20:24
Зменшення податкового боргу – забезпечення наповнення бюджетів – підтримка фінансової стабільності та оборонної стійкості країн
02.09.2025 10:23
Ефективна робота з податковим боргом – одна з ключових складових стабільності державних фінансів
В умовах сьогодення системна робота з боржниками разом з упередженням виникнення нових боргів – один із важливих шляхів забезпечення сталих надходжень до бюджетів усіх рівнів, ключ до фінансової стабільності як держави, так і громад.
Побудова економічно розвиненої держави залежить від кожного громадянина, його активності і патріотизму, сумлінного виконання своїх обов’язків.
Враховуючи сучасні виклики, пов’язані із запровадженням воєнного стану, своєчасна сплата податків та зборів є основним фінансовим інструментом наповнення зведеного бюджету України, важливим джерелом підтримки обороноздатності країни.
Скорочення податкового боргу платників – один з пріоритетних напрямків роботи податкової служби
Найчастіше у платників виникає питання, з якого часу після запровадження у 2022 році воєнного стану знову вживаються заходи з погашення податкового боргу.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) нагадує, що з 25.11.2022 набув чинності Закон України № 2719*. Зазначеним документом відновлено перебіг строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, передбачені статтями 59 – 60, 87 – 101 Податкового кодексу України (ПКУ), та/або визначення грошових зобов’язань згідно зі статтею 116 ПКУ.
Про виникнення податкового боргу платник повідомляється шляхом надсилання податкової вимоги. Податкова вимога – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Заходи контролюючого органу щодо погашення податкового боргу
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надсилання (вручення) платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, але у разі якщо податковий борг виник у разі несплати грошових зобов’язань та пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, та був не сплачений протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, стягнення готівки та коштів з рахунку платника здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу.
Згідно з вимогами пункту 87.11 статті 87 ПКУ у разі наявності заборгованості у фізичної особи орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку – фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Також, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу.
Крім цього, актуальним в забезпеченні погашення податкового боргу є заборона керівнику юридичної особи покидати межі України до погашення податкового боргу.
ПКУ визначено, що при несплаті протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України до погашення такого податкового боргу (п. 87.11 ст. 87).
Для прикладу, протягом першого півріччя поточного року судом задоволено 5 178 позовних заяв ГУ ДПС про стягнення податкового боргу фізичних та юридичних осіб на загальну суму понад 6 139,3 млн гривень.
За результатами вжитих податковою службою Дніпропетровщини заходів надходження за шість місяців 2025 року у рахунок погашення податкового боргу до зведеного бюджету склали майже 519,6 млн грн, у тому числі надходження до Державного бюджету України – майже 317,0 млн грн, до місцевих бюджетів – понад 202,6 млн гривень.
На підставі прийнятих рішень суду та/або рішень керівника на банківські рахунки боржників виставлено 19 868 платіжних інструкцій, на підставі яких у січні – червні 2025 року стягнуто 58,9 млн гривень
За рахунок вилучення готівкових коштів у рахунок погашення податкового боргу у 2025 році надійшло 3,2 млн гривень.
Сума надходжень за рахунок погашення податкового боргу від реалізації майна боржників, що перебуває у податковій заставі, у 2025 році склала 1,8 млн гривень.
Крім цього, 20 керівникам підприємств – боржників за рішенням суду обмежено виїзд за межі України до погашення податкового боргу.
Борг не перевищує 3060 гривень – податкова вимога не надсилається
Одним із актуальних питань щодо забезпечення погашення сум податкового боргу, є необхідність інформування платників про незначні суми такої заборгованості.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів громадян (ст. 59 ПКУ), тобто 3 060 гривень (17 грн х 180 = 3 060 грн).
Оскільки податкова вимога відповідно до статті 59 ПКУ надсилається лише у тому разі, якщо сума боргу перевищує 3 060 гривень, то платники, податковий борг яких не перевищує 3 060 гривень, можуть бути необізнаними про наявність податкового боргу.
Звертаємо увагу, що кожен платник може самостійно контролювати стан розрахунків з бюджетом та перевірити, чи є у нього податковий борг. Це можна зробити, зокрема, на вебпорталі ДПС України, скориставшись приватною частиною Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/), мобільним застосунком ДПС України «Моя податкова» або ж звернувшись до центрів обслуговування платників.
Довідково
*Закон України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Переваги задекларованої праці: захист трудових прав та підтримка економіки
02.09.2025 10:21
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/podatkoviy-audit/vihod-na-svitlo!/929296.html повідомила про переваги задекларованої праці.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Леся Карнаух: За 8 місяців до держбюджету понад план надійшов майже 71 млрд грн
02.09.2025 10:14
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
ДПС перевиконала план надходжень за 8 місяців на майже 71 млрд грн. Виконання плану надходжень за 8 місяців цього року становить 108,9 %, у серпні – 100,1 %. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
«Разом з кожним платником податків долаємо серйозні виклики. За січень –серпень до загального фонду державного бюджету надійшло 868,3 млрд грн. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року це майже +173 млрд грн (+24,9 %)», – сказала вона.
Щодо показників серпня по податках та зборах, які контролює ДПС.
Леся Карнаух нагадала, що змінами до державного бюджету були збільшені планові показники. Попри це ДПС у серпні виконала і це складне завдання. До бюджету надійшло 131,8 млрд грн.
У порівнянні з серпнем 2024 року – +29,8 млрд грн (+29,3 % до факту).
- Податок на доходи фізосіб – надійшло 30,7 млрд грн.
- Податок на прибуток підприємств – 51,1 млрд грн.
- Зібрано ПДВ – 38,0 млрд грн.
- Відшкодування ПДВ – 14,6 млрд грн.
- Акцизний податок — 15,6 млрд грн.
- Рента – 6,1 млрд грн.
- Інші надходження – 5,0 млрд грн.
«Дякую кожному платнику податків – саме ви щодня робите свій внесок у стійкість України», – зазначила в. о. Голови ДПС.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/929422.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Фізична особа – засновник фермерського господарства надає власну земельну ділянку для ведення фермерського господарства: хто с
01.09.2025 11:15
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з статтями 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.
Підставою для нарахування земельного податку є:
- дані державного земельного кадастру;
- дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
- дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
- рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
- дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
- дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Відповідно до статей 125 та 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами та доповненнями) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.
Оскільки платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників акцизного податку!
01.09.2025 11:14
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників акцизного податку, які здійснюють операції з пальним, що форма довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі – Довідка 1) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 (зі змінами).
У разі повірки рівнеміра розпорядником акцизного складу подається коригуюча Довідка 1, в якій заповнюється Таблиця 1 «Інформація щодо розташованих на акцизному складі пального стаціонарних резервуарів та установлених на них рівнемірів» (далі – Таблиця 1) та Таблиця 4 «Інформація щодо проведених робіт/послуг із заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки, калібрування резервуарів, витратомірів та рівнемірів».
Для надання інформації щодо проведення повірки рівнеміра без проведення будь-яких дій щодо резервуара розпорядником акцизного складу у графах 08.2-08.4, 08.7 Таблиці 1 коригуючої Довідки 1 зазначається інформація щодо уніфікованого номера, типу (назви), серійного (ідентифікаційного) номера, ємності (куб.м.) резервуара, на який встановлено рівнемір, що пройшов повірку. При цьому графи 08.5-08.6 Таблиці 1 коригуючої Довідки 1 не заповнюються.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо нарахування авансових внесків з єдиного податку ФОПу, який перебуває на військовій службі
01.09.2025 11:14
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з абзацами першим і другим п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Абзацом першим п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що самозайняті особи, зокрема, ФОПи, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби), звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи (абзац другий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
На підставі відомостей з Єдиного реєстру призовників, контролюючий орган не проводить нарахування, зокрема, авансових внесків з єдиного податку, передбачених п. 295.2 ст. 295 ПКУ, починаючи з місяця, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої ФОП, укладений контракт, закінчуючи місяцем, в якому таку особу демобілізовано (звільнено з військової служби) (абзац восьмий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту, зокрема, суми авансових внесків з єдиного податку, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку в порядку та строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої ФОП, укладений з такою особою контракт (абзац дев’ятий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
У разі відсутності в Єдиному реєстрі призовників або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) ФОП, така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Процедури звільнення від сплати податків, зборів, ненарахування податків, зборів, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, відновлення реєстрації як платника єдиного податку, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до самозайнятих осіб, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу відповідно до п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (абзац дванадцятий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Отже, враховуючи положення п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, які діють з 05.07.2025, контролюючий орган на підставі отриманих відомостей з Єдиного державного реєстру призовників скасовує нарахування авансових внесків з єдиного податку ФОП, яку мобілізовано або яка уклала контракт на весь період їхньої військової служби з місяця, в якому отримає такі відомості.
У разі відсутності в Єдиному реєстрі призовників або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) ФОП, така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Такій особі авансові внески з єдиного податку скасуються на весь період її служби з місяця отримання заяви контролюючим органом.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
01.09.2025 11:13
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ.
Внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій звітності, здійснюється відповідно до норм ст. 50 ПКУ.
Відповідно до абзацу першого п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, платник податку, у якого річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., не прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, та відповідно не зазначив у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за такий звітний (податковий) рік інформацію про наявність такого рішення, може скористатися правом про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені розділом ІІІ ПКУ, подавши уточнюючу Декларацію та зазначивши в ній про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівля промисловості, частка якої здаєт
01.09.2025 11:12
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Згідно з п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Надання об’єкту нерухомості або його частини в оренду, лізинг, позичку позбавляє суб’єкта господарювання (власника нерухомості) права при визначенні податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки застосовувати положення п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ за весь об’єкт нерухомості.
Тобто, суб’єкт господарювання, основна діяльність якого класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, при здійсненні ним операцій з надання в оренду частини будівлі промисловості, яка перебуває у його власності та належить до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, визначає податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за весь об’єкт нерухомості, а не за частину, яка здається в оренду, лізинг, позичку.
Нарахування та сплата податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за такий об’єкт нерухомості здійснюється суб’єктом господарювання на загальних підставах.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Зміна місцезнаходження (податкової адреси) і перехід платника на обслуговування до іншого контролюючого органу: хто проводить д
01.09.2025 11:11
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що документальну (планову або позапланову) перевірку платника податків проводить територіальний орган ДПС за основним місцем обліку такого платника податків на дату організації проведення перевірки.
Водночас, якщо територіальним органом ДПС за попереднім місцем обліку платнику податків вжито заходи щодо проведення документальної перевірки платника податків (направлено/вручено наказ на проведення перевірки, здійснено вихід за місцезнаходженням платника податків), такий орган забезпечує завершення процедури адміністрування в частині закінчення цієї документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов’язань за її результатами.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
З якої дати та за який звітний період контролюючий орган має право надіслати запит про подання документації з трансфертного ціно
01.09.2025 11:11
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Відповідно до п.п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті.
Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті.
Запит надсилається не раніше 01 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено (п.п. 39.4.5 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
