15:24
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини платниками транспортного податку спрямовано понад 8,7 млн гривень
04.06.2025 12:13
У січні – травні 2025 року платники транспортного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 8,7 млн гривень. Надходження порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшились на 19,4 тис. грн, темп росту – 100,2 відсотки.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, а саме:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Більше ніж 7,7 млрд грн ПДВ отримав загальний фонд держбюджету від бізнесу Дніпропетровщини з початку року
04.06.2025 12:09
Упродовж січня – травня 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 7,7 млрд грн податку на додану вартість (ПДВ). Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження ПДВ зросли на понад 1,5 млрд грн, або на 24,4 відсотки.
Керівниця обласної податкової подякувала платникам за продуктивну роботу і відповідальне ставлення до сплати податків та зауважила, що сьогодні чіткий механізм комплаєнсу від реєстрації бізнесу до системи відслідковування ризиків та кінцевого результату – сплати коштів до бюджетів спрямований на створення сприятливого податкового клімату для розвитку підприємництва і партнерства між податківцями та платниками податків.
«Податкова служба активно працює у напрямі конструктивної взаємодії з платниками, акцентуючи увагу на удосконаленні податкової сфери, створенні рівних умов для діяльності всіх підприємців та захисту прав як держави, так і платників податків. І позитивна динаміка надходжень – це реакція суб’єктів господарювання на створення прозорих, чесних та конкурентних умов ведення бізнесу», – підкреслила Теодозія Чернецька.
Нагадуємо, що звернувшись до консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за номерами телефонів «гарячих ліній»: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66 та (066) 982 19 13, представники бізнесу мають можливість отримати від податківців фахові консультації та вирішити проблемні питання, пов’язані зі сплатою ПДВ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Руслан Кравченко: За 5 місяців цього року надходження з акцизу на 48,7 % перевищили минулорічні
04.06.2025 12:08
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
За 5 місяців цього року надходження з акцизу на 48,7 % перевищили минулорічні. За січень – травень 2025 року до загального фонду державного бюджету надійшло 69,7 млрд грн акцизного податку з вироблених та ввезених підакцизних товарів. Торік ця сума становила 46,9 млрд грн. Про це в Telegram-каналі повідомив Голова Державної податкової служби Руслан Кравченко.
За його словами, за 5 місяців бюджет понад план вже отримав 11,3 млрд грн (+19,3 %). У травні 2025 року надійшло 15,3 млрд грн акцизного податку.
«Перевиконання зумовлене зростанням імпорту підакцизних товарів, зокрема тютюнових виробів. Помітний результат дає і системний контроль за обігом підакцизних товарів», – додав Руслан Кравченко.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/902977.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
В яких випадках виникає право податкової застави?
03.06.2025 09:36
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:
- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
- у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Пунктом 100.11 ст. 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.
Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:
передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, – у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;
перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, – у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.
Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.
Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПКУ з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (зі змінами та доповненнями).
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (абзац перший п. 89.3 ст. 89 ПКУ).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Про подання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО для реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ (філію)
03.06.2025 09:34
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.
Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Де оприлюднюються набори даних з Реєстру платників податків – нерезидентів у формі відкритих даних?
03.06.2025 09:34
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 (із змінами та доповненнями) затверджено Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних (далі – Положення), яким визначені вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних.
Розпорядники інформації згідно з Положенням завантажують у формі відкритих даних набір даних, визначений у переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, згідно з додатком «Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у форматі відкритих даних» до Положення, та будь-які інші наявні дані, що відповідають визначенню публічної інформації у формі відкритих даних (п. 3 Положення).
Державна податкова служба України забезпечує виконання та оприлюднення у формі відкритих даних набори даних згідно з додатком до Положення, зокрема, Реєстр платників податків – нерезидентів на Єдиному державному реєстраційному вебпорталі відкритих даних (https://data.gov.ua/) та офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua).
Доступ до зазначених вебпорталів є безоплатним та вільним.
Пошук відкритих даних Реєстру платників податків – нерезидентів на офіційному вебпорталі ДПС здійснюється за посиланням: Головна>Відкриті дані>Реєстр платників податків – нерезидентів, де відображається, зокрема інформація:
- стислий опис змісту набору даних (дані з Реєстру платників податків – нерезидентів:
1) податковий номер нерезидента;
2) найменування платника податків – нерезидента;
3) дата включення до Реєстру платника податків – нерезидента);
- дата і час першого оприлюднення набору даних;
- дата і час внесення останніх змін до набору даних;
- дата і актуальність даних у наборі даних;
- періодичність оновлення набору даних (щомісячно);
- версії даних (дозволяє завантажити файли з відкритими даними Реєстру платників податків – нерезидентів).
Пунктом 4 Положення визначено, що набори даних завантажуються та регулярно оновлюються розпорядником інформації на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.
У разі внесення змін до переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядник інформації у місячний строк з дати набрання чинності такими змінами здійснює їх завантаження та подальше оновлення на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.
При цьому відповідно до п.п. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» (із змінами та доповненнями) на період дії воєнного стану міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації, що належать до сфери їх управління, для забезпечення належного функціонування інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів, володільцями (держателями) та/або адміністраторами яких вони є, та захисту інформації, що обробляється в них, а також захисту державних інформаційних ресурсів, можуть зупиняти, обмежувати роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Покупець здійснює оплату товару декілька разів протягом одного дня в межах однієї цивільно-правової угоди: скільки ПН складаєтьс
03.06.2025 09:31
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо протягом одного дня покупцем було оплачено товар декількома платежами (згідно з одним або декількома рахунками) і така оплата є першою подією за операцією, постачальнику (платнику ПДВ) необхідно при складанні податкових накладних враховувати вимоги п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно з яким податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також умови господарських договорів у частині їх оплати (попередньої оплати), повного/часткового постачання тощо.
Водночас, не буде вважатися помилкою, якщо постачальником (платником ПДВ) буде складена одна податкова накладна на загальну суму коштів, сплачених декількома різними платежами протягом одного дня.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи звільняється від сплати МПЗ фізична особа, яка була призвана на військову службу під час загальної мобілізації?
03.06.2025 09:30
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначення загального мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 01 липня року, наступного за звітним.
МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
Чинними нормами ПКУ не передбачено звільнення фізичної особи, яка була призвана на військову службу до Збройних Сил України під час загальної мобілізації, від сплати МПЗ, нарахованого контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні. Така особа звільняється від передбаченої ПКУ відповідальності за несвоєчасну сплату МПЗ, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Для цього необхідно подати до контролюючого органу заяву про відсутність можливості виконання податкового обов’язку разом з підтверджуючими документами, починаючи з дати демобілізації, зазначеної у військовому квитку або іншому документі, виданому відповідним державним органом, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому відбулася демобілізація.
Довідково: абзац перший п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ; п. 3 розд. ІІ та абзац другий п. 4 розд. ІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (із змінами).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Збір до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини – понад 64,6 млрд гривень
03.06.2025 09:29
У січні – травні 2025 року платники Дніпропетровщини забезпечили позитивну динаміку надходжень: понад 64,6 млрд грн податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) надійшло до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів. Як зауважила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, це більше ніж за підсумками минулорічного відповідного періоду на понад 13,6 млрд грн, або на понад 26,7 відсотків.
Державний бюджет у січні – травні 2025 року отримав майже 28,1 млрд грн, що на понад 7,3 млрд грн більше аналогічного періоду 2024 року. Темп росту –135,4 відсотки.
До місцевих бюджетів протягом п’яти місяців 2025 року надійшло понад 18,9 млрд гривень. Надходження зросли більш ніж на 2,5 млрд грн, або на 15,4 відс., у порівнянні з січнем – травнем минулого року.
Державні цільові фонди упродовж січня – травня поточного року поповнились єдиним внеском на понад 17,6 млрд гривень. Це більше ніж у січні – травні 2024 року на понад 3,7 млрд грн, або на 27,1 відсотків.
«Висловлюємо вдячність нашим платникам за відповідальне ставлення до виконання своїх податкових обов’язків. Підтримуємо стабільність економіки, працюємо спільно над фінансовою безпекою країни», – зазначила Теодозія Чернецька.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Фізичні особи: хто і скільки має сплатити за «зайві» квадрати у 2025
03.06.2025 09:28
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: платники, об’єкт та база оподаткування, пільги
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (податок) для фізичних осіб обчислюється податковим органом за місцем реєстрації власника.
Податковим кодексом України (ПКУ) визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Оподаткуванню підлягають, як житлова так і нежитлова нерухомість. Тобто це можуть бути квартири, приватні будинки, дачі, а також нежитлові приміщення – магазини, склади, офіси та інші.
Податок на житлову нерухомість мають сплатити фізичні особи – власники житла, якщо загальна площа житлової нерухомості, що перебуває у власності платника, перевищує:
- для квартири/квартир – 60 м2;
- для будинку/будинків незалежно від їх кількості – 120 м2;
- у разі одночасного перебування у власності квартири/квартир та житлового будинку/будинків, в тому числі їх часток – 180 м2.
Багато квартир мають кілька співвласників. Тому принцип нарахування різниться для спільної часткової та спільної сумісної власності.
При спільній частковій власності кожен співвласник платить податок на нерухоме майно на належну йому частку. У свою чергу співвласники нерухомості, що є спільною сумісною власністю, без виділення часток в натурі, самостійно визначають, котра з цих осіб є платником податку на нерухоме майно.
Важливо, що для розрахунку податку на житлову нерухомість враховується вся площа об’єкту, а не лише житлова.
Отже, податок на житлову нерухомість не сплачують ті, хто володіє житловою нерухомістю, чия площа не перевищує:
- 60 м2 – для квартири/квартир;
- 120 м2 – для будинку/будинків;
- 180 м2, якщо у власності є і квартира/квартири, і будинок/будинки.
Також від сплати податку на нерухоме майно звільняються власники, чия нерухомість знаходиться на окупованих територіях чи в зоні бойових дій, а також пошкоджена внаслідок збройної агресії.
Якщо придбана нерухомість не введена в експлуатацію, то податок на нерухомість не нараховується. Але щойно платник отримає право власності, питання стає актуальним.
Якщо у власності є квартира понад 300 м2 або будинок понад 500 м2 і більше, то щорічно додатково нараховується фіксований податок у розмірі 25 000 гривень за кожен такий об’єкт.
Ставка податку
Звітним періодом зі сплати податку на нерухомість є рік. Тобто у 2025 році податок на нерухоме майно треба платити за 2024 рік. Тому у розрахунку суми податку враховується заробітна плата станом на 1 січня 2024 року.
Податкова ставка визначається місцевими органами влади, але не може перевищувати 1,5 % мінімальної заробітної плати за кожен квадратний метр понад встановлений ліміт.
На 1 січня 2024 року мінімальна заробітна плата в Україні становила 7 100 грн, отже, максимальна ставка податку дорівнює 106,5 грн за 1 «зайвий» квадратний метр.
Для прикладу, максимальна ставка податку за минулі періоди становила:
- у 2020 році – 70,8 грн/м2;
- у 2021 – 90 грн/м2;
- у 2022 – 97,5 грн/м2;
- у 2023 – 100,5 грн/м2.
Щоб дізнатися інформацію про ставку та пільги зі сплати податку на нерухомість, потрібно звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування. Зазвичай знайти таку інформацію можна на сайті міської, селищної чи сільської ради.
На прикладах розглянемо, коли сплачується податок на нерухоме майно.
Якщо у власності людини є квартира площею 80 м2, то податок їй буде нараховуватись лише на 20 квадратних метрів.
Інший приклад: якщо будинком площею 250 м2 володіють порівну двоє людей, то кожному з них доведеться заплатити податок із «зайвих» 5 м2, адже по 120 м2 для кожного будуть пільговими.
Наступна ситуація: у власності людини дві квартири площею 30 м2 та 40 м2 і житловий будинок площею 90 м2. У цьому разі податок буде нараховуватись на об’єкт оподаткування, який обраховується за такою формулою: 30 м2 (площа першої квартири) + 40 м2 (площа другої квартири) + 90 м2 (площа будинку) – 180 м2 (сума пільги для квартир та будинку) = – 20 м2. Тож, якщо сума трьох об’єктів нерухомості не перевищує 180 м2, то у цьому випадку податок не сплачується.
Якщо мова йде про нежитлове приміщення, то податок сплачується за кожен квадратний метр без пільг.
Обчислення та сплата податку
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснює податкова служба за даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надсилає платникам податкові повідомлення-рішення. Це повідомлення містить детальний розрахунок податку та реквізити для сплати, а також інформацію про адресу, площу об’єкта і пільги, якщо вони є.
Фізичним особам необхідно сплатити податок протягом 60 днів від моменту отримання повідомлення-рішення.
Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Довідково: відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, розміру загальної площі, розміру ставки податку, нарахованої суми податку.
Заяву довільної форми та підтверджуючі документи з зазначенням періоду звірки, об’єктів нерухомого майна, по яких необхідно провести звірку, платник може надати зручним для себе способом, зокрема, засобами електронного зв’язку за допомогою Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua), надсиланням поштою з повідомленням про вручення за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
