Блог

Федоренко

Алгоритм розрахунку податкової знижки в частині сум витрат на сплату страхових внесків, сплачених за договорами довгостроковог

19.08.2025 13:29

Алгоритм розрахунку податкової знижки в частині сум витрат на сплату страхових внесків, сплачених за договорами довгострокового страхування життя

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок застосування платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) фізичною особою права на податкову знижку передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2024 році: 3 028,00 грн. х 1.4 = 4 240,00 гривень);
б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2024 році: 3 028,00 грн х 1.4 х 50 відс. = 2 120,00 гривень).
Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 25 000 грн, розпочинався 14 серпня 2024 року і платником податків у серпні 2024 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 25 000 грн (з 14.08.2024 по 13.08.2025), то з урахуванням норм п.п. «а» п.п. 166.3.5 ПКУ платник податку має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2024 році, що не перевищує 21 200,00 гривень (4 240,00 грн х 5 місяців).
При страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник податку має право віднести на витрати суму, що не перевищує 10 600,00 гривень (4 240,00 грн х 5 місяців х 50 відсотків).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Легковий автомобіль після 1 лютого включений до Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податко

19.08.2025 13:28

Легковий автомобіль після 1 лютого включений до Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком: чи є об’єкт оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.
Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки), за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Мінекономіки, на своєму вебпорталі розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – Перелік), який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 «Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» (далі – Методика).
Відповідно до абзацу другого п. 13 Методики у разі відсутності на вебпорталі Мінекономіки інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об’єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономіки за зверненням Державної податкової служби України та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює Перелік, зазначений в абзаці першому п. 13 Методики, такою інформацією та розміщує її на своєму вебпорталі.
Разом з тим, власник легкового автомобіля може отримати інформацію з вебпорталу Мінекономіки про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна та тип пального (п. 14 Методики).
Враховуючи викладене, визначальною ознакою віднесення транспортного засобу до об’єкта оподаткування транспортним податком є наявність його у Переліку.
При цьому, якщо Мінекономіки доповнює Перелік відповідним легковим автомобілем, у тому числі після 1 лютого податкового (звітного) року, то такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком починаючи з 1 січня податкового (звітного) року.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Деякі особливості заповнення податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

19.08.2025 13:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст.266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408(зі мінами) (далі – Декларація), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.
Так, у графі 8 «Розмір частки / поділу загальної площі об’єкта нерухомості, що перебуває у спільній частковій, спільній сумісній власності» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) до Декларації зазначається інформація про реєстраційні дані об’єкта нерухомого майна, що заповнюється у числовому значенні з двома знаками після коми та відповідає даним, зазначеним у правовстановлюючих документах про право власності на об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на такі об’єкти, які перебувають у власності відповідно до підпунктів «а», «б», «в» п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Податковий календар на 20 серпня 2025 року

19.08.2025 13:26

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що

20 серпня 2025 року, середа, останній день сплати:

- авансового внеску з військового збору за серпень 2025 року фізичними особами – підприємцями (ФОП) – платниками єдиного податку першої, другої та четвертої груп;
- авансового внеску з єдиного податку за серпень 2025 року платниками єдиного податку першої та другої груп;
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) роботодавцями за найманих працівників за липень 2025 року, крім гірничих підприємств;
- авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб за кожне місце роздрібної торгівлі пальним за серпень 2025 року ФОПами на загальній системі оподаткування, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;
- авансового внеску з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним за серпень 2025 року підприємствами, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;

останній день подання за липень 2025 року:

- декларації з акцизного податку;
- податковими агентами та платниками єдиного внеску податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску;
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) у разі не подання податкової декларації на 2025 рік;
- податкової декларації з податку на додану вартість;
- податкової декларації з рентної плати з розрахунком:
• рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
• рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
• рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Майже 81 тис. РРО/ПРРО зареєстровано на Дніпропетровщині

19.08.2025 13:26

На обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області станом на 01.08.2025 знаходилось 80 701 РРО/ПРРО: 15 031 – РРО і 65 670 – ПРРО.
Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Державний реєстр РРО) – це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України від 1 січня 2015 року № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» із змінами і доповненнями, а також відповідають вимогам нормативних актів України, і такі РРО дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом № 265.
Пунктом 3 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.
При цьому, на території України у сферах, визначених Законом № 265, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (ст. 12 Закону № 265).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Дніпропетровщина: понад 286 тис. осіб – платники єдиного внеску

19.08.2025 13:25

Станом на 01.08.2025 кількість платників Дніпропетровщини, які є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), складає 286 167 осіб: 116 416 – юридичних осіб і 169 751 – фізична особа – підприємець (ФОП).
У порівнянні з 2024 роком кількість платників єдиного внеску збільшилась на 4 956 осіб (2024 – 281 211 осіб: юридичних осіб – 113 912, ФОПів – 167 299).
Нагадуємо, що відповідно до п. 10 частини першої ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок.
Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Понад 6,6 млрд грн ПДФО – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету

19.08.2025 13:25

Протягом січня – липня 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) на понад 6,6 млрд гривень. Це більше ніж за підсумками відповідного періоду минулого року майже на 1,3 млрд гривень, або на 24,1 відсотки.
Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Керівник обласної податкової служби висловила вдячність платникам за відповідальне ставлення до сплати податків. Нагадала, що легалізація заробітної плати – це не тільки збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, а й соціальні гарантії для найманих працівників, розмір яких залежить від тривалості страхового стажу. Для роботодавців офіційне працевлаштування – це сумлінне дотримання законодавства про працю, формування позитивної репутації і залучення кваліфікованих фахівців.
«Офіційні трудові відносини – це не лише правовий обов'язок, але й надійний шлях до соціальної захищеності і фінансової стабільності», – підкреслила Теодозія Чернецька.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Поновлено обов’язкове подання фінансової та статистичної звітності до Держстату

19.08.2025 13:24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Це передбачено змінами, внесеними до Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни».
За інформацією Держстату, від 5 липня звітність зобов’язані подавати всі підприємства, установи та організації, які підпадають під державне статистичне спостереження.
Зокрема, на сьогодні звітність подають ФОП, які здійснюють такі види діяльності:
- Промислове виробництво – Форма 1-П (місячна) "Звіт про виробництво промислової продукції за видами" (не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним).
- Пасажирські автомобільні перевезення – Форма 51-пас (2 рази на рік) "Обстеження фізичної особи-підприємця, що здійснює пасажирські автоперевезення на маршруті" (не пізніше 25 травня, не пізніше 25 листопада).
- Вантажні автомобільні перевезення – Форма 51-вант (2 рази на рік) "Обстеження фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні автомобільні перевезення на комерційній основі" (не пізніше 25 квітня, не пізніше 25 жовтня).
Перевірити, чи потрібно вам звітувати, можна в «Кабінеті респондента» на сайті Державної служби статистики України.
Для тих платників, які залучені до спостереження, в Кабінеті будуть відображені перелік форм і строки подання.
Підприємства, які не подавали звітність за минулі періоди (у 2022–2025 роках), мають три місяці для її подачі за увесь період неподання.
Як подати звітність?
- Скористатися онлайн-сервісом "Кабінет респондента" на сайті Держстату.
- Через вже обране вами програмне забезпечення.
Консультаційну підтримку з технічних питань функціонування системи електронної звітності можна отримати за телефоном Держстату: (044) 201 67 07 (з 09:00 до 16:00 (перерва 13:00-13.45)).
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/925008.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Трудовий чи цивільно-правовий договір: що важливо знати

19.08.2025 13:24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/924828.html повідомила.
Правильний вибір форми співпраці між суб’єктами господарювання та фізичними особами напряму впливає на обсяг податкових зобов’язань та дотримання вимог трудового законодавства.
Трудовий договір – передбачає офіційне оформлення трудових відносин, сплату єдиного внеску, податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору із заробітної плати. Роботодавець несе відповідальність за нарахування та сплату цих податків і внесків.
Цивільно-правовий договір (ЦПД) – укладається для виконання конкретної роботи або надання послуги. У такому випадку оплата здійснюється у формі винагороди, а обов’язок сплати податків (ПДФО та військового збору) покладається на замовника або виконавця – залежно від умов договору. При цьому ЦПД не передбачає соціальних гарантій (відпусток, лікарняних тощо).
Варто пам’ятати, що підміна трудових відносин цивільно-правовими з метою мінімізації податкових зобов’язань є порушенням закону та може спричинити штрафні санкції.
Податкова прозорість починається з легального працевлаштування!

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Нерезидент придбав інвестиційний актив у іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні: подання звітності

18.08.2025 11:48

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є:
юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;
нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження .з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ.
Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Об’єкти оподаткування податком на прибуток підприємств визначено в п. 134.1 ст. 134 ПКУ, у тому числі дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п.п. 134.1.3 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними у ст. 141 ПКУ.
Згідно з п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ до доходів нерезидента з джерелом їх походження з України, які підлягають оподаткуванню згідно зі ст. 141 ПКУ, належить прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження наступних інвестиційних активів:
цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб – резидентів, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «а» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «а» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, що відповідають таким умовам:
а) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та
б) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи – резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалась за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій юридичній особі – резиденту України або використовується такою юридичною особою – резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей абзаців четвертого та шостого п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) та нерухомого майна (для цілей абзаців п’ятого та шостого підпункту «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи.
Згідно з абзацом першим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 –141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
У разі якщо нерезидент набуває право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, у іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні відповідно до норм п. 141.4 ст. 141 ПКУ, нерезидент, який набуває право власності, зобов’язаний утримати податок з прибутку від відчуження інвестиційного активу, виплаченого на користь іншого нерезидента, за ставкою в розмірі 15 відс. та за його рахунок, задекларувати та перераховувати до бюджету України податок під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країною резиденції особи, на користь яких здійснюється виплата, що набрали чинності (абзац дев’ятий п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).
Абзацом десятим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ встановлено, що такий нерезидент – покупець зобов’язаний не пізніше дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину. Взяття на облік таких нерезидентів здійснюється в порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 ПКУ.
Прибуток від здійснення операцій, визначених у п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу. Якщо на вимогу особи, яка відповідно до цього підпункту є відповідальною за сплату податку з прибутку від здійснення такої операції, нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, не надає документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування податком на такий прибуток є вартість операції з відчуження інвестиційного активу (абзац одинадцятий п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).
Згідно з п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі мінами та доповненнями) (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються згідно із Законом № 996.
Сфера дії Закону № 996 поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правової форми і форми власності, на філії та представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства (частина перша ст. 2 Закону № 996).
Відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.
Частиною третьою ст. 95 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що філії та представництва не є юридичними особами.
Придбання нерезидентом інвестиційного активу, визначеного згідно з абзацами третім – шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ не є створенням філії, представництва або постійного представництва нерезидента – юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави. Такий обов’язок нерезидента щодо створення постійного представництва може виникнути під час продажу інвестиційного активу, визначеного в абзацах третьому – шостому п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами) (далі – Декларація).
Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, відображається у таблиці 1 додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації (далі – додаток ПН). Додаток ПН заповнюється окремо за кожним нерезидентом, якому виплачуються доходи.
Під час набуття права власності на інвестиційний актив, визначений згідно з абзацами третім – шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, у нерезидента виникає обов’язок утримати та задекларувати податок при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України, у порядку, визначеному в п. 141.4 ст. 141 ПКУ. Інших об’єктів оподаткування, визначених згідно з п. 134.1 ст. 134 ПКУ, під час здійснення зазначеної операції не виникає.
Такий нерезидент зазначає в Декларації утриманий податок із доходу (прибутку) від відчуження інвестиційного активу, виплаченого на користь іншого нерезидента, за ставкою в розмірі 15 відс. та за його рахунок, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країною резиденції особи, на користь яких здійснюється виплата, що набрали чинності, із поданням до Декларації додатка ПН.
Таким чином нерезидент – покупець, який не є відокремленим підрозділом або представництвом нерезидента в Україні, та набуває право власності на інвестиційний актив у іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, після взяття на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, подає в один із способів, визначених п. 49.3 ст. 49 ПКУ, Декларацію за податковий (звітний) період, у якому таке придбання відбулося, без подання фінансової звітності.
Платник податку може подати доповнення до Декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 ПКУ, із поданням пояснень щодо операції з продажу або іншого відчуження інвестиційних активів іншому нерезиденту у довільній формі, із зазначенням про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації. Таке доповнення вважатиметься невід’ємною частиною Декларації. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 14969. Предыдущая cтраница | Страница 53 из 1497 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua