Податківці Дніпропетровщини завжди відкриті до взаємодії з молоддю, зокрема у межах комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).
Нові формати – це можливість вийти за рамки звичайного діалогу на новий рівень комунікацій.
Дебатний турнір «Податки для сталого розвитку: рушійна сила чи знищувачі ініціатив?», який пройшов в Університеті митної справи та фінансів (Університет) за участі Наталі Федаш, заступниці начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та фахівців податкової служби регіону – це нова перспектива донести розуміння податкових процесів молодим фахівцям, які хочуть бути впевненими у своїй майбутній професії.
Співпраця ГУ ДПС з Університетом – це не тільки пізнавальні зустрічі, лекції, які стали вже доброю традицією, а і різноманітні вікторини. Ті знання, які викладачі Університету дають, студенти яскраво демонструють під час спілкування. Податківці кожного разу переконуються у високому рівні знань, кмітливості, обізнаності та креативності нашої молоді.
Дебатний формат дозволив учасникам продемонструвати аналітичні здібності та переконливість.
Палкі дискусії, жваве обговорення, цікаві аргументи та бурхливі емоції були на користь податкової культури. Учасники переконалися, що податки є безальтернативним джерелом формування фінансових ресурсів держави. Саме вони забезпечують оборонну міць країни, сприяють сталому розвитку освіти, медицини, інфраструктури та виконанню всіх соціальних зобов’язань держави.
На турнірі студенти показали податкову обізнаність та креативний підхід до відстоювання своїх позицій. У процесі дебатів визначилась і команда – переможець. Податківці, оцінюючи аргументи команд, зробили свій внесок у визначення лідерів. Але у таких дискусіях важливо не тільки лідерство, а й участь.
Турнір, організований Університетом митної справи та фінансів, став частиною просвітницької діяльності податківців Дніпропетровщини і прикладом того, як непрості економічні питання можна обговорювати жваво і доступно.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Все для комфорту бізнесу. На черговій онлайн зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з платниками податків говорили про механізми сплати платежів з використанням єдиного рахунку. Захід став своєрідним майстер-класом зручного, швидкого та безпечного зарахування платежів.
Відкриття платником єдиного рахунку дозволяє сплачувати в автоматичному режимі єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податки і збори. Це спрощує процес та економить час.
Для відкриття чи переходу на єдиний рахунок платникам необхідно здійснити всього три кроки:
- перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» (Повідомлення) за формою J/F 1307001;
- другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок (Реєстр);
- третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів.
На підставі Повідомлення податкова служба уже наступного робочого дня включає такого платника до Реєстру. У цей же день інформація про реквізити єдиного рахунку є доступною для платника в Електронному кабінеті.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює платіжну інструкцію на їх переказ відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 (із змінами), з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами).
Учасники заходу отримали фахові роз’яснення податківців щодо неможливості використання єдиного рахунку для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними і комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Фахівці ГУ ДПС відповіли на всі запитання учасників зустрічі, які стосувалися особливостей використання єдиного рахунку.
Податкова служба Дніпропетровщини завжди відкрита до конструктивного діалогу, який допомагає бізнесу працювати комфортно.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Кожен бізнес, який через воєнні виклики релокував свою справу на Дніпропетровщину, має відчувати себе як вдома. Саме про підтримку переміщених у нашу область підприємств і кожного підприємця йшлося на зустрічі, організованій Дніпропетровською обласною державною адміністрацією (ОДА). Захід пройшов під головуванням першого заступника голови Дніпропетровської облдержадміністрації – начальника обласної військової адміністрації Юрія Яндульського та за участі Теодозії Чернецької, очільниці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), а також керівників структурних підрозділів ОДА, Дніпропетровського обласного центру зайнятості, Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці та Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.
До зустрічі долучилися представники релокованих підприємств та бізнес-спільноти нашого регіону. Завдяки зручному розташуванню, розвиненій інфраструктурі та підтримці влади, наша область стала одним з ключових хабів переміщеного підприємницва.
Очільниця ГУ ДПС Теодозія Чернецька зазначила, що податкова служба області у межах своєї компетенції завжди готова сприяти релокованому бізнесу.
На Дніпропетровщину від початку повномасштабного російського вторгнення станом на 1 червня цього року перемістилося 2 667суб’єктів господарювання (СГ) з Донецької, Луганської, Харківської, Миколаївської, Запорізької, Херсонської, Сумської, Чернігівської та Автономної Республіки Крим. І це, незважаючи на те, що наша область є прифронтовою.
На сьогодні у Дніпропетровській області обліковуються і працюють 2 294 СГ. З них майже 1,5 тисячі – ФОПи, понад 800 – юридині особи.
Тільки за 5 місяців цього року релокованим на Дніпропетровщину бізнесом сплачено понад 450,6 млн грн податків, зборів та єдиного внеску. При цьому, до державного бюджету надійшло 184,5 млн грн, до місцевих бюджетів – 102,1 млн грн і до державних цільових фондів – майже 164,0 млн грн єдиного внеску.
«Попри непрості часи переміщений бізнес залишається соціально відповідальним, адже усвідомлює наскільки важливо у воєнний час підтримувати економіку, а відтак обороноздатність країни. У межах своїх повноважень податківці роблять все можливе, аби релокований бізнес міг оперативно адаптуватись до нових умов. Це сприяє швидшому відновленню діяльності підприємств, збереженню робочих місць та належному виконанню податкових зобов’язань», – зазначила Теодозія Чернецька.
Інформаційно-роз’яснювальні заходи, як в онлайн так і офлайн форматах, тривають у посиленому режимі з лютого 2022 року. У них активно бере часть і переміщений бізнес, зокрема, благодійні фонди «Карітас Донецьк», «Райз оф Юкрейн», «Центр допомоги переселенцям та ветеранам», представники Дніпровського офісу Європейської бізнес Асоціації, ТВ ВГО «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області та інші
Зустріч в ОДА з релокованим на Дніпропетровщину бізнесом стала прикладом ефективної і прозорої взаємодії, де кожен почутий. Це діалог заради створення сильної економіки, де влада і бізнес, у тому числі переміщений, разом будують майбутнє України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Територія Дніпропетровської області характеризується унікальністю фізіко-географічних та геологічних умов, що сприяють формуванню значних обсягів природних ресурсів та їх різноманітності.
У Дніпропетровській області видобувається більше 50 відсотків усіх мінеральних ресурсів в Україні, використовується 249 родовищ 79 видів корисних копалин. У значних обсягах здійснюється видобуток марганцевої, титано-цирконієвих руд та інших рідкоземельних елементів, вугілля, газу, каоліну, будівельного каменю, піску та інших корисних копалин.
Згідно з переліком дійсних станом на 14.01.2025 спеціальних дозволів на користування надрами Дніпропетровській області видано 130 таких спеціальних дозволів: від підземної води до руд золота.
У Дніпропетровській області розвідане єдине в Україні родовище талько-магнезитів, розробка якого дасть змогу на 60 – 70 відсотків забезпечити потреби в Україні у вогнетривкій сировині та значно зменшити її імпорт з інших країн. Це Правдинське родовище, розташоване у Криничанському районі області.
Окремо слід зазначити про видобуток залізної руди Криворізького басейну, який займає перше місце в Україні. Середньорічний обсяг видобутку по родовищах цього регіону складає близько 121 млн тонн, а це – 75 відсотків видобутку в цілому по країні.
З 10-ти найбільших виробництв країни, які переробляють залізорудну сировину, 9 розташовані саме у Криворізькому басейні, який забезпечує більше 93 відсотків потреб металургійних підприємств України. Саме у Криворізькому басейні розташований найбільший відкритий промисловий кар’єр держави та Європи – ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат».
Рентна плата за користування надрами – одна із складових рентної плати – загальнодержавного податку в Україні
Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин (Рентна плата) – це важливий компонент економічної політики нашої держави, завдання якої – регулювання відносин у галузі охорони, використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання i ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об’єктів, пов’язаних з історико-культурною спадщиною.
В економіці багатих на ресурси країн видобувна промисловість завжди була однією з основних галузей.
Питома вага надходжень Рентної плати на Дніпропетровщині зростає з року в рік.
Так, якщо у 2005 році суми надходжень платежів за користування надрами до бюджетів усіх рівнів по регіону склали 41,1 млн грн, у 2013 році – 685,7 млн грн, то за 2024 рік – це майже 6,8 млрд грн, із яких 1,8 млрд гривень – це надходження до місцевих бюджетів області. Впродовж п’яти місяців поточного року платниками рентної плати за користування надрами Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів вже майже 3,0 млрд грн, з них до місцевих бюджетів – 1,0 млрд гривень.
Стратегічною метою роботи податкових органів області є забезпечення повного обліку суб’єктів господарювання, які здійснюють видобуток корисних копалин, своєчасного надання ними податкової звітності і надходження Рентної плати своєчасно та у повному обсязі.
Адміністрування рентної плати за користування надрами: деякі новації податкового законодавства
Законами України № 4015 та № 4113 змінено порядок визначення бази оподаткування Рентною платою окремих видів видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) товарних продукцій гірничого підприємства із гірських порід, які класифікуються за кодами:
- 2505 (піски природні всіх видів),
- 2517 (галька, гравій, щебінь або подрібнене каміння),
- 2507 00 (каолін та інші глини каолінові)
відповідно до УКТ ЗЕД (розділ V «Мінеральні продукти») Закону України № 2697.
Згідно із спеціальними дозволами на користування надрами у Дніпропетровській області видобуток піску здійснюють 12 суб’єктів господарювання (СГ), видобуток гравію – 13 СГ, а первинного каоліну – 1 СГ.
Законом України № 4015, який набрав чинності з 01.12.2024, визначено, що гірничі підприємства, які видобувають гірські породи придатні у якості сировини для бутового каменю, пісків, каолінів, обчислюють податкові зобов’язання з Рентної плати за базою оподаткування Рентною платою із застосуванням фактичної ціни реалізації видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) товарної продукції гірничого підприємства (далі – Товарна продукція), яка визначається за більшою з таких величин:
- за фактичною ціною реалізації одиниці відповідного виду Товарної продукції, розрахованою платником за виконаними у податковому (звітному) періоді договорами;
- за ціною одиниці Товарної продукції, визначеною за Методикою визначення початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на право користування надрами, але не менше розміру одиниці вартості відповідного виду Товарної продукції, визначеного Законом України № 4015 у доларах США за 1 тонну, перераховану у гривні за 1 тонну за курсом Національного банку України станом на перше число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом.
Фактична ціна реалізації для згаданої Товарної продукції визначається за середньозваженою (за обсягами реалізації) у звітному періоді ціною реалізації відповідного виду корисної копалини (мінеральної сировини) за договорами постачання, але не менше для:
- УКТ ЗЕД 2517 (галька, гравій, щебінь або подрібнене каміння) – 6,5 дол. США за 1 тонну;
- УКТ ЗЕД 2505 (піски природні всіх видів) – 5,00 дол. США за 1 тонну;
- УКТ ЗЕД 250700 (каолін та інші глини каолінові), яка залежно від своїх властивостей у затверджених кондиціях на мінеральну сировину об’єкту ділянки надр визнана:
● не придатною для первинної переробки (збагачення) – 40 дол. США за 1 тонну;
● придатною для первинної переробки (збагачення) – 120 дол. США за 1 тонну.
Тобто у випадку, якщо гірські породи, що класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 250700, у затверджених кондиціях на мінеральну сировину за своїми властивостями визнані:
- придатними для первинної переробки (збагачення) при виробництві каоліну та реалізуються без збагачення (первинної переробки), то обсяг Рентної плати обчислюється із урахуванням фактичного обсягу видобутої Товарної продукції, ставки Рентної плати 5 відс. від фактичної ціни реалізації/розрахункової вартості такої продукції, але не менше 120 дол. США;
- непридатними для первинної переробки (збагачення), то Рентна плата обчислюється із урахуванням фактичного обсягу видобутого каоліну, як Товарної продукції гірничого підприємства, ставки Рентної плати 5 відс. від фактичної ціни реалізації/розрахункової вартості такої продукції, але не менше 40 дол. США.
Таким чином, Рентна плата для гірських порід, що класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 250700, не може бути меншою ніж 6 або 2 дол. США залежно від придатності гірських порід до первинної переробки (збагачення).
У чинній редакції Податкового кодексу України (ПКУ) подібні механізми фіксації мінімального рівня бази оподаткування вже застосовуються для вуглеводнів та товарних руд заліза і забезпечують визначення Рентної плати, виходячи з бази оподаткування, захищеної від впливу перерозподілу виробничих процесів виготовлення Товарної продукції гірничих підприємств.
Зміни до ПКУ є тимчасовими та перехідними у період дії воєнного стану та незавершеності реформування відносин у добувній галузі, забезпечення їх належної прозорості та відкритості економічної і технічної галузевої інформації, як це передбачено Кодексом України про надра та Законом України № 2545.
Слід зазначити, що такі законодавчі зміни не суттєво вплинуть на більшість гірничих підприємств, які організували добування та первинну переробку мінеральної сировини, виготовлення товарної продукції гірничих підприємств з дотриманням стандартів та всіх вимог надрокористування, ринкових принципів ціноутворення та конкурентності господарської діяльності.
Довідково:
1. Закон України № 4015 – це Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану».
2. Закон України № 4113 – це Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
3. Закон України № 2697 – це Закон України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України» (розділ V «Мінеральні продукти»).
4. Закон України № 2545 – це Закон України від 18 вересня 2018 року № 2545-VІІІ «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» (із змінами).
5. Методика визначення початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на право користування надрами затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 року № 1374 (із змінами).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Протягом п’яти місяців року стабільно зростають виторги від реалізації підакцизних товарів. Причини – ефективна боротьба з тіньовим ринком, підвищення прозорості розрахункових операцій та сезонне пожвавлення економіки.
Алкогольні напої
У січні українці витратили на придбання алкоголю майже 12 млрд грн. У травні – 14,46 млрд грн (+21 % до січня).
Основні фактори: активізація ресторанного та розважального бізнесу, підвищення контролю з боку ДПС за продажами. Зростає не лише середній чек, а й кількість покупок.
Тютюнові вироби
У травні 2025 року українці витратили на тютюнові вироби 13,08 млрд грн – більше, ніж на алкоголь. У січні на купівлю цигарок витрачено 10,38 млрд грн.
Вартість тютюнових виробів стабільно зростає через акцизну політику, імпортозалежність сировини та перехід на продукцію вищої цінової категорії. До того ж активна боротьба з тіньовим ринком поступово переводить продажі в легальну площину.
Пальне
Обсяги реалізованого пального також зростають. У січні продали 558,3 млн літрів, у травні – 639,9 млн літрів (+14,6 % до січня).
Такий приріст пояснюється одразу кількома чинниками: стартом польових робіт, активізацією транспорту і логістики, а також збільшенням внутрішнього туризму. Крім того, ціни на пальне залишаються відносно стабільними, що сприяє зростанню обсягів.
Все більше операцій проводиться офіційно через РРО. Це свідчить про доброчесність суб’єктів господарювання, ефективність контролю з боку податкових органів і поступову легалізацію роздрібного ринку.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/906466.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до пункту 70.7 статті 70 Податкового кодексу України фізичні особи –платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) та форма заяви про внесення змін до Державного реєстру визначені розділом IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 25.10.2017 за № 1306/31174) зі змінами та доповненнями (далі – Положення).
Розділом III Положення встановлено вимоги до документів, що подаються фізичними особами, зокрема для внесення змін до Державного реєстру.
Згідно з пунктом 1 розділу III Положення для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру використовуються дані документа, що посвідчує особу.
Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
- витяг з реєстру територіальної громади;
- паспорт, виготовлений у формі книжечки;
- тимчасове посвідчення громадянина України.
Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, зі змінами та доповненнями.
На сьогодні Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за формою № 5ДР) (додаток 12 до Положення) та копії документів, необхідних для внесення змін до Державного реєстру, можна подати в електронному вигляді:
1) за допомогою інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua) (далі – Електронний кабінет), з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавала електронних довірчих послуг або за допомогою «хмарного» КЕП.
Для інформаційної підтримки та допомоги платникам при подачі електронного документа Заяви за формою № 5 ДР на вебпорталі ДПС за адресою: https://tax.gov.ua, як у відкритій, так і в приватній його частинах розміщено інструкцію щодо дій користувача при подачі такого електронного документа, а саме у розділі: Допомога → ЕК для громадян → Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5 ДР.
Розділ «Вхідні/вихідні документи», вкладка «Вхідні документи» Електронного кабінету надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої платнику.
2) через мобільний застосунок «Моя податкова» – для використання мобільного застосунку «Моя податкова» фізичній особі необхідно завантажити застосунок «Моя податкова» в AppStore або GooglePlay.
Доступ до сервісів застосунку здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП або за допомогою «хмарного» КЕП.
Розділ «Послуги» мобільного застосунку «Моя податкова» забезпечує можливість подання Заяви за формою № 5ДР.
Для формування Заяви за формою № 5ДР у мобільному застосунку фізичними особами необхідно ознайомитися з Повідомленням про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрі.
У запропонованій Заяві за формою № 5ДР необхідно заповнити відповідні поля електронного документа. При цьому, частина полів електронного документа заповнюється автоматично на підставі реєстраційних та інших даних, наявних у ДПС (з можливістю їх коригування).
Для приєднання до Заяви за формою № 5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу, та інших документів, що підтверджують зміни облікових даних, необхідно у вкладці «Додати копії документів» натиснути «+», вибрати з переліку назву необхідного документа (документ повинен бути у файлі формату pdf/jpg або сфотографовані безпосередньо гаджетом з обмеженням розміру не більше 5МБ) та зберегти документ.
Після успішного збереження електронний документ необхідно підписати та направити до контролюючого органу.
Розділ «Повідомлення» мобільного застосунку «Моя податкова» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої платнику.
Звертаємо увагу, що для зручності платників на офіційній сторінці вебпорталу ДПС України у розділі «Онлайн-навчання» (за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya) розміщені роз’яснювальні текстові, презентаційні та відеоматеріали з питань роботи в Електронному кабінеті та мобільному застосунку «Моя податкова».
За результатами обробки Заяви за формою № 5 ДР у розділі «Вхідні / вихідні документи», у вкладці «Вхідні документи» Електронного кабінету та в розділі «Повідомлення» мобільного застосунку «Моя податкова» фізична особа отримує Квитанцію № 2, в якій зазначається результат обробки Заяви за формою № 5ДР.
У разі відмови у прийнятті Заяви за формою № 5ДР у Квитанції № 2 зазначаються причини такої відмови.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзаців першого – четвертого п. 184.2 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (далі – ПДВ), на підставі, визначеній у п.п. «а» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» – «з» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Якщо щодо особи, зареєстрованої платником податку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або якщо до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість (далі – ПДВ), анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, отриманих згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-VI «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями або за даними реєстру платників єдиного податку.
Анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється на дату подання заяви платником ПДВ або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.
Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку, зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п. 184.10 ст. 184 ПКУ).
Згідно з п.п. 5 п. 293.8 ст. 293 ПКУ у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розд. V ПКУ, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс. (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.
Отже, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка з початку року обрала ставку єдиного податку у розмірі 3 відс., що передбачає сплату ПДВ, та якій протягом звітного кварталу було анульовано реєстрацію платника ПДВ, застосовує у такому звітному кварталі ставку єдиного податку у розмірі 3 відс. та не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу зобов’язана подати заяву щодо переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс., що передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку, або заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Відповідно до абз. 2 п. 198.3 ст. 198 ПКУ нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
На підставі ведення окремого обліку операцій з придбання товарів/послуг згідно з п. 201.14 ст. 201 ПКУ, зведені результати такого обліку відповідно до п. 201.15 ст. 201 ПКУ повинні бути відображені в податкових деклараціях з ПДВ.
Відповідно до п. 9 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21) визначено, що податкова декларація з ПДВ (далі – декларація) подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до ПКУ.
Порядком № 21 встановлено, що у декларації до розд. II «Податковий кредит» (рядки 10, 11 та 13 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з ПДВ (рядки 10.1, 10.2 та 10.3) або без ПДВ (рядок 10.4) товарів / послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1, 11.2, 11.3 та 11.4), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядки 13.1 та 13.2).
При цьому п. 198.6 ст. 198 ПКУ визначено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
У розділі ІІІ декларації «Розрахунки за звітний період» здійснюється обрахунок різниці між сумою податкових зобов’язань за звітний (податковий) період (рядок 9 декларації) та податкового кредиту (рядок 17 декларації) (пп. 1, 2 п. 5 розд. V Порядку № 21). При цьому до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду включається від’ємне значення попереднього звітного періоду (рядок 16.1 декларації, у який згідно з п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку № 21 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період).
При відсутності суми від’ємного значення попередніх періодів, обсягів постачання, але у разі наявності показників для декларування, а саме, отриманих у звітному періоді податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН по операціях з придбання товарів/послуг, платник ПДВ має право не подавати декларації з використанням права на включення до податкового кредиту сум ПДВ, протягом 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних відповідно до положень п. 198.6 ст. 198 ПКУ.
Водночас, відповідно до пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПКУ у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту відбувається анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
Тому, з метою уникнення настання обставин, встановлених п. 184.7 ст. 184 ПКУ та спливу терміну (365 днів з дати складання податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, що засвідчують дані ЄРПН за останні 12 місяців), визначеного абзацом четвертим п. 198.6 ст. 198 ПКУ, платнику доцільно подати декларацію із відображенням показників, які підлягають декларуванню, а саме: включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, за якими спливає строк 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01.04.2025 введено в дію Закон України № 4014 від 09 жовтня 2024 року № 4014-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування акцизним податком спирту етилового та біоетанолу» (далі – Закон № 4014), відповідно до якого виробники спирту та біоетанолу зобов’язані надавати до ДПС, як органу ліцензування, розрахунок максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу (далі – Розрахунок).
На яких виробників спирту та біоетанолу поширюється вимога надання Розрахунку?
Розрахунок подається усіма виробниками спирту та біоетанолу у такі терміни, якщо ліцензії отримані:
- починаючи з 1 квітня 2025 року (з дня введення в дію Закону № 4014) – до початку провадження своєї діяльності та протягом 30 календарних днів з дня внесення зміни максимальної продуктивності такого обладнання;
- до 1 квітня 2025 року (до введення в дію Закону № 4014) – протягом одного календарного місяця, наступного за місяцем введення в дію Закону № 4014 – протягом травня 2025 року.
Хто здійснює Розрахунок та у якому порядку?
Для проведення визначення максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу Кабінетом Міністрів України:
- визначено державну наукову установу «Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів», яка уповноважена проводити розрахунок максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 108-р);
- затверджено Порядок визначення максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу (постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2025 року № 350).
Яка відповідальність за неподання Розрахунку?
Ненадання / несвоєчасне надання розрахунку максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу, в тому числі у разі зміни максимальної продуктивності такого обладнання, є підставою для припинення дії ліцензії. При цьому подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження таких видів діяльності суб’єкт господарювання має право не раніше ніж через 365 днів з дати прийняття рішення про припинення дії ліцензії.
Податкова звітність, які строки подання?
Починаючи зі звітного періоду травень 2025 року виробники спирту етилового та біоетанолу мають визначати податкові зобов’язання з акцизного податку з урахуванням гарантованого податкового зобов’язання (далі – ГПЗ) з акцизного податку, який розраховується виходячи з максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу.
Вимоги щодо визначення ГПЗ з акцизного податку за податковий (звітний) період не поширюються на суб’єктів господарювання, які здійснюють виключно виробництво біоетанолу та мають відповідну ліцензію.
Довідково:
Законом № 4014 було внесено зміни до Податкового кодексу України та Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», в частині встановлення окремих особливостей обчислення акцизного податку виробниками спирту етилового та біоетанолу;
Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2025 року № 350 «Про затвердження Порядку визначення максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу»;
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 108-р «Про визначення державної установи, уповноваженої проводити розрахунок максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що зміни до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (із змінами), зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26.10.2015 за № 1300/27745) внесено наказом Міністерства фінансів України № 151 від 14.03.2025, який набрав чинності 25.04.2025.
Серед основних змін:
- контролюючий орган зобов’язаний повідомити платника податків про дату, час та місце / спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції;
- інформація (повідомлення) про розгляд податковим органом матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет;
- визначено процедуру ідентифікації платника податків або його представника, в тому числі у разі розгляду заперечень у режимі відеоконференції, необхідність фіксування відеоконференції за допомогою технічних засобів відеозапису;
- передбачено, що платник податків повідомляє про участь у розгляді матеріалів перевірки (особисто або через свого представника), у тому числі в режимі відеоконференції, у поданих запереченнях;
- під час розгляду матеріалів перевірки в режимі відеоконференції платник податків може надавати
Довідково.
Наказом Міністерства фінансів України № 151 від 14.03.2025 «Про затвердження Змін до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.03.2025 за № 484/43890, внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745 (зі змінами).
Коментарі: 0
| Залишити коментар