток підприємств.
Сума податку на прибуток підприємств у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.
Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
