Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відвертий діалог з бізнесом дозволяє знаходити рішення системних проблем, а не реагувати на окремі випадки. Про це зазначила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух під час зустрічі з представниками CFO Club Ukraine.
«Відвертий діалог з бізнесом дозволяє вирішувати системні проблеми, а не реагувати на них точково. Зустрілася з представниками CFO Club Ukraine, який обʼєднує фінансових директорів великого та середнього бізнесу. Максимально практична розмова, часом навіть емоційна. Бо бізнес цікавить не теорія, а конкретні відповіді на те, що впливає на їх роботу. Особливо в умовах війни», – сказала вона.
Значну увагу приділили темі SAF-T UA.
У січні цього року ДПС запровадила E-аудит, який передбачає подання єдиного стандартизованого файлу SAF-T UA великими платниками виключно у разі отримання запиту податкової під час документальної перевірки. Ми прагнемо, щоб SAF-T UA був звичним елементом бухгалтерської системи підприємства. Це скоротить час перевірок, підвищить їх якість та мінімізує податковий контроль. Удосконалюємо методологію та розвиваємо інформаційну систему «Е-аудит».
«Питання, яке хвилює підприємців – коли SAF-T UA стане обов'язковим для малого та середнього бізнесу. Наша позиція чітка – це не буде одномоментно. Все поступово – без стресу для бізнесу. Тому тут важливим є опрацювання змін до Податкового кодексу щодо поетапного впровадження SAF-T UA. Чіткий алгоритм: тестування, адаптація облікових систем і методична підтримка платників, а вже потім – повноцінне застосування нового інструменту. Ми максимально допомагатимемо бізнесу», – сказала Леся Карнаух.
Окремий блок питань – перевірки та якість аудитів. ДПС значно змінила підхід до податкового контролю.
«Не кількість, а якість. І виключно там, де є ризики. Саме тому активно впроваджуємо ризик-орієнтований підхід», – додала очільниця ДПС.
Основа – система управління податковими ризиками. До плану-графіка включаються платники із високим ступенем ризику, визначеним за результатами аналізу інформації, яка є в інформаційно-комунікаційних системах ДПС. Фокус на тих галузях, де бачимо найбільшу концентрацію податкових ризиків: добувна і переробна промисловості, енергетика, оптова та роздрібна торгівля, транспорт, азартні ігри тощо. Рішення про перевірки ухвалюємо лише за наявності ризиків високого ступеня.
«Такий підхід дає свої результати. В середньому кількість документальних позапланових та фактичних перевірок зменшилася на 26 %», – розповіла Леся Карнаух.
Ще один важливий блок – удосконалення СМКОР та зменшення кількості безпідставного блокування податкових накладних.
ДПС вже вдалося скоротити відсоток заблокованих накладних з 0,76 % на початку 2025 року до 0,14 % станом на зараз. І цей показник утримуємо вже тривалий час. Працюємо над тим, щоб для сумлінних платників ця процедура була ще простішою.
«Також почула, що є випадки, коли комісії, які займаються питаннями блокування податкових накладних та виведенням з ризиків, вимагають від платників ще якісь «додаткові документи». Я принципово проти такої практики. Вже доручила фахівцям ДПС детально розібратися по кожному конкретному факту. Комісії мають вимагати лише ті документи, які є необхідними для прийняття рішення. Не більше», – додала Леся Карнаух.
Обговорили також низку інших тем: розвиток цифрових сервісів та модернізацію Електронного кабінету, запровадження податкового комплаєнсу, розвиток міжнародного автоматичного обміну інформацією (CRS), відшкодування ПДВ.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1034974.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей розд. IV ПКУ заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Отже, якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставкою 18 відс., встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, з врахуванням вимог п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то її оподаткування регулюється п. 170.7 ст. 170 ПКУ, згідно з абзацом третім п.п. 170.7.1 п. 170.7 ст. 170 ПКУ якого встановлено, що цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.
Згідно з абзацом першим п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 01 січня звітного податкового року, тобто у 2023 році – 3760,00 грн, у 2024 році – 4240,00 грн, у 2025 році – 4240,00 грн, у 2026 році – 4660,00 гривень.
Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставкою встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзаців першого – третього п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ), їх нормативна грошова оцінка (НГО) та площа таких земельних ділянок.
Підпунктом 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що МПЗ – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.
МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена обчислюється за формулою, наведеною у п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, елементом якої є нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена обчислюється за формулою, наведеною у п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, елементом якої є нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
При цьому п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що при визначенні МПЗ у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара.
Дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно з частиною першою ст. 193 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) державний земельний кадастр – єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, меліоративні системи, меліоративні мережі та інші складові частини меліоративних систем, інші складові частини меліоративних мереж.
Ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3613) (ст. 204 ЗКУ).
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (абзац перший частини першої ст. 9 Закону № 3613).
Відповідно до частини першої ст. 15 Закону № 3613 до Державного земельного кадастру включаються, зокрема, відомості про НГО земельних ділянок.
Згідно з п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (із змінами та доповненнями) ведення Державного земельного кадастру здійснює Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр) та його територіальні органи.
Враховуючи вищенаведене, для отримання даних щодо НГО земельних ділянок та нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з метою обчислення загального МПЗ ФОПу – платнику єдиного податку другої-четвертої груп необхідно звернутись до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Порядок видачі та припинення дії ліцензій, зокрема, на право виробництва, оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального визначений Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).
Відповідно до п. 3 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до 01 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному Законом № 3817.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Статтею 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2473) передбачено, що Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України, та мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У частині другій ст. 3 Закону № 2473 вказано, що питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно у Законі № 2473.
Відповідно до частин першої і третьої ст. 3 Закону № 2473 відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом № 2473, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами НБУ, прийнятими відповідно до Закону № 2473. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням Закону № 2473, застосовуються положення Закону № 2473.
Частиною третьою ст. 13 Закону № 2473 визначено, що у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Загальні граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в п. 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 (із змінами), та в п. 14 прим. 2 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами) (далі – Постанова № 18).
Пунктом 14 прим. 4 Постанови № 18 також визначено, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в п. 14 прим. 2 Постанови № 18, з урахуванням вимог п. 14 прим. 3 Постанови № 18 в повному обсязі, з урахуванням вимог п. 14 прим. 3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією).
Відлік встановленого НБУ граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів розпочинається з дня здійснення резидентом авансового платежу на користь нерезидента, а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – у частині п’ятій ст. 13 Закону № 2473, передбачає нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку резидента у банку).
Відповідальність за порушення граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, визначена товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Порушення встановленого НБУ граничного строку розрахунків за імпортною операцією виникає з моменту його спливу та полягає у неповному виконанні сторонами зобов’язання за зовнішньоекономічним договором.
З цього моменту у резидента виникає обов’язок зі сплати пені, яка нараховується податковим органом на суму заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оформлення митної декларації, яка засвідчує випуск у вільний обіг товарів, що ввозяться на територію України, але не може перевищувати суми заборгованості по здійсненій попередній оплаті і неодержаного товару.
Також, у разі здійснення імпортної операції без увезення товарів на територію України та порушення встановлених НБУ граничних строків розрахунків, нарахування пені податковими органами проводиться на суму заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу резидентом іншому нерезиденту товарів у повному обсязі за межами України.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44361.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Один із ключових напрямів трансформації податкової служби – це впровадження експериментального проєкту з управління податковими ризиками, відомого також як комплаєнс-ризики. Цей проєкт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 і реалізується в рамках Національної стратегії доходів до 2030 року.
Проєкт передбачає поступове впровадження міжнародних стандартів управління податковими ризиками у щоденну роботу органів ДПС. Основна мета – не контроль заради контролю, а підвищення добровільності виконання податкових обов’язків та зниження адміністративного навантаження на добросовісний бізнес.
Відповідно до Податкового кодексу України, комплаєнс – це система дій та процедур, які забезпечують:
своєчасну реєстрацію платника податку;
подання податкової звітності;
достовірне декларування зобов’язань;
повну та вчасну сплату податків.
Ці базові обов’язки платника формують чотири основні напрями, за якими здійснюється аналіз комплаєнс-ризиків.
Реалізація експериментального проєкту з управління комплаєнс-ризиками – це інвестиція в ефективне адміністрування, аналітичне мислення та партнерство між державою та бізнесом.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
На виконання Національної стратегії доходів до 2030 року та наказу Міністерства фінансів України від 30.12.2024 № 669 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі», з 20.08.2025 розпочала роботу система, яка забезпечує формування платіжних інструкцій в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі ДПС та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг для стягнення податкового боргу.
Відповідно до вимог вище вказаного Порядку процес формування платіжних інструкцій на списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматизованим та здійснюється на щоденні й основі по кожному платнику, по якому наявні відповідні рішення, прийняті згідно ст. 95 Податкового кодексу України.
Запровадження електронних платіжних інструкцій у системі стягнення податкового боргу є суттєвим кроком до цифровізації податкового адміністрування та підвищення ефективності роботи податкових органів. Новий Порядок взаємодії між ДПС України, Державним Казначейством України і надавачами платіжних послуг значно прискорює процедуру примусового списання коштів та збільшує надходження до бюджетів.
З 01.01.2026 по 13.07.2026 сформовано та направлено до надавачів платіжних послуг 2 241,6 тис. платіжних інструкцій, загальна сума примусово стягнутих коштів в рахунок погашення податкового боргу склала 148,8 млн гривень.
Відкликання платіжних інструкцій також відбувається автоматично. Підставою для цього є інформація в інформаційно-комунікаційній системі ДПС про повне погашення податкового боргу, або відсутність боргу, підтверджену в установленому порядку.
Запровадження автоматизованої системи формування платіжних інструкцій підвищує прозорість та прогнозованість процесів стягнення податкового боргу, мінімізує людський фактор допущення помилок, забезпечуєбільшоперативневиконаннярішеньщодопримусовогостягнення, гарантує своєчасне відкликання інструкцій у разі сплати боргу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Користувачі Електронного кабінету мають можливість отримати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС (далі – Витяг).
Для отримання Витягу платнику у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС (J/F1300208), заповнити відповідні поля такого запиту, підписати та надіслати такий запит до контролюючого органу.
Відповідь на Запит (Витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску можна переглянути у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» та вивантажити у форматі XML або PDF.
Крім того, меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає платникам податків доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів, наявних у платника на момент звернення (дані інтегрованої картки платника), а також до інформації про реквізити рахунків для сплати податків, зборів та інших платежів та єдиного соціального внеску. Фізичні особи мають змогу сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок будь-якою із запропонованих платіжних систем, з використанням QR-коду Національного банку України, а також сервісів надавачів платіжних послуг.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України активно впроваджує міжнародні підходи, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками). Застосування податкового коплаєнсу є сучасною практикою країн Європейського Союзу у сфері податкового адміністрування.
ДПС переформатувала свою роботу, активно застосовуючи ризик-орієнтований підхід при виборі платників до перевірок. Зосереджено увагу на суб’єктах з високим рівнем ризику порушень податкового законодавства, удосконалено механізми ідентифікації та оцінки податкових ризиків для визначення доцільності перевірок.
Основними видами ризиків, пов’язаних із недотриманням платниками податків норм податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, є:
- ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;
- ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
- ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
- ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).
Запровадження системи управління податковими ризиками забезпечує системність і єдиний підхід у роботі органів ДПС, зосередження зусиль на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.
Для побудови клієнтоорієнтованої та цифрової податкової служби ключовим напрямком залишається створення ефективного та прозорого партнерства з платниками податків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно з п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти житлової нерухомості – будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об’єкти житлової нерухомості (їх складові частини, які є самостійними об’єктами нерухомого майна), дачні та садові будинки.
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Підпунктами «б» та «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зокрема: для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Порядок надання пільг встановлено п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Враховуючи вище зазначене, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар