Блог

Федоренко

Чи вважається автомат з продажу товарів (послуг) РРО?

26.06.2025 11:02

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями автомат з продажу товарів (послуг) - реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Виробничі будівлі використовуються як адміністративно-побутові, для конторських та адміністративних цілей: що з податком на неру

26.06.2025 11:02

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості. До об’єктів нежитлової нерухомості відносяться, зокрема, будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.
Підпунктом «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ визначено перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктом оподаткування, до яких входять будівлі промисловості, віднесені до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018:2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Згідно з Класифікатором до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) належить клас «Промислові будівлі» (код 1251), який включає будівлі, що використовуються для промислового виробництва, зокрема, виробничі корпуси, цехи промислових підприємств тощо.
До групи «Офісні будівлі» (код 122) належить будівлі, що використовуються, зокрема, як приміщення для конторських та адміністративних цілей, в тому числі для промислових підприємств (код класу 1220).
Тобто, адміністративно-побутові (офісні) будівлі не підпадають під дію п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.
Враховуючи зазначене, будівлі що використовуються як адміністративно-побутові, для конторських та адміністративних цілей (офісні), в тому числі для промислових підприємств, є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з врахуванням рішень сільських, селищних, міських рад.
Водночас, визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, приміщення) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Класифікатором.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

В якому випадку довідка про взяття на облік платника податків за ф. № 34-ОПП підлягає заміні?

26.06.2025 11:01

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 9.4 розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588) у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП (далі – довідка за ф. № 34-ОПП) (найменування (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності)), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника, контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків тощо) державна податкова інспекція, яка є структурним підрозділом контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (далі – ДПІ обслуговування) видає платнику податків нову довідку про взяття на облік у порядку, визначеному пп. 3.11, 3.12 розд. III Порядку № 1588.
У разі потреби платник податків може отримати дублікат або копію довідки за ф. № 34-ОПП, подавши запит:
- за формою № 34-ОПН (додаток 11 до Порядку № 1588);
- до будь-якого контролюючого органу або державної податкової інспекції;
- в один із таких способів: особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою; поштою; через Електронний кабінет в електронній формі з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851-ІV) та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155-VIII).
У запиті про надання довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – запит за ф. № 34-ОПН) зазначається один із зазначених способів отримання довідки за ф. № 34-ОПП. Якщо обрано спосіб отримання довідки платником податків особисто або представником, уповноваженою на це особою, у запиті за ф. № 34-ОПН зазначається контролюючий орган / державна податкова інспекція, в якому/якій платник бажає отримати довідку. Якщо контролюючий орган або державна податкова інспекція не зазначена, то такою вважається ДПІ обслуговування.
До Центрального контролюючого органу запит за ф. № 34-ОПН може бути поданий виключно в електронній формі.
Якщо платник податків із зазначеними у запиті за ф. № 34-ОПН даними, не перебуває на обліку в контролюючому органі (за основним місцем обліку), дані про платника податків, його представника, контролюючі органи/ДПІ обслуговування, зазначені у запиті за ф. № 34-ОПН, не відповідають даним Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб, запит за ф. № 34-ОПН залишається без розгляду. В інших випадках запит за ф. № 34-ОПН контролюючий орган/державна податкова інспекція, до якого/якої надійшов запит за ф. № 34-ОПН, за допомогою програмних засобів ведення обліку платників податків реєструє запит за ф. № 34-ОПН у день його отримання та направляє інформацію про запит за ф. № 34-ОПН до ДПІ обслуговування.
ДПІ обслуговування протягом двох робочих днів після надходження запиту за ф. № 34-ОПН формує довідку за ф. № 34-ОПП в електронній формі та залежно від вказаного у запиті за ф. № 34-ОПН способу отримання такої довідки:
- за допомогою програмних засобів ведення обліку платників податків направляє довідку за ф. № 34-ОПП до контролюючого органу/державної податкової інспекції, в якому/якій платник бажає отримати довідку за ф. № 34-ОПП згідно із запитом за ф. № 34-ОПН, крім випадку, коли у такому запиті зазначено, що платник бажає отримати довідку за ф. № 34-ОПП в ДПІ обслуговування;
- надсилає довідку за ф. № 34-ОПП поштою за місцезнаходженням/місцем проживання платника податків, за яким він обліковується в контролюючому органі згідно з Порядком № 1588;
- направляє довідку за ф. № 34-ОПП до Електронного кабінету в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851-ІV та Закону № 2155-VIII.
Якщо у запиті за ф. № 34-ОПН було обрано спосіб отримання довідки за ф. № 34-ОПП особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою, то контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків/ДПІ обслуговування видають дублікат такої довідки, інші контролюючі органи та державні податкові інспекції видають засвідчену копію довідки за ф. № 34-ОПП.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи є платником земельного податку ФОП – платник єдиного податку за земельні ділянки, на які право власності оформлено на фізичну

26.06.2025 11:01

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до підпунктів 14.1.72 і 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Пунктом 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку, а саме власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).
Згідно з п. 270.1 ст. 270 ПКУ об’єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, об’єкти оподаткування земельним податком:
- земельні ділянки, які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.1 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);
- земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.2 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).
Разом з тим, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Враховуючи викладене, звільняється від сплати земельного податку (в т. ч. обов’язку нарахування, подання податкової звітності із земельного податку) фізична особа – підприємець – платник єдиного податку:
- першої – третьої груп – за земельні ділянки, що використовуються такою особою за призначенням для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування);
- четвертої групи, за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Алгоритм розрахунку податкової знижки суми процентів, сплачених платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом

26.06.2025 11:00

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником ПДФО як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Пунктами 175.2 та 175.3 ст. 175 ПКУ визначено, якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника ПДФО – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником ПДФО протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого за такою формулою:
К = МП/ФП,
де К – коефіцієнт;
МП – мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 кв. метрам;
ФП – фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником ПДФО за рахунок іпотечного кредиту.
У разі, якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта, тобто, якщо житло придбане за рахунок іпотечного житлового кредиту не перевищує 100 кв. м, то платник ПДФО має право включити до податкової знижки суму всіх сплачених процентів.
Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки розраховується наступним чином:
- визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ. При цьому, інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, страхових внесків, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;
- на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, яка, з урахуванням коефіцієнту, включається до податкової знижки;
- розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку, шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником ПДФО витратами у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, помноженої на ставку ПДФО.
Звертаємо увагу, що у разі отримання платником ПДФО протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника ПДФО на податкову знижку, визначається відповідно до абзацу другого п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.
У разі, якщо сума ПДФО, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму ПДФО, то така сума підлягає поверненню платнику ПДФО.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи можуть платники податків авторизуватися та підписати електронні документи за допомогою Дія.Підпис в Електронному кабінеті та

26.06.2025 10:59

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету».
Доступ до приватної частини Електронного кабінету (особистий кабінет), яка є індивідуальною персоніфікованою вебсторінкою користувача, надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Для здійснення входу до приватної частини Електронного кабінету за допомогою Дія.Підпис необхідно:
- у вікні «Вхід до особистого кабінету» обрати вкладку «Дія.Підпис»;
- натиснути «Отримати код» та відсканувати згенерований QR-код;
- у мобільному додатку «Дія» здійснити підтвердження особи та підписати «Запит на підпис документа через Дія.Підпис».
Також, здійснити вхід до приватної частини Електронного кабінету за допомогою Дія.Підпис можна скориставшись вкладкою «Хмарне сховище» у вікні «Вхід до особистого кабінету». З випадаючого списку в полі «Провайдер» обрати «Дія.Підпис», натиснути «Отримати посилання» та відсканувати згенерований QR-код. Після чого, у мобільному додатку «Дія» здійснити підтвердження особи та підписати «Запит на підпис документа через Дія.Підпис».
Для підписання електронного документа за допомогою Дія.Підпис необхідно:
- обрати збережений електронний документ та натиснути «Підписати»;
- у вікні «Підпис документа» обрати вкладку «Хмарне сховище»;
- з випадаючого списку в полі «Провайдер» обрати «Дія.Підпис»;
- натиснути «Отримати посилання» та відсканувати згенерований QR-код;
- у мобільному додатку «Дія» здійснити підтвердження особи та підписати «Запит на підпис документа через Дія.Підпис».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як працівнику перевірити оформлення трудових відносин?

26.06.2025 10:59

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Страховий стаж і своєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) гарантують працівникам соціальний захист: оплату лікарняних, допомогу на випадок безробіття, нещасного випадку, професійного захворювання, а також право на гідну пенсію.
Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо роботодавець має найманих працівників, він на загальних підставах зобов’язаний щомісяця сплачувати за них єдиний внесок у розмірі 22 % від бази нарахування (заробітної плати, винагороди за виконання робіт або надання послуг).
Електронна трудова книжка – це цифровий аналог паперової трудової книжки. Її впровадження удосконалює облік трудової діяльності найманих працівників, зменшує паперовий документообіг і пов’язані з цим ризики втрати чи пошкодження документів.
Також така сучасна система дає змогу працівникам будь-коли перевірити свій страховий стаж, а у майбутньому – автоматично вийти на пенсію без візиту до Пенсійного фонду України (далі – ПФУ).
Перевірити оформлення трудових відносин, своєчасність і повноту сплати страхових внесків та свій страховий стаж можливо самостійно, не виходячи з дому.
Для того, щоб перевірити факт сплати внесків та набутий страховий стаж необхідно увійти до особистого кабінету на порталі електронних послуг ПФУ:
► зайдіть на портал електронних послуг ПФУ або завантажте мобільний додаток «Пенсійний фонд» (Google Play та iOS);
► авторизуйтеся в особистому кабінеті зручним способом:
- за кваліфікованим електронним підписом (КЕП) – можна отримати в ДПС;
- шляхом ідентифікації за GovID – за допомогою MobileID або BankID;
- за логіном і паролем – можна отримати в ПФУ;
► оберіть розділ «Дані з Реєстру застрахованих осіб», де зберігаються:
- персональні дані;
- інформація про заробітну плату;
- електронна трудова книжка;
- листки непрацездатності тощо;
► за необхідності актуалізуйте дані;
► надайте згоду на дистанційне інформування за номером телефону або на електронну пошту та отримуйте повідомлення про сплату роботодавцем єдиного внеску і набутий страховий стаж.
Звертаємо увагу, що офіційне оформлення трудових відносин гарантує працівнику реалізацію його трудових прав і регулює взаємні обов’язки між працівником і роботодавцем, забезпечує здійснення діяльності у правовому полі.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податкова соціальна пільга

26.06.2025 10:58

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова соціальна пільга (далі – ПСП) застосовується до доходу, нарахованого на користь фізичної особи – платника податку на доходи фізичних осіб протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), отриманого від одного роботодавця, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Сума загального місячного оподаткованого доходу у вигляді заробітної плати зменшується на суму ПСП у таких розмірах:
▪ ПСП для будь-якого платника податку становить 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
▪ ПСП для платника податку, який отримує двох чи більше дітей віком до 18 років, становить 100 % суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ;
▪ ПСП для платника, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном (піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, та для платника, який утримує дитину з інвалідністю у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років – 150 % суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ;
▪ ПСП для платників, визначених п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (зокрема, Герої України, учасники бойових дій під час Другої світової війни) становить 200 % суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який порядок створення РРО фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту), якщо тривалість зміни (робочого дня) становить 24 годи

26.06.2025 10:58

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Ця норма враховує особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати створення у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) за кожний робочий день.
Пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 із змінами та доповненнями (далі – Вимоги № 199), наведено визначення «зміна» – це період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.
У примітках, наведених у додатку «Формат і розрядність даних, що зберігаються у фіскальній пам’яті» до Вимог № 199 доводиться важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.
Оскільки в добі всього 24 години (тобто, день триває з 0 годин ранку та закінчується 24 годиною вночі), при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня.
Відповідно до п. 7 Вимог № 199 усі режими роботи РРО, крім тих, що забезпечують усунення причин блокування, повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.
Враховуючи викладене, якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек (щоденний Z-звіт) повинен створюватись РРО кожного дня по закінченню робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина: більш ніж 204,3 млн грн плати за землю – внесок фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку

26.06.2025 10:57

З початку 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від фізичних осіб понад 204,3 млн грн плати за землю. Це на понад 26,4 млн грн, або майже на 15 відс., більше ніж у січні – травні 2024 року.
Звертаємо увагу, що письмова заява про застосування пільги по земельному податку (разом з документами, що посвідчують право фізичної особи на відповідну пільгу), в якій зазначається інформація про обрані земельні ділянки для застосування пільги, подається у довільній формі до 01 травня поточного року до органу ДПС за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки (у т. ч. якщо такі ділянки знаходяться на території різних територіальних громад, які обслуговуються різними органами ДПС).
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, Заяви після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 14354. Попередня cторінка | Сторінка 44 з 1436 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua