Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.
Фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Форма та зміст фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (зі змінами) (далі – Положення № 13).
Обов’язкові реквізити фіскального чека визначені п. 2 розд. II Положення № 13. При цьому у фіскальному чеку зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема: назва та адреса господарської одиниці; назва товару (послуги) / спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); ставки та суми ПДВ та акцизного податку.
Крім того, для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), фіскальний чек повинен містити окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Податковим кодексом України. За потреби дозволяється використовувати скорочення.
Разом з тим, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розд. I Положення № 13).
Пунктом 1 ст. 17 Закону № 265 встановлено, що за порушення вимог Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (далі – РК) на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:
100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, – за порушення, вчинене вперше;
150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, – за кожне наступне порушення.
Разом з тим, відповідно до п. 12 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону № 265, вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі / продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
Згідно з п. 14 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 починаючи з 01 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог Закону № 265 (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:
тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.
Дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Також, за порушення вимог Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності (ст. 26 Закону № 265).
Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням встановленого законом порядку проведення розрахунків, застосовується штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі ‒ Рента) є суб’єкти господарювання, які здійснюють видобування підземних вод на підставі дозволу на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл), який, відповідно до ст. 48 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР (зі змінами та доповненнями), є обов’язковим дозвільним документом у разі перевищення обсягу видобування води у 5 куб. м.
Отже, відсутність спеціального дозволу на користування надрами з підстав, визначених у ст. 23 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР (зі змінами та доповненнями), не припиняє податкових зобов’язань суб’єкта господарювання щодо Ренти за видобування підземних вод крім випадків, коли такий суб’єкт господарювання є фермерським господарством (п.п. 252.1.5 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади (далі – Порядок) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 321 (зі змінами).
Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що встановлені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки:
перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;
другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
третій – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.
Платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку від 29.07.2022 № 163 (зі змінами), з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення (далі – Порядок 148), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами).
Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку №148.
Увага! Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 22 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання зобов’язані в разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених банкнот/монет не видавати такі банкноти/монети на здачу та надалі здати їх разом із готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність у касі банкнот, обігової та/або розмінної монети для видачі здачі (за винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг/додатковий випуск в обіг яких припинено Національним банком України (далі – НБУ)) з урахуванням бонусних програм лояльності та/або наявності пристроїв для приймання монет. Суб’єкти господарювання в разі прийняття НБУ рішення щодо припинення карбування та випуску в обіг/додаткового випуску в обіг певних номіналів монет зобов’язані здійснювати заокруглення загальної суми покупки в порядку, передбаченому нормативно-правовим актом НБУ з питань, що регулюють обіг монет дрібних номіналів.
Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій, зокрема, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».
Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення».
Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної монети, – є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України запроваджує концептуальні засади функціонування системи управління комплаєнс-ризиками з метою підвищення податкової свідомості платників податків через попередження про ризик, можливості його самостійного усунення платником податків та спрямування податкового контролю на діяльність платників податків, які систематично порушують податкове законодавство або працюють поза законом. В сучасних податкових органах управління комплаєнс-ризиками є основним механізмом взаємодії податкового органу та платників податків.
ДПС допомагає суб’єктам господарювання та громадянам виконувати свій конституційний обов’язок – сплачувати податки. Для цього активно впроваджує та розвиває цифрові сервіси, проводить роз’яснювальну роботу серед громадян по залученню до користування зазначеними сервісами. Діяльність ДПС із мінімізації податкових ризиків зосереджена, зокрема, на розробці програмних продуктів, що забезпечують підвищення рівня сервісів, які надаються платникам.
Субсайт «Територія високого рівня податкової довіри», який розміщено за посиланням https://tpd.tax.gov.ua, є ключовим елементом нової філософії податкового адміністрування, що спрямований на створення партнерських відносин між державою та бізнесом.
На ресурсі розміщено:
- перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Включення до переліку відбувається на підставі аналізу податкової поведінки платника, його показників, відсутності податкових ризиків тощо. На субсайті кожний платник може перевірити, чи включений він до зазначеного переліку;
- інформація про переваги та послуги. На субсайті роз’янюється, які саме переваги отримують платники, які включені до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства;
- актуальні новини та аналітика. Ресурс публікує новини, пов’язані з податковим комплаєнсом та змінами в законодавстві, роз’яснення для бізнесу та інші важливі матеріали.
Впровадження комплаєнс-менеджменту та створення субсайту «Територія високого рівня податкової довіри» є важливою частиною стратегії ДПС щодо стимулювання сумлінної сплати податків.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що
28 серпня 2025 року, четвер, останній день сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) гірничими підприємствами за найманих працівників за липень 2025 року.
Звертаємо увагу, що під час сплати єдиного внеску на небюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:
«Код виду сплати» – зазначається код виду сплати єдиного внеску, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, що є додатком 1 до Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення;
«Додаткова інформація запису» – зазначається інформація щодо переказу коштів у довільній формі.
При заповненні реквізиту «Отримувач» зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
З початку 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичні особи спрямували майже 461,7 млн грн єдиного податку. Це у порівнянні з січнем – липнем 2024 року на понад 43,4 млн грн, або на 10,4 відс. більше.
Звертаємо увагу, що з 01.12.2024 діють положення п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Отже, вперше сума МПЗ, яка згідно п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара, враховується юридичними особами – платниками єдиного податку (третьої і четвертої груп) при розрахунку загального МПЗ за 2024 рік у складі податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за податковий (звітний) 2024 рік і податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік, які подаються у строки, визначені ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Протягом січня – липня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників збору за місця для паркування транспортних засобів надійшло понад 27,4 млн гривень. Порівняно з аналогічним минулорічним періодом надходження збільшились на понад 3,7 млн грн, або на 15,6 відсотків.
Нагадуємо, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
У січні – липні 2025 року платники Дніпропетровщини за спеціальне використання води сплатили до загального фонду державного майже 46,0 млн грн рентної плати. Це на понад 9,7 млн грн, або на 26,8 відс., більше у порівнянні з відповідним періодом 2024 року.
Звертаємо увагу, що Порядок нарахування податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води визначений п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України.
Водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.
Обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.
Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства.
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Впродовж семи місяців поточного року від платників плати за землю до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 4 319,6 млн гривень. Як повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з січнем – липнем 2024 року надходження виросли на понад 285,6 млн грн, темп росту – 107,1 відсотки.
«Сплата земельного податку та орендної плати за землю – це основний принцип економічного стимулювання раціонального використання і охорони земель, важлива складова доходів місцевих бюджетів. Висловлюємо вдячність платникам, які працюють відповідно до законодавства і своєчасно сплачують податкові платежі. Продовжуємо відкриті комунікації з бізнесом і громадськістю. Спільно працюємо задля комфорту сплати податків», – зазначила Теодозія Чернецька.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий