Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Оформлення трудових відносин з неповнолітніми працівниками має здійснюватися відповідно до законодавства, зокрема й з урахуванням податкових вимог.
Роботодавець зобов’язаний повідомити ДПС про прийняття неповнолітнього на роботу
Згідно з чинним законодавством, після видання наказу про прийняття на роботу неповнолітнього працівника до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором (фактичного виконання працівником трудових обов’язків), роботодавець зобов’язаний повідомити про це Державну податкову службу України за встановленою формою.
Повідомлення подається в електронному або паперовому вигляді разом з копією в електронній формі, а дані про працівника вносяться до Реєстру застрахованих осіб.
Уточнення для роботодавців щодо обліку неповнолітніх працівників
Інформацію про працівника, який не досяг 18-річного віку, необхідно окремо фіксувати в Журналі обліку працівників, обов’язково із зазначенням дати народження.
Особливості оподаткування доходів неповнолітніх
Доходи, отримані неповнолітніми в межах трудових відносин, оподатковуються на загальних підставах. У той же час, у разі наявності підстав та дотримання умов, працівники до 18 років можуть мати право на податкову соціальну пільгу відповідно до статті 169 Податкового кодексу України.
Законність працевлаштування – запорука захисту прав і наповнення бюджету
Задекларована праця не лише гарантує соціальний захист працівника, а й забезпечує надходження до бюджету за рахунок сплати податків та єдиного соціального внеску. Порушення порядку оформлення трудових відносин із неповнолітніми може спричинити адміністративну відповідальність для роботодавця.
Оформлення неповнолітнього працівника – це не лише кадрове питання, а й податкове зобов’язання. Дотримання усіх етапів – запорука прозорої діяльності підприємства та правового захисту молодих працівників.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/925718.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/925603.html повідомила.
З початку року власники нерухомості сплатили 7,7 млрд грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це + 20,9 % (1,3 млрд грн) до аналогічного періоду минулого року.
За січень – липень 2024 року цей показник складав 6,4 млрд гривень.
Понад 30 % загальної суми сплати отримали місцеві бюджети столиці та Київщини:
Київ – 1,58 млрд грн,
Київщина – 0,78 млрд грн.
Також серед лідерів:
Дніпропетровщина – 0,77 млрд грн,
Одещина – 0,75 млрд гривень.
Податок на нерухомість сплачують фізичні особи – власники:
- квартир площею понад 60 кв. м;
- будинків площею понад 120 кв. м;
- інших різних типів житла, в тому числі їх часток, понад 180 кв. метрів.
У 2025 році податок сплачується громадянами за звітний 2024 рік.
Важливо: у разі виявлення розбіжностей щодо нарахованої суми податку – зверніться до Центрів обслуговування платників для проведення звірки.
Переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення можна в Електронному кабінеті за наявності електронного ключа або скориставшись мобільним застосунком «Моя податкова».
Як розраховується податок, хто звільнений від його сплати, які об’єкти нерухомості не оподатковуються читайте за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/861135.html.
Більше інформації щодо податку на нерухоме майно – у розділі «Онлайн – навчання»: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-neruhome-mayno.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/925920.html повідомила.
Результативність реалізації спільного проєкту та кроки подальшої взаємодії обговорили під час онлайн-зустрічі команда Державної податкової служби та експерти Офісу технічної допомоги Департаменту казначейства США (ОТД).
Як відзначила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух, досвід співпраці з командою ОТД, отримані рекомендації та консультативна підтримка допомагають ДПС успішно досягати визначених цілей на шляху модернізації й трансформації.
«Для нас це не лише робочий процес, а й прояв справжнього партнерства, яке будується на довірі, професіоналізмі та спільному баченні майбутнього. Впевнена, що новий проєкт стане таким же результативним та сприятиме виконанню ДПС стратегічних цілей», – підкреслила Леся Карнаух.
Учасники проаналізували виконання компонентів проєкту відповідно до визначених рівнів зрілості моделі спроможностей процесу (PCMM).
Зокрема, експерти ОТД відзначили, що незважаючи на триваючу війну, досягнуто значних результатів та суттєвого зростання зрілості процесів у всіх восьми ключових компонентах:
- загальний аудит;
- міжнародний аудит (міжнародне оподаткування);
- управління податковим боргом;
- обслуговування платників податків;
- організаційне посилення/стратегічне планування/реформи;
- протидія корупції;
- модернізація технологій;
- дослідження комплаєнсу/комплаєнс в управлінні ризиками.
Під час зустрічі сторони також визначили ключові складові нового проєкту співпраці, який триватиме 2025 – 2027 роки, сфери, в яких ДПС надаватиметься експертна допомога, та спроможність ОТД тощо.
За словами Лесі Карнаух, ДПС зацікавлена у найкращих світових практиках мобілізації доходів для забезпечення економічної стабільності та розвитку, зокрема, консультативної та сервісної складової служби, міжнародного аудиту, запровадження Е-аудиту, СRM, удосконаленні податкового адміністрування тощо.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до абзацу першого п. 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).
Згідно з п. 70.3 ст. 70 ПКУ до інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб, зокрема, про джерела отримання доходів, суми нарахованих та/або отриманих доходів, суми нарахованих та/або сплачених податків.
Відповідно до п. 1 розд. X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (зі змінами) (далі – Положення), фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.
Пунктом 4 розд. Х Положення, зокрема, визначено, що для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою № 10ДР (далі – Заява) (додаток 14 до Положення).
Відомості про джерела доходів, суми виплачених доходів та утриманих податків фізичної особи накопичуються у Державному реєстрі на підставі податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум єдиного соціального внеску, які подаються податковими агентами до територіальних органів ДПС відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків ‒ фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків ‒ фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» (зі змінами), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556.
Подання відомостей до контролюючих органів про суми виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб розпочато з 1998 року, відповідно до Порядку заповнення та подання юридичними особами всіх форм власності і фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності довідки форми № 8ДР, затвердженого наказом ДПА України від 30.12.1997 № 473, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.01.1998 за № 26/2466 (втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 29.09.2003 № 451).
Інформація з податкових декларацій, поданих фізичними особами, фізичними особами – підприємцями або фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, накопичується в Державному реєстрі ‒ з 01.01.2013.
Контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою, наведеною в додатку 15 (далі – Відомості) до Положення. У разі відсутності інформації про доходи в Державному реєстрі контролюючий орган надає відомості з Державного реєстру за формою, наведеною в додатку 15 прим. 1 до Положення (п. 6 розд. Х Положення).
Інформація надається за період до 01 січня 2021 року поквартально, з 01 січня 2021 року – помісячно. Відомості за останній звітний період (місяць) надаються через 25 календарних днів після його закінчення.
Відомості надаються відповідно до:
- додатка 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2025 року № 39), які щомісяця (до 01 січня 2025 року – щоквартально) подаються податковими агентами до територіальних органів ДПС, до 01 січня 2021 року відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ);
- загальна сума доходу за звітний період, задекларована особою в податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за № 799/27244 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57), поле «ознака доходу» за цими записами набуває значення «503» – I квартал, «506» – півріччя, «509» – 9 місяців, «512» – рік;
- сума річного доходу, задекларована особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.02.2025 № 119) та додатку Ф2 до неї, поле «ознака доходу» за цими записами набуває значення «999»;
- сума річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.02.2025 року № 119), поле «ознака доходу» за цими записами набуває значення «888». Починаючи з 01 січня 2023 року поле «ознака доходу» відображається зі значенням «777».
Слід зазначити, що суми доходів, які задекларовано фізичною особою в податковій звітності можуть включати суми доходів, що зазначені у звітності, поданій податковими агентами.
Таким чином, відомості з Державного реєстру містять інформацію про доходи, отримані фізичною особою у звітному періоді від різних видів діяльності та з усіх джерел доходу.
Якщо за вказаний період по фізичній особі в Державному реєстрі наявна інформація, яка подана податковим агентом у додатку 4ДФ до податкового розрахунку, а також наявна інформація згідно самостійно поданої податкової декларації, то така інформація буде відображена у відомостях з Державного реєстру за вказаний період.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку (податок) є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Пунктом 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Слід зазначити, що об’єкт оподаткування сукупних викидів двоокису всіма, а не окремим джерелом викидів, одноразово зменшується на величину граничного обсягу викидів двоокису вуглецю.
Платник податку за викиди двоокису вуглецю самостійно адмініструє граничний обсяг викидів двоокису вуглецю, визначений п. 240.7 ст. 240 ПКУ, сукупно по всіх окремих джерелах забруднення, якими здійснюються викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря.
Викиди двоокису вуглецю належать до того типу забруднюючих речовин, для яких Інструкцією про вимоги до оформлення документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, затвердженою наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 27.06.2023 № 448, передбачено виконання інвентаризації викидів забруднюючих речовин на об’єкті/промисловому майданчику.
Форма податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 (зі змінами) (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки), зокрема розрахунок за викиди забруднюючих речовин за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі − Додаток). При цьому для декларування податкових зобов’язань з податку за викиди двоокису вуглецю складається окремий Додаток 1.
Таким чином, враховуючи положення п. 240.7 ст. 240 ПКУ, якщо фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю протягом року не перевищує 500 тонн, то окремий Додаток 1 до Декларації за звітні періоди поточного року в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря не подається.
При цьому платнику екологічного податку за викиди двоокису вуглецю, який має не одне стаціонарне джерело забруднення, слід керуватися п. 250.9 ст. 250 ПКУ та подати до контролюючого органу за місцезнаходженням джерел забруднення заяву про звітний (податковий) період, у якому відбудеться перевищення граничної величини викидів двоокису вуглецю 500 тонн за рік сумарним обсягом.
До заяви додаються розрахунки з матеріалами оцінки інвентаризації обсягів викидів двоокису вуглецю за кожним та всіма джерелами забруднення, у тому числі із зазначенням для таких джерел періодів та обсягів викидів двоокису вуглецю, у яких відбудеться перевищення граничної величини, визначеної п. 240.7 ст. 240 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До даного переліку включається сума витрат платника податку на доходи фізичних осіб (податок) на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п.166.4 ст. 166 ПКУ, а саме:
- податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
- загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ;
- якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.
Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787 (зі змінами), стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.
Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ (зі змінами) послугою з медичного обслуговування населення (медична послуга) є послуга (у тому числі оцінювання повсякденного функціонування особи, реабілітаційна послуга), що надається пацієнту в закладі охорони здоров’я, реабілітаційному закладі або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.
Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.
Отже, платник податку чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2025 набрав чинності Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113).
Зміни внесені Законом № 4113, зокрема, до п. 252.8 ст. 252 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, стосуються справляння рентної плати за використання надр для видобування корисних копалин гірничими підприємствами, які реалізують видобуту корисну копалину (мінеральну сировину) товарну продукцію гірничого підприємства із гірських порід, що відповідно до розд. V «Мінеральні продукти» Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України» класифікується за кодами згідно з УКТ ЗЕД:
2517 – галька, гравій, щебінь або подрібнене каміння;
2505 – піски природні всіх видів;
2507 00 – каолін та інші глини каолінові.
Так, фактична ціна реалізації видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) товарної продукції гірничого підприємства із гірських порід, що класифікується за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2507 00, визначається за середньозваженою (за обсягом реалізації) у звітному періоді ціною реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства за договорами постачання, але не менше:
120 доларів США за 1 тонну товарної продукції гірничого підприємства, видобутої в межах об’єкта (ділянки) надр із мінеральної сировини, яка у затверджених кондиціях на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр за своїми властивостями визнана придатною для первинної переробки (збагачення);
40 доларів США за 1 тонну товарної продукції гірничого підприємства, видобутої в межах об’єкта (ділянки) надр із мінеральної сировини, яка у затверджених кондиціях на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр за своїми властивостями визнана непридатною для первинної переробки (збагачення).
Перерахування фактичної ціни за 1 тонну товарної продукції гірничого підприємства, що класифікується, зокрема, за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2507 00, здійснюється у гривнях за курсом Національного банку України станом на перше число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
При цьому абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ.
Відповідно до ст. 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі нарахування, відповідно до якого доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі – НП(С)БO 16), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.
Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 НП(С)БO 16).
Пунктом 7 НП(С)БO 16 встановлено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійсненні.
Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами (п. 8 НП(С)БO 16).
При цьому, п. 9 НП(С)БO 16 встановлено, що не визнаються витратами, зокрема, зменшення активів або збільшення зобов’язань, що не відповідають ознакам, наведеним у п. 6 НП(С)БO 16, а також витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Отже, формування витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
При цьому, витрати по окремим операціям, не пов’язаним з господарською діяльністю, не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
Разом з тим, у платників податків, які проводять коригування фінансового результату до оподаткування, виникають різниці, пов’язані з операціями з невиробничими основними засобами.
Так, відповідно до п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема:
витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Крім того, відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.
Крім того, у разі надання безоплатної допомоги, у тому числі неприбутковим організаціям, платники податку на прибуток підприємств збільшують фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог підпунктів 140.5.9, 140.5.10, 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Згідно з п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПКУ розумна економічна причина (ділова мета) – причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:
головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.
Цей підпункт застосовується для цілей ст. 39 ПКУ, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених п. 140.5 ст. 140 ПКУ, які передбачають застосування відповідних положень ст. 39 ПКУ.
Отже, платники податку на прибуток підприємств збільшують фінансовий результат до оподаткування за окремими операціями з нерезидентами, що не мають ділової мети, згідно з вимогами підпунктів 140.5.1, 140.5.2, 140.5.4, 140.5.5 прим. 1, 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Крім того, ПКУ передбачені різниці для невизнання витрат при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств в операціях, пов’язаних з наданням неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави), згідно з вимогами підпунктів 140.6.1, 140.6.2, 140.6.3 п. 140.6 ст. 140 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що використання системи управління податковими ризиками дозволяє оптимізувати збір доходів, визначаючи та зосереджуючи ресурси на найбільших ризиках для податкової бази.
Визначення найбільших відносних ризиків для податкової бази дозволяє приймати обґрунтовані рішення та сприяти добровільному дотриманню податкового законодавства в довгостроковій перспективі.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Податкова служба як сервісна служба безкоштовно надає адміністративні та інші послуги підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, фізичним особам та іншим суб’єктам господарювання.
За період з 01.01.2025 по 31.07.2025 до Центру обслуговування платників (ЦОП) Самарівської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) (включаючи ЦОП Магдалинівського сектору обслуговування платників Самарівської ДПІ) за отриманням адміністративних послуг звернулось 10 775 платників, яким надано 10 100 адміністративних послуг (без врахування інших послуг).
Крім того, з початку року до ЦОП Павлоградської ДПІ ГУ ДПС за отриманням адміністративних послуг звернулось 11 796 платників податків, яким надано 11 247 адміністративних послуг (без врахування інших послуг).
Також, до ЦОП Дніпровської ДПІ ГУ ДПС (Правобережного відділу обслуговування платників, Лівобережного відділу обслуговування платників, Солонянського сектору обслуговування платників, Царичанського сектору обслуговування платників) звернулось 72 745 платників податків, якими отримано від податківців 69 840 адміністративних послуг (без врахування інших послуг).
Ми за комфорт, співпрацю і довіру. Допомога кожному – пріоритет у роботі податкової служби Дніпропетровщини. Отже, приймання відвідувачів здійснюється, як за принципом «живої черги», так і за попереднім записом до «електронної черги», тобто кожен відвідувач може спланувати свій візит до податкової в зручний для нього час.
Крім цього, для обслуговування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення функціонує мобільний ЦОП ГУ ДПС. Приймання облікових карток, заяв, повідомлень та видача необхідних платникам документів здійснюється шляхом виїзду працівників за адресою за місцем проживання (перебування) особи за затвердженим графіком, що складається за попередньою домовленістю з громадянином.
Так, працівниками ГУ ДПС, задіяними у роботі мобільного ЦОПу:
- Самарська ДПІ ГУ ДПС та сектор: з початку року здійснено 22 виїзди та надано 33 адміністративні послуги;
- Павлоградська ДПІ ГУ ДПС: за 7 місяців 2025 року здійснено 8 виїздів за визначеними адресами, 59 виїздів до ЦНАПів та надано 123 адміністративні послуги;
- Дніпровська ДПІ ГУ ДПС та сектори: з початку року здійснено 68 виїздів за визначеними адресами, 175 виїздів до ЦНАП та надано 148 адміністративних послуг;
Фахівці ГУ ДПС здійснюються виїзди та чергування і у ЦНАПах територіальних громад. За встановленим графіком кожен мешканець громади має можливість без додаткових витрат часу та коштів отримати консультацію та вирішити питання без відвідування податкової.
Так, з початку року фахівцями Самарівської ДПІ здійснено 48 виїздів. Також за 7 місяців поточного року фахівцями Павлоградської ДПІ здійснено 67 виїздів. За сім місяців поточного року фахівцями Дніпровської ДПІ здійснено 243 виїзди.
Сервіси податкової служби направлені на допомогу кожному. Ми допомагаємо, щоб кожен міг спокійно жити і працювати.
У межах виконання заходів – формування у суспільстві культури безбар’єрності через інформаційні кампанії, мотивацією до змін і популяризацію рівних можливостей для всіх, підвищення обізнаності про те, що безбар’єрність – це комфорт для кожного, незалежно від віку, стану здоров’я чи соціального статусу, в ГУ ДПС проведені професійні навчання з питань дотримання принципів безбар’єрності у суспільстві, створення інформаційної відкритості та інших аспектів інклюзивного середовища щодо питань податкової сфери.
Відповідно до Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Разом з тим, перед багатьма громадянами України виникає ряд бар’єрів у реалізації своїх прав. Ці бар’єри наявні у різних сферах.
Охопити всі сфери життя та сприяти соціальній інклюзії і боротьбі зі стереотипами – принцип безбар’єрності.
Безбар’єрність – це не тільки про людей з інвалідністю, безбар’єрність – це про кожного з нас.
Коментарі: 0
| Залишити коментар