Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До даного переліку включається сума витрат платника податку на доходи фізичних осіб (податок) на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п.166.4 ст. 166 ПКУ, а саме:
- податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
- загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ;
- якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.
Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787 (зі змінами), стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.
Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ (зі змінами) послугою з медичного обслуговування населення (медична послуга) є послуга (у тому числі оцінювання повсякденного функціонування особи, реабілітаційна послуга), що надається пацієнту в закладі охорони здоров’я, реабілітаційному закладі або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.
Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.
Отже, платник податку чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2025 набрав чинності Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113).
Зміни внесені Законом № 4113, зокрема, до п. 252.8 ст. 252 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, стосуються справляння рентної плати за використання надр для видобування корисних копалин гірничими підприємствами, які реалізують видобуту корисну копалину (мінеральну сировину) товарну продукцію гірничого підприємства із гірських порід, що відповідно до розд. V «Мінеральні продукти» Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України» класифікується за кодами згідно з УКТ ЗЕД:
2517 – галька, гравій, щебінь або подрібнене каміння;
2505 – піски природні всіх видів;
2507 00 – каолін та інші глини каолінові.
Так, фактична ціна реалізації видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) товарної продукції гірничого підприємства із гірських порід, що класифікується за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2507 00, визначається за середньозваженою (за обсягом реалізації) у звітному періоді ціною реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства за договорами постачання, але не менше:
120 доларів США за 1 тонну товарної продукції гірничого підприємства, видобутої в межах об’єкта (ділянки) надр із мінеральної сировини, яка у затверджених кондиціях на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр за своїми властивостями визнана придатною для первинної переробки (збагачення);
40 доларів США за 1 тонну товарної продукції гірничого підприємства, видобутої в межах об’єкта (ділянки) надр із мінеральної сировини, яка у затверджених кондиціях на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр за своїми властивостями визнана непридатною для первинної переробки (збагачення).
Перерахування фактичної ціни за 1 тонну товарної продукції гірничого підприємства, що класифікується, зокрема, за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2507 00, здійснюється у гривнях за курсом Національного банку України станом на перше число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
При цьому абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ.
Відповідно до ст. 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі нарахування, відповідно до якого доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі – НП(С)БO 16), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.
Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 НП(С)БO 16).
Пунктом 7 НП(С)БO 16 встановлено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійсненні.
Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами (п. 8 НП(С)БO 16).
При цьому, п. 9 НП(С)БO 16 встановлено, що не визнаються витратами, зокрема, зменшення активів або збільшення зобов’язань, що не відповідають ознакам, наведеним у п. 6 НП(С)БO 16, а також витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Отже, формування витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
При цьому, витрати по окремим операціям, не пов’язаним з господарською діяльністю, не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
Разом з тим, у платників податків, які проводять коригування фінансового результату до оподаткування, виникають різниці, пов’язані з операціями з невиробничими основними засобами.
Так, відповідно до п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема:
витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Крім того, відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.
Крім того, у разі надання безоплатної допомоги, у тому числі неприбутковим організаціям, платники податку на прибуток підприємств збільшують фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог підпунктів 140.5.9, 140.5.10, 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Згідно з п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПКУ розумна економічна причина (ділова мета) – причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:
головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.
Цей підпункт застосовується для цілей ст. 39 ПКУ, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених п. 140.5 ст. 140 ПКУ, які передбачають застосування відповідних положень ст. 39 ПКУ.
Отже, платники податку на прибуток підприємств збільшують фінансовий результат до оподаткування за окремими операціями з нерезидентами, що не мають ділової мети, згідно з вимогами підпунктів 140.5.1, 140.5.2, 140.5.4, 140.5.5 прим. 1, 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Крім того, ПКУ передбачені різниці для невизнання витрат при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств в операціях, пов’язаних з наданням неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави), згідно з вимогами підпунктів 140.6.1, 140.6.2, 140.6.3 п. 140.6 ст. 140 ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що використання системи управління податковими ризиками дозволяє оптимізувати збір доходів, визначаючи та зосереджуючи ресурси на найбільших ризиках для податкової бази.
Визначення найбільших відносних ризиків для податкової бази дозволяє приймати обґрунтовані рішення та сприяти добровільному дотриманню податкового законодавства в довгостроковій перспективі.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Податкова служба як сервісна служба безкоштовно надає адміністративні та інші послуги підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, фізичним особам та іншим суб’єктам господарювання.
За період з 01.01.2025 по 31.07.2025 до Центру обслуговування платників (ЦОП) Самарівської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) (включаючи ЦОП Магдалинівського сектору обслуговування платників Самарівської ДПІ) за отриманням адміністративних послуг звернулось 10 775 платників, яким надано 10 100 адміністративних послуг (без врахування інших послуг).
Крім того, з початку року до ЦОП Павлоградської ДПІ ГУ ДПС за отриманням адміністративних послуг звернулось 11 796 платників податків, яким надано 11 247 адміністративних послуг (без врахування інших послуг).
Також, до ЦОП Дніпровської ДПІ ГУ ДПС (Правобережного відділу обслуговування платників, Лівобережного відділу обслуговування платників, Солонянського сектору обслуговування платників, Царичанського сектору обслуговування платників) звернулось 72 745 платників податків, якими отримано від податківців 69 840 адміністративних послуг (без врахування інших послуг).
Ми за комфорт, співпрацю і довіру. Допомога кожному – пріоритет у роботі податкової служби Дніпропетровщини. Отже, приймання відвідувачів здійснюється, як за принципом «живої черги», так і за попереднім записом до «електронної черги», тобто кожен відвідувач може спланувати свій візит до податкової в зручний для нього час.
Крім цього, для обслуговування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення функціонує мобільний ЦОП ГУ ДПС. Приймання облікових карток, заяв, повідомлень та видача необхідних платникам документів здійснюється шляхом виїзду працівників за адресою за місцем проживання (перебування) особи за затвердженим графіком, що складається за попередньою домовленістю з громадянином.
Так, працівниками ГУ ДПС, задіяними у роботі мобільного ЦОПу:
- Самарська ДПІ ГУ ДПС та сектор: з початку року здійснено 22 виїзди та надано 33 адміністративні послуги;
- Павлоградська ДПІ ГУ ДПС: за 7 місяців 2025 року здійснено 8 виїздів за визначеними адресами, 59 виїздів до ЦНАПів та надано 123 адміністративні послуги;
- Дніпровська ДПІ ГУ ДПС та сектори: з початку року здійснено 68 виїздів за визначеними адресами, 175 виїздів до ЦНАП та надано 148 адміністративних послуг;
Фахівці ГУ ДПС здійснюються виїзди та чергування і у ЦНАПах територіальних громад. За встановленим графіком кожен мешканець громади має можливість без додаткових витрат часу та коштів отримати консультацію та вирішити питання без відвідування податкової.
Так, з початку року фахівцями Самарівської ДПІ здійснено 48 виїздів. Також за 7 місяців поточного року фахівцями Павлоградської ДПІ здійснено 67 виїздів. За сім місяців поточного року фахівцями Дніпровської ДПІ здійснено 243 виїзди.
Сервіси податкової служби направлені на допомогу кожному. Ми допомагаємо, щоб кожен міг спокійно жити і працювати.
У межах виконання заходів – формування у суспільстві культури безбар’єрності через інформаційні кампанії, мотивацією до змін і популяризацію рівних можливостей для всіх, підвищення обізнаності про те, що безбар’єрність – це комфорт для кожного, незалежно від віку, стану здоров’я чи соціального статусу, в ГУ ДПС проведені професійні навчання з питань дотримання принципів безбар’єрності у суспільстві, створення інформаційної відкритості та інших аспектів інклюзивного середовища щодо питань податкової сфери.
Відповідно до Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Разом з тим, перед багатьма громадянами України виникає ряд бар’єрів у реалізації своїх прав. Ці бар’єри наявні у різних сферах.
Охопити всі сфери життя та сприяти соціальній інклюзії і боротьбі зі стереотипами – принцип безбар’єрності.
Безбар’єрність – це не тільки про людей з інвалідністю, безбар’єрність – це про кожного з нас.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Протягом липня місяця 2025 року працівниками Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) забезпечено обслуговування 5 265 суб’єктів звернень та надано 5 038 адміністративних послуг. За вказаний період значна кількість відвідувачів ЦОП скористалась можливістю запису в «електронну чергу», що максимально зручно та комфортно.
Також на постійній основі здійснюються виїзди та чергування співробітників Криворізької ДПІ ГУ ДПС в ЦНАПах територіальних громад та в Прозорому офісі соціальних послуг Тернівської районної у місті ради.
Крім того, до платників, що відносяться до мало мобільних груп населення з обмеженими фізичними можливостями, здійснюються адресні виїзди мобільного ЦОПу.
Так, протягом липня місяця поточного року було забезпечено 12 виїздів мобільного ЦОПу, за результатами яких співробітниками податкової інспекції було здійснено обслуговування 711 суб’єктів звернень, з яких, 204 – надано адміністративні послуги. Всі інші відвідувачі мобільного ЦОПу отримали усні консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи. Всі учасники мобільного ЦОПу забезпечуються безкоштовними бланками заяв, податкових декларацій про майновий стан і доходи та актуальною друкованою продукцією.
Крім того, протягом липня місяця поточного року здійснено 9 адресних виїздів мобільного ЦОПу безпосередньо за податковою адресою суб’єкта звернень та надано 18 адміністративних послуг.
Також, проведено 3 зустрічі з представниками територіальних громад та платниками податків, під час яких одним з питань порядку денного, було питання із створення безбар’єрного простору під час сервісного обслуговування платників податків.
Комунікація податківців з громадськістю та бізнес спільнотою проводиться за принципами доступності, зручності, прозорості та безбар’єрності. Особливу увагу було приділено інформаційному та цифровому напрямку безбар’єрності – це отримання адміністративних послуг платниками податків, громадянами міста та доступності онлайн сервісів ДПС, таких як «Електронний кабінет» та мобільний застосунок «Моя податкова» від ДПС. Під час різноманітних заходів, представники податкової служби ознайомлюють учасників заходу з інформаційними ресурсами: вебпортал ДПС, де створено підрозділ «Безбар’єрність», електронна скринька [email protected] комунікаційної платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та інші.
За зазначеною тематикою, в приміщеннях центрів обслуговування платників Криворізької ДПІ ГУ ДПС, в тому числі в ЦОП Апостолівського сектору обслуговування платників Криворізької ДПІ ГУ ДПС на інформаційних стендах, у зручному для огляду місці, розташовано інформаційний матеріал. Також інформаційний матеріал розміщено в центрах надання адміністративних послуг територіальних громад, в яких в режимі роботи мобільного ЦОПу відбувається чергування представників Криворізької ДПІ ГУ ДПС.
У приміщеннях центрів обслуговування латників Криворізької ДПІ ГУ ДПС у зручних місцях облаштовані дитячі куточки.
Робота в даному напрямку триває.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної та громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики забезпечують безбар’єрний простір в Україні.
Безбар’єрність означає формування такого підходу, за якого кожна людина в нашій країні може отримати вільний доступ до будь-якої сфери життя: навчання, будування кар’єри, спокійного пересування країною, тощо.
Податкова є сервісною службою, що безкоштовно надає адміністративні та інші послуги підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, фізичним особам та іншим суб’єктам господарювання.
Так, за період з 01.01.2025 по 30.07.2025 Кам’янською ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) (в т.ч. Жовтоводським та Верхньодніпровським секторами Кам’янською ДПІ) надано 23 348 адміністративних послуг, у т. ч. 7 627 – в електронній формі.
Для обслуговування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення створені та функціонує мобільний ЦОП. Приймання облікових карток, заяв, повідомлень та видача необхідних платникам документів здійснюється шляхом виїзду працівників на адресу за місцем проживання (перебування) особи за затвердженим графіком, що складається за попередньою домовленістю з громадянином. Так, за сім місяців 2025 року працівниками Кам’янської ДПІ здійснено 38 виїздів та надано 64 адміністративні послуги.
Також, організовано співпрацю з територіальними громадами щодо виїздів мобільного ЦОПу та проведення чергування фахівців податкової служби в ЦНАПах територіальних громад. На виконання Угоди про співпрацю між Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області та територіальними громадами, а також відповідно до затвердженого графіку чергування працівників Кам’янської ДПІ ГУ ДПС здійснюються виїзди та чергування в ЦНАПах територіальних громад. За встановленим графіком кожен мешканець громади має можливість без додаткових витрат часу та коштів отримати консультацію та вирішити питання без відвідування податкової. За період з січня по липень 2025 року працівниками Кам’янської ДПІ здійснено 102 чергування в ЦНАП Кам’янського району під час яких надано 1877 адміністративних, сервісних та інших послуг.
Системне усунення бар’єрів відбувається на рівні держави. Сучасна Україна прагне стати комфортною та доступною для кожного.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Упродовж семи місяців 2025 року за видобування нафти платники рентної плати поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 2,1 млн гривень. Надходження виросли на 926,85 тис. грн, темп росту – 177,3 відсотки.
Повідомляємо, що при обчисленні розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у порядку, визначеному п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовуються, зокрема, витрати, обчислені згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Протягом січня – липня 2025 року з вироблених товарів до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 175,3 млн грн акцизного податку.
Звертаємо увагу, що база оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі виробниками та імпортерами зменшується на вартість (з податком на додану вартість та акцизним податком) у разі повернення тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах для усунення недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків.
Зменшення бази оподаткування акцизним податком здійснюється у податковому періоді, в якому відбулось таке повернення товарів та обраховується із застосуванням максимальних роздрібних цін та ставок акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов’язання щодо таких товарів (продукції).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
З початку поточного року від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 750,5 млн гривень. Як зауважила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження збільшились у порівнянні з січнем – липнем 2024 року на понад 119,4 млн грн, або майже на 19,0 відсотків.
«Податкова дисципліна і сумлінна сплата податків – це сьогодні, перш за все, особистий внесок кожного в підтримку обороноздатності країни. Дякуємо платникам за фінансову відповідальність», – зазначила Теодозія Чернецька.
Нагадуємо, що онлайн-калькулятор, розміщений на вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/calculator/realty), дає можливість дізнатися розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що підлягає сплаті.
Крім того, в Електронному кабінеті, за наявності електронного ключа, або у мобільному застосунку «Моя податкова» можна переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення. Якщо платник виявив розбіжності щодо нарахованої суми, необхідно звернутися до контролюючого органу та провести звірку.
Більше інформації щодо податку на нерухоме майно – у розділі «Онлайн-навчання» (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-neruhome-mayno).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий