Блог

Федоренко

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

01.09.2025 11:13

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ.
Внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій звітності, здійснюється відповідно до норм ст. 50 ПКУ.
Відповідно до абзацу першого п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, платник податку, у якого річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., не прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, та відповідно не зазначив у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за такий звітний (податковий) рік інформацію про наявність такого рішення, може скористатися правом про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені розділом ІІІ ПКУ, подавши уточнюючу Декларацію та зазначивши в ній про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівля промисловості, частка якої здаєт

01.09.2025 11:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Згідно з п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Надання об’єкту нерухомості або його частини в оренду, лізинг, позичку позбавляє суб’єкта господарювання (власника нерухомості) права при визначенні податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки застосовувати положення п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ за весь об’єкт нерухомості.
Тобто, суб’єкт господарювання, основна діяльність якого класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, при здійсненні ним операцій з надання в оренду частини будівлі промисловості, яка перебуває у його власності та належить до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, визначає податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за весь об’єкт нерухомості, а не за частину, яка здається в оренду, лізинг, позичку.
Нарахування та сплата податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за такий об’єкт нерухомості здійснюється суб’єктом господарювання на загальних підставах.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Зміна місцезнаходження (податкової адреси) і перехід платника на обслуговування до іншого контролюючого органу: хто проводить д

01.09.2025 11:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що документальну (планову або позапланову) перевірку платника податків проводить територіальний орган ДПС за основним місцем обліку такого платника податків на дату організації проведення перевірки.
Водночас, якщо територіальним органом ДПС за попереднім місцем обліку платнику податків вжито заходи щодо проведення документальної перевірки платника податків (направлено/вручено наказ на проведення перевірки, здійснено вихід за місцезнаходженням платника податків), такий орган забезпечує завершення процедури адміністрування в частині закінчення цієї документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов’язань за її результатами.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

З якої дати та за який звітний період контролюючий орган має право надіслати запит про подання документації з трансфертного ціно

01.09.2025 11:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Відповідно до п.п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті.
Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті.
Запит надсилається не раніше 01 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено (п.п. 39.4.5 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи включаються до складу доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, власні кошти внесені на розрахунк

01.09.2025 11:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподатковуваним доходом фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (ПКУ)).
Відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ (абзац другий п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Пунктом 178.6 ст. 178 ПКУ встановлено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Згідно з п. 1 Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (зі змінами) (далі – Інструкція № 162), визначено порядок відкриття та закриття банками рахунків клієнтів та використання коштів за ними.
Пунктом 10 розд. І Інструкції № 162 встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. (п. 24 розд. І Інструкції № 162).
Згідно з п. 27 розд. І Інструкції № 162 надавач платіжних послуг під час відкриття рахунку фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, або фізичній особі, яка має статус особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, отримує відомості про взяття цієї особи на облік у контролюючому органі з даних про взяття на облік платників податків, що оприлюднені на вебпорталі Державної податкової служби України.
Отже, у разі внесення платником податку грошових коштів, отриманих як дохід з джерелом походження з України або за межами України та раніше оподаткованих відповідно до законодавства, на поточний рахунок, відкритий для здійснення незалежної професійної діяльності, такі грошові кошти до складу доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, не включаються, повторно не оподатковуються та не відображаються в Типовій формі.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платникам ПДВ щодо порядку заповнення додатка 1 до ПН у разі часткової поставки товарів/послуг, що не містять відокремленої варт

01.09.2025 11:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товару / послуги не містить відокремленої вартості, перелік (опис (номенклатура)) частково поставлених товарів зазначається в додатку 1 до податкової накладної і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов’язаннях.
Тобто, додаток 1 до податкової накладної заповнюється у разі здійснення часткової поставки товарів / послуг, якщо частка товару не має відокремленої вартості (наприклад, часткова поставка окремих вузлів складного обладнання, яке має єдину ціну, поставка частини меблевого гарнітура, на який установлено єдину ціну тощо) та містить перелік (номенклатуру) частково поставлених товарів.
Наприклад: у додатку 1 до податкової накладної у разі поставки платником податку окремих вузлів складного обладнання, яке має єдину ціну, в графі 2 – записуються найменування окремих вузлів складного обладнання, що поставлені, в графі 3.1 – код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД, в графі 3.2.1 – проставляється позначка «Х» для товарів, ввезених на митну територію України, в графі 9 – одиниця виміру шт., в графі 10 – кількість кожного найменування окремих вузлів складного обладнання, у графах 11 – 12 – відображаються аналогічні дані щодо не відвантажених частин окремих вузлів складного обладнання. При остаточній поставці частин цього обладнання графи 11 – 12 не заповнюються.
При цьому в графах 4 – 8 зазначаються дані щодо повної поставки обладнання.
При отриманні попередньої оплати за товари/послуги, частка яких не має відокремленої вартості додаток 1 до податкової накладної не заповнюється, а виписується лише податкова накладна на частину отриманої передоплати, яка і враховується в податкових зобов’язаннях.
Наприклад: у випадку отримання передоплати за вказане обладнання платником податку заповнюється податкова накладна, у графі 6 якої зазначається кількість обладнання, пропорційна сумі отриманої передоплати (дробове число). Така кількість розраховується як відношення суми отриманої передоплати до загальної вартості обладнання.
У разі коли після отримання попередньої оплати за товари / послуги, частка яких не має відокремленої вартості, відбувається часткове постачання таких товарів, податкова накладна виписується на різницю між повною вартістю товарів/послуг та отриманою передоплатою, а додаток 1 заповнюється виходячи з переліку (номенклатури) частково поставлених товарів / послуг.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Лівобережний Центр обслуговування платників Дніпровської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області змінює адресу

01.09.2025 11:08

З 01 вересня 2025 року надання адміністративних та інших послуг Лівобережним Центром обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області буде здійснюватись за новою адресою:
49026, м. Дніпро, проспект Слобожанський, 95 А.
Номер телефону для зв’язку – (056) 3748666.
Одним з пріоритетних напрямків роботи податкової Дніпропетровщини є створення комфортних умов для платників. Тож, нагадуємо, що для отримання послуг кожен може звернутися до будь-якого Центру обслуговування платників, незалежно від місця реєстрації. Діє принцип екстериторіальності.
Також, послуги можна отримати і онлайн – скориставшись Електронним кабінетом. Цей сервіс працює 24/7 та дозволяє без черг і без візитів подавати звітність, отримувати довідки, листуватися з податковою тощо.
Маєте питання – звертайтеся за номерами телефонів «гарячих ліній» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/kontakti
Комфорт і доступність – для всіх!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Е-сервіси, штучний інтелект та євроінтеграція: в ДПС розповіли про перші кроки спільного проєкту з Естонією

01.09.2025 11:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/928994.html повідомила.
Перші підсумки співпраці ДПС та Естонського податкового та митного комітету у рамках Меморандуму обговорили керівники відомств Леся Карнаух та Райго Уукківі під час засідання Керівної ради спільного проєкту «Підтримка цифровізації податкового адміністрування ДПС».
«Сучасні е-сервіси та залучення штучного інтелекту, а ще підвищення добровільної сплати податків та інтеграція до європейських інформаційних систем. Все це – кроки розвитку ДПС, які ми впроваджуємо за сприяння наших естонських колег», – розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
За її словами, співробітництво ДПС та Естонського податкового та митного комітету здійснюється відповідно до меморандуму, підписаному цьогоріч у лютому.
Пріоритети взаємодії: стратегічне управління, цифрова трансформація, інтеграція з інформаційними системами ЄС, розвиток добровільної податкової комплаєнс-моделі та впровадження інноваційних сервісних рішень.
Цифрова податкова. Як відзначила Леся Карнаух, ДПС розраховує на чималий досвід і технічну підтримку естонських колег.
«Наразі 97,5 % усіх наших платників користуються електронними сервісами. Тож, маючи такий попит, працюємо над пропозицією – створенням комплексу нових рішень для трансформації податкових процесів. Перспективні напрями: Е-аудит, який вже активно тестуємо, Е-акциз, що запускається з наступного року, Е-борг, Е-примусове списання, Е-камеральна перевірка тощо», – підкреслила очільниця ДПС.
Інтеграція ДПС до інформаційних систем ЄС. У межах меморандуму естонські податківці підтримуватимуть гармонізацію інформаційних систем ДПС з європейськими ІТ-рішеннями: VIES, OSS, CESOP, EMCS, CCN/CSI.
Управління якістю та розвиток послуг. Естонські колеги відвідали столичний ЦОП та на практиці відтестували його сервіси включно із безбар’єрним перекладом жестовою мовою, а під час візиту до контакт-центру ДПС ознайомилися з практиками комунікації з платниками податків.
«Зараз ми плануємо якісно підвищити рівень консультацій, а з колегами із Естонії працюємо над ідеєю впровадження віртуального помічника на базі штучного інтелекту», – акцентувала Леся Карнаух.
Комплаєнс-модель. У вересні фахівці ДПС в Естонії вивчатимуть інструменти стимулювання добровільної сплати податків та їх вплив на доходи бюджету.
Стратегічне управління. В модернізації ДПС буде опиратися також на кращі практики естонських партнерів з автоматизації процесів та гнучкого управління (agile governance) реформами.
«Це лише частина проєктів, які реалізовуватимемо спільно. Естонські колеги дуже уважно вивчають і наш досвід роботи в умовах надзвичайних безпекових викликів. І я рада, що ця співпраця саме про взаємообмін та практичну допомогу», – наголосила в. о. Голови ДПС.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Комплаєнс-ризики: несвоєчасна сплата податкових зобов’язань призводить до виникнення або накопичення податкового боргу

29.08.2025 14:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З метою підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків, у діяльність Державної податкової служби України впроваджуються міжнародні підходи до управління податковими ризиками та діє проєкт щодо системи управління комплаєнс-ризиками.
Координатором проєкту є Міністерство фінансів України.
Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» набрала чинності 01.08.2024.
Основні новації проєкту – розподіл всіх податкових ризиків за основними видами: ризик реєстрації, ризик звітності, ризик сплати та ризик декларування.
Щодо комплаєнс-ризику сплати – це випадок, коли платник податків сплачує податки, збори, платежі із запізненням або не в повному обсязі, або не сплачує зовсім. Що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу.
Нагадаємо, що саме вимоги щодо наявності податкового боргу та розрахунків за операціями з бюджетом є одним з основних критеріїв оцінки та потрапляння до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік), зокрема таких із них як:
• відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не має перевищувати 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів;
• відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців та інше.
Перевагами ж, якими користуються суб'єкти господарювання, що відповідають визначеним законом умовам і ввійшли до Переліку, є:
• мораторій на документальні перевірки;
• скорочення строків перевірок;
• скорочення терміну надання індивідуальних податкових консультацій;
• особистий консультант – комплаєнс-менеджер та ряд інших.
Звертаємо увагу, що платник податків має можливість перевірити власні показники і дізнатися про відповідність/невідповідність критеріям, визначеним законом, у Електронному кабінеті або перейшовши за посиланням https://tpd.tax.gov.ua/.
Дізнатися більше про проєкт можна на вебпорталі ДПС України, субсайті Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та на сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» у мережі Facebook.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Які передбачені пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

29.08.2025 14:15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок):
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Сільські, селищні, міські ради мають право встановлювати пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Сільські, селищні, міські ради мають право встановлювати пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на території індустріального парку та перебувають у власності учасників індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків.
На період дії воєнного стану на території України по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, у частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:
1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;
2) звільняти від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Крім того, рішення органів, зазначених у частині третій ст. 33 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI (зі змінами та доповненнями) (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення є підставою для обов’язкового прийняття відповідним органом місцевого самоврядування або військовою адміністрацією чи військово-цивільною адміністрацією (на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради) в межах територій, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення, рішень про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 14941. Попередня cторінка | Сторінка 37 з 1495 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua