Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, регулюються п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.
Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою (5 відс.), визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені підпунктами «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою (18 відс.), визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Водночас, п.п. 170.14 прим. 1.5 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ встановлено, що у разі якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667 (крім випадків, зазначених в абзаці першому п.п. 170.14 прим. 1.6 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ), такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) самостійно нарахувати податок за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачених п.п. «а» – «б» п.п. 170.14 прим.1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) протягом такого календарного місяця, та за власний рахунок сплатити (перерахувати) до подання податкового розрахунку податок до бюджету за вирахуванням податку, що був сплачений (перерахований) до бюджету з таких доходів.
При цьому сума такого сплаченого (перерахованого) податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.
У разі невідповідності резидента Дія Сіті у відповідний календарний місяць вимогам, визначеним пунктами 2 та 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, у нього виникає обов’язок самостійно нарахувати податок за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), щодо доходів, виплачених протягом такого календарного місяця спеціалістам резидента Дія Сіті та сплатити (перерахувати) за власний рахунок податок до бюджету за вирахуванням фактично вже сплаченого до бюджету податку з нарахованих доходів за відповідний календарний місяць.
Абзацом першим п.п. 170.14 прим. 1.6 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ встановлено, що до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому податковий агент набув статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 1667, положення п.п. 170.14 прим. 1.5 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ щодо податкових наслідків невідповідності вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, не застосовуються. Оподаткування таких доходів спеціалістів резидента Дія Сіті здійснюється відповідно до положень п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до п.п. 2 п. 4 розд. IV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок № 4), у розд. I додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку відображаються, зокрема, персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу (відповідно графи 3а та 3) та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб (відповідно графи 4а та 4) та військового збору (відповідно графи 5а та 5), ознака доходу (графа 6).
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку № 4, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), крім доходів, зазначених в абзаці третьому п. 4 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ) зазначаються у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «101» за відповідний місяць.
Враховуючи викладене, резидент Дія Сіті, який у відповідний календарний місяць не відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667 (крім випадків, зазначених в абзаці першому п.п. 170.14 прим. 1.6 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ) відображає у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «101» за місяць, за який було нараховано заробітну плату:
у графі 4а – фактичну суму нарахованого податку на доходи фізичних осіб нарахованого та утриманого за ставкою 5 відс.;
у графі 4 – фактичну суму перераховану податку на доходи фізичних осіб до бюджету.
Відповідно до абзацу першого п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.
Порядок проведення коригувань Розрахунку визначений розд. V Порядку.
Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 1 розд. V Порядку).
Підпунктом 119.1 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.
Передбачені п. 119.1 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.
Крім того, штрафи, передбачені п. 119.1 ст. 119 ПКУ, не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 119.3 ст. 119 ПКУ).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені пунктами 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148 (зі змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.
Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265):
- фіскальний звітний чек – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу;
- денний звіт – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі РРО або ПРРО, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.
Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями та п. 9 розд. IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО або ПРРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.
При цьому розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями (ст. 2 Закону № 265).
Тобто, операції «службове внесення» та «службова видача» не є розрахунковими операціями в розумінні Закону № 265.
Враховуючи викладене, видача чи внесення готівки з місця проведення розрахунків повинна реєструватись через РРО або ПРРО з використанням операцій «службова видача» та «службове внесення», якщо така видача чи внесення не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.
Якщо до початку наступного робочого дня на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту, проведено через РРО або ПРРО суму готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків з використання операції «службове внесення», то операція «службова видача» в кінці робочого дня не здійснюється.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
У січні – липні 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичні особи – платники плати за землю спрямували понад 3 957,4 млн грн, що у порівнянні з відповідним періодом 2024 року на понад 228,5 млн грн більше, темп росту – 106,1 відсотки.
Звертаємо увагу, що земельний податок сплачується іноземною юридичною особою – нерезидентом самостійно з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку (у т. ч. на земельну ділянку під будівлями, спорудами (їх частинами)).
При цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, такий нерезидент зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна (земельної ділянки).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Упродовж січня – липня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – платників транспортного податку надходження склали понад 6,3 млн гривень.
Нагадуємо, що фізичними особами (громадянами) сплачується транспортний податок за 2025 рік протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. «а» п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)), яке надсилається платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу, до 1 липня поточного року.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
З початку 2025 року платники Дніпропетровщини за видобування залізних руд спрямували до загального фонду державного бюджету понад 2 222,5 млн грн рентної плати. Порівняно з січнем – липнем 2024 року надходження зросли на понад 113,1 млн грн, темп росту – 105,4 відсотки.
Звертаємо увагу, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за винятком рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану (далі – рентна плата за користування надрами для видобування вуглеводної сировини)) дорівнює календарному кварталу.
Платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає до контролюючого органу декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:
за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Слід зазначити, що у разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Протягом січня – липня 2025 року фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 3 154,2 млн гривень. Надходження виросли більше ніж на 348,2 млн грн, або на 12,4 відсотки. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Очільниця податкової служби регіону висловила вдячність платникам за своєчасне наповнення бюджетів.
«Податкова система має значний вплив на соціально-економічну ситуацію в країні. Завдяки податкам регулюються економічні відносини та інтереси держави. При цьому, малий бізнес – один з основних елементів ринкового середовища. Податківці Дніпропетровщини на постійній основі підтримують відкритий діалог з бізнесом і громадськістю. Комунікації податкової служби з платниками ефективно впливають на рівень відповідальності і податкової дисципліни в області. Результат – платники забезпечують позитивну динаміку надходжень до бюджетів», – зазначила Теодозія Чернецька.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
У період воєнного стану в Україні діє спрощений режим регулювання трудових відносин – спеціальна правова модель, що дозволяє роботодавцям і працівникам більш гнучко оформлювати співпрацю, але при цьому не звільняє від обов’язку сплачувати податки та внески.
Цей режим застосовується до трудових відносин, якщо:
- роботодавець є суб’єктом малого або середнього підприємництва з кількістю працівників до 250 осіб;
- або заробітна плата працівника за місяць перевищує вісім мінімальних зарплат (у 2025 році – 64 тис. грн на місяць).
У трудовому договорі сторони можуть визначати індивідуальні умови праці, включно з оплатою, відповідальністю, організацією робочого часу, матеріальним забезпеченням, умовами припинення договору тощо. Договір укладається в письмовій або електронній формі.
Що сплачує роботодавець за працівника?
Навіть при використанні спрощеного режиму роботодавець зобов’язаний:
утримувати з доходів працівників та перераховувати до відповідних бюджетів:
- 18 % податку на доходи фізичних осіб – на фінансування шкіл, лікарень тощо;
- 5 % військового збору – на потреби оборони;
нараховувати та сплачувати 22 % єдиного соціального внеску – спрямовується до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування, з яких працівники отримують:
- допомогу по тимчасовій непрацездатності (лікарняні);
- допомогу по вагітності та пологах;
- страхові виплати у разі нещасного випадку на виробництві;
- пенсійне забезпечення в майбутньому.
Працівник, який працює офіційно, навіть у спрощеному режимі:
- набуває страхового стажу;
- має підтверджений дохід для оформлення субсидій, пільг, кредитів;
- захищений у разі хвороби або втрати працездатності.
Працюйте офіційно – сплачені податки працюють на вас!
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/927095.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/927365.html повідомила.
Роботодавці, які офіційно працевлаштовують осіб з інвалідністю, можуть суттєво зекономити на сплаті єдиного соціального внеску (ЄСВ). Пільги передбачені і для фізичних осіб з інвалідністю, які ведуть бізнес або незалежну професійну діяльність.
Для роботодавців, у яких працюють особи з інвалідністю
Роботодавці сплачують ЄСВ за пільговими ставками:
- 8,41 % – звичайний роботодавець, який працевлаштовує осіб з інвалідністю,
- 5,5 % – якщо кількість працівників з інвалідністю становить не менше 50 % від загальної чисельності, а фонд оплати їхньої праці – не менше 25 % витрат на оплату праці,
- 5,3 % – для підприємств і організацій УТОГ та УТОС, якщо виконуються умови попереднього пункту.
Для фізичних осіб з інвалідністю
Від сплати ЄСВ за себе звільняються:
- фізичні особи – підприємці (ФОП),
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність,
- члени фермерського господарства,
якщо вони:
- мають статус особи з інвалідністю,
- та отримують пенсію або соціальну допомогу.
Хто може скористатися пільгами?
- Юридичні особи та підприємства, які офіційно працевлаштовують осіб з інвалідністю.
- ФОП, члени фермерських господарств та особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, за умови наявності статусу інвалідності та отримання пенсії/допомоги.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Під час проведення документальної перевірки (планової чи позапланової, виїзної або невиїзної) ДПС має право запитувати у великого платника податків копії документів, які він створює в електронній формі.
Зокрема:
- документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань);
- первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансової звітності;
- інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.
Це передбачено Податковим кодексом України (пункт 85.2 статті 85) та Порядком надання документів великим платником податків в електронній формі (наказ Мінфіну від 07.11.2011 № 1393).
Стандартний аудиторський файл (SAF-T UA) – це електронний XML-файл стандартизованої структури, який містить дані, експортовані з облікової системи підприємства, зокрема:
- інформацію про активи, власний капітал та зобов’язання;
- дані про зміни фінансово-господарського стану за відповідний період;
- первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність тощо.
Порядок подання файлу (SAF-T UA)
Запит ДПС надсилається у довільній формі з зазначенням періоду перевірки та способів подання файлу.
Якщо період перевірки перевищує 1 календарний рік необхідно формувати окремий файл за кожен рік.
Наприклад, якщо перевірці підлягає період з 01.01.2022 по 31.03.2025, має бути сформовано чотири окремі файли за період з:
01.01.2022 по 31.12.2022;
01.01.2023 по 31.12.2023;
01.01.2024 по 31.12.2024;
01.01.2025 по 31.03.2025.
Електронні документи (інформацію) великий платник податків зобов’язаний надати з дотриманням вимог законодавства про електронний документообіг не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту контролюючого органу.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/baneryi/saf-t-ua/povidomlennya/927481.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий