Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Операція платника податку на додану вартість (далі – ПДВ, податок) з безоплатної передачі зразків товарів для проведення лабораторних досліджень є операцією з постачання товарів, яка є об’єктом оподаткування ПДВ. За такою операцією платник податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, та скласти відповідні податкові накладні у порядку, визначеному п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (із змінами).
Водночас, якщо сума витрат, понесених платником податку у зв’язку із придбанням (виготовленням, ввезенням) товарів, які надалі безоплатно передаються для проведення лабораторних досліджень, включається до складу вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування ПДВ та пов’язані з отриманням платником доходів, то такі придбані товари/послуги вважаються такими, що призначаються для використання/використані у господарській діяльності платника. В такому випадку операція з безоплатної передачі товарів не розглядається як окрема операція з постачання товарів для цілей оподаткування ПДВ та додаткове нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не здійснюється.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44403
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами) питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами).
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзаців другого – третього п. п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованого на основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання. Для розстрочення такої суми податкового зобов’язання платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.
Суми розстрочених податкових зобов’язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо основної суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про основну суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.
Порядок розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань щодо сплати податків встановлено ст. 100 ПКУ та деталізовано у Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженому наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі – Порядок).
Згідно з п. 3.1 розд. ІІІ Порядку для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до контролюючого органу за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1 до Порядку), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.
До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:
переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
аналізу фінансового стану;
графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Таким чином, сума податкового зобов’язання фізичної особи за прощеним (анульованим) кредитом, отриманим на придбання житла (іпотечним кредитом), підлягає розстроченню у порядку, встановленому п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Разом з тим, під час сплати податкових зобов’язань, платник має право скористатися механізмом розстрочення та відстрочення відповідно до ст. 100 ПКУ у разі виконання ним вимог ст. 100 ПКУ, Порядку та постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу і доказів існування таких обставин» із змінами та доповненнями.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на нарахування податкової знижки щодо сум понесених витрат у вигляді коштів або вартості майна, переданих як пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям у разі, якщо понесені витрати не перевищують 4 відс. суми загального оподатковуваного доходу такого звітного року цієї особи.
При цьому така фізична особа – платник ПДФО зобов’язана подати до контролюючого органу разом з річною податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, що ідентифікують отримувача коштів і особу, яка звертається за податковою знижкою, а також копію договору (за наявності).
Довідково: п.п. 166.2.1 п. 166.2 та п. п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений Наказом № 496 (далі – Порядок № 496).
Документи, які підтверджують облік та походження товарів – Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до Порядку № 496 (далі – Форма обліку), та первинні документи.
Первинні документи – це опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб’єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.
Документами, які підтверджують облік та походження товарних запасів є, зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), та відображаються у Формі обліку.
Зазначені документи мають зберігатись у місці продажу (господарському об’єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.
Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки.
У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред’явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).
Довідково: Наказ № 496 – наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.11.2021 за № 1411/37033.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – квітні поточного року платники Дніпропетровщини за видобування природного газу сплатили до загального фонду державного бюджету понад 281,7 млн грн рентної плати. У порівнянні з січнем – квітнем 2025 року надходження зросли на понад 200,7 млн грн, або майже у 3 рази.
Повідомляємо, що Контакт-центр ДПС надає фізичним та юридичним особам:
- інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС;
- інформацію щодо роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС;
- інформацію щодо стану обробки звітності, функціонування електронних сервісів ДПС;
- персоналізовані дані щодо розрахунків з бюджетом, наявності податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску.
Поряд з цим, Контакт-центр ДПС здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до центрів обслуговування платників та офісів податкових консультантів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
З початку 2026 року від платників рентної плати до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за видобування кам’яного вугілля надійшло понад 20,3 млн гривень.
Нагадуємо, що податковий ризик (комплаєнс-ризик) – це ймовірність невиконання платником податків податкового обов’язку щодо взяття його на облік як платника податків, реєстрації платником окремих видів податків, подання (своєчасного подання) податкової звітності, декларування (повного декларування), сплати (своєчасної та повної сплати) платником податків податкових зобов’язань, інших податкових обов’язків, невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі орган.
Звертаємо увагу, що дотримання платниками норм законодавства – це робота без порушень і штрафів.
Довідково: п.п. 14.1.221 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
299 млрд гривень доходів задекларували громадяни України за 2025 рік. Загалом подано майже 176 тисяч декларацій про майновий стан і доходи. Це – 103 % до показника минулорічної кампанії. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
Найактивніше, в порівнянні з минулим роком, декларували доходи мешканці таких регіонів:
- Рівненської обл. ( +10 %);
- Миколаївської обл. (+8 %);
- Волинської обл. (+7 %);
- Одеської обл. (+6 %);
- м. Києва (+6 %).
За результатами декларування громадяни самостійно визначили до сплати:
- 5,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб;
- 2,5 млрд грн військового збору.
«До кампанії активно долучалися ті, хто отримав іноземні доходи. Загалом такі доходи задекларували 12,7 тисячі платників. До речі, порівняно з минулим роком їх кількість збільшилась на 3,4 тисячі осіб. Сума задекларованих іноземних доходів – 20,7 млрд гривень», – розповіла очільниця ДПС.
За результатами декларування іноземних доходів громадяни самостійно визначили до сплати:
- 2,4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб;
- 1,0 млрд грн військового збору.
«ДПС активно працює над якісними змінами у культурі добровільної сплати податків в Україні. Покращуємо для цього також сервіси – напередодні з Мінцифри запустили подачу декларацій і отримання податкової знижки у Дії. Ми вдячні кожному платнику податків, хто попри всі виклики, обирають працювати чесно і прозоро. І головне – відповідально сплачують податки. Бо це про нашу здатність забезпечувати обороноздатність країни, підтримку соціальних програм, виплату зарплат і пенсій. Це про спільну участь у тому, щоб країна вистояла», – наголосила Леся Карнаух.
Нагадуємо, що до 31 липня включно необхідно сплатити визначені податкові зобов’язання.
Сплата податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору з задекларованих доходів є важливою для фінансової стійкості держави.
ПДФО формує дохідну частину бюджетів різних рівнів, зокрема місцевих бюджетів, за рахунок яких фінансуються соціальні програми, освіта, медицина та розвиток громад.
Військовий збір спрямовується на підтримку сектору безпеки і оборони, забезпечуючи його необхідними ресурсами.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1013018.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1012877.html повідомила.
У січні – квітні 2026 року платники податків сплатили до бюджету 73,5 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Надходження зросли на 12,3 % порівняно з минулим роком. Торік ця сума становила 65,5 млн грн.
Регіони-лідери за обсягами сплати збору:
- Одеська область – 27,1 млн грн;
- Львівська область – 19,5 млн грн;
- Дніпропетровська область – 16,7 млн грн;
- Івано-Франківська область – 3,8 млн грн.
Таке зростання свідчить про суттєве підвищення правової свідомості підприємців. Крім того, позитивні зміни стали можливими завдяки впровадженню безготівкових розрахунків та ефективному контролю з боку податкової служби, що робить цей сектор прозорішим.
Кошти від збору за місця для паркування транспортних засобів залишаються в громадах, дозволяючи фінансувати благоустрій та покращувати дорожню інфраструктуру.
Довідково.
Платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), ФОП – оператори парковок, а не водії.
Базою оподаткування збору є площа земельної ділянки, відведена для паркування рішенням міської ради, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів, які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
Ставки збору встановлюються рішеннями місцевих рад у розмірі до 0,075 % мінімальної заробітної плати за 1 м2 площі земельної ділянки (у 2026 році – 6,49 грн за 1 м2).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Згідно із п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги).
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.
Враховуючи вищевикладене, нормами ПКУ не передбачено щорічне подання заяви про застосування пільги.
При цьому, якщо у платника податків виникає право на застосування податкової соціальної пільги з інших підстав ніж тих, які були зазначені у попередній заяві, то такий платник повинен надати нову заяву з відповідними підтверджуючими документами.
Коментарі: 0
| Залишити коментар