Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. «а» п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів ніж заробітна плата з джерелом їх походження з України, є податковий агент, поняття якого визначено п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Крім того, відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Водночас, згідно з п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
Отже, оскільки податковий агент є відповідальною особою, зокрема за утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, то з питання повернення помилково утриманого податку фізична особа, яка не перебуває з ним у трудових відносинах, має звернутися до такого податкового агента.
При цьому, взаємовідносини між юридичною та фізичною особою регламентуються Цивільним кодексом України та Цивільно-процесуальним кодексом України.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств (податок на прибуток, податок) при виплаті дивідендів визначено п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, зокрема, визначено, що авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).
Авансовий внесок при виплаті дивідендів не справляється у випадках передбачених підпунктами 57.1 прим. 1.3, 57.1 прим. 1.4, 57.1 прим. 1.6, 57.1 прим. 1.7 та 57.1 прим. 1.8 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.
Звертаємо увагу, що авансовий внесок при виплаті дивідендів для сплати розраховується виходячи із суми виплачених у звітному періоді дивідендів. При цьому, надлишкову сплату авансових внесків при виплаті дивідендів можна встановити за результатами здійснених контрольно-перевірочних заходів.
Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (далі – Порядок № 148), сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
Обов’язковим реквізитом платіжної інструкції є реквізит «Призначення платежу», під час заповнення якого для платника у разі сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетний / небюджетний / єдиний / депозитний рахунок передбачено поля встановленого формату, зокрема, «Код виду сплати» (п. 1 розд. ІІ Порядку № 148).
Згідно з абзацом четвертим п. 2 розд. ІІ Порядку № 148 у полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148 (далі – Перелік).
Перелік передбачає, зокрема, такі коди виду сплати, як:
101 – сплата суми податків, зборів, платежів, єдиного внеску;
125 – авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів.
Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати.
Однак, авансовий внесок з податку на прибуток перераховується до бюджету на той же рахунок, що й податок на прибуток.
Поряд з тим, законодавством не передбачено обмежень щодо врахування помилково та/або надміру сплаченої суми з податку на прибуток, яка виникла за рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, в рахунок погашення майбутніх нарахувань грошових зобов’язань з податку на прибуток в наступних податкових (звітних) періодах.
Надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених ст. 87 ПКУ, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац перший п. 87.1 ст. 87 ПКУ).
Згідно з абзацом третім п. 87.1 ст. 87 ПКУ сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також, зокрема, за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника).
Отже, якщо станом на дату проведення нарахування грошових зобов’язань у податковому (звітному) періоді у платника податків обліковуються надміру сплачені суми з податку на прибуток, у т. ч., які виникли за рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів, то такі нараховані грошові зобов’язання можуть бути погашені за рахунок переплати.
Таким чином, сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).
Водночас, платник податку має право помилково та/або надміру сплачену суму авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів зарахувати в рахунок погашення майбутніх нарахувань податкових та/або грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, визначених у податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) або уточнюючому розрахунку до такої Декларації без подання таким платником податків заяви.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Рентна плата за видобування нафти: від платників Дніпропетровщини надходження до загального фонду держбюджету зросли на понад 77 відсотків
З початку 2025 року платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду державного бюджету за видобування нафти майже 40,4 млн грн рентної плати. Надходження зросли у порівнянні з січнем – липнем минулого року на понад 17,6 млн грн, темп росту – 177,3 відсотків. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
«Комунікації податкової служби з бізнесом і громадськістю, що відбуваються на постійній основі, стимулюють відповідальне ставлення платників до сплати податків. Своєчасне і в повному обсязі наповнення бюджетів – це результат добровільного виконання платниками вимог податкового законодавства та дотримання ними податкової дисципліни. Дякуємо усім, хто сумлінно виконує свої податкові зобов’язання», – зазначила Теодозія Чернецька.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чергова зустріч у рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу» зібрала представників бізнес-спільноти з різних районів Дніпропетровщини. Діалог відбувся за участю керівників департаменту економічного розвитку Дніпропетровської облдержадміністрації та структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).
«Надважливо для нас мати зворотний зв’язок. Ми хочемо чути вас, щоб знати, які питання потребують вирішення. Для нас ключове – створення комфорту для кожного платника податків,» – зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини Теодозія Чернецька.
На зустрічі розглядалося декілька важливих питань. Серед них підтвердження виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин за зовнішньоекономічними контрактами під час дії воєнного стану. Податківці наголосили, що у разі задокументованого підтвердження об’єктивної неможливості виконати конкретний обов’язок через обставини непереборної сили, виконання договору за операціями з експорту або імпорту товарів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Чимала увага була приділена застосуванню реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) при здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку та під час реалізацій товарів(послуг) через мережу Інтернет. Системний аналіз та контроль за використанням електронних платіжних систем показав, що більшість суб’єктів господарювання, діяльність яких відбувається через мережу Інтернет відповідально застосовують при розрахунках РРО/ПРРО. Однак, як показали перевірки є і ті, хто нехтує законодавством. Несумлінним платникам нагадали, що за незастосування РРО/ПРРО та невидачу чеків з 1 серпня штрафи стягують у повному обсязі: 100 % – вартості товарів (робіт, послуг) при першому порушенні і 150 % – вартості товарів (робіт, послуг) при кожному наступному порушенні.
Також, розглянули актуальні питання застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами – підприємцями (ФОП). Нині на Дніпропетровщині понад 160 тисяч ФОПів, з них більше 133 тисяч підприємців працюють на єдиному податку. Фахівці ГУ ДПС зупинилися на важливих аспектах спрощеної системи оподаткування в залежності від виду діяльності, кількості найманих осіб та граничного обсягу отриманого доходу, дедлайнах реєстрації та сплати податку.
Під час спілкування учасники зустрічі отримали фахові відповіді на актуальні питання.
Для роз’яснення діючого законодавства податкова служба Дніпропетровщини використовує всі можливі сучасні інструменти та формати спілкування. Вони знаходять позитивний відгук у платників.
Довіра сформована на відкритості і чесності є важливим фактором формування позитивної атмосфери у бізнес-середовищі та сприяє підвищенню податкової культури.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
У пріоритеті діяльності Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Громадська рада, тимчасовий консультативно-дорадчий орган) – обговорення та вирішення нагальних для бізнесу питань у сфері податкового законодавства, надання пропозицій до центральних органів законодавчої та виконавчої влади, направлених на покращення норм чинного законодавства.
У черговому засіданні тимчасового консультативно-дорадчого органу взяла участь заступник начальника податкової служби області Наталя Федаш.
Звертаючись до учасників засідання Наталя Федаш зазначила: «Громадська рада продовжує бути важливою та надійною платформою для комунікації з громадськістю і бізнесом».
На заході розглянули низку актуальних питань, пов’язаних з оподаткуванням волонтерської діяльності, яка здійснюється фізичними особами. У фокусі уваги –оподаткування коштів, які зібрані для здійснення волонтерської діяльності. Нагадали присутнім, що кошти на волонтерську діяльність можна збирати виключно на спеціальний рахунок, який вказаний у реєстрі волонтерів, інакше з цих коштів потрібно буде сплатити податки. Витрачати ці кошти можна лише за спеціальним призначенням із подальшим документальним підтвердженням (чеки накладні, фотозвіти тощо).
Також податківці проінформували учасників заходу про можливості та переваги електронних сервісів Державної податкової служби України (ДПС).
Розвиток онлайн послуг від ДПС спрямований на те, щоб зробити процес взаємодії з податковою максимально зручним, прозорим та ефективним. Тому можливості Електронного кабінету (Е-кабінет) та інших електронних сервісів постійно удосконалюються з урахуванням потреб користувачів.
Так, нещодавно ДПС оновила функціонал Е-кабінету та значно спростила процес електронного листування з податковою службою.
Щоб отримувати кореспонденцію від податкової, платнику необхідно надіслати заяву про бажання отримувати документ через Е-кабінет.
Зробити це стало значно простіше, тому що в Е-кабінеті з’явилась окрема вкладка «Бажання листування з податковою».
Листування з ДПС онлайн - зручно, швидко та прозоро!
Дієвий діалог між податковою та громадськістю триває.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Про витрати, які підлягають компенсації з бюджету йшла мова у Дніпрі на зустрічі у рамках комунікаційної податкової платформи (КПП).
Студентка місцевого коледжу звернулася на КПП з проханням пояснити як можна повернути частину сплачених за навчання коштів та які документи для цього необхідно подати до контролюючого органу. Обговорення ключових аспектів податкової знижки пройшло за участю заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федора Терханова.
Під час онлайн спілкування з заявницею фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області детального розповіли про механізм податкового відшкодування частини сплаченого податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У першу чергу наголосили, що таке право мають лише ті, хто працює офіційно. Зупинилися на витратах, які включаються до податкової знижки.
Податківці звернули увагу, що якщо платник протягом року не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
На зустрічі зазначалося, що комунікації з податковою сьогодні як ніколи зручні і комфортні. Кейс сервісів дозволяє платникам мати оперативний зворотній зв’язок. З метою підвищення ефективності інформаційної взаємодії з контролюючими органами платники можуть листуватися з податковою через Електронний кабінет. Для цього необхідно лише надіслати заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет та вказати електронну адресу для отримання кореспонденції.
Комунікації тривають.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України нагадує: оплачувані відпустки для вагітних жінок і працівників із дітьми фінансуються завдяки офіційній зайнятості та сплаті податків.
Якщо праця задекларована, роботодавець:
- нараховує та сплачує податок на доходи фізичних осіб (18 %),
- утримує військовий збір (5 %),
- сплачує єдиний соціальний внесок (22 %) за кожного працівника.
Офіційне працевлаштування гарантує:
- оплачувану відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами (70 днів до і 56 днів після пологів, більше – при ускладненнях чи народженні двох і більше дітей);
- одноразову оплачувану відпустку при народженні дитини (до 14 днів для батька чи інших родичів, які доглядають за дитиною);
- відпустку для догляду за дитиною (до 3 або 6 років);
- одноразову оплачувану відпустку при всиновленні дитини (56 днів, або 70 – при всиновленні двох або більше дітей);
- щорічну додаткову відпустку (10 – 17 днів для батьків двох або більше дітей до 15 років, дітей з інвалідністю чи усиновлених дітей).
Працівники, які працюють неофіційно, позбавляють себе права на ці гарантії, а також соціальні та страхові виплати у разі хвороби чи декрету.
Задекларована праця та сплата податків – запорука вашого соціального захисту та фінансової підтримки у важливі моменти життя.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/923995.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/924133.html повідомила.
За сім місяців 2025 року великі платники, включені до Реєстру на цей рік, сплатили до зведеного бюджету 584,9 млрд грн. Це 49 % усіх надходжень країни за цей період. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Каранух.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року приріст надходжень становить 12,3 %, або 64 млрд гривень.
Найбільше зростання забезпечено за рахунок:
- податку та збору на доходи фізичних осіб – +26,4 млрд грн (38,7 %),
- податку на додану вартість – +18,5 млрд грн (13,9 %),
- акцизного податку – +14,2 млрд грн (26,3 %).
«Попри це, постійні російські атаки продовжують негативно впливати на економіку. Підприємства зазнають руйнувань, втрачають ланцюги постачання, змінюють виробничі процеси. Деякі з них були змушені змінити місце розташування або взагалі припинити діяльність. Це, у свою чергу, негативно позначається на декларуванні і сплаті податків у бюджет», – зазначила Леся Карнаух.
У низці галузей маємо зменшення сплати податків окремими великими платниками:
Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність:
54 % великих платників зменшили сплату на 11,2 млрд грн (39,5 %), у т. ч.:
- частини чистого прибутку – на 5,5 млрд грн, або на 60,0 %;
- ПДВ – на 4,9 млрд грн, або на 46,7 %.
Добувна промисловість і розроблення кар’єрів:
52 % платників зменшили сплату на 14,8 млрд грн (на 38,1 %), у т. ч.:
- рентної плати за користування надрами – на 7,6 млрд грн, або на 44,6 %;
- ПДВ – на 4,1 млрд грн, або на 34,2 %;
- податку на прибуток – на 3,4 млрд грн, або на 42,8 %.
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря:
48 % платників зменшили сплату на 5,4 млрд грн (на 26,9 %), у т. ч.:
- податку на прибуток – на 2,3 млрд грн, або на 42,8 %;
- частини чистого прибутку – на 2,0 млрд грн, або на 47,5 %.
Переробна промисловість:
38 % платників зменшили сплату на 6,8 млрд грн (19,8 %), у т. ч.:
- податку на прибуток – на 3,0 млрд грн, або на 56,1 %;
- акцизного податку – на 2,6 млрд грн, або на 17,3 %.
Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів:
36 % платників зменшили сплату на 10,1 млрд грн (на 30,8 %), у т. ч.:
- ПДВ – на 3,7 млрд грн, або на 45,2 %;
- податку на прибуток – на 3,3 млрд грн, або на 51,7 %.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 43.1 ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань та пені платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» (зі змінами та доповненнями), прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
Пунктом 43.3 ст. 43 ПКУ встановлено, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Відповідно до п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено ст. 200 прим. 1 ПКУ.
Згідно з п. 200 прим. 1.2 ст. 200 прим. 1 ПКУ розрахунки з бюджетом в СЕА ПДВ здійснюються з відповідних рахунків, відкритих платникам податку в СЕА ПДВ (далі – електронні рахунки).
На електронний рахунок зараховуються кошти, зокрема, з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ (п. 200 прим. 1.4 ст. 200 прим. 1 ПКУ).
Враховуючи вищенаведене, платник податку може повернути надміру сплачену суму податкових зобов’язань з ПДВ, яка виникла у зв’язку з уточненням показників податкової звітності, на електронний рахунок, якщо така сума зарахована до бюджету з електронного рахунку.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.
Суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду) (п. 2 ст. 3 Закону № 265).
Вимоги щодо змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 13).
Так, згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек видачі коштів (далі – видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.
Алгоритм дій суб’єктів господарювання при поверненні товарів (послуг) визначено Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 547).
Відповідно до п. 5 розділу III Порядку № 547 реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.
Пунктом 7 глави III Порядку 547, визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Водночас,суб’єкт господарювання може провести через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) операцію повернення коштів за отриманий товар (надану послугу), якщо розрахунок здійснювався через інший класичний РРО, лише за умови якщо таким суб’єктом господарювання буде забезпечено ідентифікацію попередньо створеного розрахункового документа та проведено реєстрацію від’ємного значення на суму повернення товару. В інших випадках така можливість відсутня.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий