18:29
Популярність Бази знань ДПС зростає: 1,6 млн переглядів за 4 місяці року
22.05.2025 11:16
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Онлайн-ресурс База знань ДПС, що розміщений на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, стає все більш популярним.
Лише протягом січня – квітня 2025 року платники податків 1,6 млн раза переглянули цю Базу знань. Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість переглядів зросла на 135 тисяч.
Це – зручний онлайн-ресурс із готовими відповідями на популярні запитання щодо оподаткування, єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС. Скористатися ним можна 24/7.
База знань формується з урахуванням звернень платників до Контакт-центру ДПС. Вона містить понад 16 тис. уніфікованих запитань-відповідей та постійно оновлюється. Внаслідок змін у законодавстві за чотири місяці 2025 року оновлено 635 відповідей і обмежено термін дії – 560.
Оцінити якість відповідей на запитання та/або залишити відповідні коментарі можна за допомогою сервісу оцінювання Бази знань. Це можливість удосконалення редакцій запитань-відповідей, підвищення їх якості та загалом покращення сервісу.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/899022.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
За допомогою електронних сервісів можна отримати інформацію про податковий борг
21.05.2025 13:52
1. Електронний кабінет (ЕК)
Користувачі ЕК:
- мають доступ до інформації зі сплати податків, зборів та інших платежів, у тому числі про свій податковий борг (заборгованість);
- отримують повідомлення про виникнення податкового боргу у вкладці «Повідомлення» меню «Вхідні документи».
2. Мобільний застосунок «Моя податкова»
Розділ «Мої дані» містить інформацію про стан розрахунків з бюджетом та податковий борг.
У додатку можна отримати повідомлення про:
- наявність податкового боргу;
- узгоджене податкове зобов’язання.
Також через застосунок можна сплатити податкове зобов’язання за допомогою будь-якої із запропонованих платіжних систем та/або методу оплати.
3. Чат-бот InfoTAX
InfoTAX у месенджері Viber надає можливість:
- отримання повідомлень про наявний податковий борг;
- доступу до стану розрахунків з бюджетом;
- доступу до іншої актуальної податкової інформації.
Меню чат-боту InfoTAX дозволяє обрати потрібну опцію.
4. Інтеграція з Порталом «Дія»
Надає можливість доступу до стану розрахунків з бюджетом, у тому числі до інформації про податковий борг (для ФОП).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Дніпропетровщина: звернувшись на «гарячі лінії», мобілізовані самозайняті особи мають можливість отримати фахові консультації з
21.05.2025 13:52
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) нагадує, що для консультування мобілізованих самозайнятих осіб, які не мають можливості виконувати податкові обов’язки, а також членів їх сімей, податковою службою запроваджені «гарячі лінії».
Так, для надання консультацій мобілізованим самозайнятим особам та ветеранам, а також членам їх родин з податкових питань в ГУ ДПС працюють номери телефонів «гарячих ліній»: (096) 862 10 70, (095) 159 09 70, (093) 606 30 45 та (099) 510 11 50.
За вищезазначеними номерами телефонів «гарячих ліній» можна отримати роз’яснення і консультації з питань щодо:
- сплати єдиного внеску мобілізованими особами – підприємцями;
- порядку подання заяви про неможливість виконання податкового обов’язку мобілізованими особами, її заповнення та підтверджуючі документи, які необхідно додати до заяви;
- відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про деякі особливості заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи особою, яка одночасно є контролюючою особою ін
21.05.2025 13:51
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.
Підпунктом 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.
Згідно з п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 ПКУ.
Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями.
Відповідно до п.п. 7 п. 1 розд. III Інструкції у рядку 8 розд. I Декларації «Загальні відомості» (далі – розд. І Декларації) позначкою «х» позначається одна з категорій платника, зокрема:
– категорія «громадянин» обирається громадянином, який не зареєстрований самозайнятою особою у межах підприємницької або незалежної професійної діяльності;
– категорія «особа, яка декларує право на податкову знижку» обирається фізичною особою, яка в декларації відображає підстави для нарахування податкової знижки відповідно до ст. 166 розд. IV ПКУ.
Пунктом 2 розд. II Інструкції визначено, що додатки є складовою частиною Декларації і без Декларації не є дійсними.
Для фізичних осіб – контролерів контрольованих іноземних компаній формою Декларації передбачено заповнення окремого додатка КІК «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії», показники якого переносяться до рядка 10.14 розд. II Декларації «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу».
Для фізичних осіб, які заявляють право на податкову знижку формою Декларації передбачено заповнення додатка Ф3 «Розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з використанням права на податкову знижку» значення рядків 10 та/або 19 якого переносяться до рядка 16 розд. V Декларації «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» (далі – розд. V Декларації).
Підпунктом 8 п. 5 розд. III Інструкції визначено, що у рядку 20.1 розд. V Декларації зазначається сума податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного (податкового) року. Заповнюється у разі, якщо за результатами обчислення різниці між сумарним значенням рядків 13 та рядків 16 – 19 розд. V Декларації отримано додатне значення.
У рядку 20.2 розд. V Декларації вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету за результатами звітного (податкового) року. Заповнюється у разі, якщо за результатами обчислення різниці між сумарним значенням рядків 13 та рядків 16 – 19 декларації отримано від’ємне значення, та вказується без знака «–».
Тобто, якщо за результатами заповнення та обчислення показників Декларації:
значення рядка 20.1 розд. V Декларації є додатним, то позначкою «х» в рядку 8 розд. І Декларації позначається категорія «громадянин»;
значення рядка 20.2 розд. V є від’ємним, то позначкою «х» в рядку 8 розд. І Декларації позначається категорія «особа, яка заявляє право на податкову знижку».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До якого бюджету сплачується військовий збір за себе ФОПами – платниками єдиного податку (перша – четверта групи)?
21.05.2025 13:47
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до підпунктів 2 та 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є: фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи; платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці та юридичні особи), крім електронних резидентів (е-резидентів).
Підпунктом 1 прим. 2 п. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI (із змінами та доповненнями) (далі – БКУ) визначено: військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.
У разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду (п. 8 ст. 45 БКУ).
Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року (ст. 3 БКУ).
У разі зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок чого відбувається зміна: контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків – у цьому випадку платник податків обліковується та сплачує податки в контролюючих органах з урахуванням особливостей, визначених п. 10.2 розділу Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями), тобто сплату визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів такий платник здійснює за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Отже, у разі зміни платниками єдиного податку – фізичними особами – підприємцями першої – четвертої груп місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, військовий збір сплачується (перераховується) до закінчення поточного бюджетного року до державного бюджету за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку), а починаючи з 01 січня наступного року – до державного бюджету за новим місцезнаходженням (основне місце обліку).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи потрібно ФОП після реєстрації в ЄДР за місцем проживання подавати до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідом
21.05.2025 13:45
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Згідно з п. 65.1 ст. 65 ПКУ взяття на облік фізичних осіб – підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно з Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями).
З метою проведення податкового контролю платники податків згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).
Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).
Згідно з п. 8.4 розд. VIII Порядку Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У разі, якщо місце проживання фізичної особи – підприємця є місцем, де провадиться його підприємницька діяльність, або воно пов’язане зі здійсненням підприємницької діяльності, то фізична особа – підприємець зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку протягом 10 робочих днів після реєстрації Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією щодо фактичної адреси провадження підприємницької діяльності як про об’єкт оподаткування.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Суб’єктом господарювання видано фіскальний чек, в якому відсутній реквізит цифрового значення штрихового коду марки акцизного по
21.05.2025 13:44
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що документ не є розрахунковим у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення.
За порушення вимог до змісту розрахункових документів, а саме видачу фіскального чека, в якому відсутній реквізит цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, до суб’єкта господарювання за рішенням контролюючого органу застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- за порушення вчинене вперше – 100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями;
- за кожне наступне вчинене порушення – 150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями.
Також, за зазначені порушення посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються до адміністративної відповідальності.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Поворотна фінансова допомога надана іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах була прощена і щодо якої не створ
21.05.2025 13:44
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до частини першої ст. 605 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (із змінами та доповненнями) зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення вважається поворотною фінансовою допомогою.
Безповоротною фінансовою допомогою з ціллю оподаткування визнається, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.
Отже, якщо отримувачем поворотної фінансової допомоги така допомога не була повернута, а її надавачем – платником податку на прибуток прийнято рішення про її прощення, така поворотна фінансова допомога набуває статусу безповоротної у звітному періоді, коли прийнято рішення про її прощення.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, визначаються згідно з вимогами ст. 140 ПКУ.
Згідно з п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), наданої платникам податку на прибуток, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування).
У разі, якщо отримувачем безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) виступають інші платники податку на прибуток, то коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не здійснюється.
У разі наявності дебіторської заборгованості щодо якої існує невпевненість її погашення боржником платник формує резерв сумнівних боргів.
При формуванні резерву сумнівних боргів, а також списанні за його рахунок безнадійної дебіторської заборгованості п. 139.2 ст. 139 ПКУ встановлено податкові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).
Згідно з п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Положення абзаців другого і третього п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ не застосовуються державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відс. акцій (часток) належать державі, облікова політика яких у частині визначення методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу визначення коефіцієнта сумнівності не погоджена з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до законодавства.
Отже, у разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості.
При цьому, при списанні дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п. п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ за рахунок створеного резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ підлягає збільшенню на суму витрат понад суму резерву сумнівних боргів.
Фінансовий результат до оподаткування зменшуватиметься відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, наведеним у п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Яка відповідальність передбачена за заниження зобов’язання з ПДФО в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, в
21.05.2025 13:43
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку) п. 54.3 ст. 54 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 123.2 ст. 123 ПКУ діяння, передбачені п. 123.1 (крім діянь, передбачених п. 123.2 прим. 1) ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 109.1 ст. 109 ПКУ).
Разом з тим, при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження – на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) нараховується пеня (п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Нарахування пені, передбаченої п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, закінчується в день настання строку погашення грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов’язання, починаючи з дня, визначеного п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, по день закінчення (п.п. 129.3.4 прим. 1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).
Відповідно до п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми заниження податкового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов’язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Статтею 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (із змінами та доповненнями) (далі – КУпАП) передбачено, що неподання або несвоєчасне подання громадянами податкових декларацій про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), коли подання є обов’язковим, чи включення до податкових декларацій перекручених даних тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Оподаткування ПДВ операцій з постачання тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в
21.05.2025 13:43
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 189.18 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі постачання тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, при їх постачанні на митній території України, базою оподаткування є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ.
Базою оподаткування для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, що ввозяться на митну територію України, є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ (п. 190.1 ст. 190 ПКУ).
Згідно з п.п. 14.1.106 п. 14.1. ст. 14 ПКУ максимальні роздрібні ціни – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.
Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Роздрібна ціна продажу підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни (без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), не може бути меншою за встановлене на дату виробництва такого товару мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби, помножене на коефіцієнт 1,45, а для тютюнових виробів, на які встановлено лише специфічну ставку акцизного податку, – меншою за розмір встановленої на дату виробництва такого товару специфічної ставки акцизного податку, помноженої на коефіцієнт 1,45. Розмір максимальної роздрібної ціни на підакцизні товари (продукцію), який встановлюється виробниками або імпортерами для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, не може бути меншим, ніж розмір роздрібної ціни продажу, обчислений відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Пунктом 197.27 ст. 197 ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування операції з постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, крім операцій:
а) з першого постачання таких товарів їх виробниками;
б) з першого постачання таких товарів суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з виробниками у розумінні Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2210). Перелік суб’єктів господарювання, пов’язаних відносинами контролю з виробниками, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі;
в) із ввезення таких товарів на митну територію України та їх першого постачання імпортером на митній території України.
Отже, встановлений п. 189.18 ст. 189 ПКУ порядок визначення бази оподаткування застосовуються виключно такими категоріями платників:
суб’єктами господарювання – виробниками тютюнової продукції;
суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з виробниками у розумінні Закону № 2210 (далі – контрольовані суб’єкти господарювання). Перелік контрольованих суб’єктів господарювання затверджується Кабінетом Міністрів України;
імпортерами тютюнової продукції.
Для цілей застосування п. 189.18 ст. 189 ПКУ для тютюнової продукції, для якої встановлені максимальні роздрібні ціни, вищезазначені платники податку для визначення бази оподаткування ПДВ мають використовувати максимальні роздрібні ціни, які були встановлені станом на дату виготовлення такої продукції, незалежно від дати постачання такої продукції.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з постачання такої тютюнової продукції, але які не відносяться ні до категорії виробників тютюнових виробів, ні до категорії контрольованих суб’єктів господарювання, ні до імпортерів такої продукції, правила визначення бази оподаткування, встановлені п. 189.18 ст. 189 ПКУ не застосовують.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
