Блог

Федоренко

Чи оподатковується ПДФО дохід фізичної особи – резидента з джерела його походження в Україні, отриманий не від податкового агент

19.05.2025 11:15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Разом з тим, ст. 165 ПКУ встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок, ПДФО).
За нульовою ставкою податку оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунку), що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Водночас, згідно з п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується (отримується у дарунок) спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента застосовується ставка податку 18 відс., визначена п. 167.1 cт. 167 ПКУ.
Відповідно до п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:
дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. IV ПКУ (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як неправомірна вигода, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання (п.п. 164.2.12 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім випадків передбачених підпунктами «а» – «ґ» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ (п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (дохід від здійснення продажу (реалізації) фізичною особою товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна, іншій фізичній особі) (п.п. 164.2.2, п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 та 173 ПКУ (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Відповідно до абзацу другого п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно отримано платником податку у спадщину.
Дохід, отриманий платником податків від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно, майнові права отримано платником податку у спадщину (абзац третій п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, а також дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац четвертий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Разом з тим, не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну): житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці); земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення; земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину (абзаци перший – четвертий п. 172.1 ст. 172 ПКУ).
Відповідно до п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Як виняток, із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда (абзац перший п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац другий п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (абзац третій п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за оновленою формою

19.05.2025 11:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 21.01.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 05.12.2024 № 621 «Про затвердження Змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».
Крім того, 04.04.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.02.2025 № 94 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2025 № 133.
Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Згідно з п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням зазначеного платникам податку на прибуток необхідно подавати Декларацію за оновленою формою за звітний (податковий) період – півріччя 2025 року.
Водночас платникам податку, що декларують показники, визначення яких пов’язано зі змінами до положень ПКУ, що набрали чинності у 2024 році, рекомендуємо за звітний (податковий) період – 2024 рік та І квартал 2025 року подати уточнюючу Декларацію за оновленою формою, із відображенням, зокрема:
у рядку 26 ЩАВ Декларації – нарахувань авансових внесків, із відповідним заповненням у додатку ЩАВ розрахунку авансового внеску за кожне місце роздрібної торгівлі пальним відповідно до п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ;
у додатку МПЗ-З до Декларації – деталізованих показників розрахунку мінімального податкового зобов’язання, з урахуванням положень п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
у додатку АМ до Декларації за оновленою формою – інформації щодо нарахованої амортизації, з урахуванням положень пп. 43 прим. 1 та 69 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ в разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
Відповідні роз’яснення наведені на вебпорталі ДПС України за посиланням: Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Загальнодержавні податки/Податок на прибуток підприємств/Листи/2025 рік/лист ДПС від 09.04.2025 № 9616/7/99-00-21-02-01-07.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платникам податку на прибуток підприємств про коригування фінансового результату до оподаткування

19.05.2025 11:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ.
Якщо у платника податку, який прийняв рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період перевищує 40 млн. грн., такий платник податку визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
Слід зазначити, що зміна прийнятого рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці платником податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків) визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, нормами ПКУ не передбачена.
Отже, платник податку на прибуток, який використовував право на незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), не може у наступному звітному році визначати у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, якщо дохід платника податку на прибуток за такий рік не перевищує 40 млн. гривень.
Якщо дохід платника податку на прибуток за такий рік перевищує 40 млн грн, такий платник зобов’язаний застосовувати всі різниці передбачені розд. ІІІ ПКУ при визначенні об’єкта оподаткування.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників ПДВ!

19.05.2025 11:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Пунктом 201.16 ст. 201 ПКУ передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (п. 4 Порядку № 520).
Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (п. 12 Порядку № 520).
Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН передбачає відповідальність згідно п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ.
Одночасно пунктом 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ зазначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН, відповідно до абзацу двадцять четвертого п. 201.10 ст. 201 ПКУ, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, не застосовуються.
У разі, якщо за результатами документальної перевірки контролюючим органом встановлено факт здійсненої операції (підтверджено настання «першої події» і дати виникнення податкових зобов’язань) без реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, то до такого платника застосовуються штрафні санкції, визначені п.120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ.
Отже, у разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН була зупинена і платником вживаються заходи по її розблокуванню (протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування), та/або платником податку оскаржується в адміністративному/судовому порядку рішення про відмову в їх реєстрації, то штрафні санкції до таких податкових накладних/розрахунків коригування не застосовуються.
У разі, якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН була зупинена і платником податку протягом 365 календарних днів, за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування, не вживалися заходи по її розблокуванню або отримане рішення про відмову в їх реєстрації не оскаржено в адміністративному/судовому порядку, та, за результатами проведеної документальної перевірки виявлені факти здійснення операції (підтверджено настання «першої події» і дати виникнення податкових зобов’язань) без реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН, то до такого платника податків застосовуються штрафні санкції, визначені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Особливості оподаткування одноразової страхової виплати застрахованій особі за договором довгострокового страхування життя за пе

19.05.2025 11:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) договір довгострокового страхування життя – це договір страхування життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п’яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов’язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку – роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя.
Згідно з п.п. 170.8.1 п. 170.8 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – отримувача виплати, довічної пенсії чи викупної суми є страховик-резидент, який нараховує страхову виплату чи викупну суму за договором недержавного пенсійного забезпечення або довгострокового страхування життя.
Відповідно до п.п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 ПКУ податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.) з 60 відс. суми одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору.
Враховуючи вищевикладене, уся сума одноразової страхової виплати, яка виплачується застрахованій особі, що дожила до закінчення строку договору довгострокового страхування життя, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, однак оподатковується лише 60 відс. від такої суми.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податковий календар на 20 травня 2025 року

19.05.2025 11:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що

20 травня 2025 року, вівторок,

► останній день подання за квітень п. р.:
- декларації з акцизного податку;
- податковими агентами та платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску;
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) у разі неподання податкової декларації на 2025 рік;
- податкової декларації з податку на додану вартість;
- податкової декларації з рентної плати з розрахунком:
• рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України;
• рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
• рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

► останній день сплати:

1) за квітень 2025 року:
- єдиного внеску;

2) за травень 2025 року:
- авансового внеску з військового збору фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої, другої та четвертої груп;
- авансового внеску з єдиного податку платниками єдиного податку першої та другої груп;
- авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб за кожне місце роздрібної торгівлі пальним фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;
- авансового внеску з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним підприємствами, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;

3) за І квартал 2025 року:

- військового збору платниками єдиного податку третьої групи;
- екологічного податку;
- єдиного податку платниками єдиного податку третьої групи;
- збору за місця для паркування транспортних засобів;
- податку на прибуток підприємства;
- податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції;
- частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності;
- туристичного збору;
- рентної плати:
• за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;
• за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин,;
• за спеціальне використання води;
• за спеціальне використання лісових ресурсів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За користування надрами від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 23,1 млн грн рентно

19.05.2025 11:10

У січні – квітні поточного року до загального фонду державного бюджету за користування надрами платники Дніпропетровщини спрямували понад 23,1 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що 30.05.2025 – останній день сплати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за квітень 2025 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платники транспортного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 7,6 млн гривень

19.05.2025 11:09

З початку 2025 року платники транспортного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області на понад 7,6 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом 2024 року надходження збільшились на 322,8 тис. грн, темп росту – 104,4 відсотків.
Нагадуємо, що відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина: місцеві бюджети отримали від платників понад 8,0 млрд грн ПДФО

19.05.2025 11:08

Упродовж січня – квітня 2025 року від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло понад 8,0 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), що на понад 1,2 млрд грн, або на 18,2 відс., більше ніж за підсумками січня – квітня минулого року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
«Податок на доходи фізичних осіб є одним із основних джерел наповнення місцевих бюджетів. Сьогодні позитивна динаміка надходжень ПДФО свідчить про забезпечення фінансової стійкості і спроможності громад. Адже своєчасно отримані кошти дають змогу реалізовувати важливі соціальні програми на місцевому рівні. Висловлюємо вдячність кожному платнику, хто виплачує офіційну заробітну плату, сумлінно відраховує відповідні податки і збори, і тим самим, підтримує розвиток нашого регіону, дбає про соціальну захищеність громадян!» – підкреслила Теодозія Чернецька.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

На зустрічі з податківцями ФОПи Дніпропетровщини розбиралися в системах оподаткування та пільгах для мобілізованих

19.05.2025 11:07

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) провело важливу зустріч з фізичними особами – підприємцями (ФОП). На дискусійному майданчику обговорили ключові аспекти спрощеної та загальної систем оподаткування, особливості виконання податкових зобов’язань мобілізованими ФОПами та відповіли на запитання підприємців.
«Комунікації з платниками податків – завжди у пріоритеті роботи податкової служби Дніпропетровщини. Податківці регіону, використовуючи різноманітні формати спілкування, обговорюють важливі теми та актуальні питання, щоб інформаційно допомогти та підтримати платників у непростий час викликів сьогодення», – зазначив Микола Бородюк, в. о. заступника начальника ГУ ДПС.
Питання спрощеної та загальної систем оподаткування стало одним з центральних на зустрічі з ФОПами. Фахівці ГУ ДПС детально пояснили переваги й обмеження кожної, щоб підприємці могли зробити усвідомлений вибір.
Особливу увагу на зустрічі приділили питанням мобілізованих ФОПів, які не можуть виконувати свої податкові зобов’язання. На період служби вони звільняються від нарахування, сплати та подання звітності з ПДФО, єдиного податку та військового збору.
У податковій службі області працюють номери телефонів «гарячої лінії» з надання консультацій мобілізованим самозайнятим особам, ветеранам та/або членам їхніх родин з податкових питань. Інформацію про механізми підтримки можна отримати за телефонами: (096) 862 1070, (095) 159 0970, (093) 606 3045, (099) 510 1159.
Зустріч організована традиційно у форматі відкритого діалогу, що дозволило ФОПам поставити запитання, які їх непокоять. Серед найпоширеніших тем: перехід з однієї системами оподаткування на іншу, правила виправлення помилок у звітності, визначення основного виду діяльності ФОПом під час реєстрації та скільки КВЕДів має право обрати.
ФОПи отримали чіткі роз’яснення на кожне поставлене запитання. Особливо цінним було те, що податківці не лише консультували, а й надавали практичні поради.
Увагу учасників зустрічі звернули на інформаційні джерела, які створені та працюють саме задля обізнаності платників, як з питань законодавства, так і з діяльності податкової служби області:
- субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС (https://www.dp.tax.gov.ua);
- сторінка «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk);
- сторінка «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» на YouTube-каналі (https://m.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA).
Підприємці залишили захід із чітким розумінням своїх прав та обов’язків, а також з переконанням, що їхні питання не залишилися без відповіді. Такий дискусійний майданчик для спілкування не лише підвищує податкову грамотність, а й зміцнює довіру між бізнесом і державою.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18308. Попередня cторінка | Сторінка 479 з 1831 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua