Бюджетне відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) під час дії воєнного стану – важливий механізм підтримки бізнесу.
Підприємства можуть повернути від’ємне значення податку з бюджету відповідно до вимог Податкового кодексу України (ПКУ) та проходження передбачених процедур перевірки.
Законодавство передбачає для платника декілька варіантів отримання відшкодованих коштів.
Зокрема, заявлену суму можна:
- отримати на поточний банківський рахунок;
- спрямувати на погашення податкового боргу з ПДВ;
- зарахувати у сплату окремих загальнодержавних податків і зборів;
- перенести від’ємне значення на наступний звітний період;
- частину суми перерахувати на банківський рахунок, частину спрямувати на сплату податків, а залишок перенести на наступний період.
Водночас бюджетне відшкодування не можна використовувати для сплати місцевих податків, а також тих податків, які розподіляються між державним і місцевим бюджетом, таких як рента за спецводокористування, податок на прибуток.
Варто зазначити, що саме право на відшкодування ще не означає автоматичного отримання коштів. Платнику необхідно довести, що заявлена сума сформована правомірно.
Від декларації до казначейського рахунку: умови та етапи відшкодування ПДВ
Право на бюджетне відшкодування мають зареєстровані платники ПДВ незалежно від форми власності чи виду діяльності – за умови дотримання встановлених законодавством вимог.
Серед ключових умов – фактична сплата ПДВ постачальникам або до Державного бюджету України.
Бартер, безоплатне отримання товару чи інші форми розрахунків самі по собі не створюють права на бюджетне відшкодування.
Крім того, сума відшкодування має відповідати ліміту, який розраховується відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом декларації.
Важливими передумовами також є:
- відсутність податкового боргу;
- реєстрація податкових накладних у ЄРПН;
- фактичне здійснення оподатковуваних операцій;
- належне документальне оформлення господарських операцій;
- підтвердження права платника на відповідні товари або послуги;
- відсутність щодо відповідних операцій обмежень, пов’язаних із застосуванням санкцій.
Сам процес бюджетного відшкодування розпочинається з подання податкової декларації з ПДВ, у якій заявлено суму до відшкодування, а також відповідних додатків Д2 та Д3 до неї (Наказ №21).
Далі проводиться камеральна перевірка. Її тривалість становить до 20 календарних днів.
Під час камеральної перевірки контролюючий орган аналізує:
- правильність заповнення податкової декларації;
- наявність від’ємного значення ПДВ;
- відповідність даних декларації інформації з Єдиного реєстру податкових накладних;
- правильність розрахунку суми бюджетного відшкодування.
- відповідність даних звітності контрагентів;
- наявність ризикових ознак – згідно з критеріями ризиковості.
За результатами камеральної перевірки контролюючий орган узгоджує заявлену суму бюджетного відшкодування або може призначити документальну перевірку платника податків, яка проводиться протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації.
Метою документальної перевірки є встановлення правомірності формування податкового кредиту та від’ємного значення ПДВ, а також підтвердження суми, заявленої до бюджетного відшкодування.
Під час такої перевірки контролюючий орган аналізує:
- первинні документи, що підтверджують господарські операції;
- договори, акти виконаних робіт, накладні;
- використання придбаних товарів або послуг у господарській діяльності платника податків;
- дозволи, ліцензії тощо.
Під час перевірки бюджетного відшкодування контролюючий орган не обмежується механічною перевіркою арифметики податкового кредиту. Аналізується сукупність операцій, які сформували від’ємне значення ПДВ.
Саме тому первинні документи повинні не просто існувати, а відображати реальні господарські операції та давати можливість простежити їхній економічний зміст.
Для платників з високим рівнем дотримання податкової дисципліни терміни проведення камеральної та документальної перевірок скорочені до 5 та 10 робочих днів відповідно.
Після завершення перевірки та підтвердження суми відповідний запис вноситься до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Державна казначейська служба України проводить виплату у заявлений платником спосіб протягом 5 операційних днів після узгодження суми.
Отже, шлях від декларації до коштів на рахунку складається з кількох етапів, і на кожному з них платнику важливо мати документальне підтвердження своєї позиції.
Воєнний час: коли форс-мажор не скасовує правила
Війна внесла свої корективи і в механізм бюджетного відшкодування ПДВ.
Одне з важливих питань – податковий кредит, сформований за товарами, які внаслідок форс-мажорних обставин були знищені або втрачені.
Якщо такі товари були знищені або втрачені внаслідок обставин непереборної сили, відповідні суми ПДВ не включаються до розрахунку бюджетного відшкодування. Такі суми зараховуються до податкового кредиту наступного звітного періоду та переносяться надалі до їх повного погашення.
Є й інша особливість воєнного періоду. Бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється у межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку.
Крім того, нарахування пені не здійснюється, якщо відповідна заборгованість виникла, зокрема, через форс-мажорні обставини, пов’язані із введенням воєнного або надзвичайного стану.
Однак воєнний стан не означає автоматичного звільнення бізнесу від необхідності підтверджувати правомірність заявленого відшкодування.
Навпаки, в умовах підвищених ризиків особливого значення набуває податкова дисципліна.
Найпоширеніші підстави для відмови у відшкодуванні ПДВ:
- ризиковий статус контрагента (постачальник у списку ризикових платників);
- неналежне документування (відсутність або неповнота первинних документів);
- сумніви в реальності операцій;
- перебої в ланцюгу постачання – відсутність реєстрації податкових накладних на попередніх етапах та/або зміна номенклатури товарів;
- технічні помилки у податкових накладних – невідповідність реквізитів;
- неподання документів за запитом Державної податкової служби;
- наявність боргів за іншими податками;
- наявність непідтверджених оплат за товари чи послуги;
- формування від’ємного значення шляхом коригування податкових зобов’язань без підтвердження реального руху товарів чи послуг;
- неможливість підтвердити використання придбаних товарів чи послуг у господарській діяльності через відсутність первинних документів;
- заниження податкових зобов’язань у попередніх періодах.
Тому готуватися до бюджетного відшкодування варто не в момент подання декларації, а значно раніше.
Підприємству доцільно заздалегідь проаналізувати контрагентів, перевірити реєстрацію податкових накладних, привести до ладу первинні документи та переконатися, що господарська діяльність підтверджується не лише бухгалтерськими записами, а й фактичними обставинами.
Особливу увагу варто приділяти реєстрації всіх об’єктів оподаткування, які використовуються у господарській діяльності, земельних ділянок, складських та інших приміщень.
Не менш важливо мінімізувати ризики необґрунтованого формування податкового кредиту та, за можливості, здійснювати придбання товарів, робіт і послуг у платників ПДВ із належною податковою дисципліною.
Отже, за заявленим відшкодуванням має стояти реальна операція, фактична оплата, зареєстрована податкова накладна та комплект документів, здатний підтвердити господарський зміст операції.
Тому найкраща стратегія платника, який розраховує на повернення від’ємного значення податку з бюджету, не чекати запиту від контролюючого органу, а провести власну перевірку заздалегідь.
Адже бюджетне відшкодування ПДВ починається не з подання декларації. Воно починається з порядку у документах та прозорості господарських операцій.
Довідково:
1. ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).
2. Наказ №21 – Наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податної звітності з податку на додану вартість» (із змінами).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Упродовж минулого тижня податківці Дніпропетровської області провели низку інформаційних заходів, серед яких – засідання «круглих столів», семінари та зустрічі.
Засідання «круглих столів» організовано у містах Дніпро та Нікополь. У фокусі уваги - впровадження ветеранської політики в органах ДПС, порядок обчислення та сплати майнових податків, особливості заповнення реквізитів платіжних інструкцій. Також говорили про особливості застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)/програмних РРО, основні положення Національної стратегії доходів до 2030 року, систему управління комплаєнс-ризиками та роботу антикорупційного сервісу «Пульс» Державної податкової служби України (ДПС).
На семінарах, проведених у місті Дніпро та селі Межиріч, увагу приділили правилам звільнення від податкових зобов'язань для фізичних осіб - підприємців, які мобілізовані або підписали контракт на військову службу, важливості офіційного працевлаштування найманих працівників. Акцентували увагу на безбар’єрному доступі до послуг і сервісів податкової служби та роботі Офісу податкових консультантів.
Зустрічі відбулися у містах Дніпро та Павлоград. Під час заходів розглянули питання щодо права на податкову знижку та права громадян звернутися для звірки даних щодо плати за землю до контролюючого органу. Крім того, поінформували про переваги листування з податковими органами в електронному вигляді через Електронний кабінет та користування онлайн-сервісами ДПС.
Проведення роз’яснювальної роботи з платниками податків є одним із найефективніших інструментів податкової політики. Цей підхід базується на партнерстві, сервісному обслуговуванні та запобіганні порушенням.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) інформує, що проведення онлайн навчання в режимі ZOOM-конференції на базі Офісу податкових консультантів, запланованого на 30 вересня 2026 року о 15 год 00 хв, перенесено на 08 жовтня 2026 року о 15 год 00 хв.
Посилання для підключення учасників до ZOOM-конференції в онлайн режимі:
Час: 8 жовтня 2026 15:00
Приєднатися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/88452825257?pwd=EBQ3F37ObwwIO3HUw7S7o7HboR5QPH.1
Ідентифікатор конференції: 884 5282 5257
Код доступу: 08102026
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
У Дніпропетровській обласній військовій адміністрації під керівництвом голови облдержадміністрації – начальника обласної військової адміністрації Олександра Ганжі відбулася розширена нарада з керівниками підприємств, які зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресії. У нараді також взяв участь начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
Під час зустрічі говорили про відновлення виробничих потужностей після обстрілів, компенсацію завданих збитків, страхування воєнних ризиків, логістику, вартість енергоносіїв і ресурсів, забезпечення пальним та киснем, а також про збереження кадрового потенціалу.
Попри руйнування та логістичні труднощі промисловість Дніпропетровщини продовжує працювати. Упродовж січня – вересня цього року до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів надійшло понад 138,5 млрд грн, що 21,4 млрд грн, або на 18,3 % більше ніж за підсумками аналогічного періоду 2025 року.
Також обговорили питання оподаткування підприємств гірничодобувної галузі, зокрема сплати земельного податку та обчислення плати за користування надрами в умовах воєнного стану.
Наразі законодавством передбачено ряд інструментів для підтримки, пом’якшення або звільнення бізнесу під час виконання податкових обов’язків, залежно від типу чи ступеня шкоди, заподіяної воєнними діями.
А отже підприємства, які зазнали пошкодження або знищення майна, втрати товарів, обладнання, основних засобів та інших ресурсів мають не лише зафіксувати наслідки завданої шкоди, а й повідомити про них Державну податкову службу України.
За підсумками наради визначили питання, які потребують подальшого опрацювання на рівні області та центральних органів влади.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Від 17 вересня 2026 року діють нові податкові пільги для окремих товарів, які використовуються для потреб сил безпеки і оборони України. Йдеться, зокрема, про товари для виробництва озброєння, військової та спеціальної техніки, а також окремі транспортні засоби, зброю та боєприпаси.
Зміни передбачені Законом України від 3 вересня 2026 року № 4967-IX.
Які нові пільги передбачає закон?
1. Без ПДВ можна ввозити окремі оборонні товари для виробництва озброєння та військової техніки.
Від ПДВ звільняються операції з імпорту товарів, визначених частиною восьмою статті 287 Митного кодексу України, якщо вони ввозяться платниками податків для використання у власній виробничій діяльності з виробництва озброєння, військової та спеціальної техніки, зброї і боєприпасів.
Зокрема, йдеться про товари, що використовуються для виробництва безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби та розвідки, активних засобів протидії технічним розвідкам, багатоканальних оптико-електронних систем та оптико-електронних приладів.
Пільга застосовується за умови, що кінцевим отримувачем таких товарів визначено відповідних суб’єктів сектору безпеки і оборони та товари отримуються без попереднього або наступного відшкодування їх вартості кінцевим отримувачем.
2. До переліку пільгових оборонних товарів додано квадроцикли та мотовсюдиходи.
Розширено перелік товарів оборонного призначення, операції з ввезення та постачання яких звільняються від ПДВ на період дії воєнного стану.
До нього додано квадроцикли та мотовсюдиходи, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 8703, 8704.
Пільга застосовується за умови, що кінцевим отримувачем таких товарів відповідно до сертифіката кінцевого споживача або умов договору є суб’єкти, визначені підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
3. Розширено перелік зброї та боєприпасів, постачання яких звільняється від ПДВ.
Зокрема, до переліку включено зброю та боєприпаси, що класифікуються за товарною позицією 9301, товарними підкатегоріями 9306 30 10 00, 9306 30 30 00, 9306 90 10 00 згідно з УКТ ЗЕД.
Застосування пільги можливе за умови дотримання всіх вимог, визначених пунктом 99¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Довідково.
Закон України від 3 вересня 2026 року № 4967-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування окремих товарів для потреб сил безпеки і оборони» набрав чинності 17 вересня 2026 року.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1056471.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1056233.html повідомила.
Ужгородська підприємниця Маріанна Долинна втілила свою мрію у життя, відкривши крафтову кондитерську. Отримавши державну грантову підтримку, майстриня модернізувала виробництво, закупила сучасне обладнання та створила нові робочі місця.
З масштабуванням бізнесу перед підприємницею постали нові виклики роботодавця: алгоритми прийняття працівників, тонкощі нарахування заробітної плати, сплати ПДФО, військового збору, єдиного внеску та своєчасне звітування. За кваліфікованим роз’ясненням Маріанна звернулася до Офісу податкових консультантів ГУ ДПС у Закарпатській області.
Фахівці податкової служби надали покрокові практичні рекомендації:
- Порядок укладання трудових договорів і своєчасного подання повідомлення про прийняття працівника на роботу;
- Особливості нарахування й сплати обов'язкових платежів (ПДФО, військового збору та єдиного внеску);
- Правила заповнення звітності та дотримання строків її подання.
«Коли вперше наймаєш людей, виникає безліч запитань. В Офісі податкових консультантів мені надали чіткий, зрозумілий алгоритм дій без зайвої бюрократії. Тепер я впевнена, що бізнес працює абсолютно чисто та прозоро. Раджу колегам-підприємцям не боятися запитувати фахівців – це зберігає час, ресурси та додає впевненості у власній справі», – зазначає Маріанна Долинна.
Податковий супровід грантоотримувачів – один із форматів сервісної підтримки платників у Офісі податкових консультантів ДПС Закарпаття. ОПК допомагає бізнесу впевнено стартувати, уникати типових помилок та зосередитися на розвитку власної справи.
Адреси Офісів податкових консультантів:
https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Пунктом 70.3 ст. 70 Податкового кодексу України передбачено, що до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) включаються дані про фізичних осіб, зокрема джерела отримання доходів, сума нарахованих та/або отриманих доходів та сума нарахованих та/або сплачених податків.
Порядок отримання відомостей з Державного реєстру встановлений Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822).
Відповідно до п. 1 розд. X Положення № 822, фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.
Відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи (представника) щодо отримання відомостей про себе з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі (п. 2 розд. X Положення № 822).
Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою № 10ДР (додаток 14). Представник додає до заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя (абз. перший п. 4 розд. Х Положення № 822).
Пунктом 6 розд. Х Положення № 822 визначено, що контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формою, наведеною в додатку 15 до Положення № 822. У разі відсутності інформації про доходи в Державному реєстрі контролюючий орган надає відомості з Державного реєстру за формою, наведеною в додатку 15 прим. 1 до Положення № 822.
Отримати відомості про джерела/ уми нарахованих доходів з Державного реєстру можна в один із таких способів:
в паперовій формі – шляхом звернення особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу відповідно до вимог розд. Положення № 822;
в електронній формі – шляхом надсилання запиту через мобільний додаток «Моя податкова» (застосунок «Моя податкова» в App Store або Google Play) або засобами інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (cabinet.tax.gov.ua) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Портал Дія» (diia.gov.ua).
Таким чином будь-який громадянин України (старше 18 років) може подати запит на отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія).
Для цього необхідно зареєструватися чи авторизуватися в кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису або BankID.
Обрати період, за який громадянин хоче отримати інформацію.
Надіслати запит.
Отримати повідомлення про готовність надання відомостей на електронну адресу.
Воно буде доступним у розділі «Зверніть увагу» в кабінеті громадянина на Порталі Дія.
Самі відомості можна завантажити в розділі «Документи» в кабінеті громадянина на Порталі Дія.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підпунктом 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок) мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо наявної нерухомості.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Відповідно до абзацу першого п. 4 Порядку подання відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 476, Мін’юст подає ДПС відомості про об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів (далі – нерухоме майно).
Інформація про нерухоме майно, яка подається Мін’юстом до ДПС, формується за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).
Згідно з частиною першою ст. 9 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (із мінами та доповненнями) (далі – Закон № 1952) до повноважень суб’єктів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належить, зокрема, забезпечення ведення Державного реєстру прав.
Відповідно до абзацу другого частини другої ст. 26 Закону № 1952 у разі виявлення технічної помилки, допущеної під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема, помилки у відомостях про суб’єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, або відбулася зміна адреси об’єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі, зокрема, заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості.
Частиною першою ст. 10 Закону № 1952 визначено, що державним реєстратором є:
громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Мін’юстом, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
нотаріус;
державний, приватний виконавець – у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.
Суб’єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (п. 2 частини першої ст. 6 Закону № 1952).
Отже, фізична особа у випадку відображення недостовірної інформації про об’єкти оподаткування у розділі «Загальна інформація про платника» меню «ЕК для громадян» Електронного кабінету має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою з метою проведення звірки, або до державного реєстратора, якщо помилка міститься у відомостях Державного реєстру прав.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Персональні дані фізичних осіб – платників податків із Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) є інформацією з обмеженим доступом.
Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися у таких випадках, зокрема:
1) за рішенням суду;
2) коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, зокрема:
органам державної виконавчої служби та приватним виконавцям на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», щодо персональних даних фізичної особи з ДРФО.
3) отримання запиту від інших органів державної влади і місцевого самоврядування, що діють у межах повноважень, наданих законодавством України відповідно до нормативно-правових актів щодо взаємодії обміну або отримання інформації з ДРФО.
На сьогодні відповідно до Порядку надання інформації Державною податковою службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 21.07.2020 № 2483/5/436 (із змінами), ДПС надає на запити органів державної виконавчої служби інформацію з ДРФО, зокрема, про джерела отримання доходів боржників – фізичних осіб.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Наказом Міністерства фінансів України від 12 червня 2026 року № 312 «Про внесення змін до форми Звіту про контрольовані операції та Порядку складання Звіту про контрольовані операції», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 червня 2026 року за № 931/46325 (далі – Наказ № 312), внесені зміни до Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2016 року за № 187/28317) (із змінами) (далі – Порядок) та Додатку 2 до цього Порядку, а саме доповнено ознаки пов’язаності осіб новими кодами:
525 - Доходи (виручка) юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), окремій юридичній особі – нерезиденту або окремому іноземному утворенню без статусу юридичної особи (зокрема нерезиденту, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року становлять 75 і більше відсотків доходів (виручки) такої юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків) всім нерезидентам, за умови що такі доходи становлять 50 і більше відсотків загальної суми доходу такої юридичної особи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку відповідно до підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України на момент здійснення контрольованої операції»;
526 - Вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою - резидентом в іншої окремої юридичної особи – нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (зокрема у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою – резидентом.
Звертаємо увагу, що Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2025 звітного року, має бути складений та поданий до контролюючого органу за оновленою формою та у Порядку, затвердженими Наказом № 312.
Водночас, Звіти про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2025 звітного року, подані платниками до набрання чинності Наказом № 312 та розробки відповідних електронних форматів для надання Звіту про контрольовані операції за оновленою формою, вважаються дійсними.
Детальніше – у листі ДПС від 28.07.2026 № 17335/7/99-00-21-02-03-07, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/80229.html.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий