Протягом січня поточного року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету екологічним податком (екоподаток) на 2 703,2 тис. гривень. Порівняно з січнем 2025 року надходження збільшились на 253,6 тис. грн, або на 10,4 відсотки.
Дякуємо платникам за своєчасно сплачені податки!
Позитивна динаміка надходжень – це свідчення того, що суб’єкти господарювання проявляють відповідальність з екологічних питань.
Звертаємо увагу, що екоподаток є джерелом фінансування природоохоронних заходів (очищення повітря і води, утилізації відходів тощо).
Нагадуємо, що під час дії воєнного стану підприємства, чиї об’єкти розташовані на територіях бойових дій або тимчасово окупованих, звільняються від сплати екоподатку. Перелік таких територій визначає Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрозвитку України) за затвердженим порядком.
Звільнення діє протягом всього 2022 року, а з 01 січня 2023 року – починаючи з першого числа місяця, в якому визначено дату початку бойових дій або тимчасової окупації території, до першого числа місяця, що настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Про роботу сфери громадського харчування, прозорість розрахунків та боротьбу із застосуванням тіньових схем говорили під час зустрічі в. о. Голови ДПС Леся Карнаух, Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський, Голова Державної служби України з питань праці Ігор Дегнера та представники ресторанного бізнесу. До зустрічі також приєдналися профільні бізнес-асоціації та бізнес-омбудсменка Анка Фельдгузен.
Як відзначила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух, це не перша така секторальна зустріч. До цього аналогічна була з представниками сфери електроніки та побутової техніки. І вже є позитивний фідбек – бо коли боротьба з тінню не лише на словах, то це одразу видно на конкретних цифрах.
«Ресторанний бізнес – складна сфера. В умовах війни – вести бізнес ще складніше. Бо працювати в умовах постійних обстрілів, проблем зі світлом та теплом, браком персоналу – не найлегше завдання. І я дякую кожному, хто працює чесно та сплачує податки, це вкрай відчутно для економіки. Таких на ринку більшість. І держава максимально прагне допомогти кожному», – наголосила Леся Карнаух.
За даними ДПС, сфера ресторанного господарства – це понад 43 тисячі суб’єктів господарювання, які працюють більш ніж на 51 тисячі об’єктів.
У 2025 році галузь задекларувала 246,7 млрд грн виторгу. Це +21,7% до 2024 року.
Середньоденний виторг зріс з 553,8 млн грн до 675,9 млн грн.
Середній чек по країні – 303 грн.
Приріст виручки:
ресторани – 26,9%
закусочні – 25,9%
кафе – 20,5%.
Але є і інші цифри. Виклики значні. Бо дехто намагається прикритися важкою ситуацією в країні, щоб виправдати «тіньову» історію в ресторанному бізнесі.
- Близько 15 тисяч закладів декларують менше 50 тис. грн виторгу на місяць на один об’єкт.
Такий рівень виторгу об’єктивно не може покрити витрати на оренду, зарплати, комунальні послуги і закупівлю продуктів. Це може свідчити про штучне заниження доходів або неповну фіскалізацію операцій.
- За 2025 рік проведено понад 7,3 тисячі фактичних перевірок. Застосовано штрафів на 117,5 млн грн, виявлено 389 випадків неоформлених працівників.
- Фіксується поширена практика, коли в одному ресторані працює кілька юридичних осіб із різними системами оподаткування. Наприклад, одна компанія продає алкоголь на загальній системі, а інша – страви на спрощеній. І це дозволяє мінімізувати податкові зобов’язання, уникати сплати ПДВ і занижувати реальні обсяги доходів.
- Незастосування РРО або ПРРО при розрахунках.
- Видача фальшивих фіскальних чеків.
- Стимулювання клієнтів платити готівкою без проведення через касу.
Під час заходу представники бізнесу висловили свою позицію та пояснення з низки питань. Особливо дискусійні – офіційне працевлаштування, забезпечення розміру середньої зарплати, мінімальні виторги тощо.
«Разом з бізнесом готові напрацьовувати підходи, щоб максимально вивести ресторанний бізнес з тіні та забезпечити рівні умови роботи. Бо тим, хто працює прозоро, важко конкурувати з тими, хто оптимізує «по максимуму»», – акцентувала Леся Карнаух.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/983261.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/983257.html повідомила.
19 лютого 2026 року з 20.00 до 23.45 проводитимуться регламентні роботи з обслуговування програмно-технічного комплексу Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС (КНЕДП ДПС).
У цей час можливі часткові обмеження роботи електронних ключів, виданих КНЕДП ДПС.
Перепрошуємо за тимчасові незручності.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
► Фізичні особи – підприємці (ФОП), які застосовують спрощену систему оподаткування, мають можливість за допомогою мобільного застосунку «Моя податкова» (розміщено на цифрових платформах AppStore або GooglePlay) подати податкову декларацію платника єдиного податку (1 – 3 група).
► Для цього необхідно:
- ідентифікуватись онлайн за допомогою файлового або хмарного КЕП;
- у розділі «Послуги» обрати «Декларація платника єдиного податку (1 – 2 група)» або «Декларація платника єдиного податку (3 група)»;
- обрати потрібний звітний період та додатки* (за необхідності);
* для платників єдиного податку Додаток 1 та Додаток 2 подається у складі звітності за рік, крім випадків зміни платником системи оподаткування;
- заповнити необхідні додатки;
- зазначити:
• фактичну кількість найманих працівників у звітному періоді;
• обсяги доходу за звітний період;
- зберегти;
- підписати КЕП;
- надіслати.
Довідково: презентаційні матеріали щодо подання податкової декларації платка єдиного податку через мобільний застосунок «Моя податкова» розміщені за посиланням https://tax.gov.ua/mobilniy-zastosunok-moya-podatkova/prezentatsiyni-materiali/879290.html.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про скасування нарахування єдиного податку, якщо
ФОП першої – другої групи вирішила скористатися правом
не сплачувати єдиний податок
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 11 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
При цьому такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався.
Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене п. 295.2 ст. 295 ПКУ.
Податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку.
Штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку у порядку та строки, визначені ПКУ, до таких платників не застосовуються.
Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).
Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Норми п. 11 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п. 11 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, територію України.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, який набрав чинності 20.03.2025, затверджено оновлений Перелік територій та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (абзац перший п. 295.1 ст. 295 ПКУ).
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).
Для таких платників єдиний податок нараховується контролюючими органами та відображається в інтегрованій картці платника (далі – ІКП) щомісяця, датою, що відповідає граничному терміну сплати авансових внесків з єдиного податку (наприклад, 20 січня за січень, 20 лютого за лютий тощо).
У разі, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої – другої групи, зареєстрований на тимчасово окупованій території, скористався своїм правом і не сплатив єдиний податок, то щомісяця після граничного терміну сплати контролюючий орган скасовує (зменшує) нарахування єдиного податку, про що в ІКП з’являється відповідний запис.
При цьому скасування нарахування єдиного податку в ІКП здійснюється контролюючим органом автоматично (жодних заяв подавати не потрібно) за умови, що податкова адреса таких фізичних осіб – підприємців станом на дату реєстрації платником єдиного податку першої або другої групи відповідає Переліку територій, з урахуванням визначених Переліком територій дат початку бойових дій або тимчасової окупації.
У випадку, якщо в ІКП нарахування продовжують відображатися, така фізична особа – підприємець має право подати до контролюючого органу письмову заяву в довільній формі (або в електронній формі через Електронний кабінет), до якої додати копії документів, що підтверджують реєстрацію (податкову адресу) на території бойових дій або на тимчасово окупованій російською федерацією території України, якщо ці дані відсутні в реєстрах або потребують уточнення.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
В які терміни самозайнята особа зобов’язана перерахувати до бюджету ПДФО та військовий збір з допомоги по тимчасовій непрацездатності, яку отримує від ПФУ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що строки сплати податкового зобов’язання визначено ст. 57 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п. 57.1 якої, зокрема, встановлено, що податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 розд. IV ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ.
Разом з тим, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ встановлено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Враховуючи те, що самозайнята особа є щодо себе одночасно страхувальником і застрахованою особою, самостійно нараховує виплати, пов’язані з тимчасовою втратою працездатності, отримує фінансування на спеціальний рахунок, то як податковий агент, зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Таким чином, у день надходження вищезазначених виплат від Пенсійного фонду України на спеціальний рахунок, самозайнята особа, як податковий агент, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір одночасно з отриманням коштів у банку або перерахуванням на поточний рахунок для власного споживання.
При цьому, якщо такі виплати нараховані, але не отримані самозайнятою особою, то податок на доходи фізичних осіб та військовий збір підлягають перерахуванню до бюджету не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування такого доходу.
Якщо останній день строку сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору припадає на вихідний або святковий день, то граничний строк їх сплати (перерахування) переноситься на операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Господарською діяльністю суб’єктів господарювання, які мають статус резидента Дефенс Сіті, вважається діяльність з виробництва оборонних товарів, визначених в абзаці шостому п. 6 ст. 37 Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VІІІ «Про національну безпеку України» (зі змінами та доповненнями) (озброєння, військова та спеціальна техніка (зокрема, безпілотні системи, засоби радіоелектронної боротьби та розвідки, активні засоби протидії технічним розвідкам), зброя і боєприпаси), та класифікується у секції С «Переробна промисловість» КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530 (далі – Оборонні товарі).
Діяльність резидента Дефенс Сіті з енергозабезпечення, охорони, логістики не може вважатися діяльністю з виробництва Оборонних товарів, оскільки не класифікується у секції С «Переробна промисловість» КВЕД ДК 009:2010.
Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи та випробування, які безпосередньо пов’язані з виробництвом Оборонних товарів і є необхідними для доведення таких товарів до стану придатного для використання за цільовим призначенням та прийняттям замовником, являються складовою частиною виробничого процесу Оборонних товарів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо звільнення від сплати єдиного внеску за себе ФОП, яка перебуває у трудових відносинах та оформила лікарняний по вагітності і пологах
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 504/96) право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовими договором у фізичної особи.
У переліку видів відпусток, визначеному згідно зі ст. 4 Закону № 504/96, передбачені соціальні відпустки, до яких належить, зокрема, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.
Строк та порядок надання оплачуваної відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами визначені відповідно до ст. 17 Закону № 504.
Працівникам, які мають право на соціальні відпустки, передбачені ст.ст. 17 та 18 Закону № 504/96, виплачується державна допомога на умовах, передбачених згідно із Законом України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», та іншими нормативно-правовими актами України (частина третя ст. 21 Закону № 504/96).
Водночас, відповідно до п. 10 ст. 11 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами та доповненнями) загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, особи, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.
Згідно з ст. 9 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та сплачуються внески (нею, роботодавцем) на страхування, якщо інше не передбачено законодавством. Особливості обчислення страхового стажу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування визначаються законом.
Разом з тим відповідно до п. 1 частини другої ст. 8 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1105) роботодавець як страхувальник зобов’язаний здійснювати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид страхових виплат та надання соціальних послуг згідно із Законом № 1105.
Страховий випадок (за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності) – обставина, внаслідок якої застрахована особа або члени її сім’ї можуть тимчасово втратити засоби до існування та потребувати страхових виплат згідно із Законом № 1105 (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 1105).
Відповідно до ст. 13 Закону № 1105 до числа страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності належить допомога по вагітності та пологах.
Отже, можна дійти висновку, що відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами є частиною трудових відносин між роботодавцем та працюючої у нього жінки, яка має право на відповідну відпустку. Також роботодавець як страхувальник зобов’язаний здійснювати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид страхових виплат та надання соціальних послуг. При цьому особи, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню.
Вказані норми законів кореспондуються із Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464).
Згідно з преамбулою Закону № 2464 він визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати, а також повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Єдиний внесок – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема:
підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР)), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (абзац другий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з ЄДР) (абзац третій п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують, зокрема, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами (абзац сьомий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Відповідно до абзацу другого п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується, зокрема, на суму допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
Платниками єдиного внеску визначені фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів) (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, базу нарахування єдиного внеску визначено відповідно до пп. 2 та 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 (залежно від обраної системи оподаткування).
При цьому особи, зазначені, зокрема, у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина шоста ст. 4 Закону № 2464).
Враховуючи викладене, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем сплачено єдиний внесок, зокрема нарахований на суму допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами при оформленні відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, у розмірі не менше мінімального страхового внеску, фізична особа – підприємець звільняється від сплати за себе єдиного внеску. Водночас, якщо за окремі періоди, на які припадає відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі менше мінімального страхового внеску, то за такі періоди фізична особа – підприємець здійснює сплату єдиного внеску самостійно на загальних підставах.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У разі закінчення строку дії дозволу на спеціальне водокористування у період дії воєнного стану, такий дозвіл вважається автоматично продовженим
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) рентна плата за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування та/або в інтегрованому довкіллєвому дозволі, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.
Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють Рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається, зокрема, в дозволах, ставок Рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють Рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок Рентної плати, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів (п.п. 255.11.4 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування та/або інтегрованого довкіллєвого дозволу із встановленими в них лімітами використання води Рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання (п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
За понадлімітне використання води Рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками Рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Відповідно до частини першої ст. 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР (далі – ВКУ) спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (частина друга ст. 49 ПКУ).
У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. (частина двадцять перша ст. 49 ВКУ).
Законом України від 16 липня 2024 року № 3855-IX «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (далі – Закон № 3855), який набрав чинності 08.08.2025, запроваджено інтегрований довкіллєвий дозвіл.
Відповідно до частини двадцять четвертої ст. 49 ВКУ інтегрований довкіллєвий дозвіл видається на підставах і в порядку, визначених Законом № 3855, з урахуванням вимог абзаців другого – четвертого частини шостої ст. 49 ВКУ. За наявності інтегрованого довкіллєвого дозволу отримання дозволу на спеціальне водокористування, умови якого щодо спеціального водокористування визначені інтегрованим довкіллєвим дозволом, не вимагається. На операторів установок, що отримали інтегрований довкіллєвий дозвіл та здійснюють на його підставі спеціальне водокористування, поширюються вимоги ВКУ щодо прав, обов’язків, обмежень та інших умов спеціального водокористування.
Підпунктом 5 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» (в редакції, яка діяла до 18.03.2025) (далі – Постанова № 314) було визначено, зокрема, що строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2025 року № 288 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314» (далі – Постанова № 288) виключено, зокрема, п.п. 5 п. 1 Постанови № 314, що спричинило неоднозначність у визначенні чинності дії дозвільних документів, у тому числі й спеціального водокористування, починаючи з 18.03.2025 (дати набрання чинності Постановою № 288).
Відповідно до листа Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 24.09.2025 № 77-01/64588-03 згідно з висновками Державного агентства водних ресурсів України (лист від 19.09.2025 № 5207/5/4/11-25) та Державної регуляторної служби України (лист від 08.09.2025 № 4001/20-25) термін дії документів характеру, у тому числі на спеціальне водокористування, строк дії яких закінчився у період воєнного стану, продовжується на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування.
Таким чином, у разі закінчення строку дії дозволу на спеціальне водокористування у період дії воєнного стану, такий дозвіл вважається автоматично продовженим на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування, та відповідно спеціальне водокористування із встановленими в дозволі лімітами, строк дії якого закінчився у період дії воєнного стану, не вважається понадлімітним.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як і на підставі яких критеріїв визначається, що нерухоме майно «використовується у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті»?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 76.3 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), резиденти Дефенс Сіті (крім платників податку, які одночасно мають статус резидента Дія Сіті) звільняються від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, починаючи з наступного місяця після надання статусу резидента Дефенс Сіті і до завершення місяця, в якому статус резидента Дефенс Сіті припинено.
Звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поширюється на:
1) об’єкти нерухомості, розташовані на території обраного для релокації населеного пункту, за умови що такі об’єкти нерухомості не здаються в оренду, лізинг, позичку (крім працівників резидента Дефенс Сіті) та використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті та/або для проживання їх працівників;
2) будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (НК 018:2023), які на період релокації резидентів Дефенс Сіті не використовуються за призначенням у їхній господарській діяльності та не здаються в оренду, лізинг, позичку.
Господарською діяльністю суб’єктів господарювання, які мають статус резидента Дефенс Сіті, вважається діяльність з виробництва оборонних товарів, визначених в абзаці шостому п. 6 ст. 37 Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VІІІ «Про національну безпеку України» (зі змінами та доповненнями) (озброєння, військова та спеціальна техніка (зокрема безпілотні системи, засоби радіоелектронної боротьби та розвідки, активні засоби протидії технічним розвідкам), зброя і боєприпаси), та класифікується у секції С «Переробна промисловість» КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530 (далі – Оборонні товари).
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ).
Отже, платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який має статус резидента Дефенс Сіті, керується нормами п. 1 п.п. 76.3 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ щодо звільнення від сплати податку на на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за одночасної наявності наступних умов:
об’єкти нерухомості розташовані на території населеного пункту, обраного для релокації, належать резиденту Дефенс Сіті на праві власності;
об’єкти нерухомості використовуються у господарській діяльності з виробництва Оборонних товарів та/або для проживання працівників резидента Дефенс Сіті;
об’єкти нерухомості не здаються в оренду, лізинг, позичку (крім працівників резидента Дефенс Сіті).
Право на звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, починається з наступного місяця після надання статусу резидента Дефенс Сіті та завершується в місяці, в якому статус резидента Дефенс Сіті припинено.
Водночас, об’єкти нерухомості, які розташовані на території населеного пункту, обраного для релокації, та належать резиденту Дефенс Сіті на праві власності, але не використовуються резидентом Дефенс Сіті безпосередньо у господарській діяльності з виробництва Оборонних товарів, підлягають оподаткуванню податком на нерухомість на загальних підставах.
При цьому, у контексті п.п. 266.2.1 п 266.2 ст. 266 ПКУ (об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості) інженерні споруди, віднесені до класу 242 «Інженерні споруди, не класифіковані раніше» Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, наприклад, випробувальні полігони, які використовуються при провадженні господарської діяльності з виробництва Оборонних товарів, не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Коментарі: 0
| Залишити коментар