07:58
Переведення основних засобів до складу необоротних активів: коригування фінансового результату до оподаткування
11.09.2025 12:18
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, здійснюється відповідно до пунктів 138.1 та 138.2 ст. 138 ПКУ.
Пунктом 138.1 ст. 138 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:
на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (абзац четвертий п. 138.1 ст. 138 ПКУ);
на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (абзац п’ятий п. 138.1 ст. 138 ПКУ).
Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:
на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (абзац третій п. 138.2 ст. 138 ПКУ);
на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів та/або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу (абзац шостий п. 138.2 ст. 138 ПКУ).
При цьому згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Відповідно до п.п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розд. III «Податок на прибуток підприємств» – сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розд. III ПКУ.
Таким чином, у випадку продажу основних засобів (у т. ч. у разі їх переведення у групу необоротних активів, утримуваних для продажу), які використовуються у господарській діяльності, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості таких активів, визначеної відповідно до правил бухгалтерського обліку, та зменшується на суму залишкової вартості цих активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.
При цьому на вартість необоротних активів, утримуваних для продажу, коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 ПКУ, не здійснюється.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Терміни подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування ФОП, яка обирає або переходить на четверту групу єдиного
11.09.2025 12:17
Терміни подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування ФОП, яка обирає або переходить на четверту групу єдиного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) подають заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація.
ФОП, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання Заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ, для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання Заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.
Заява подається з позначкою «Реєстрація (перехід)». При цьому у Заяві у полі 1 зазначається найменування контролюючого органу до якого вона подається;
у полі 2 – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для громадян України, до паспортів яких внесена відмітка, що свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта) та ставиться позначка у полі «Фізична особа – підприємець»;
у полі 3 – прізвище, ім’я, по батькові ФОП;
у полі 4 – відомості щодо податкової адреси (місце проживання) ФОП та контактний телефон.
Поля 5.1 та 5.1.1 Заяви заповнюються ФОП, які обирають спрощену систему оподаткування (четверту групу платників єдиного податку), а саме:
у полі 5.1 – дата обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
у полі 5.1.1. – група (4) із позначкою «із реєстрацією ПДВ» чи «без реєстрації ПДВ».
Поле 5.2 Заяви заповнюється ФОП, які в установленому порядку зареєстровані платниками єдиного податку та самостійно бажають перейти на сплату єдиного податку, встановленого для четвертої групи платників єдиного податку, в якому відображається інформація щодо групи платника єдиного податку на якій перебував ФОП та групи на яку переходить ФОП (4) із реєстрацією ПДВ/чи без реєстрації ПДВ, дата (період) зміни групи платників єдиного податку – число, місяць (словами) та рік.
У полі 5.3 Заяви зазначаються відомості про реєстрацію платника ПДВ:
індивідуальний податковий номер;
дата реєстрації платником ПДВ – число, місяць (словами) та рік.
Крім того ставиться позначка про реєстрацію платником ПДВ або анулювання реєстрації платником ПДВ.
Поле 5.4 «Внесення змін до реєстру платників єдиного податку» та поле 5.5 «Відмова від спрощеної системи оподаткування» Заяви не заповнюються.
У полі 6 «Місце провадження господарської діяльності (індекс, адреса)» Заяви зазначається наступна інформація:
код за КАТОТТГ – зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 № 3);
область, район, населений пункт;
вулиця, номер будинку / офісу / квартири;
індекс.
У полі 7 Заяви вказується кількість осіб, які одночасно перебувають з ФОП у трудових відносинах. В даному випадку зазначається – «0», оскільки ФОП – платники єдиного податку четвертої групи не використовують працю найманих осіб.
У полі 8 Заяви вказуються обрані види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (зі змінами).
У полі 9 Заяви зазначається інформація про наявність / відсутність податкового боргу, крім безнадійного податкового боргу, що виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) із позначкою «відсутній» або «наявний» та сума податкового боргу в гривнях (у разі наявності).
Сума обсягу доходу за попередній календарний рік у полі 10 Заяви не відображається. Також розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування за попередній календарний рік не додається до Заяви.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Які документи необхідно зберігати на місці проведення розрахунків суб’єкту господарювання, який застосовує РРО в господарській о
11.09.2025 12:16
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 547), суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема:
- у кінці робочого дня (зміни) створювати у паперовій та/або електронній формі (крім автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (абзац восьмий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547);
- створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання на РРО (крім автоматів з продажу товарів (послуг)) протягом трьох років (абзац дев’ятий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547);
- створювати в паперовій та/або електронній формі X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства (абзац тринадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547);
- зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії (абзац п’ятнадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Порядок сплати земельного податку фізичною особою у рік придбання земельної ділянки
11.09.2025 12:16
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку (податок) є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо такий перехід відбувся після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).
Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:
- розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;
- розміру ставки земельного податку;
- нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 01 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
Отже, при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку або на підставі поданих фізичною особою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у фізичної особи виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи переноситься граничний строк подання Звіту про контрольовані операції та Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній
11.09.2025 12:15
Чи переноситься граничний строк подання Звіту про контрольовані операції та Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).
Платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній та у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення).
Пунктом 3 розд. І Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 841) передбачено, – якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Пунктом 12 розд. І Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 839, встановлено, – якщо останній день строку подання Повідомлення припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Таким чином, якщо останній день строку подання Звіту та Повідомлення припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку їх подання є операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
В яких випадках заповнюються Додаток 1 та Додаток 3 до декларації з акцизного податку виробником алкогольних напоїв?
11.09.2025 12:14
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), порядок її заповнення та подання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (зі змінами) (далі – Порядок № 14).
Платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).
Податкові зобов’язання із спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива та продуктів із вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше відображаються у розд. А Декларації, для заповнення якого використовуються дані, зокрема, з Додатка 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції) (крім транспортних засобів), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.11, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу)» (далі – Додаток 1) та Додатка 3 «Розрахунок суми акцизного податку з алкогольних напоїв (стаття 225 розділу VI Кодексу)» (далі – Додаток 3).
Відповідно до п. 1 розд. V Порядку № 14 Додаток 1 заповнюють виробники, платники податку, які ввозять на територію України марковану марками акцизного податку підакцизну продукцію, та платники податку, визначені п.п. 212.1.16 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.
У графі 2 Додатка 1 зазначається код товарів (продукції), на які ст. 215 Кодексу встановлено специфічні ставки акцизного податку.
Згідно з п. 225.1 ст. 225 Кодексу суб’єкт господарювання зобов’язаний сплатити податок або подати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів та вермутів), податковий вексель, який є забезпеченням виконання зобов’язання такого платника у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції.
Пунктом 8 розд. V Порядку № 14 встановлено, що Додаток 3 до Декларації заповнюють платники акцизного податку, визначені п.п. 212.1.1 та п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, які використовують спирт етиловий неденатурований, призначений для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів та вермутів), що отриманий відповідно до ст. 225 Кодексу, та/або здійснюють операції з ввезення на митну територію України алкогольних напоїв в ємностях, які не є споживчою тарою, для їх розливу у споживчу тару, за виданими податковими векселями, що підлягають погашенню у звітному (податковому) періоді в порядку, передбаченому п. 225.5 прим. 1 ст. 225 Кодексу.
У графі 10 Додатка 3 вказується сума податкового зобов’язання за векселями, строк сплати за якими настав, або сума, сплачена грошовими коштами за отриманий у звітному періоді спирт.
Враховуючи викладене, виробником алкогольних напоїв Додаток 1 до Декларації заповнюється у випадку здійснення виробництва алкогольних напоїв, на які ст. 215 ПКУ встановлено специфічні ставки акцизного податку, ввезенні на територію України маркованої марками акцизного податку підакцизної продукції.
Додаток 3 до Декларації заповнюється у випадку використання спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів та вермутів) що отриманий виробниками відповідно до норм ст. 225 Кодексу, та/або здійснення операцій з ввезення на митну територію України алкогольних напоїв в ємностях, які не є споживчою тарою, для їх розливу у споживчу тару, за виданими податковими векселями, що підлягають погашенню у звітному (податковому) періоді в порядку, передбаченому п. 225.5 прим. 1 ст. 225 Кодексу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Екологічний податок: загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 196,8 млн гривень
11.09.2025 12:13
У січні – серпні 2025 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 196,8 млн грн екологічного податку. У порівнянні з відповідним періодом 2024 року надходження виросли на понад 11,2 млн грн, темп росту – 106,1 відсотків.
Повідомляє, що податкова декларація екологічного податку в електронному вигляді подається за ідентифікаторами форм F0302006 (для фізичних осіб) та J0302006 (для юридичних осіб) разом з додатками:
Додаток 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення» – за ідентифікатором форми F/J0320106 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);
Додаток 2 «Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у воднi об’єкти» – за ідентифікатором форми F/J0320206 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);
Додаток 3 «Розрахунок за розміщення вiдходiв у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах» – за ідентифікатором форми F/J0320306 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);
Додаток 4 «Розрахунок за утворення радіоактивних вiдходiв (включаючи вже накопичені)» – за ідентифікатором форми F/J0320406 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);
Додаток 5 «Розрахунок за утворення радіоактивних вiдходiв i сплачується за придбання джерел(а) iонiзуючого випромінювання» – за ідентифікатором форми F/J0320506 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);
Додаток 6 «Розрахунок за тимчасове зберігання радіоактивних вiдходiв їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк» – за ідентифікатором форми F/J0320606 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Майже 1,5 млрд грн рентної плати надійшло від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
11.09.2025 12:13
Протягом восьми місяців 2025 року платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів майже 1,5 млрд грн рентної плати.
Нагадуємо, що 30.09.2025 – останній день сплати за серпень 2025 рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини року; за користування радіочастотним ресурсом України; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за; за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Дніпропетровщина: внесок платників єдиного податку до місцевих бюджетів – понад 4,7 млрд гривень
11.09.2025 12:12
Впродовж січня – серпня 2025 року платники єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 4 706,5 млн гривень. Надходження зросли порівняно з минулорічним відповідним періодом на понад 602,5 млн грн, або на 14,7 відсотків. Про це поінформувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Як підкреслила очільниця обласної податкової служби, підприємницька ініціатива в регіоні сприяє позитивній динаміці надходжень з єдиного податку до місцевих бюджетів.
«Дякуємо платникам за фінансову дисципліну, за важливу підтримку економіки і значний внесок в обороноздатність нашої країни. Взаємодія податкової служби з бізнесом і громадськістю на постійній основі забезпечує ефективний зворотний зв’язок, спрямований на побудову і розвиток партнерських відносин. Комунікації тривають», – зазначила Теодозія Чернецька.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості отримання податкової знижки»
11.09.2025 12:12
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості отримання податкової знижки».
На запитання платників податків відповідав заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб, податків з громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС Віталій ПРОКОПЕНКО.
Питання 1: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, я вперше хочу подати декларацію на податкову знижку, але не встигла надати декларацію до 1 травня. Чи можу я надати декларацію зараз за 2024 рік? Чи потрібно для цього йти до податкової?
Відповідь: Громадяни, які бажають використати своє право на податкову знижку, податкову декларацію подають по 31 грудня 2025 року.
За вибором платника податку декларацію можна подати в один із таких способів:
– за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою;
– надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
– в електронному вигляді – через Електронний кабінет платника.
Питання 2: Добрий день! Скажіть, будь ласка, які документи потрібні для оформлення податкової знижки за навчання дитини за 2024 рік?
Відповідь: Для оформлення податкової знижки на навчання потрібні такі документи:
• декларація про майновий стан і доходи з додатком Ф3;
• копія паспорта особи, яка подає декларацію;
• копія ідентифікаційного коду особи, яка подає декларацію;
• копія свідоцтва про народження здобувача освіти;
• копії квитанцій та/або платіжних доручень сплачених за навчання в звітному періоді;
• довідка про заробітну плату (форма - 3) за звітний період, з обов’язковим включенням сум податків, які утримуються із заробітної плати та суми пільги, якщо є;
• копія документу із зазначенням реквізитів для перерахування коштів;
• копія договору про навчання у відповідному закладі освіти.
Копії зазначених документів надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку (пункт 166.2.2. статті 166 Податкового кодексу України).
Питання 3: Вітаю! Яку суму витрат я можу включити до податкової знижки суму у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, переданих неприбутковим організаціям, та які підтверджуючі документи необхідно надати контролюючому органу?
Відповідь: Фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб має право скористатись правом на нарахування податкової знижки щодо сум понесених витрат у вигляді коштів або вартості майна, переданих як пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям у разі, якщо такі понесені витрати не перевищують 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року. При цьому така фізична особа – платник податку зобов’язана подати до контролюючого органу разом з річною податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, що ідентифікують отримувача коштів і особу, яка звертається за податковою знижкою, а також копію договору (за наявності).
Питання 4: Добрий день! Чи має право на податкову знижку ФОП?
Відповідь: Фізична особа – підприємець має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо така фізична особа є найманою особою та отримує доходи у вигляді заробітної плати та/або отримує доходи у вигляді дивідендів по акціях (інших корпоративних правах), емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ. Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.
Питання 5: Добрий день! Чи маю я право на податкову знижку якщо маю іпотечний житловий кредит?
Відповідь: Відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 розд. IV Податкового кодексу України платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
об’єкт житлової іпотеки придбавається;
збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
