Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до ст. 27 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III (із змінами та доповненнями) (далі – СКУ) державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.
Статтею 21 СКУ визначено, що проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 ПКУ встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Крім того, у п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ та підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема інші доходи, крім зазначених ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Також цей дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому у ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ платник податку, що отримав доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.
Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
Отже, оскільки у чоловіка і жінки, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, не виникає прав та обов’язків подружжя, то грошові перекази між таким чоловіком та жінкою в розумінні ПКУ слід розглядати як інший дохід, який включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно із п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.
Відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (далі – МКУ).
Частиною першою ст. 248 МКУ визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з частиною п’ятою ст. 255 МКУ митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МКУ відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Відповідно до п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.
Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення з використанням електронного підпису чи печатки, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, та надсилається декларанту.
Таким чином, з метою визначення дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, яка відображає завершення процедури митного оформлення експортної операції, визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, а в разі електронного декларування – за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення з використанням електронного підпису чи печатки, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа та перетвореної у візуальну форму.
При цьому, тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України, оподаткування ПДВ операцій з вивезення окремих видів товарів за межі митної території України здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктами 1 та 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), зокрема, встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.
Форма та зміст розрахункових документів встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), що розроблене відповідно до ст. 8 Закону № 265.
Вимоги Положення № 13 поширюються на розрахункові документи, створені РРО/ПРРО, крім розрахункових проїзних та перевізних документів на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитків на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, білетів державних лотерей, квитанцій на послуги поштового зв’язку.
Отже, основні реквізити розрахункового документа (фіскального касового чека), визначені Положенням № 13, однакові для чеків, створених РРО та ПРРО.
Про відмінності щодо реквізитів, які не повинен містити чек ПРРО, наприклад, заводський номер РРО, чи про відмітку режиму роботи онлайн/офлайн, яку не повинен містити чек РРО, зазначено у п. 2 розд. ІІ Положення № 13 та у примітці до форми чеку (додаток 1 до Положення № 13).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Впродовж п’ятьох місяців 2025 року платниками рентної плати за видобування нафти до місцевих бюджетів Дніпропетровської області спрямовано майже 1,6 млн гривень. Порівняно з січнем – травнем 2024 року надходження виросли на 769,4 тис. грн, або на 93,7 відсотки.
Інформуємо, що впровадження та реалізація Національної стратегії доходів до 2030 року спрямовані на удосконалення адміністрування податків, зборів та платежів, а також на створення підґрунтя для сталого економічного розвитку країни. Завдяки впорядкуванню процесів і підвищенню прозорості система оподаткування стане більш зрозумілою, справедливою та орієнтованою на довгострокові пріоритети держави й суспільства.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
З початку поточного року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від юридичних осіб понад 4,5 млн грн транспортного податку. У порівнянні з січнем – травнем 2024 року надходження виросли майже на 1,1 млн грн, темп росту – 131,8 відсотків.
Звертаємо увагу, що виправлення самостійно виявлених помилок у Податковій декларації з транспортного податку (далі – Декларація) після граничного терміну її подання здійснюється таким чином:
- у заголовній частині Декларації:
- у полі 03 «Уточнююча» рядка 1 проставляється відмітка «Х»;
- у графі «з урахуванням уточнень з» зазначається номер місяця звітного року (арабськими цифрами) перед місяцем продажу транспортного засобу (або переходу права власності на транспортний засіб).
У табличній частині Декларації:
- у рядку 1 (рядки з 1.1 по останній) зазначається виправлена (уточнена) інформація;
- у рядку 2 вказується нарахована сума податку за всіма транспортними засобами (для колонок 10 – 14 сума значень рядків 1.1 – 1.n відповідної колонки; також для колонки 10 сума значень колонок 11 – 14 рядка 2);
- у рядку 3 – нарахована сума податку за всіма транспортними засобами за даними раніше поданої Декларації (рядок 2 Декларації, що уточнюється);
- у рядку 4 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 2 – рядок 3));
- у рядку 5 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 3 – рядок 2));
- у рядку 6 зазначається сума штрафу, що розраховується за формулою: ((колонки 11 – 14 рядка 4 лише за періоди, за якими на момент подання Декларації минув термін сплати) х 3 %).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – травні 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від фізичних осіб – підприємців понад 2 408,7 млн грн єдиного податку. Як зауважила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження виросли на понад 284,7 млн грн, темп росту – 113,4 відсотки.
«Висловлюємо вдячність бізнесу за роботу і підтримку економіки країни. Податкова служба підтримує прозорі взаємовідносини з платниками. Один з головних наших пріоритетів – це зробити взаємодію зі службою простою, зручною та відкритою для бізнесу. Отже, системний підхід податківців Дніпропетровщини до якісної комунікації з суб’єктами господарювання спрямований на визначення ефективних шляхів вирішення нагальних питань підприємців», – зазначила Теодозія Чернецька.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/908889.html повідомила.
Стратегія та управління проєктами, дослідження ставлення громадян до податкової служби та антикорупційна діяльність – українські податківці вивчали підходи фінських колег. На запрошення Податкової адміністрації Фінляндії (VERO) делегація Державної податкової служби України на чолі із заступником Голови ДПС Сергієм Лисеюком у польському Кракові взяла участь у трьох тематичних сесіях із обміну досвідом.
Під час антикорупційної сесії фінські податківці розповіли про свої підходи до запобігання проявам недоброчесності та про етичні принципи роботи VERO. Їхній досвід та європейські підходи ДПС використовуватиме також під час розробки своєї нової Антикорупційної програми та спільного напрацювання Кодексу доброчесності для ДПС. Попереду цикл навчань із антикорупційної тематики.
Крім цього, експерти VERO представили свої підходи до проєктного управління, які використовуються у Фінляндії. Учасники попрактикували методику і критерії відбору проєктів для реалізації стратегічних цілей. Проєктний підхід – один із засобів підвищення ефективності роботи та прозорості податкової служби.
Ще один із дієвих інструментів побудови довіри – системний механізм проведення опитувань громадської думки щодо роботи податкової служби. Фінський підхід до покращення клієнтського досвіду побудований саме на опрацюванні результатів різноманітних опитувань. Аналізуючи думку платників податків у Фінляндії змінюють сервіси, додають нові послуги та спрощують інструкції. Саме тому рівень довіри до податкової там сягає 80%, а 71% клієнтів – щасливі платити податки.
«Для ДПС нині довіра платників податків – основа результативності та стимул до змін. Тому для нас дуже цінний зараз досвід Фінляндії. І тут кожен напрям важливий: етика і доброчесність, протидія корупції та боротьба із відмиванням коштів. Також впровадження системного підходу до управління проєктами в Державній податковій службі за підтримки VERO це важливий крок для ефективної реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року. А моніторити їх результативність та визначатися з подальшими кроками якраз допомагають систематичні опитування», — зазначив Сергій Лисеюк.
Спільний захід став важливим етапом у реалізації підписаного у квітні 2025 року Меморандуму про взаєморозуміння між Державною податковою службою України та Податковою адміністрацією Фінляндії.
Довідково: Співпраця відбувається у межах реалізації проєкту технічної допомоги «Підвищення довіри до ДПС України як ефективної та кваліфікованої організації з високими стандартами».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Протягом січня – травня 2025 року платники податків сплатили до бюджету понад 61,6 млрд грн військового збору. Це майже в чотири рази (на 45,2 млрд грн) більше за надходження за аналогічний період минулого року.
За січень – травень 2024 року сплатили 16,4 млрд гривень.
Причина зростання - підвищення з 1 грудня 2024 року розміру ставки військового збору до 5 % та свідома позиція платників, які своєчасно сплачують податки та підтримують наших військових.
Найбільше сплатили:
Київ – 20,1 млрд грн,
Дніпропетровська область – 7,1 млрд грн,
Львівська область – 4,7 млрд грн,
Харківська область – 3,9 млрд гривень.
Військовий збір сплачують усі категорії платників податків.
Ставки військового збору:
ФОПи першої, другої та четвертої груп – 10 % від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року (у 2025 році розмір щомісячного авансового внеску – 800 грн).
Платники єдиного податку третьої групи (крім е-резидентів) – 1 % від отриманого доходу щоквартально.
Підприємці на загальній системі оподаткування – 5 % від чистого річного оподатковуваного доходу.
З найманих працівників – 5 % від нарахованої заробітної плати.
Військовослужбовці та працівники ЗСУ, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, ГУР, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Управління державної охорони України, Держспецзв’язку, Державної спеціальної служби транспорту України – 1,5 % з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/908802.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.
Отже, реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.
У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.
Фіскальний чек може бути надано у тому числі, але не виключно, шляхом відтворювання на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами) (далі – Декларація).
Згідно з приміткою 11 до Декларації розд. VIII «Визначення податкових зобов’язань по військовому збору» заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, відповідно до підпунктів 1.2, 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ за звітні (податкові) періоди починаючи з 2025 року.
Кожна подана уточнююча Декларація уточнює показники попередньо поданих Декларацій.
Якщо в уточнюючій Декларації проводиться виправлення лише показників розд. VІІI «Визначення податкових зобов’язань по військовому збору», то в такій декларації, зокрема, у розд, ІV «Показники господарської діяльності для платників єдиного податку третьої групи», розд. V «Визначення податкових зобов’язань по єдиному податку» та розд. VІІI «Визначення податкових зобов’язань по військовому збору» відображаються вірні показники, задекларовані у звітній Декларації.
При цьому фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку заповнюється розд. VІ «Визначення податкових зобов’язань по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» уточнюючої Декларації, в якому:
- до рядків 15 «Сума єдиного податку, яка підлягала перерахуванню до бюджету, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка» та 16 «Уточнена сума податкових зобов’язань єдиного податку за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка» переноситься показник рядка 14 «Загальна сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» розд. V «Визначення податкових зобов’язань по єдиному податку»;
- рядки 17 – 20 прокреслюються (у разі подання уточнюючої Декларації у паперовому вигляді) або не заповнюються (у разі подання уточнюючої Декларації в електронному вигляді).
Коментарі: 0
| Залишити коментар