Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2024 № 618 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з питань обліку рахунків/електронних гаманців платників податків у контролюючих органах», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.12.2024 за № 1945/43290 (зі змінами) (далі – наказ № 618) внесено зміни до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.09.2015 за № 1058/27503 (далі – Порядок № 721).
Наказом № 618 відповідно до вимог пункту 69.21 статті 69 Податкового кодексу України визначено порядок повідомлення Центральним депозитарієм цінних паперів, депозитарними установами органів ДПС про відкриття/закриття рахунків в обліковій системі часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, рахунків умовного зберігання (ескроу) часток товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю.
Також наказом № 618 внесено зміни, зокрема, до структури та назви електронного повідомлення про відкриття/закриття рахунків платників податків у цінних паперах (файл Р), структури повідомлення про припинення (зняття з обліку) платника податків (файл U), довідника помилок, переліку кодів причин відмови у взятті на облік рахунку/електронного гаманця платника податків, визначених Порядком № 721.
Крім цього, оновлені версії електронних форм повідомлення про відкриття/закриття рахунків платників податків у національній та іноземній валютах (файл F), повідомлення про відкриття/закриття електронних гаманців платника податків (файл Н).
Електронні форми зазначених повідомлень розміщені за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/programniy-modul/formi-elektronnih-povidomlen/.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, які здійснюють розрахунки за допомогою POS-терміналів з видачею фіскального (касового) чека, датою отримання доходу визначають дату, зазначену у фіскальному (касовому) чеку.
Таке розʼяснення ДПС надано Міністерством фінансів України.
Разом з тим, Міністерство фінансів України висловило позицію, що для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку у разі здійснення розрахунків за допомогою POS-терміналів з видачею фіскального (касового) чека, датою отримання доходу з метою його оподаткування є дата, зазначена в фіскальному (касовому) чекові.
Відповідно до позиції Міністерства фінансів, положення Податкового кодексу України (далі – Кодекс) є єдиними для застосування платниками єдиного податку як фізичних особами – підприємцями, так і юридичними особами.
Раніше ДПС дотримувалася позиції, що для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи датою отримання доходу при здійснені розрахунків за товари, роботи, послуги є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій та/або безготівковій) формі.
Тож просимо юридичних осіб – платників єдиного податку врахувати ці зміни при веденні обліку та звітності.
Нагадаємо, що згідно з п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/880382.html.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 05.10.2025 набрав чинності Закон України від 21 серпня 2025 року № 4577-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (далі – Закон № 4577), яким вносяться зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2469).
Законом № 2469 (з урахуванням змін, внесених Законом № 4577) запроваджено правовий режим Дефенс Сіті до 01 січня 2036 року або до вступу України до Європейського Союзу, у зв’язку з чим:
Кодексом передбачено, зокрема:
● нові поняття «резидент Дефенс Сіті», «реєстр Дефенс Сіті», які визначаються у значенні, наведеному в Законі № 2469;
● вимоги та пільги для резидента Дефенс Сіті: резидентом Дефенс Сіті може бути лише платник податку на прибуток підприємств.
Для резидента Дефенс Сіті передбачено звільнення від оподаткування податком на прибуток, але за умови, що цей прибуток буде використаний на цільове реінвестування (створення чи оновлення матеріально-технічної бази, модернізація основних засобів, впровадження новітніх технологій, придбання прав інтелектуальної власності для оборонних замовлень, дослідження та розробка нових зразків озброєння й техніки тощо). Використання на інші цілі вважається нецільовим використанням. Якщо звільнений від оподаткування прибуток не буде використано на таке реінвестування у визначений строк, то платник зобов’язаний буде нарахувати та сплатити податок на прибуток із невикористаної частини. У разі невикористання резидентом Defence City звільненого від оподаткування прибутку відповідно до визначених законом напрямів до 31 грудня календарного року, наступного за податковим роком, платник податку зобов’язаний нарахувати та сплатити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, на невикористану частину звільненого від оподаткування прибутку. Резиденти Defence City (крім платників податку, які одночасно мають статус резидента Дія Сіті) звільняються від сплати: земельного податку починаючи з наступного місяця після надання статусу резидента.
Звільнення від сплати земельного податку поширюється на:
1) земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти виробничого призначення, що використовуються у господарській діяльності резидентів Defence City;
2) земельні ділянки, які тимчасово не використовуються у господарській діяльності резидентів Defence City протягом періоду релокації і при цьому не передані у користування третім особам; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, починаючи з наступного місяця після надання статусу резидента.
Звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поширюється на:
1) об’єкти нерухомості, розташовані на території обраного для релокації населеного пункту, за умови, що такі об’єкти нерухомості не здаються в оренду, лізинг, позичку (крім працівників резидента Defence City) та використовуються у господарській діяльності резидентів Defence City та/або для проживання їх працівників;
2) будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, які на період релокації резидентів Defence City не використовуються за призначенням у їхній господарській діяльності, та не здаються в оренду, лізинг, позичку; екологічного податку починаючи з наступного податкового періоду після надання статусу резидента. У разі втрати статусу резидента Defence City платник податку втрачає право на звільнення від сплати податків. Такий платник зобов’язаний після прийняття рішення про втрату статусу резидента Defence City подати уточнюючу податкову звітність, нарахувати та сплатити податкове зобов’язання та пеню.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – волонтера:
- кошти або вартість майна (послуг), що надаються фізичній особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, в частині витрат неприбуткової організації, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на проведення медичного огляду та вакцинації волонтера, інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов’язаних з наданням волонтерської допомоги такою особою відповідно до Закону України від 19 квітня 2011 року № 3236-VI «Про волонтерську діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3236);
- відшкодування неприбутковою організацією особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, документально підтверджених витрат, пов’язаних з наданням волонтерської допомоги, у розмірі та відповідно до переліку, що передбачені статтею 11 Закону № 3236.
Норми визначені підпунктами 165.1.64 та 165.1.65 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.
Довідково: відповідно до статті 1 Закону № 3236 волонтерська діяльність – це добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги.
Волонтерська допомога – це роботи та послуги, що безоплатно виконуються і надаються волонтерами.
Волонтерська діяльність є формою благодійництва. Загальні засади благодійництва та благодійницької діяльності визначено Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 5073).
Згідно зі статтею 1 Закону № 5073 благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.
Благодійник – це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.
Сфери благодійної діяльності, а також види такої діяльності визначені статтями 3 та 5 Закону № 5073 відповідно.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 27.09.2025 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2025 року № 1048 «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
З дати набрання чинності змінами у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (із змінами) (далі – Порядок зупинення) щодо ознак безумовної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), визначених у пункті 3 Порядку зупинення, збільшено значення ключових показників або додано нові, а саме:
- обсяг постачання у поточному місяці – 1 млн грн;
- обсяг постачання за операціями з одним отримувачем – 100 тис. грн;
- сума ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт/послуг), сплачена у попередньому місяці – 40 тис. грн;
- сума ПДВ, задекларована за останній звітний (податковий) період, за який настав граничний строк сплати, становить більше ніж 40 тис. гривень;
- загальна сума ПДВ, сплачена з поставок товарів (робіт/послуг), вироблених в Україні за останні 12 місяців – 10 млн грн;
- загальна сума ПДВ, задекларована за останні 12 місяців – 10 млн грн;
- обсяг постачання за однією ПН не перевищує 10 тис. грн, якщо загальний обсяг операцій не перевищує 3 млн гривень.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1, та ст. 19 прим. 3 Податкового кодексу (далі – ПКУ) визначено перелік функцій контролюючих органів, визначених п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ та державних податкових інспекцій. Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.
Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).
Згідно з абзацами першим і другим п. 86.5 ст. 86 ПКУ акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених ст. 80 ПКУ, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
Пунктом 86.8 ст. 86 ПКУ визначено, що податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, поданих у порядку, встановленому ст. 86 ПКУ, ППР приймається в порядку та строки, визначені п. 86.7 ст. 86 ПКУ.
ППР приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п’яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному п.п. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПКУ (абзац перший п.п. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 ПКУ).
Особливості розгляду заперечень та прийняття ППР за матеріалами фактичних перевірок викладені в п.п. 1.6.3.4 п.п. 1.6.3 п. 1.6 розд. І Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової служби України від 04.09.2020 № 470 (далі – Методичні рекомендації № 470).
Так, у разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, територіальний орган ДПС, який проводив фактичну перевірку, у день реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє системою електронного документообігу його електронну копію та копію інших матеріалів перевірки до територіального органу ДПС за основним місцем обліку платника податків, та не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації акта (довідки) направляє акт (довідку) і відповідні матеріали у паперовій формі (абзац другий п.п. 1.6.3.4 п.п. 1.6.3 п. 1.6 розд. І Методичних рекомендацій № 470).
Абзацами п’ятим – сьомим п.п. 1.6.3.4 п.п. 1.6.3 п. 1.6 розд. І Методичних рекомендацій № 470 встановлено, що копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається в територіальному органі ДПС / структурному підрозділі апарату ДПС, який проводив перевірку.
У разі встановлення за результатами фактичної перевірки порушень законодавства керівник (заступник керівника або уповноважена особа) територіального органу ДПС за основним місцем обліку зазначеного платника податків забезпечує прийняття та вручення такому платнику ППР у порядку та терміни, визначені законодавством.
У разі отримання органом ДПС, який здійснював (очолював) фактичну перевірку, заперечень платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, він у той же день інформує про це системою електронного документообігу відповідний територіальний орган ДПС, якому для прийняття ППР направлені матеріали перевірки, а також забезпечує своєчасний розгляд заперечень платника податків та надсилання за його результатами платнику податків відповіді, а її копії – відповідному територіальному органу ДПС.
Таким чином, якщо встановлено порушення законодавства за результатами фактичної перевірки діяльності платника податків не за основним місцем обліку, то керівник (заступник керівника або уповноважена особа) територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника податків забезпечує прийняття ППР, яке вручається платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до ст. 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) вимоги до розміру середньої щомісячної заробітної плати або розміру загального місячного оподатковуваного доходу відрізняються залежно від місцезнаходження місць торгівлі та площі їх торговельної зали:
- якщо всі місця роздрібної торгівлі підакцизними товарами, на які отримано ліцензію, суб’єкта господарювання розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей, міст Києва та Севастополя і знаходяться на відстані від 50 км від цих центрів, а також мають площу торговельних залів до 500 кв. метрів, то розмір середньої щомісячної зарплати має становити не менше ніж 1,5 розміру мінімальної заробітної плати;
- якщо хоча б одне місце роздрібної торгівлі розташоване у межах таких адміністративних центрів чи на відстані до 50 км до них або незалежно від місцезнаходження має площу торговельної зали більшу за 500 кв. метрів, то середня щомісячна зарплата має бути не меншою за 2 розміри мінімальної заробітної плати.
Відстань від місця продажу підакцизних товарів до найближчого адміністративного центру доцільно виміряти між адресою місця роздрібної торгівлі та найближчим адміністративним центром області, міст Києва та Севастополя.
У разі необхідності, для цього доцільно звертатися до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – жовтні 2025 року від платників рентної плати за видобування нафти до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 2,7 млн гривень. Це на 741,4 тис. грн більше ніж у січні – жовтні 2024 року. Темп росту – 136,9 відсотків.
Звертаємо увагу, що сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Слід зазначити, що у разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.
Нагадуємо, що 19.11.2025 – останній день сплати, зокрема рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за ІIІ квартал 2025 року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом десяти місяців 2025 року фізичні особи – платники транспортного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 10,3 млн гривень.
Звертаємо увагу, згідно з п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування транспортним податком від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Підпунктом 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж січня – жовтня поточного року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету акцизним податком з ввезених товарів майже на 255,4 млн гривень. Як зауважила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з минулорічним відповідним періодом надходження зросли майже на понад 51,5 млн грн, або на 25,2 відсотки.
Керівник обласної податкової служби зазначила, що дотримання платником чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством, а саме: належної реєстрації в податковій системі; своєчасного подання податкової звітності; зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності і сумлінної сплати податкового зобов’язання в установлені терміни – це запорука наповнення бюджетів у повному обсязі, і як результат – стабільність економіки.
«Дякуємо бізнесу за відповідальне ставлення до сплати податків. Взаємодія податкової служби з платниками спрямована на розвиток партнерських відносин. Увага, повага, довіра – це не просто гасло, це принципи роботи сучасної податкової служби. Сьогодні ми разом протистоїмо викликам і працюємо задля стабільного наповнення бюджетів. Отже, якісна податкова підтримка представників бізнеса – важлива і необхідна», – підкреслила Теодозія Чернецька.
Нагадуємо, що 20.11.2025 – останній день подання декларації з акцизного податку за жовтень 2025 року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар