19:20
Чи є обов’язок у учасника бойових дій, військовослужбовця у разі отримання благодійної допомоги від благодійника – фізичної особ
23.02.2026 13:44
Чи є обов’язок у учасника бойових дій, військовослужбовця у разі отримання благодійної допомоги від благодійника – фізичної особи, внесеного до реєстру волонтерів, подавати будь-яку звітність?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
У разі отримання благодійної допомоги платник податку на доходи фізичних осіб (податок) – учасник бойових дій, військовослужбовець (резервіст, військовозобов’язаний) від благодійника – фізичної особи, внесеного до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Реєстр волонтерів) не зобов’язаний подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до Податкового кодексу України (Кодекс).
Разом з тим, якщо платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені пунктом 179.2 статті 179 Кодексу.
Нагадуємо, що обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував:
- доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу; доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок; доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 Кодексу.
Довідково: пункт 179.2 статті 179 розділу IV Кодексу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Плата за землю: звірка даних – гарантія правильно нарахованих зобов’язань
23.02.2026 13:44
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники плати за землю мають право звірити дані, на підставі яких нараховується земельний податок або орендна плата за ділянки державної та комунальної власності.
Для цього слід звернутися до податкової за своїм місцем реєстрації або за місцем розташування земельної ділянки.
Це можна зробити:
- письмово;
- в електронній формі через Електронний кабінет (меню «Листування з ДПС»).
Що можна уточнити під час звірки:
- площу та кількість земельних ділянок та/або паїв, що перебувають у власності та/або користуванні;
- наявність права на пільгу;
- розмір ставки земельного податку;
- нараховану суму плати за землю.
Якщо виникли розбіжності між даними платника та інформацією, що міститься в податковій, платник може надати документи, які підтверджують його право власності або користування землею, а також право на пільгу.
На підставі документів ДПС протягом десяти робочих днів перераховує податок та надсилає (вручає) платнику нове податкове повідомлення-рішення з детальним розрахунком суми.
При цьому попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Якщо громадянин має у власності кілька земельних ділянок або земельних часток (паїв), він може звернутися для проведення звірки до податкової – за місцем своєї податкової реєстрації або за місцем розташування будь-якої із земельних ділянок.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Національна стратегія доходів – вектор позитивних змін у податковій сфері
23.02.2026 13:43
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Національна стратегія доходів до 2030 року (далі – НСД) визначає ключові напрями розвитку податкової системи з урахуванням євроінтеграційного курсу України, сучасних викликів та реальних потреб економіки.
ДПС продовжує системну трансформацію своєї діяльності відповідно до НСД.
Головною метою НСД є формування зрозумілих, прозорих та зручних правил для платників податків, водночас забезпечивши стабільні та прогнозовані надходження до державного бюджету. Для досягнення цієї мети ДПС вже впроваджує низку важливих змін.
Цифрова трансформація – один із пріоритетів: податкова служба розширює перелік електронних сервісів, спрощує онлайн-взаємодію з платниками. Це дозволяє економити час і ресурси суб’єктів господарювання, що робить податкові процедури доступнішими та зручнішими.
Для перевірок: оцінка реальних податкових ризиків – це суттєві зміни й підходи до податкового контролю. Такий ризик-орієнтований підхід дає змогу зосередити увагу на проблемних ділянках і мінімізувати втручання у діяльність сумлінних платників.
Впровадження комплаєнс-підходу, який передбачає підтримку відповідального бізнесу та стимулювання добровільного виконання податкових обов’язків – це також важливий елемент реформування податкової служби. У цьому процесі активно використовуються сучасні інструменти автоматичного аналізу даних, що робить перевірки більш точними, обґрунтованими та швидкими.
Зміни, запроваджені НСД, мають комплексний ефект.
Це спрощення ведення бізнесу в Україні, зменшення адміністративного тиску, підвищення рівня довіри до податкових органів. і, як результат – наближають українську податкову систему до європейських стандартів адміністрування.
Національна стратегія доходів до 2030 року – це не лише фінансовий орієнтир, а й основа довготривалого партнерства між державою, бізнесом і громадянами.
Детальніше про НСД – на вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів/послуг через мережу Інтернет!
23.02.2026 13:43
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України (далі – Кодекс), Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265).
Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.
Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Звертаємо увагу, що обов’язок застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) виникає при продажу товарів (робіт, послуг) не тільки під час здійснення розрахункових операцій, а за умови їх здійснення суб’єктами господарювання в ході ведення ними господарської діяльності. Таким чином, за умови здійснення розрахункових операцій суб’єкти господарювання зобов’язані реєструвати продажі товарів (робіт, послуг) за допомогою РРО/ПРРО, КОРО, РК з врахуванням спеціальних норм Закону № 265.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (зі змінами), затвердженим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350.
Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 675) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Так, підпунктом 14 пункту 1 статті 3 Закону № 675 встановлено, що реалізація товару дистанційним способом – укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-комунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
Разом з тим, Продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675).
Звертаємо увагу, що обов’язок застосовувати РРО / ПРРО на загальних засадах з 01.01.2022 не поширюється лише на фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку І групи.
Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164 (зі змінами) (далі – Положення № 164), встановлює вимоги Національного банку до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням.
З огляду на вимоги Положення № 164 документ за операцією з використанням платіжних інструментів (квитанція платіжного терміналу) має надаватися за платіжними операціями з переказу коштів, що були ініційовані з використанням платіжних інструментів (електронних платіжних засобів – далі ЕПЗ) через платіжні термінали (віртуальні або фізичні).
Квитанція платіжного терміналу може бути в паперовій та/або електронній формі (пункт 156 розділу VIII Положення № 164).
Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу.
Водночас, згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.
Зауважуємо, що у разі коли держатель платіжного інструменту (платіжної картки) ініціює через надавача платіжних послуг (як еквайра/надавача платіжних послуг, який уклав договір з еквайром) платіжну операцію на користь отримувачів (комунальних підприємств, торговців, фізичних осіб, поштового оператора тощо), надавач платіжних послуг не є ані платником, ані отримувачем за такою платіжною операцією. У такому разі платником (фактичним) є відповідний держатель платіжної картки, а отримувачем (фактичним) – відповідне комунальне підприємство, торговець, фізична особа, поштовий оператор тощо.
Враховуючи викладене, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар (роботи, послуги), і розрахунок було здійснено із застосуванням ЕПЗ за допомогою платіжних сервісів, такі операції здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО саме продавцем товарів (робіт, послуг) та наданням споживачу розрахункового документу встановленої форми (фіскальний касовий чек з РРО/ПРРО).
Водночас, при визначенні відносин суб’єкта господарювання з отримувачем товару (роботи, послуги) в обов’язковому порядку слід визначати місце здійснення розрахунків. Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад: отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування є необов’язковим. У інших випадках (тобто фізичне отримання споживачем товарів, послуг або приймання робіт) суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО на загальних підставах.
При цьому розрахунковий документ повинен бути сформований та надрукований не пізніше вручення товару (надання послуги, приймання роботи), а у випадку одночасного отримання оплати та передачі товарів, робіт, послуг покупцю – під час проведення розрахунків за них.
Просимо суб’єктів господарювання взяти зазначену інформацію до відома та використовувати при здійсненні господарської діяльності з метою недопущення порушень вимог чинного законодавства і уникнення непорозумінь з контролюючими органами під час проведення перевірок.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Резидентам Дія Сіті про оподаткування чистого прибутку за певних умов
23.02.2026 13:42
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 6 Державної дивідендної політики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2024 року № 1369 «Деякі питання Політики державної власності» (далі – Дивідендна політика) передбачено, що вищий орган управління підприємства, товариства приймає рішення про виплату дивідендів (відрахування частини чистого прибутку) у розмірі не менше 75 відс. чистого прибутку підприємства (товариства з контрольною часткою держави) за відповідний звітний період.
Виплата дивідендів товариством з контрольною часткою держави здійснюється щороку з чистого прибутку за звітний рік та/або нерозподіленого прибутку, та/або резервного капіталу (п. 8 Дивідендної політики).
Відповідно до п. 13 Дивідендної політики у період дії правового режиму воєнного стану Кабінет Міністрів України за поданням відповідного суб’єкта управління може прийняти рішення про залишення в розпорядженні підприємства, товариства з контрольною часткою держави частину чистого прибутку, яка перевищує 30 відс. чистого прибутку, для відновлення майна, знищеного або пошкодженого внаслідок збройної агресії, за умови, що відповідне підприємство, товариство є оператором об’єкта критичної інфраструктури або суб’єктом оборонно-промислового комплексу, або належить до сфери управління Міністерства оборони України.
Отже, Кабінет Міністрів України (КМУ) може прийняти рішення щодо виплати окремим товариством дивідендів на державну частку до бюджету за зниженим нормативом відрахування за умови направлення вивільненої суми частини чистого прибутку на відновлення майна, знищеного або пошкодженого внаслідок збройної агресії.
Питання: Чи повинно товариство, у статутному капіталі якого 100 відс. акцій (часток) належать державі, яке набуло статус резидента Дефенс Сіті і на підставі поданої заяви отримало звільнення від оподаткування прибутку у 2026 році, але у 2027 році постраждало від ракетного обстрілу і КМУ було прийнято рішення про залишення в розпорядженні товариства 50 відс. чистого прибутку для відновлення майна знищеного внаслідок збройної агресії, оподатковувати 50 відс. чистого прибутку, що залишились у розпорядженні товариства для відновлення майна, і використані протягом 2027 року з цією метою?
Положеннями Податкового кодексу України не передбачено оподаткування вивільненої згідно з рішенням Уряду суми частини чистого прибутку, яка спрямовується на відновлення майна, знищеного або пошкодженого внаслідок збройної агресії.
Водночас, у разі не використання за призначенням вивільненої суми частини чистого прибутку відповідно до вимог Кабінету Міністрів України, товариство повинно відрахувати до держаного бюджету дивіденди на державну частку за відповідний звітний період у розмірі не менше 75 відсотків. (ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44059).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Хто є платниками внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю?
23.02.2026 13:42
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З 01 січня 2026 року введено в дію Закон № 4219, яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема до Закону № 875.
Так, відповідно до ст. 18 прим. 2 Закону № 875 платниками внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) є роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ст. 18 прим. 2 Закону № 875.
Не є платниками внеску:
- роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить менше восьми працівників;
- роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого цією статтею;
- дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.
Довідково:
- Закон № 4219 – Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219);
- Закон № 875 – Закон України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (зі змінами та доповненнями).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини з вироблених товарів надійшло понад 22,4 млн грн акцизного
23.02.2026 13:42
До загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини з вироблених товарів надійшло понад 22,4 млн грн акцизного податку
У січні 2026 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 22,4 млн грн акцизного податку з вироблених товарів.
Інформуємо, що відповідно до п. 4 Порядку зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та з ввезеного на митну територію України пального до бюджетів місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1427 (далі – Порядок № 1427) ДПС двічі на рік визначає відповідно до п. 3 Порядку № 1427 частки для зарахування частини акцизного податку до бюджетів місцевого самоврядування (далі – частки) у розрізі бюджетів місцевого самоврядування з урахуванням актуального довідника місцевих бюджетів, оприлюднює такі частки на своєму офіційному сайті та надає їх Казначейству згідно із структурою та форматом даних, передбаченими відповідним протоколом обміну інформацією між ДПС та Казначейством, не пізніше 15 січня та 15 липня.
Інформація щодо часток для зарахування до бюджетів місцевого самоврядування частини акцизного податку з виробленого в Україні та з ввезеного на митну територію України пального розміщена на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Діяльність/Інформація щодо обсягу проданих через РРО підакцизних товарів у розрізі КАТОТТГ/Інформація щодо часток для зарахування до бюджетів місцевого самоврядування частини акцизного податку з виробленого в Україні та з ввезеного на митну територію України пального.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Рентна плата: платники поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 6,6 млн гривень
23.02.2026 13:41
Протягом січня 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники рентної плати спрямували понад 6,6 млн грн рентної плати. Порівняно з січнем минулого року це на 344,2 тис. грн більше, темп росту – 105,5 відсотків.
Звертаємо увагу, що до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) на підставі спеціального дозволу на користування надрами, в якому зазначається вид корисної копалини (мінеральної сировини) та умови її видобування, платником самостійно вибирається відповідний коригуючий коефіцієнт, що відповідає таким критеріям:
видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ – 0,5;
видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов’язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок) – 2,0;
видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами – 0,85;
видобування запасів з родовищ, які в установленому законодавством порядку визнані як дотаційні запаси – 0,01;
видобування руд заліза – 0,90.
У разі видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником Рентної плати за рахунок власних коштів не раніше ніж за 5 років до звітного податкового періоду, крім вуглеводневої сировини, до ставок Рентної плати застосовується коригуючий коефіцієнт – 0,95.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Дніпропетровщина: від фізичних осіб – власників топових авто надходження транспортного податку до місцевих бюджетів зросли майже
23.02.2026 13:41
Дніпропетровщина: від фізичних осіб – власників топових авто надходження транспортного податку до місцевих бюджетів зросли майже на 41 відсоток
Упродовж січня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини фізичні особи спрямували 1 292,9 тис. грн транспортного податку. Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, це на 375,3 тис. грн, або на 40,9 відс., більше ніж за підсумками січня 2025 року.
Нагадуємо, що транспортний податок з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб обчислюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником податку, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Звертаємо увагу, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.
Довідково: п.п. 267.6.2 п. 267.6 та п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Консультаційний центр: конструктивна комунікація з платниками дозволяє оперативно вирішувати нагальні питання
23.02.2026 13:40
У податковій Дніпропетровщини на базі консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) пройшли чергові робочі зустрічі з платниками податків Дніпровського та Самарівського районів.
Підприємства займаються наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а також вирощуванням зернових культур. Діалоги відбулися за участю керівника регіональної комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, заступника начальника ГУ ДПС Максима Яіцького.
Задача таких комунікацій – надавати практичну допомогу платникам, аби вони краще розуміли як працює система моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР).
Під час зустрічі платникам детально розповіли про основні принципи роботи СМКОР.
Окремо зупинилися на розгляді індивідуальних кейсів діяльності суб’єктів господарювання. За результатом аналізу інформаційних баз даних ДПС, податківці запропонували платникам конкретний план дій для вирішення нагальних питань. Зокрема, суб’єктам господарювання розповіли про основні вимоги щодо заповнення таблиці даних платника ПДВ (таблиця) та формування пакету документів, який необхідно подавати разом з таблицею.
З урахуванням галузевої специфіки діяльності підприємств, було акцентовано увагу на необхідність відображення у заяві за формою № 20-ОПП усіх наявних об’єктів оподаткування, а також наголошено на важливості своєчасної та повної сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
ГУ ДПС звертає увагу на оперативну і зручну комунікацію через Електронний кабінет. Це найпопулярніший цифровий податковий сервіс. Наразі кожен має можливість листуватися з податковими органами в електронному вигляді шляхом подання заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет. Для платників – це мінімум дій та максимум зручності.
Податкова служба й надалі залишається відкритою до конструктивного діалогу з платниками податків та надання фахової консультативної допомоги.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
