Блог

Федоренко

SAF-T UA: які дані податкова має право отримати від великих платників

26.08.2025 10:55

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Під час проведення документальної перевірки (планової чи позапланової, виїзної або невиїзної) ДПС має право запитувати у великого платника податків копії документів, які він створює в електронній формі.
Зокрема:
- документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань);
- первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансової звітності;
- інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.
Це передбачено Податковим кодексом України (пункт 85.2 статті 85) та Порядком надання документів великим платником податків в електронній формі (наказ Мінфіну від 07.11.2011 № 1393).
Стандартний аудиторський файл (SAF-T UA) – це електронний XML-файл стандартизованої структури, який містить дані, експортовані з облікової системи підприємства, зокрема:
- інформацію про активи, власний капітал та зобов’язання;
- дані про зміни фінансово-господарського стану за відповідний період;
- первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність тощо.
Порядок подання файлу (SAF-T UA)
Запит ДПС надсилається у довільній формі з зазначенням періоду перевірки та способів подання файлу.
Якщо період перевірки перевищує 1 календарний рік необхідно формувати окремий файл за кожен рік.
Наприклад, якщо перевірці підлягає період з 01.01.2022 по 31.03.2025, має бути сформовано чотири окремі файли за період з:
01.01.2022 по 31.12.2022;
01.01.2023 по 31.12.2023;
01.01.2024 по 31.12.2024;
01.01.2025 по 31.03.2025.
Електронні документи (інформацію) великий платник податків зобов’язаний надати з дотриманням вимог законодавства про електронний документообіг не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту контролюючого органу.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/saf-t-ua/povidomlennya/927481.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дотримання платниками вимог заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та

25.08.2025 12:00

Дотримання платниками вимог заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління НБУ від 29 липня 2022 року № 163 (зі змінами) (далі – Інструкція № 163) платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».
Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».
Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (далі – Порядок № 148).
У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
Також звертаємо увагу, що згідно пункту 38.2. статті 38 Податкового кодексу України, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.
Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції:
1 При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені.
Юридичні особи, ФОП та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи – ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».
2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії).
Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч.:
реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);
реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);
реквізит «Призначення платежу».
3. При готівкових розрахунках платники під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги самозайнятих осіб!

25.08.2025 11:59

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентовано розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 162.1 ст. 162 ПКУ визначено, що платником податку, зокрема, є:
фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ);
податковий агент (п.п. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).
Згідно з п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розд. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV ПКУ.
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Крім цього, визначені ст. 163 ПКУ доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Підпункт 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ передбачає, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ, а також ставку військового збору 5 відс., встановлену п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Водночас згідно з п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІІ «Про соціальні послуги» (зі змінами та доповненнями), у тому числі (але не виключно). Винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
Згідно з частиною першою ст. 12 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1105) право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Пунктом 1 частини другої ст. 10 Закону № 1105 у редакції, яка діяла до 01.01.2023, визначено, що Фонд соціального страхування (далі – Фонд) зобов’язаний забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені Законом № 1105.
Відповідно до положень ст. 34 Закону № 1105 у редакції, яка діяла до 01.01.2023, фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.
Робочі органи виконавчої дирекції Фонду при реалізації норм Закону № 1105 (у редакції, що діяла до 01.01.2023), а з 01.01.2023 органи Пенсійного фонду України в частині загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності не здійснюють нарахування та виплату допомоги по тимчасові втраті працездатності, а лише фінансують такі виплати шляхом перерахування коштів страхувальникам на підставі поданих заяв-розрахунків, а нарахування сум допомоги та їх виплату здійснюють безпосередньо страхувальники.
Порядок фінансування страхувальників уповноваженим органом управління регламентовано ст. 26 Закону № 1105 (в чинній редакції).
Так, фінансування страхувальників для надання страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою непрацездатності застрахованим особам здійснюється територіальними органами уповноваженого органу управління в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України.
Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами.
Страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.
Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі – окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на здійснення застрахованим особам страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.12.2022 № 28-3 «Деякі питання фінансування для здійснення виплат та надання соціальних послуг, визначених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», визначено, що Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 12 (далі – Порядок № 12), діє до прийняття правлінням Пенсійного фонду України нового механізму фінансування страхувальників для надання страхових виплат відповідно до Закону № 1105 (в чинній редакції) і застосовується з урахуванням наступного.
Фінансування для здійснення страхових виплат, визначених Законом № 1105 (в чинній редакції), здійснюється Уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку, яким є Пенсійний фонд України, на підставі заяв-розрахунків, що містять інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами. Заява-розрахунок та повідомлення про виплату коштів застрахованим особам подаються страхувальниками.
Положеннями Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) визначено, що страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Самозайнята особа, як страхувальник, на підставі передбачених Законом № 1105 документів, приймає рішення про призначення страхових виплат, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності, нараховує суми для виплати та оформляє заяву-розрахунок.
За змістом заяви-розрахунку, форма якої визначена додатком 1 до Порядку № 12, страхувальник просить здійснити фінансування за рахунок коштів соціального страхування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у розмірі, вказаному у заяві-розрахунку.
Для зарахування страхових коштів страхувальник відкриває окремий поточний рахунок у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.
Тож, самозайнята особа є щодо себе одночасно страхувальником і застрахованою особою, самостійно нараховує виплати, пов’язані з тимчасовою втратою працездатності, отримує фінансування на спеціальний рахунок і як податковий агент, зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Отже, у самозайнятої особи, як податкового агента щодо доходу у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності, відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПКУ виникає обов’язок подавати контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, Розрахунок.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Згідно із Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку, в Розрахунку самозайнята особа відображає нараховану та виплачену суму такого доходу за ознакою «127», а також суми нарахованого та перерахованого податку на доходи фізичних осіб і військового збору. При цьому у самозайнятої особи не виникає обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи щодо виплат пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Кредиторська заборгованість ФОПа – платника єдиного податку не повернута протягом 12 місяців і ЮО прийнято рішення про її списан

25.08.2025 11:59

Кредиторська заборгованість ФОПа – платника єдиного податку не повернута протягом 12 місяців і ЮО прийнято рішення про її списання: чи виникає дохід у ФОПа?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини першої ст. 605 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку є для фізичної особи – підприємця – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Враховуючи викладене, оскільки кредиторська заборгованість фізичної особи – підприємця перед юридичною особою виникла внаслідок проведення господарської діяльності, то дохід у вигляді списаної вказаної заборгованості включається до складу загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та оподатковується у порядку, визначеному, зокрема, главою 1 розд. XIV ПКУ.
Водночас, якщо прощення зазначеної заборгованості здійснюється кредитором вже фізичній особі, яка втратила статут суб’єкта господарювання, то дохід у вигляді прощеної кредиторської заборгованості включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про застосування до фізичної контролюючої особи фінансових санкцій за неподання або несвоєчасне подання Звіту про контрольовані

25.08.2025 11:58

Про застосування до фізичної контролюючої особи фінансових санкцій за неподання або несвоєчасне подання Звіту про контрольовані іноземні компанії за скороченою формою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Контрольованою іноземною компанією (надалі – КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (п.п. 39 прим. 2.1.1 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 розд. I Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Підпунктом 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ передбачено, що контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.
Пунктом 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК). Зокрема, п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
До Звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.
Відповідно до п. 120.7 ст. 120 ПКУ, зокрема, неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року; несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії – тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Водночас Законом України від 04.12.2024 № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», внесені зміни до п. 72 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яким передбачено, що за порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, зокрема, до платників податків не застосовуються штрафні санкції – за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим п. 120.7 ст. 120 ПКУ, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених ст. 39 прим. 2 ПКУ, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.
Отже, до контролюючої особи не будуть застосовано штрафні санкції за порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених ст. 39 прим. 2 ПКУ, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників рентної плати!

25.08.2025 11:57

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (зі змінами), який станом на дату надання відповіді проходить процедуру приведення у відповідність до норм Закону України від 21.05.2024 № 3721-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України». Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Зокрема, розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України здійснюється у додатку 4 прим. 1 до Декларації (далі – Додаток).
Згідно з приміткою 6 до Додатка у рядку 3 Додатка зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (далі – КАТОТТГ), за місцем обліку платника рентної плати (місцезнаходження контролюючого органу, до якого подається Декларація).
Абзацом третім ст. 1 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (зі змінами) визначено, що адміністративно-територіальна одиниця – область, район, місто, район у місті, селище, село.
КАТОТТГ розміщений на вебпорталі Міністерства розвитку громад та територій України за посиланням: Головна/Діяльність/Розвиток місцевого самоврядування/Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.
Перші два символи Кодифікатора «UA», за якими слідують 17 цифр.
Згідно з додатком до КАТОТТГ для позначення об’єктів використовуються наступні скорочення:
1. «Перший рівень» – Автономна Республіка Крим, область, місто, що має спеціальний статус;
2. «Другий рівень» – район в Автономній Республіці Крим, області;
3. «Третій рівень» – територіальна громада;
4. «Четвертий рівень» – місто, селище, село (населений пункт);
5. «Додатковий рівень» – район у місті (у тому числі в місті, що має спеціальний статус);
6. «Категорія об’єкта», де:
«O» – Автономна Республіка Крим, область;
«K» – місто, що має спеціальний статус;
«P» – район в Автономній Республіці Крим, області;
«H» – територіальна громада;
«M» – місто;
«Х» – селище;
«C» – село;
«B» – район у місті.
При заповненні Додатка використовується код четвертого (крім м. Київ та м. Кривий Ріг) рівня за КАТОТТГ.
У рядку 3 Додатка зазначається код адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ за місцем обліку платника рентної плати (місцезнаходженням контролюючого органу, до якого подається Декларація), тобто коди четвертого рівня за КАТОТТГ, які відповідають категорії об’єкта «М» (місто), «Х» (селище) та «С» (село).
Формою Додатка передбачено заповнення колонки 3 «Регіон», в якій платники самостійно зазначають цифровий код регіону, в якому використовується радіочастотний спектр (радіочастотний ресурс) – 2 знаки.
При заповненні колонки «Регіон» Додатка платником рентної плати використовує такі коди регіонів України (областей): 02 – Вінницька, 03 – Волинська, 04 – Дніпропетровська, 05 – Донецька, 06 – Житомирська, 07 – Закарпатська, 08 – Запорізька, 09 – Івано-Франківська, 10 – Київська, 11 – Кіровоградська, 12 – Луганська, 13 – Львівська, 14 – Миколаївська, 15 – Одеська, 16 – Полтавська, 17 – Рівненська, 18 – Сумська, 19 – Тернопільська, 20 – Харківська, 21 – Херсонська, 22 – Хмельницька, 23 – Черкаська, 24 – Чернівецька, 25 – Чернігівська, 26 – м. Київ.
У колонці 6 «Коефіцієнт» Додатка зазначається понижувальний коефіцієнт 0,75 (застосовується до 01.09.2024) або підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, передбачені примітками 1 – 8 до п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Реєстрація ПРРО на відокремлений підрозділ (філію): куди подавати реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО?

25.08.2025 11:57

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.
Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (із змінами та доповненнями ) (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 414,1 млн грн податку на прибуток підприємств – надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

25.08.2025 11:56

Упродовж січня – липня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників податку на прибуток підприємств надійшло понад 414,1 млн гривень. У порівнянні з семи місяцями 2024 року надходження виросли на понад 52,8 млн грн, або на 14,6 відсотків.
Повідомляємо, що відповідно до п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу (далі – ПКУ) суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ ПКУ.
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:
податок на капітал/майно та приріст капіталу;
поштові податки;
податки на реалізацію (продаж);
інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина: платники туристичного збору сплатили до місцевих бюджетів понад 8,4 млн гривень

25.08.2025 11:56

Протягом семи місяців 2025 року платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 8,4 млн грн туристичного збору. Надходження виросли у порівнянні з січнем – липнем 2024 року майже на 431,0 тис. грн, темп росту – 105,4 відсотки.
Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по туристичному збору:
18030100 – туристичний збір, сплачений юридичними особами;
18030200 – туристичний збір, сплачений фізичними особами.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Акцизний податок з ввезених товарів: надходження від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету зросли на понад

25.08.2025 11:55

Акцизний податок з ввезених товарів: надходження від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету зросли на понад 45 відсотків

З початку 2025 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету з ввезених товарів надійшло понад 153,1 млн грн акцизного податку. Як підкреслила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, це більше ніж за підсумками січня – липня минулого року на понад 47,6 млн грн, або на 45,2 відсотки.
«Акцизний податок є одним з ключових елементів податкової системи України, відіграючи важливу роль у формуванні доходів, зокрема державного бюджету. Зростання доходів від цього податку свідчить про його ефективність для фінансової стабільності держави. Податкова служба працює над зниженням рівня тіньового обігу підакцизних товарів, що сприяє збільшенню бюджетних надходжень. У свою чергу, це дає можливість державі і сьогодні реалізовувати важливі соціально-економічні програми, покращувати інфраструктуру та підтримувати розвиток економіки. Дякуємо платникам за відповідальність і своєчасно сплачені податки», – зазначила Теодозія Чернецька.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 14952. Попередня cторінка | Сторінка 45 з 1496 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua