05:22
Від платників Дніпропетровщини збір до спеціального фонду держбюджету перевищив 7,6 млрд гривень
29.06.2026 12:46
У січні – травні 2026 року платники Дніпропетровщини сплатили до спеціального фонду державного бюджету понад 7,6 млрд грн податкових платежів. Це порівняно з минулорічними надходженнями відповідного періоду на понад 1,7 млрд грн, або на 29,6 відс. більше
Звертаємо увагу, що інформація за визначеним платником з реєстру платників, які використовують єдиний рахунок (крім реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта фізичної особи), є доступною на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Інформація з реєстрів.
У реєстрі платників, які використовують єдиний рахунок, зазначається:
найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника;
податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті);
дата включення платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
дата виключення платника з реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини сільськогосподарські товаровиробники сплатили майже 461,3 млн грн єдиного податку
29.06.2026 12:45
Протягом січня – травня 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини сільськогосподарські товаровиробники спрямували майже 461,3 млн грн єдиного податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшились майже на 29,3 млн грн, або на 6,8 відсотка.
Звертаємо увагу, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (абзац перший п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України (ПКУ)).
У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси (п. 294.7 ст. 294 ПКУ).
Отже, у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району юридична особа – сільськогосподарський товаровиробник для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подає загальну Декларацію на поточний рік до контролюючого органу за місцем перебування на податковому обліку, тобто за новою податковою адресою.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
З початку року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету майже на 24,7 млрд гривень
29.06.2026 12:44
У січні – травні 2026 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету майже 24,7 млрд грн податків, зборів та платежів. У порівнянні з аналогічним періодом 2025 року сума надходжень збільшилась майже на 2,5 млрд грн, або на 11,2 відсотка. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Дякуємо громадянам і бізнесу за відповідальне виконання податкових зобов’язань. Продовжуємо спільну системну роботу для забезпечення платникам належних умов для добровільної сплати податків і зведення до мінімуму податкових ризиків», – підкреслив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що в Офісі податкових консультантів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ОПК) кожен має можливість отримати усну консультацію з питань податкової сфери.
Звертаємо увагу, нещодавно на Дніпропетровщині запрацювали два онлайн-пункти ОПК – у м. Кривий Ріг і м. Кам’янське.
Отже, за зверненням до ОПК або онлайн-пунктів ОПК платники можуть проконсультуватись у зручному форматі – офлайн або онлайн.
Довідково:
1. ОПК у м. Дніпро: просп. Богдана Хмельницького, 25; номер телефону модератора – (056) 374 – 31 – 18.
2. Онлайн-пункт ОПК у м. Кривий Ріг: вул. Гірничих інженерів, 4А; номер телефону модератора – (099) 414 – 77 – 12.
3. Онлайн-пункт ОПК у м. Кам’янське: вул. Медична, 9; номер телефону модератора – (056) 374 – 86 – 47.
Графіки роботи ОПК і онлайн-пунктів: понеділок – п’ятниця – з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв, обідня перерва – з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв, субота та неділя – вихідні дні.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Збір за місця для паркування приніс місцевим бюджетам 97 млн грн
29.06.2026 12:44
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У січні – травні цього року до місцевих бюджетів надійшло 97 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Це на 11 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Торік ця сума становила 87,4 млн грн.
Стабільний дохід бюджетам забезпечили 609 офіційних операторів та власників паркувальних майданчиків.
Регіони-лідери за обсягами сплати:
- Одеська область – 33,6 млн грн,
- Львівська область – 25,3 млн грн,
- Дніпропетровська область – 23,1 млн грн.
Збір за місця для паркування повністю спрямовується до місцевих бюджетів. Це фінансовий ресурс для розвитку міської інфраструктури та благоустрою громад.
Нагадуємо.
Платниками збору є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які відповідно до рішень органів місцевого самоврядування організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів.
Збір не сплачується із земельних ділянок, відведених для безоплатного паркування транспорту водіїв з інвалідністю або водіїв, які перевозять осіб з інвалідністю.
Таких місць має бути не менше 10 % від загальної кількості паркувальних місць на спеціально обладнаних або відведених майданчиках, але не менше одного місця. Ці місця мають бути позначені спеціальними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1024881.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Новий тренд у трансфертному ціноутворенні: бізнес добровільно збільшив податкову базу на 3 млрд грн
29.06.2026 12:43
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1024942.html повідомила.
Понад 100 компаній протягом січня – травня 2026 року самостійно скоригували ціни контрольованих операцій та суми податкових зобов’язань відповідно до вимог законодавства з трансфертного ціноутворення.
За результатами таких добровільних коригувань фінансовий результат до оподаткування було збільшено на понад 3 млрд гривень. І це не результат перевірок чи застосування штрафів. Компанії самі виправили податкові ризики після аналізу своїх операцій.
Завдяки таким коригуванням нарахування податку на прибуток зросли більш ніж на 200 млн грн, а від’ємне значення об’єкта оподаткування зменшилося більш ніж на 1,9 млрд грн.
Такі показники свідчать про ефективність ризик-орієнтованого підходу, який застосовує ДПС у сфері контролю за трансфертним ціноутворенням.
Головна мета податкового контролю за трансфертним ціноутворенням – стимулювати бізнес самостійно коригувати показники у разі їх відхилення від принципу «витягнутої руки».
Системне зростання сум добровільних коригувань демонструє поступову зміну моделі взаємодії між податковими органами та платниками податків. Бізнес дедалі частіше обирає шлях самостійного виконання податкових зобов’язань, що є одним із ключових показників розвитку податкового комплаєнсу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Юридична особа має відокремлені підрозділи, де працюють наймані працівники: до якого бюджету перераховується військовий збір?
26.06.2026 11:41
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Статтею 29 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) визначено перелік доходів, що включаються до складу доходів Державного бюджету України.
До доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно зі ст.ст. 64, 64 прим. 1, 66, 69 прим. 1 та 71 БКУ закріплені за місцевими бюджетами (п. 1 ст. 29 БКУ).
Військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) належить до доходів загального фонду Державного бюджету України (п.п. 1 прим. 2 п. 2 ст. 29 БКУ).
Одночасно, відповідно до п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 розд. ІV ПКУ податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до відповідних бюджетів згідно з БКУ.
Так, п. 2 ст. 64 БКУ визначено, що податок на доходи фізичних осіб податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.
Відповідно до абзацу першого п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 розд. ІV ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Одночасно, абзацом другим п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 розд. ІV ПКУ встановлено, що податок на доходи фізичних осіб, нарахований працівникам не уповноваженого відокремленого підрозділу юридична особа, перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого не уповноваженого відокремленого підрозділу.
Однак, вищезазначена норма регламентує порядок перерахування податку на доходи фізичних осіб до місцевого бюджету, а оскільки військовий збір зараховується до державного бюджету, зазначена в абзаці другому п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 розд. ІV ПКУ норма не може бути застосована для військового збору.
Таким чином юридичною особою перераховується військовий збір, як за себе так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації).
Суми військового збору, нараховані уповноваженим відокремленим підрозділом, перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням (реєстрації) такого відокремленого підрозділу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Які дії іноземця з метою набуття статусу електронного резидента (е-резидента) та підстави скасування такого статусу?
26.06.2026 11:40
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що іноземець набуває статусу електронного резидента (е-резидента) після подання через інформаційну систему «Е-резидент» заяви про набуття статусу електронного резидента (е-резидента), його ідентифікації та надання кваліфікованих електронних довірчих послуг.
На підставі відомостей, отриманих від інформаційної системи «Е-резидент» контролюючим органом здійснюється взяття на облік електронного резидента (е-резидента).
Підставами для скасування статусу електронного резидента (е-резидента) є:
а) подання іноземцем заяви про скасування статусу електронного резидента (е-резидента) за власним бажанням;
б) анулювання статусу електронного резидента (е-резидента);
в) закінчення строку дії документа про відповідність засобу кваліфікованого електронного підпису або позитивного експертного висновку за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації засобу кваліфікованого електронного підпису, який використовує електронний резидент (е-резидент).
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40080
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи подається юридичною особою – платником єдиного податку четвертої групи розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробни
26.06.2026 11:40
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) (далі – Розрахунок) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
Водночас, формою Розрахунку, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772, передбачено його подання до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податку.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).
Згідно з приміткою 16 до Декларації Розрахунок є невід’ємною частиною Декларації, надається відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 глави 1 розд. XIV ПКУ.
У полі 6 заголовної частини Розрахунку зазначається найменування контролюючого органу за основним місцем обліку платника податку.
Враховуючи те, що у полі 6 заголовної частини Розрахунку зазначається найменування контролюючого органу за основним місцем обліку платника податку, та формою Розрахунку не передбачено його подання до контролюючого органу за місцем розташування земельної ділянки, то юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи не подає такий Розрахунок разом із звітними Деклараціями до контролюючому органу за місцем розташування земельних ділянок (незалежно від місцезнаходження таких земельних ділянок – за основним або неосновним місцем обліку).
Розрахунок є невід’ємною частиною загальної Декларації, яка подається до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податку. При цьому у таблиці «До цієї податкової декларації додаються:» загальної Декларації у графі «Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва» проставляється позначка «+».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Продаж товару з доставкою кур’єром продавця: особливості проведення розрахункової операції
26.06.2026 11:39
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.
Отже, РРО та/або ПРРО не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.
У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.
Фіскальний чек може бути надано у тому числі, але не виключно, шляхом відтворювання на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як в обліку з ПДВ постачальником і покупцем відображається вартість тари, зазначеної в податковій накладній як зворотна, у разі
26.06.2026 11:39
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 189.2 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.
При цьому згідно з п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами та доповненнями, до розділу А податкової накладної вносяться дані щодо зворотної (заставної) тари. Вартість тари визначається у договорі (контракті) як зворотна (заставна) і не включається до бази оподаткування, а зазначається в графі XII як загальна сума коштів, що підлягають сплаті.
Таким чином, у разі якщо з будь-яких причин у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, то вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача. Тобто отримувач тари у звітному періоді, в якому закінчується дванадцятий календарний місяць з моменту надходження такої зворотної тари, повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості зворотної тари; скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, яку залишає в себе.
У постачальника податкові зобов’язання з ПДВ у випадку неповернення зворотної тари не виникають.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
