Блог

Федоренко

Щодо оновлення інформації про зміни облікових даних ФОПа (зміна ПІБ, місця проживання тощо)

02.09.2025 10:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:
інформація органів державної реєстрації;
документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).
Відповідно до п. 1.5 розд. І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), інформація про платників податків, отримана для їх обліку згідно з Порядком № 1588, вноситься до Реєстру самозайнятих осіб, який є складовою частиною Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО).
Пунктом 9.2 розд. ІХ Порядку № 1588 визначено, що у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формою № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни».
Отже, стосовно фізичних осіб - підприємців інформація про зміну облікових даних оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями.
Стосовно фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, інформація про зміну облікових даних оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 5-ОПП, які подаються до контролюючому органу за новим місцезнаходженням.
Крім того, відомості Реєстру самозайнятих осіб можуть бути оновлені (доповнені, актуалізовані) контролюючими органами на підставі електронних даних інформаційного фонду ДРФО, Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ЄДР, інших державних реєстрів, ведення яких здійснюється органами державної влади (п. 9.5 розд. ІХ Порядку № 1588).
Після оновлення відомостей Реєстру самозайнятих осіб на підставі відомостей ЄДР про внесення змін до відомостей щодо фізичних осіб – підприємців контролюючий орган передає до ЄДР відомості про внесення відповідних відомостей до реєстрів Центрального контролюючого органу із зазначенням: дати внесення даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку (п. 9.6 розд. ІХ Порядку № 1588).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Коли розпочинається відлік доби проживання для цілей справляння туристичного збору?

02.09.2025 10:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, у розмірі до 0,5 відс. – для внутрішнього туризму та до 5 відс. – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
При цьому п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ встановлено, що базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.
Доба – це період між двома послідовними розрахунковими годинами, що дорівнює 24 годинам.
Розрахункова година – година, встановлена у місці проживання (ночівлі), при настанні якої споживач повинен звільнити номер (місце) у день виїзду і після якої здійснюється заселення до місця проживання (ночівлі).
Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2004 за № 413/9012 із змінами та доповненнями (далі – Правила), регламентують основні вимоги щодо користування готелями та аналогічними засобами розміщення усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері надання послуг розміщення споживачам, і регулюють відносини між споживачами (фізичними особами, які проживають у готелях або мають намір скористатися готельними послугами) та готелями, виконавцями цих послуг.
Так, згідно з п. 1.3 глави 1 Правил розрахункова година – це година, яка встановлена в готелі та при настанні якої споживач повинен звільнити номер у день виїзду й після якої здійснюється заселення в готель.
Відповідно до п. 3.8 глави 3 Правил плата за надання готельних послуг стягується у відповідності до єдиної розрахункової години – 12-ї години поточної доби за місцевим часом. Готель з урахуванням місцевих особливостей вправі змінити єдину розрахункову годину. Як правило, розрахункова година зазначається у внутрішніх правилах готелю.
Пунктом 3.7 глави 3 Правил встановлено, що договір про надання готельних послуг може бути укладений на визначений або невизначений термін. При укладанні договору на невизначений термін погодженим вважається найбільш короткий термін, як правило одна доба; дія договору в такому разі завершується о 12.00 дня, наступного за днем прибуття споживача.
Враховуючи вищевикладене, відлік доби проживання розпочинається з 12 години дня, що передує дню виїзду, та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи здійснюється КНЕДП ДПС автоматичне формування нових сертифікатів раніше засвідчених ним відкритих ключів?

02.09.2025 10:30

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Можливість автоматичного формування нових сертифікатів раніше засвідчених відкритих ключів для користувачів електронних довірчих послуг віддалено, без особистої присутності таких користувачів, на період воєнного стану на території України та протягом місяця з дня його припинення чи скасування було передбачено п.п. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» (далі – Постанова № 300), яка втратила чинність 01.02.2024 згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 січня 2024 року № 88 «Про внесення змін до пункту 6 Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».
У зв’язку з втратою чинності Постанови № 300 Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (КНЕДП ДПС) не здійснюється автоматичне формування нових сертифікатів раніше засвідчених ним відкритих ключів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Суб’єктом господарювання з органом місцевого самоврядування укладено договір сервітуту: чи сплачувати уклав плату за землю?

02.09.2025 10:29

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Податковий кодекс України (далі – ПКУ) визначає, що платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (ст. 269 ПКУ).
Плата за землю справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Договірні відносини щодо користування земельними ділянками визначаються цивільно-правовими угодами, зміст та порядок укладення яких регулюється Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІI зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) та Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями.
Водночас норми ПКУ поширюються виключно на цивільно-правові угоди в частині надання у тимчасове платне користування земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
ПКУ не містить норм податкового регулювання відносин в частині реалізації принципу платності користування землею за договорами земельного сервітуту.
Право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) (частина перша ст. 98 ЗКУ).
Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею (частина третя ст. 98 ЗКУ).
У разі укладення договору земельного сервітуту, власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, а також має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту (частини третя, четверта ст. 101 ЗКУ).
Таким чином, у суб’єкта господарювання, який уклав з органом місцевого самоврядування (органом виконавчої влади) договір земельного сервітуту як на платній так і безоплатній основі, не вбачається підстав для виникнення у порядку визначеному положеннями розд. XII ПКУ податкових зобов’язань з плати за землю за земельні ділянки (їх частини), щодо яких встановлено земельний сервітут на користь таких суб’єктів.
Сторони договору земельного сервітуту можуть встановити розмір плати, який нормами ПКУ не регулюється.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про коди класифікації доходів бюджету, за якими сплачується військовий збір

02.09.2025 10:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями) військовий збір сплачується (перераховується) платниками за такими кодами класифікації доходів бюджету:
11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)» (для податкових агентів);
11011600 – «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ» (для податкових агентів).
Відповідно до п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
11011700 – «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» (для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку І, ІІ, ІІІ та ІV групи);
11011800 – «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».
Згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:
11011001 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Сплата грошових зобов’язань з податку на прибуток / частини чистого прибутку (доходу) та подання звітності платниками, включеним

02.09.2025 10:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 14.1.24 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) великий платник податків – юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період.
Згідно з абзацом третім п. 64.7 ст. 64 ПКУ після включення платника податків до Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр) та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр, та за неосновним місцем обліку в такому територіальному органі центрального органу виконавчої влади або його структурних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або через які провадиться діяльність такого великого платника податків.
Взяття на облік за основним місцем обліку великих платників податків здійснюється в міжрегіональних управліннях ДПС по роботі з великими платниками податків (далі – Міжрегіональні управління ДПС по роботі з ВПП) (Центральному, Східному, Західному, Південному, Північному).
Великий платник податків, щодо якого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, прийнято рішення про переведення на облік у контролюючий орган, що здійснює супроводження великих платників податків, чи інший контролюючий орган, після взяття його на облік за новим місцем обліку зобов’язаний сплачувати податки за місцем попереднього обліку у контролюючих органах, а подавати податкову звітність та виконувати інші обов’язки, передбачені ПКУ, за новим місцем обліку (абзац сьомий п. 64.7 ст. 64 ПКУ).
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Платники податків, що належать, зокрема до великих підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та від «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п. 49.4 ст. 49 ПКУ).
Відповідно до вимог статей 64 та 64 прим.1 і 66 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ), податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань входить до складу доходів загального фонду місцевих бюджетів та зараховується до відповідних бюджетів у розмірі 100 відсотків.
Отже, відповідно до БКУ комунальні підприємства сплачують податок на прибуток підприємств та частину чистого прибутку (доходу) до обласних та районних бюджетів, бюджетів сільських, селищних, місцевих громад.
Враховуючи зазначене, відповідно до вимог статей 64, 64 прим. 1 і 66 БКУ та п. 64.7 ст. 64 ПКУ, комунальне підприємство, яке включено до Реєстру, здійснює сплату грошових зобов’язань з податку на прибуток та частини чистого прибутку (доходу) до місцевого бюджету – за неосновним місцем обліку (фактичним місцезнаходженням), а подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств та Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку – за основним місцем обліку до відповідного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Обчислення податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно за будівлю (споруду) сільськогосподарського товаровиробника, час

02.09.2025 10:26

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу I (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Згідно з п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора будівель та споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Надання об’єкту нерухомості або його частини в оренду, лізинг, позичку позбавляє суб’єкта господарювання (власника нерухомості) права при визначенні податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки застосовувати положення п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ за весь об’єкт нерухомості.
Тобто, суб’єкт господарювання, який є сільськогосподарським товаровиробником при здійсненні ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора, визначає податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за весь об’єкт нерухомості, а не за частину, яка здається в оренду, лізинг, позичку.
Нарахування та сплата податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за такий об’єкт нерухомості здійснюється суб’єктом господарювання на загальних підставах.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників ПДВ!

02.09.2025 10:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо придбані та/або виготовлені товари / послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів / послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Згідно з п. 199.2 ст. 199 ПКУ частка використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації з ПДВ (далі – декларація) за останній податковий період року.
Для визначення обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій за календарний рік використовуються показники податкової звітності платника податку за січень – грудень такого року. При цьому враховуються показники декларацій за такий період та уточнюючих розрахунків, які були подані у такому календарному році, незалежно від того, який звітний період в них уточнювався (звітний період року, за який проводиться обрахунок, чи попередніх років).
Таким чином, якщо було подано уточнюючі розрахунки за попередні звітні періоди, які вплинули на розрахунок частки використання товарів / послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях то уточнюючий розрахунок до декларації за останній звітний період року (грудень) подавати не потрібно.
Показники таких уточнюючих розрахунків будуть враховані у декларації за останній податковий період року, в якому їх подано, незалежно від того, який звітний період в них уточнювався (звітний період року, за який проводиться обрахунок, чи попередніх років).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податкова служба Дніпропетровщини: прості і зрозумілі комунікації з платниками долають інформаційні бар’єри

02.09.2025 10:25

Постійний відкритий діалог податкової служби з представниками бізнесу та громадськості забезпечує інформаційну обізнаність платників в ключових питаннях законодавства.
На Дніпропетровщині податківці активно проводять консультаційно-роз’яснювальну роботу та надають адміністративні послуги.
На минулому тижні проведено засідання «круглих столів», семінари та зустрічі, а також фахівцями обласної податкової у рамках роботи мобільного ЦОПу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) здійснено виїзди до ЦНАПів з метою надання сервісних послуг.
Під час засідань «круглих столів» увагу приділяли альтернативним шляхам отримання податкових сервісів за допомогою Електронного кабінету та мобільного застосунку «Моя податкова». Податківці акцентували, що зручно і комфортно взаємодіяти з податковою службою можливо за допомогою листування в електронному вигляді. Для цього у простий спосіб необхідно подати заяву про бажання листування з контролюючими органами через Електронний кабінет.
Особливості нарахування та сплати земельного податку і податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; переваги та функціональні можливості програмного РРО (ПРРО) від ДПС України, реєстрація ПРРО та практичні аспекти його використання, легалізація трудових відносин тощо – низка кейсів, розглянутих у ході спілкування.
Також податківці з платниками обговорили засади і принципи безбар’єрності. Детальніше зупинились на інформаційній безбар’єрності.
На зустрічі, проведеній для суб’єктів господарювання м. Дніпра, мова йшла про актуальні питання нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. На заході, зокрема, докладно розглянули правила звільнення від податкових зобов’язань для ФОПів, які наразі проходять військову службу, зупинилися на підставах для нарахування податкової знижки. Крім того, податківці зауважили, що з метою підвищення рівня добровільного дотримання законодавства платниками податків запроваджено експериментальний проєкт щодо системи управління податковими ризиками. Метою реалізації цього проєкту є впровадження в організацію та діяльність податкових органів міжнародних підходів до управління, які ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками своїх податкових обов’язків.
На семінарі, організованому для представників бізнесу м. Дніпра, крім актуальних питань податкового законодавства, обговорили тему удосконалення процедур податкового адміністрування. Фахівці обласної податкової зупинились на пріоритетних діях Національної стратегії доходів до 2030 року (Стратегія), спрямованих на оптимізацію податкового адміністрування. Акцентували, що Стратегія формує бачення системи доходів, яка забезпечує прозорість і передбачуваність для всіх учасників процесу.
Забезпечення якісного і оперативного податкового сервісу – пріоритетний напрям діяльності податкових органів.
Працівниками Покровського сектору обслуговування платників Синельниківської ДПІ ГУ ДПС, задіяними у роботі мобільного ЦОПу ГУ ДПС, здійснено виїзд до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) Дубовиківської сільської ради. Також працівники Верхньодніпровського сектору обслуговування платників Кам’янської ДПІ ГУ ДПС, задіяні у роботі мобільного ЦОПу ГУ ДПС, відвідали ЦНАПи виконавчих комітетів Верхівцевської та Верхньодніпровської міських рад і Криничанської селищної ради.
Податківці ознайомили відвідувачів мобільного ЦОПу з адміністративними послугами, які надаються податковою службою, та з переліком документів, що потрібні для отримання таких послуг; повідомили про електронні сервіси ДПС та про те, де можна отримати реквізити рахунків для сплати податкових платежів та єдиного внеску.
Крім того, під час роботи мобільного ЦОПу фахівці податкової служби проводили інформаційно-роз’яснювальну роботу та надавали консультаційну допомогу щодо: застосування норм податкового законодавства, внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) та отримання відомостей з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору; необхідності погашення податкового боргу тощо.
Податкова служба сьогодні – це сервісна служба, діяльність якої спрямована, зокрема, на забезпечення комфортного доступу до податкової інформації кожним, незалежно від його фізичних, соціальних або економічних можливостей.
Інформаційна-роз’яснювальна робота податківців запобігає виникненню у платників найбільш поширених помилок під час заповнення ними звітності та сплати податків.
Продовжуємо комунікації з бізнесом у напрямку максимального спрощення процесів звітування та сплати податкових зобов’язань, а також мінімізації ризиків недотримання платниками вимог податкового законодавства.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Єдиний внесок – 2025: податківці Дніпропетровщини системно поглиблюють законодавчу обізнаність платників

02.09.2025 10:24

Про особливості сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) йшла мова на черговій зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з суб’єктами господарювання (СГ) регіону.
«Законодавча обізнаність платників – це основа для роботи бізнесу у рамках правового поля», – зазначив заступник начальника податкової служби Дніпропетровщини Микола Бородюк.
На зустрічі податківці наголосили – кошти, що надходять від сплати єдиного внеску спрямовуються виключно на фінансування пенсій, лікарняних, виплати по безробіттю чи потерпілим на виробництві. А отже, бути сумлінним платником значить забезпечувати гарантії соціальних груп населення на вчасні виплати.
Фахівці ГУ ДПС нагадали, що єдиний внесок сплачується як роботодавцями за найманих працівників, так і фізичними особами – підприємцями (ФОП) за себе.
При обговоренні законодавчих змін увагу учасників зустрічі акцентували на особливостях адміністрування єдиного внеску. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» з 1 січня цього року сплата єдиного внеску стає обов’язковою для усіх фізичних осіб – підприємців (ФОП), у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування (крім е-резидентів), а також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, для членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Змінився і розмір максимальної бази нарахування єдиного внеску. Цьогоріч його збільшено до 20 мінімальних заробітних плат, відповідно збільшився максимальний розмір страхового внеску.
Податківці нагадали, що від сплати єдиного внеску звільнені самозайняті особи як мобілізовані, так і ті, хто підписав контракт на військову службу.
На зустрічі також обговорили платіжну дисципліну та недопущення порушень термінів сплати єдиного внеску, що дозволить уникнути штрафних санкцій та пені.
У межах своїх повноважень фахівці ГУ ДПС надали вичерпні відповіді на запитання та звернули увагу СГ, що сучасні формати спілкування податкової Дніпропетровщини з платниками постійно розширюються.
Серед сервісних новацій – нові функціональні можливості Електронного кабінету. Відтепер платник на електронну пошту може отримувати повідомлення про надходження кореспонденції до особистого Електронного кабінету.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 17667. Попередня cторінка | Сторінка 308 з 1767 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua