Гранти стають все популярнішими і затребуванішими, оскільки це можливість отримати безповоротне фінансування для реалізації соціально значущих, наукових, культурних та екологічних проєктів
Збільшення кількості грантових програм для підтримки початківців у бізнесі та тих, хто прагне розширити можливості своєї справи, сприяє розвитку підприємницької активності, а значить створенню нових робочих місць та наповненню бюджетів.
Податківці Дніпропетровщини звертають увагу на особливості оподаткування грантів, а також специфіку обліку міжнародної технічної допомоги. Обізнаність допоможе ефективно управляти допомогою та мати зиск від донорської допомоги.
На інтерактивній онлайн сесії з директорами та бухгалтерами підприємств області фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) розповіли, що необхідно враховувати при веденні бухгалтерського обліку та сплаті податків реалізуючи грантові проєкти.
На зустрічі податківці наголосили – правильне використання гранту дозволяє уникнути ризиків. Тому тим, хто бере участь у грантових програмах варто детально вивчити умови договору, звертати увагу на цільове використання коштів допомоги.
Платників ознайомили, коли гранти підпадають під оподаткування податком на додану вартість (ПДВ), а коли, зокрема, у межах міжнародної технічної допомоги (МТД), звільняються від ПДВ. Обговорили умови звільнення МТД від оподаткування, порядок реєстрації проєктів МТД та роль Кабінету Міністрів України у затвердженні переліку бюджетних грантів.
Звернули увагу платників, що безповоротна допомога не включаються до бази оподаткування податком на прибуток за умови дотримання вимог законодавства та правильного бухгалтерського обліку.
Також наголошено, що грантерам варто бути докладно обізнаним у звітності. Як перед податковими органами, так і перед донорами. Важливий інструмент звітності – правильний детальний облік та збереження всіх документів, які підтверджують отримання та використання коштів гранту.
Учасникам зустрічі отримали відповіді на запитання, а також важливі рекомендації. Зокрема, вести облік грантів згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку. Проводити попередню податкову експертизу для уникнення оподаткування в непередбачених випадках. Та звісно ретельно стежити за податковим законодавством. У разі потреби можна звернутися за фаховою консультацією до податкової служби області.
У ГУ ДПС працює 111 номерів телефонів «гарячих ліній», що включають 24 напрямки роботи податкової.
Податківці Дніпропетровщини прагнуть, щоб кожен суб’єкт господарювання області був завчасно максимально поінформований, тому усі ресурси – до послуг платників.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платники податків із прифронтових територій, які постраждали внаслідок бойових дій, можуть отримати тимчасове звільнення від виконання податкових обов’язків.
Таке право визначено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225. Ним для такого бізнесу передбачено перенесення термінів подання звітності та сплати податків на дату після закінчення воєнного стану або відновлення можливості виконання платником своїх обов’язків.
Хто може скористатися:
Право на звільнення мають юридичні та фізичні особи, які постраждали від російської агресії і не можуть виконувати свої податкові обов’язки через її наслідки, зокрема:
- руйнування повністю або частково виробничих потужностей;
- знищення комп’ютерного та іншого обладнання;
- перебування на території бойових дій;
- окупацію території, де розташоване підприємство або його об’єкти оподаткування;
- втрату доступу до виробничих чи управлінських приміщень;
- втрату інших виробничих чи необоротних активів.
Тимчасове звільнення передбачає:
перенесення термінів:
- подання звітності з визначених податків, зборів, обов’язкових платежів;
- сплати визначених податків, зборів та обов’язкових платежів;
звільнення від штрафних санкцій за:
- несвоєчасну реєстрацію податкових або акцизних накладних;
- порушення порядку застосування РРО/ПРРО.
Що необхідно зробити:
Платник податків має подати до контролюючого органу заяву довільної форми з документами на підтвердження.
Це можуть бути:
- акти фіксації пожеж, руйнувань, складені уповноваженими працівниками ДСНС;
- дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про право власності на майно;
- витяги з ЄРДР про реєстрацію кримінальних правопорушень;
- банківські виписки про відсутність коштів як інших джерел доходу підприємства;
- інші документи з підтвердженням фактів перешкод або неможливості.
Подати їх можна за місцем податкової реєстрації або до будь-якого сервісного центру ДПС особисто, поштою (з повідомленням про вручення) або через Електронний кабінет.
Розгляд документів:
Контролюючий орган розглядає заяву та документи протягом 20 календарних днів.
Якщо документів недостатньо – платнику направляється рішення з пропозицією надати додаткові матеріали для підтвердження протягом 10 календарних днів. Після отримання таких додаткових документів, контролюючий орган розглядає їх протягом 20 календарних днів.
Рішення щодо можливості чи неможливості виконання податкових обов’язків платником приймається з урахуванням індивідуальних особливостей бізнесу та обставин кожного платника, причинно-наслідкового зв’язку та усіх документів.
У разі позитивного рішення платник отримує право виконати свої податкові обов’язки протягом шести місяців після скасування дії воєнного стану або після відновлення можливості їх виконання.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/924744.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/924532.html повідомила.
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно. Вона справляється у двох формах:
- Земельний податок – сплачують власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та постійні землекористувачі.
- Орендна плата – сплачується за користування земельними ділянками державної або комунальної власності на умовах договору оренди.
Хто і коли нараховує податок
- Контролюючі органи нараховують податок фізичним особам за місцем розташування земельної ділянки (у тому числі земельної частки/паю) до 1 травня.
- Підставою для нарахування є офіційні дані:
Державного земельного кадастру;
Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
державних актів на землю,
сертифікатів на право на земельні ділянки(паї),
рішень місцевих рад, інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою (часткою);
Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
- Якщо у базах відсутні відомості про вашу ділянку, податок нарахують за інформацією з наданих вами документів, доки дані не оновляться у реєстрах.
Строки надсилання та сплати
- До 1 липня податкова надсилає податкове повідомлення-рішення разом із детальним розрахунком суми податку, який містить:
кадастровий номер та площу земельної ділянки;
розмір ставки податку;
пільги зі сплати податку.
- Сплатити податок потрібно протягом 60 днів з дня отримання повідомлення.
- Якщо повідомлення не було надіслано вчасно – відповідальність за несвоєчасну сплату не настає.
- Важливо: податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) у межах строків, визначених Кодексом, тобто за 1095 днів.
Якщо змінився власник
- Попередній власник платить за період з 1 січня до початку місяця, коли втратив право власності.
- Новий власник платить починаючи з місяця, коли набув право власності.
- Якщо зміна сталася після 1 липня, податкова надсилає нове податкове повідомлення-рішення попередньому власнику, а попереднє повідомлення скасовується.
Перевірка даних та звірка
- Якщо у вас є одна або декілька земельних ділянок або паїв, ви маєте право провести звірку інформації в податковій за місцем реєстрації або розташуванням будь-якої ділянки.
- Це допоможе уникнути помилок у нарахуванні.
Орендна плата
- Підставою для нарахування є договір оренди землі.
- Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, а також інформувати про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому такі зміни відбулися.
- Строки сплати орендної плати визначені договором, але загальний порядок розрахунків регулюється тими ж статтями ПКУ, що і земельний податок.
Пільги зі сплати земельного податку
- Від податку звільняються певні категорії громадян (зазначені у ст. 281 ПКУ), наприклад:
- особи з інвалідністю першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пільга діє у межах граничних норм площі за кожним видом цільового використання землі:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.
- На період дії єдиного податку 4-ї групи: власники земель або паїв, переданих в оренду платнику єдиного податку 4-ї групи, на час оренди звільняються від земельного податку.
- На час воєнного стану не нараховується та не сплачується земельний податок та орендна плата:
- за ділянки державної та комунальної власності, які розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасової окупації рф:
з 01.01.2022 до 31.12.2022 – для фізичних осіб,
з 01.03.2022 до 31.12.2022 – для юросіб та ФОП,
з 01.01.2023 – від місяця початку активних бойових дій (тимчасової окупації) до останнього числа місяця їх завершення.
з 01.05.2024 – за території, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Дати визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, який затверджено Постановою КМУ.
- земельні ділянки, на яких об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості знищені внаслідок бойових дій:
Інформація про знищені об’єкти має бути внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України
Пільга надається в межах площ земельних ділянок:
для фізичних осіб - власників знищених об'єктів житлової нерухомості:
у селах – не більше як 0,25 га;
у селищах – не більше як 0,15 га;
у містах – не більше як 0,1 га;
для фізичних та юридичних осіб:
100 % площі земельної ділянки – якщо площа знищеного об’єкта більше або дорівнює 1/3 загальній площі земельної ділянки, на якій був розташований такий об’єкт;
50 % площі – якщо така площа не перевищує 1/3.
Пільга діє від першого числа місяця знищення об’єкту до останнього числа місяця відновлення нерухомості, скасування воєнного стану, але не пізніше 01.01.2026.
На період дії воєнного стану місцеві ради при прийнятті рішення щодо встановлення ставок і пільг можуть:
не застосовувати вимоги щодо термінів їх прийняття та оприлюднення, передачі інформації контролюючим органам,
надавати індивідуальні податкові пільги.
Щоб скористатися пільгою:
1. Якщо у вас кілька ділянок одного виду, до 1 травня подайте заяву до податкової із зазначенням, на які ділянки поширюється пільга.
2. Якщо право на пільгу з’явилося протягом року – подайте заяву протягом 30 днів.
3. Пільга починає діяти з місяця, що настає після подання заяви (або з наступного податкового року, якщо пропущені строки).
4. Якщо право на пільгу втрачено – податок починає нараховуватися з наступного місяця після втрати.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Сплата податку на доходи фізичних осіб з початку року більше ніж на 20 % перевищила минулорічний показник. Загалом протягом січня – липня поточного року платники сплатили 346,8 млрд грн. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
Це на 59 млрд грн більше ніж торік.
Лідерство за сплатою продовжують тримати:
Київ – 82,7 млрд грн,
Дніпропетровська область – 34 млрд грн,
Львівська область – 23,5 млрд грн,
Київська область – 20,6 млрд гривень.
«Навіть у непростих умовах економіка продовжує працювати. І наше завдання без тиску створити умови, коли бізнес буде все більше зацікавлений у сплаті офіційної зарплати, а не в «тіні». Бо це, у тому числі, і кошти для розвитку громад та реалізації на місцях важливих проєктів», – додала Леся Карнаух.
Нагадуємо громадянам про можливість скористатися податковою знижкою. Це право передбачено для платників податку на доходи фізичних осіб, які протягом року здійснювали витрати, що підлягають компенсації з бюджету.
Документи на отримання податкової знижки за витратами 2024 року можна подавати до 31 грудня 2025 року.
Як отримати податкову знижку: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/870381.html.
Як подати декларацію – детальніше за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/866521.html
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/924736.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН територіальних органів ДПС (далі – комісія регіонального рівня).
Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання ПН/РК.
Згідно з п.п. 56.23.3 п. 56.23 ст. 56 ПКУ скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом:
- 10 календарних днів, наступних за днем отримання такої скарги, якщо платник податків, який подав скаргу, не виявив бажання взяти участь у розгляді скарги;
- 30 календарних днів, наступних за днем отримання такої скарги, якщо платник податків, який подав скаргу, виявив бажання взяти участь у розгляді скарги.
Термін розгляду скарги не може бути продовжений.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (далі – Порядок розгляду скарги), який визначає механізм подання та розгляду скарг, зокрема щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Відповідно до п. 3 Порядку розгляду скарги скарга подається платником ПДВ протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.
Якщо платником податку подано скаргу з порушенням строків подання, визначених у п. 3 Порядку розгляду скарги, така скарга не приймається, а платнику податку в автоматичному режимі надсилається відповідна квитанція. Така квитанція є підтвердженням неприйняття скарги для розгляду (абзац другий п. 8 Порядку розгляду скарг).
Положеннями Порядку розгляду скарги не передбачено подання клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку, в тому числі з копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності).
Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню (абзац другий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).
Отже, якщо платник не скористався правом на адміністративне оскарження, то рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН оскаржуються в судовому порядку в шестимісячний строк з дня отримання платником такого рішення від контролюючого органу.
Водночас слід зазначити, що питання судового оскарження не належить до компетенції органів ДПС.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи.
Згідно з п. 99.1 ст. 99 ПКУ виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи - підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
Претензії спадкоємцям пред’являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця.
Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців.
Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується.
Пунктом 162.3 ст. 162 ПКУ встановлено, що у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.
Особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою, особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи (п. 97.4 ст. 97 ПКУ).
Враховуючи викладене, після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців, які прийняли спадщину пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
Водночас повідомляємо, що ПКУ не передбачає обов’язку подання спадкоємцями податкової звітності у разі смерті фізичної особи – підприємця.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);
- нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Земельний податок: зменшення податкових зобов’язань на суму пільг для фізичних осіб – членів садівницького товариства або гаражного кооперативу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 40 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки, зокрема, для гаражного будівництва в межах норм, визначених ЗКУ. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
Гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації (ст. 41 ЗКУ).
Згідно із нормами ст. 35 ЗКУ громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Громадяни – члени садівницького товариства мають право приватизувати земельну ділянку і така приватизація здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.
Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність і до них належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗКУ (ст. 116 ЗКУ).
Згідно з ст.ст. 269 та 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.
Підставою для нарахування земельного податку є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами та доповненнями), фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ встановлено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема:
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Статтею 282 ПКУ визначено перелік юридичних осіб – власників земельних ділянок та постійних землекористувачів, що мають право на пільги щодо сплати податку. Звільнення гаражно-будівельних кооперативів та садівничих товариств від сплати земельного податку не передбачено.
Разом з тим, абзацом першим п. 286.7 ст. 286 ПКУ передбачено, що юридична особа зменшує податкові зобов’язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.
Таким чином, оскільки норми ЗКУ не передбачають можливості приватизації громадянами – членами гаражно-будівельних кооперативів земельних ділянок, наданих гаражно-будівельним кооперативам для гаражного будівництва, то незалежно від наявності серед членів кооперативу громадян, які відносяться до пільгових категорій платників земельного податку, кооператив як платник податку повинен сплатити земельний податок за усю площу земельної ділянки переданої йому у власність (постійне користування).
Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами – членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст. 281 ПКУ, є платниками земельного податку.
Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.
При цьому садівницьке товариство або гаражний кооператив не має права відповідно до п. 286.7 ст. 286 ПКУ зменшити податкове зобов’язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам – членам садівницького товариство або гаражного кооперативу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 25 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (зі змінами) (далі – Порядок № 408) перерахування сум податкового зобов’язання з акцизного податку з реалізованого пального або спирту етилового протягом звітного періоду, зазначеного в декларації з акцизного податку за звітний (податковий) період, здійснюється платником акцизного податку самостійно з власного рахунка платника податків у банку/небанківському надавачу платіжних послуг на його електронні рахунки в строки, передбачені Податковим кодексом України (далі – ПКУ), з урахуванням сум податку, що перераховані таким платником на його електронні рахунки у звітному періоді, за який подана декларація з акцизного податку.
Електронний рахунок платника акцизного податку (окремо для пального, окремо для спирту етилового) відкривається Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) на безоплатній основі без укладення договору. На електронний рахунок платник акцизного податку зараховує необхідну суму коштів виключно з власного рахунка платника податків у банку/небанківському надавачу платіжних послуг (п. 17 Порядку № 408).
Відповідно до п. 22 Порядку № 408 електронний рахунок відкривається платнику акцизного податку для перерахування акцизного податку в сумі, необхідній для реєстрації платником акцизного податку заявок на поповнення обсягу залишків пального або спирту етилового.
Кошти, зараховані платником акцизного податку на електронний рахунок, автоматично перераховуються Казначейством на бюджетний рахунок, призначений для сплати акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, протягом операційного дня, в який такі кошти зараховані на електронний рахунок.
Згідно з п. 37 Порядку № 408 у разі коли у платника акцизного податку виникає потреба у поповненні обсягу залишків пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, він може зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального за умови:
наявності на обліковій картці коштів сплаченого акцизного податку в сумі, не меншій ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального у такій заявці, - для обсягів пального, що оподатковуються акцизним податком;
відсутності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку - для обсягів пального, що оподатковуються на умовах, встановлених п.п. 229.2 - 229.7 ст. 229 ПКУ, або не підлягають оподаткуванню, або звільняються від оподаткування, або палива для реактивних двигунів, технологічне злиття якого з паливних баків повітряних суден було здійснено на митній території України.
Таким чином платники, що реалізують пальне, сплачують податкове зобов’язання, визначене в декларації з акцизного податку, до відповідного бюджету в строки, визначені ПКУ, з урахуванням сум податку, що перераховані таким платником на його електронні рахунки.
Розрахунки з бюджетом у зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПКУ, сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до п.п. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ здійснюються платником акцизного податку на електронний рахунок, а сплата передбачених ПКУ штрафів, пені здійснюються платником акцизного податку до відповідного бюджету з власного рахунка платника податків у банку/небанківському надавачу платіжних послуг (п. 26 Порядку № 408).
Відповідно до п. 27 Порядку № 408 помилково та/або надміру зараховані до бюджету кошти повертаються платнику акцизного податку в порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
Сума акцизного податку, помилково або надміру сплачена платником акцизного податку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ), підлягає поверненню платнику акцизного податку шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку/небанківському надавачу платіжних послуг.
У СЕАРП та СЕ в обліковій картці платника сума залишків акцизного податку на електронному рахунку, в межах якої платник акцизного податку має право на реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку пального або спирту етилового, зменшується на суму акцизного податку, яка сплачена на електронний рахунок та згідно з даними інтегрованої картки платника податку повернута такому платнику.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.
Таким чином, реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.
Коментарі: 0
| Залишити коментар