Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Чт, 19 березня 2026
00:31

БЛОГ

Особливості автоматичного стягнення податкового боргу

11.02.2026 09:33

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до підпунктів 19 прим. 1.1.22 і 19 прим. 1.1.38 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, виконують функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19 прим. 3 ПКУ, зокрема:
здійснюють погашення податкового боргу, стягнення недоїмки із сплати єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
забезпечують стягнення сум простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) в порядку, визначеному ПКУ або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб’єкта господарювання.
Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Податкова вимога – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ, якщо у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПКУ).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПКУ).
Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац перший п. 95.3 статті 95 ПКУ).
Абзацом другим п. 95.5 ст. 95 ПКУ встановлено, що у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов’язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави.
Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.12.2024 № 669 (далі – Порядок № 669).
Порядок № 669 регламентує інформаційну взаємодію ДПС, Казначейства та банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей під час формування, передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі та їх виконання у процесі здійснення контролюючими органами функцій з погашення податкового боргу, іншої заборгованості відповідно до підпунктів 19 прим. 1.1.22, 19 прим. 1.1.38 пункту 19 прим. 1.1 статті 19 прим. 1, пунктів 95.3, 95.5 статі 95, п. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 1 розділу І Порядку № 669).
Обмін електронними документами між Казначейством та надавачами платіжних послуг платника під час передавання платіжних інструкцій здійснюється з використанням системи електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) (п. 2 розділу ІІ Порядку № 669).
ДПС щодня не пізніше 09 год 00 хв на підставі наявних в інформаційно-комунікаційній системі (ІКС) ДПС даних станом на початок поточного дня генерує інформацію про належні до стягнення суми, що обліковуються в ІКС ДПС, за платниками податків, щодо яких є підстави для формування платіжних інструкцій (абзац перший пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 669).
Територіальний орган ДПС опрацьовує та підтверджує інформацію про належні до стягнення суми не пізніше 10 год 00 хв (абзац другий пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 669).
На підставі підтвердженої інформації про належні до стягнення суми в ІКС ДПС формуються платіжні інструкції (абзац третій пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 669).
Територіальний орган ДПС опрацьовує сформовані платіжні інструкції шляхом накладення на них кваліфікованих електронних підписів уповноважених осіб та печатки територіального органу ДПС (абзац перший пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 669).
ДПС невідкладно забезпечує передачу до Казначейства підписаних територіальними органами ДПС платіжних інструкцій відповідно до процедури взаємодії ІКС ДПС та Казначейства (абзац другий пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 669).
Казначейство після успішної автоматичної перевірки реквізитів платіжних інструкцій невідкладно направляє засобами СЕП НБУ зазначеним у них надавачам платіжних послуг платника повідомлення, які містять в собі платіжні інструкції, про що невідкладно інформує ДПС шляхом направлення відповідного повідомлення щодо кожної платіжної інструкції (пункт 8 розділу ІІІ Порядку № 669).
Надавач платіжних послуг платника забезпечує перевірку реквізитів платіжних інструкцій, за результатами якої у разі заповнення реквізитів із порушенням вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 формує та невідкладно передає Казначейству повідомлення про відмову у її виконанні, про що Казначейство невідкладно інформує ДПС відповідно до процедури взаємодії ІКС ДПС та Казначейства (пункт 9 розділу ІІІ Порядку № 669).
Платіжні інструкції, які пройшли перевірку, надавач платіжних послуг платника відповідно до Інструкції № 163 бере до виконання (пункт 10 розділу ІІІ Порядку № 669).
Слід зазначити, що система, яка забезпечує формування платіжних інструкцій в ІКС ДПС та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг для стягнення податкового боргу, стосується лише юридичних осіб.
Враховуючи вищезазначене, відповідно до вимог Порядку № 669 процес формування платіжних інструкцій для списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматизованим та здійснюється територіальними органами ДПС (головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральним, Східним, Західним, Південним, Північним)) на щоденній основі по кожному платнику (юридичній особі), який має податковий борг і по якому наявні відповідні рішення, прийняті згідно статті 95 ПКУ.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Коли платник податків зобов’язаний зареєструватись платником ПДВ?

11.02.2026 09:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Окрім того, згідно із п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
Згідно із п. 183.2 ст. 183 ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.
Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету за видобування природного газу понад 60,1 млн грн рентної п

11.02.2026 09:31

У січні 2026 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за видобування природного газу надійшло понад 60,1 млн грн рентної плати. У порівнянні з січнем минулого року надходження зросли на понад 58,0 млн гривень.
Нагадуємо, що 19.01.2026 – останній день сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за ІV квартал 2025 року.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


На Дніпропетровщині зареєстровано майже 83,8 тисячі РРО/ПРРО

11.02.2026 09:30

Станом на 01.02.2026 у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на обліку знаходилось 83 788 реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО), з яких 13 431 – РРО і 70 357 ПРРО.
Звертаємо увагу, що для реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ (філію) суб’єкт господарювання подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.
Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Єдиний податок: внесок малого бізнесу до місцевих бюджетів Дніпропетровщини – майже 776,9 млн гривень

11.02.2026 09:29

Упродовж січня поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів майже 776,9 млн грн єдиного податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2025 року надходження збільшились на понад 42,2 млн гривень. Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
Як зазначив керівник обласної податкової служби, позитивна динаміка надходжень до місцевих бюджетів, зокрема єдиного податку, забезпечує необхідне фінансування громад. Адже від своєчасно сплачених податків залежить підтримка життєдіяльності регіону.
«Висловлюємо вдячність бізнесу за стійкість і фінансову дисципліну. Комунікації податкової служби з платниками на постійній основі – це ефективна взаємодія, спрямована на забезпечення стабільної роботи економіки країни, що сьогодні надважливо», – акцентував Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що з 01.01.2026 для фізичних осіб – підприємців (ФОП), які працюють на першій та другій групах єдиного податку, діють нові розміри ставок. Розміри ставок залежать від соціальних показників, установлених на 2026 рік Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», а саме:
- прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3 328 грн;
- мінімальна заробітна плата у місячному розмірі – 8 647 гривень.
Фіксовані ставки податку встановлюють сільські, селищні та міські ради, залежно від виду господарської діяльності ФОП, з розрахунку на календарний місяць.
Згідно зі ст. 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються:
- для 1 групи – у відсотках від прожиткового мінімуму;
- для 2 групи – у відсотках від мінімальної зарплати.
Максимальний місячний розмір єдиного податку:
- ФОП 1 групи – не більше 332,80 грн (не більше 10 % прожиткового мінімуму);
- ФОП 2 групи – не більше 1 729,40 грн (не більше 20 % мінімальної зарплати).



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Організація роботи щодо надання податківцями Дніпропетровщини послуг платникам у центрах обслуговування платників

11.02.2026 09:28

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), станом на 01.02.2026 адміністративні послуги надаються у 17 центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ), мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.
В умовах дії воєнного стану у ЦОПах при ДПІ ГУ ДПС здійснюється сервісне обслуговування платників податків, зокрема надаються адміністративні послуги, здійснюються інші функції сервісного обслуговування платників, незалежно від їх місця обліку.
Суб’єкти звернень можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПами забезпечується надання 60 адміністративних послуг, 45 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня 2026 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 28 477 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 488 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року. У т. ч. в електронному вигляді надійшло 19 046 звернень, або 66,9 відс. від загальної кількості, та на 4 201 звернень більше порівняно з відповідним періодом минулого року.
У січні 2026 року платниками податків отримано 27 135 адміністративних послуг, що на 356 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 17 926 адміністративних послуг, або 66,1 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 6 510 послуг більше ніж у відповідному періоді 2025 року.
З початку поточного року здійснено 118 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких здійснені 45 – адресних виїздів до мало мобільної групи населення та 67 – до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.02.2026 фахівцями мобільного ЦОПу надано 980 адміністративних послуг, з яких 277 адміністративних послуг – під час адресних виїздів до мало мобільних груп населення та 538 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 2 161 громадянин, якими отримано 725 адміністративних послуг та 475 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненням податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють контролюючі органи, а саме: Деклараційній кампанії 2026, популяризації електронних сервісів ДПС, застосуванню РРО/ПРРО, сплаті майнових податків тощо.
Серед суб’єктів господарювання розповсюджено понад 3 553 примірників друкованої продукції.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових нак

11.02.2026 09:27

Надаємо роз’яснення та допомогу платникам податків щодо:

- алгоритму роботи СМКОР;
- розблокування ПН/РК в ЄРПН;
- таблиці даних платника ПДВ;
- відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості.

Номери телефонів для звернень:
(056) 374 31 09
(098) 227 87 66
(066) 982 19 13

Графік роботи: пн – пт з 8 год 00 хв по 17 год 00 хв,
перерва з 12 год 30 хв по 13 год 00 хв

ВАЖЛИВО! Під час повітряної тривоги консультаційний центр не працює!


Податкове повідомлення-рішення з податку на нерухомість:
на що звернути увагу та коли звертатися за звіркою



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Податкова служба Дніпропетровщини: партнерство з освітою заради свідомого майбутнього

11.02.2026 09:26

Податкова служба Дніпропетровщини продовжує удосконалювати партнерські відносини з освітніми закладами регіону. Задля такої мети очільник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Юрій Павлютін зустрівся з ректором НТУ «Дніпровська політехніка» - Dnipro University of Technology (Університет) Олександром Азюковським.
Зустріч стала важливою подією для подальшого зміцнення взаємодії. Керівник податкової служби Дніпропетровщини ознайомився з освітнім і науковим потенціалом одного з провідних вишів регіону.
«Переконаний, що наша співпраця є важливою складовою у підготовці сучасних, професійних кадрів та формуванні податкової культури. Для податкової служби надзвичайно важливо не лише продовжувати вже напрацьовані формати взаємодії, а й відкривати нові напрями партнерства», – зазначив Юрій Павлютін.
Під час зустрічі сторони окреслили напрями спільної просвітницької діяльності у сфері оподаткування, спрямованої на формування та підвищення рівня податкової культури майбутніх платників, виховання покоління обізнаних і відповідальних громадян.
Окрему увагу приділено реалізації положень Договору про співпрацю між ГУ ДПС та Університетом, що створює можливості для удосконалення практичної складової освітнього процесу та сприяє професійному самовизначенню студентів у суспільстві та на ринку праці.
Для податкової служби важливо, аби молодь не лише здобувала теоретичні знання, а й бачила практичне застосування податкової політики у реальному житті.
Також під час зустрічі обговорено подальшу співпрацю в межах діяльності навчально-наукового центру «Школа бізнесу», який функціонує при Університеті. Такий центр став дієвим просвітницьким майданчиком для професійних дискусій з податкових питань, де фахівці ГУ ДПС діляться практичними кейсами з адміністрування податків, роз’яснюють новації податкового законодавства та знайомлять учасників з сучасними цифровими сервісами ДПС України.
Податкова служба Дніпропетровщини й надалі розвиватиме таку співпрацю, адже інвестування в освічену молодь сьогодні – це внесок у стабільний економічний розвиток держави завтра.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


ДПС та Держслужба зайнятості запустили спільний сервіс податкової підтримки для учасників грантових програм

11.02.2026 09:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/980583.html повідомила.
Державна податкова служба України та Державна служба зайнятості разом створили новий сервіс – систему податкового супроводу для отримувачів грантів на відкриття бізнесу. Нові можливості для тих, хто розпочинає власну справу за підтримки держави, презентували в Офісі податкових консультантів у Бучі на Київщині в. о. Голови ДПС Леся Карнаух та директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк.
До речі, Київщину для презентації нового проєкту обрали не випадково. Завдяки активній роботі КОВА регіон – один із лідерів економічного розвитку. До участі в заході долучилася заступниця голови КОВА Наталія Гаватюк.
У межах програми «Власна справа» вже отримано 35 тисяч грантів на 9 млрд грн. Для країни – це нові робочі місця та розвиток вітчизняного виробництва. Гранти повертаються державі сплаченими бізнесом податками.
Але коли людина робить перші кроки в бізнесі, вона часто залишається з податковими питаннями сам на сам.
Одразу чимало питань:
- яку систему оподаткування обрати;
- чи є грант доходом і як його обліковувати;
- коли потрібен РРО або ПРРО;
- як правильно оформити працівників і сплачувати ЄСВ.
«Втілити в життя нашу ініціативу також допомогла Київська школа державного управління. В умовах війни ми всі єдині того, що бізнес не з’являється сам по собі – його потрібно супроводжувати», – зазначила Леся Карнаух.
Як це працює на практиці вже змогли оцінити двоє грантоотримувачів – Ріта Бурлак, яка отримала кошти на відкриття дитячої ігрової кімнати, та Костянтин Саврацький, який займається фотосправою.
Леся Карнаух розповіла як супровід працюватиме на практиці. Офіси податкових консультантів та Центри обслуговування платників ДПС у взаємодії із Офісами «Зроблено в Україні» долучаються до підтримки майбутніх та вже працюючих підприємців на всіх етапах – від заявки на грант до ведення бізнесу:
- під час подачі бізнес-плану – отримання довідок про доходи та відсутність заборгованості;
- одразу після отримання гранту – визначення з формою господарської діяльності/системою оподаткування;
- на старті нового бізнесу – навчальні програми із податкової грамотності;
- під час ведення підприємницької діяльності – консультування з усіх податкових питань.
Офіси податкових консультантів щомісяця проводитимуть онлайн-курси для тих, хто отримав гранти. На них підприємців навчатимуть основам податкового обліку, звітності та сплати податків, а також користуванню сервісами ДПС. Кожне заняття також передбачатиме сесію запитань-відповідей, щоб розібратися детальніше.
Також грантоотримувачі можуть звертатися до Офісів податкових консультантів за індивідуальними консультаціями - щодо декларування, ліцензій, реєстрації та застосування РРО/ПРРО, перевірки стану розрахунків з бюджетом тощо.
Крім цього, проконсультуватись можна буде і телефоном – Контакт-центр ДПС створив окрему лінію для звернень грантоотримувачів:
0 800 501 007
0 500 501 007
0 770 501 007
0 730 501 007
З’явився окремий тематичний блок і в чатботі ДПС.
Нова модель співпраці податкової та служби зайнятості має на меті посилити ефективність державних програм, сприяти розвитку малого бізнесу, розширити податкову базу і знизити ризики.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Податкове повідомлення-рішення з податку на нерухомість: на що звернути увагу та коли звертатися за звіркою

11.02.2026 09:24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У поштовій скриньці або в Електронному кабінеті з’явилося податкове повідомлення-рішення (ППР) щодо податку на нерухомість? Пояснюємо, на що насамперед слід звернути увагу та як діяти правильно.
Терміни та умови оплати
З моменту отримання ППР власник нерухомості має 60 днів, щоб сплатити податок.
Важливо: навіть якщо повідомлення не надійшло, але ви є власником нерухомості, обов’язок зі сплати податку залишається. Перевірити нарахування можна самостійно.
Коли варто звернутися за звіркою?
Перш ніж вносити кошти, уважно перевірте дані. Звернутися до податкової для звірки варто, якщо:
- у ППР вказано об’єкт, який вам не належить;
- сума податку виглядає неправильною;
- виявлено помилки у площі, частці власності, періоді володіння або пільгах;
- нерухомість є, але ППР так і не надійшло.
Як швидко вирішити питання?
Пропонуємо кілька зручних способів:
- Онлайн – найзручніше
Через Електронний кабінет платника можна подати звернення та підтвердні документи з використанням КЕП, не виходячи з дому.
- Особисто
Зверніться до Центру обслуговування платників за місцем реєстрації.
- Телефоном
Отримайте консультацію через «гарячі лінії» податкової служби вашого регіону, у тому числі через месенджери WhatsApp.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/980389.html



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Усього 16933. Попередня cторінка | Сторінка 50 з 1694 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті