Блог

Федоренко

Які документи є підтвердженням експорту робіт, послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності?

21.05.2026 11:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2473) та постановами Правління Національного банку України (далі – НБУ).
Відповідно до ст. 6 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону № 959. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно із ст. 13 Закону № 2473 у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Отже, документами, що підтверджують експорт робіт, послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності є документи, що засвідчують їх надання, зокрема, акт виконаних робіт (наданих послуг), рахунок (інвойс) тощо.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39193.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Операції з тимчасового ввезення на митну територію України та тимчасового вивезення за межі митної території України товарів: по

21.05.2026 11:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Згідно з п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених гл. 18 Митного кодексу України (далі – МКУ):
- умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (п.п. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ);
- умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ. Сплачені суми податку включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (п.п. 206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ).
Відповідно до п. 206.8 ст. 206 ПКУ до операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених гл. 19 МКУ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Внесення змін до установчих документів неприбуткової організації: особливості перереєстрації

21.05.2026 11:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок). Заява та копії документів повинні бути подані протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 10 календарних днів з моменту виникнення зазначених у п. 14 Порядку обставин.
Для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою № 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою № 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.
Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:
особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;
поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;
засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону;
державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу згідно із Законом.
За результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення, зокрема, про включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=36792.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Як при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств враховуються суми ПДВ?

21.05.2026 11:26

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму податку на додану вартість. Такі суми відображаються при формуванні фінансового результату за правилами бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи можливо виправити помилку в надісланому Повідомленні про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розра

21.05.2026 11:26

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Відповідно до п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами) (далі – Порядок) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (із змінами) (далі – Порядок № 520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів. (п. 8 Порядку № 520).
Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення).
Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок в надісланому Повідомленні.
При отриманні платником квитанції про не прийняття Повідомлення, такий платник має право надіслати його з правильними даними.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

За яких обставин може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків?

21.05.2026 11:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);
нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

За листками непрацездатності (лікарняні) виплачується допомога: чи застосовувати ПСП?

21.05.2026 11:24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП) (п.п. 169.1 ст. 169 ПКУ).

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи те, що сума виплат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) розглядається як заробітна плата платника податку, то у разі її не перевищення граничного розміру загального місячного оподаткованого доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, який передбачений нормами п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, найманий працівник має право на ПСП.

Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Платники Дніпропетровщини за користування надрами сплатили до загального фонду держбюджету 39,7 млн грн рентної плати

21.05.2026 11:24

У січні – квітні поточного року платники Дніпропетровської області за користування надрами сплатили до загального фонду державного бюджету понад 39,7 млн грн рентної плати. Порівняно з січнем – квітнем 2025 року надходження збільшились на понад 16,5 млн грн, або на 71,6 відсотка.
Повідомляємо, що суб’єкт господарювання, який видобуває підземні води із власної свердловини або свердловини, яка знаходиться на орендованій ним земельній ділянці, та здійснює видобування підземних вод на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який є обов’язковим дозвільним документом у разі перевищення обсягу видобування води у 5 куб. м або використання видобутої води для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води, є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у тому числі у разі відсутності спеціального дозволу на користування надрами з підстав, визначених частиною першою ст. 23 Кодексу України про надра, крім випадку, коли такий суб’єкт господарювання є фермерським господарством).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Акцизний податок за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платниками спр

21.05.2026 11:23

З початку 2026 року від платників акцизного податку місцеві бюджети Дніпропетровської області за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями отримали понад 188,6 млн гривень.
Звертаємо увагу, що у разі повернення покупцем пива, алкогольних напоїв (у тому числі якщо повернення такого товару відбулось в іншому податковому періоді) база оподаткування акцизним податком СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів зменшується на вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) повернутих товарів, якщо вартість таких товарів включалась до такої бази оподаткування акцизним податком.
При цьому, дата проведення розрахункової операції з видачі готівкових коштів за повернутий покупцем товар або оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк такого покупця відповідає податковому періоду, коли відбувається таке зменшення бази оподаткування акцизним податком.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Плата за землю: від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 2,7 млрд гривень

21.05.2026 11:13

Протягом січня – квітня 2026 року юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 2,7 млрд грн плати за землю. Як підкреслив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, це більше ніж у відповідному періоді минулого року на понад 492,8 млн гривень, надходження зросли на 22,6 відсотка.

«Дякуємо платникам за відповідальність і сумлінно сплачені до бюджетів податки. Взаємодія податкової служби з бізнесом має позитивний результат. Завдяки ризико-орієнтованому підходу та роз’яснювальній роботі податківців мінімізується кількість порушень законодавства суб’єктами господарювання», – зазначив Юрій Павлютін.

Нагадуємо, що в Електронному кабінеті (далі – Е-кабінет) меню «Листування з ДПС» дає можливість надіслати довільну кореспонденцію (лист, запит тощо) до відповідного територіального органу ДПС.

Здійснення листування контролюючих органів з платниками податків в електронній формі засобами Е-кабінету має низку переваг, а саме: забезпечення своєчасного отримання повідомлень, актів, рішень, вимог, листів та іншої офіційної кореспонденції; оперативне отримання повідомлень на електронну пошту про надходження документів в Е-кабінет; отримання документів від контролюючого органу в електронному вигляді через Е-кабінет; доступ на постійній основі до архіву листування в Е-кабінеті; зменшення кількості особистих візитів до податкової.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 18169. Предыдущая cтраница | Страница 34 из 1817 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua