Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 42 Конституції України (далі – Конституція), кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
При цьому ст. 43 Конституції визначено, що кожний громадянин України має право на працю, а також на створення державою умов для повного виконання цього права.
Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Разом з тим, працівник – це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону (п.п. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, трудовий договір укладається роботодавцем з фізичною особою, а не з фізичною особою – підприємцем.
Одночасно зауважуємо, що відповідно до абзацу шостого п. 1 Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу.
Таким чином, з питання трудових відносин платник податків – фізична особа – підприємець може звернутися до Мінекономіки.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 13 частини 1 ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Поняття «ключ-карта» та/або «карта-ключ» не міститься ні в Законі України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки та банківську діяльність» (зі змінами та доповненнями), ні в Законі № 1591.
Використання карт із подібними назвами карта «ключ до рахунка» є електронним платіжним засобом, за допомогою якого здійснюються грошові операції в межах договору і законодавства.
Таким чином, термін «ключ-карта», який використовують банки, є електронним платіжним засобом, реалізованим у вигляді пластикової картки.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені у Законі України від 06 липня 1995 року № 65/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265).
Приймання оплати за товари із використанням реквізитів електронних платіжних засобів продавця потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО відповідно до норм Закону № 265.
Разом з тим, згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ) структура номера як поточного, так і платіжного рахунка користувача формуються відповідно до положень Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні. (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 454 (зі змінами).
Слід зазначити, що відповідно до змін в законодавстві України, запроваджених НБУ, протягом 2023 року на виконання Закону № 1591 та на підставі постанов Правління НБУ від 03 березня 2023 року № 18 «Про затвердження змін до Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків» та від 24 листопада 2023 року № 161 «Про внесення змін до деяких нормативно – правових актів Національного банку України», якими внесені зміни до Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою НБУ від 29 липня 2022 року № 162 (зі змінами), небанківські надавачі платіжних послуг отримали право відкривати своїм клієнтам платіжні рахунки.
Тобто «платіжні» рахунки хоча і мають формат, аналогічний «поточним» рахункам, не відкриваються і не обслуговуються банками як юридичними особами, що мають банківську ліцензію.
Враховуючи викладене вище, не зважаючи на те, що структура номерів «поточного» та «платіжного» рахунків користувача формується за стандартом IBAN, на відміну від поточних рахунків, які відкривають та ведуть виключно банки, платіжні рахунки відкривають небанківські надавачі платіжних послуг, які не мають банківської ліцензії, а тому у разі використання суб’єктом господарювання послуг небанківських надавачів платіжних послуг для здійснення розрахунків за товари, такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання п. 2 ст. 9 Закону № 265 і здійснення таких операцій має супроводжуватись обов’язковим застосуванням РРО/ПРРО.
Поряд з тим, п. 2 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.
Банківські операції здійснюють виключно банки (юридичні особи, котрі мають банківську ліцензію).
Отже, якщо суб’єкт господарювання надає покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого поточного рахунка в форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунка на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (у тому числі через інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), то у такому разі застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операції.
Надання для оплати за товари реквізитів свого платіжного рахунка у форматі IBAN або реквізитів електронного платіжного засобу буде призводити до втрати права не застосовувати РРО / ПРРО відповідно до п. 2 ст. 9 Закону № 265.
Звертаємо увагу, що у зв’язку з тим, що ДПС не контролює технологічні процеси здійснення переказів (транзакцій) у платіжних системах, встановлення різниці між «IBAN і ключ-картки для приймання платежів» перебуває поза межами контролюючого органу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Можливість автоматичного формування нових сертифікатів раніше засвідчених відкритих ключів для користувачів електронних довірчих послуг віддалено, без особистої присутності таких користувачів, на період воєнного стану на території України та протягом місяця з дня його припинення чи скасування було передбачено п.п. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» (зі змінами) (далі – Постанова № 300), яка втратила чинність 01.02.2024 згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 січня 2024 року № 88 «Про внесення змін до пункту 6 Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».
У зв’язку з втратою чинності Постанови № 300 Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Державної податкової служби України не здійснюється автоматичне формування нових сертифікатів раніше засвідчених ним відкритих ключів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що інформація про відкриті Державною казначейською службою України бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням:
Головна / Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Одночасно, Електронний кабінет платника забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.
Також, своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відбувається шляхом їх розміщення в центрах обслуговування платників.
Нагадуємо, що зарахування, зокрема військового збору на бюджетні рахунки здійснюється за наступними кодами класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ):
- ККДБ 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;
- ККДБ 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;
- ККДБ 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що
19 вересня 2025 року, п’ятниця, останній день сплати за вересень:
- авансових внесків з єдиного податку та військового збору фізичними особами – підприємцями (ФОП), що обрали спрощену систему оподаткування (перша та друга групи);
- авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб за кожне місце роздрібної торгівлі пальним ФОПами на загальній системі оподаткування, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;
- авансового внеску з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж січня – серпня поточного року платники туристичного збору спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 11,0 млн гривень. Це на 683,5 тис. грн більше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. Темп росту – 106,6 відсотків.
Повідомляємо, що відповідно до п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.
Форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (зі змінами).
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом восьми місяців 2025 року загальний фонд державного бюджету отримав від платників Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля понад 154,0 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що у разі наявності спеціального дозволу (незалежно від мети його отримання) об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг видобутої корисної копалини, крім випадків передбачених п. 252.4 ст. 252 Податкового кодексу України.
При цьому, у разі відсутності об’єкта оподаткування у звітному (податковому) періоді, наявність у суб’єкта господарювання спеціальних дозволів на користування надрами для геологічного вивчення, у т. ч дослідно-промислової розробки корисних копалин (у т. ч. вуглеводнів) та/або створення геологічних територій та об’єктів, визначає обов’язок такого суб’єкта подавати до контролюючого органу податкову декларацію з рентної плати Декларації разом з додатком 1 «Розрахунок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин» та/або додатком 2 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини упродовж січня – серпня 2025 року від платників екологічного податку надійшло понад 240,5 млн гривень. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, це на понад 13,7 млн грн більше ніж за підсумками відповідного періоду минулого року. Темп росту – 106,1 відсотки.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави.
Повідомляємо, що у разі надання в оренду стаціонарних джерел забруднення платником екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря такими орендованими стаціонарними джерелами забруднення є орендар, під час провадження діяльності якого на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря цими стаціонарними джерелами забруднення.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), станом на 01.09.2025 адміністративні послуги надаються у 17 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при ДПІ, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.
Фахівці, задіяні у роботі ЦОПі ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПами забезпечується надання 60 адміністративних послуг, 45 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – серпня 2025 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 232 365 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 255 звернення менше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 123 141 звернення, або 53,0 відс. від загальної кількості, та на 24 092 звернення більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Протягом восьми місяців поточного року платниками податків отримано 225 037 адміністративних послуг, що на 3 818 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 113 236 адміністративних послуг, або 50,3 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 25 194 послуг більше ніж у відповідному періоді 2024 року.
З початку року здійснено 1 258 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких здійснені 422 адресних виїзди до мало мобільної групи населення та 741 до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.09.2025 фахівцями мобільного ЦОП надано 11 733 адміністративних послуг, з яких 2146 адміністративних послуг під час адресних виїздів до мало мобільних груп населення та 24 001 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 18 883 громадянина, яким надано 9 587 адміністративних послуг та 19 956 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненню податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють контролюючі органи.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) закликає підприємців відповідально ставитися до виконання правил розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. На черговій онлайн зустрічі з фізичними особами – підприємцями області обговорили актуальні питання застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Податківці наголосили, що Державна податкова служба України (ДПС) постійно працює над удосконаленням впровадження сучасних рішень для фіскалізації розрахункових операцій. Одним із таких інструментів є ведення Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (Реєстр РРО), що дозволяє забезпечити прозорість та правомірність розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Наразі до Реєстру РРО включено 202 моделі реєстраторів розрахункових операцій, що відповідають чинним нормативним вимогам і пройшли державну сертифікацію.
Особливу увагу приділено розрахунковим операціям. Суб’єкти господарювання (СГ) зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій та програмні реєстратори розрахункових операцій (РРО/ПРРО), які забезпечують правильне відображення усіх реквізитів у чеках. Документи хоча б без одного обов’язкового реквізиту не вважаються розрахунковими.
На вебпорталі ДПС можна перевірити справжність фіскального документа. Це дозволяє споживачам впевнитися, що операція була зафіксована офіційно, а продавець працює легально. Така перевірка – це не тільки боротьба з тіньовою економікою, а й захист споживачів від шахрайства.
Фахівці ГУ ДПС звернули увагу учасників зустрічі, що у разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю, СГ зобов’язані протягом робочого дня, в якому це виявлено, письмово або засобами електронних комунікацій у довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів – контролюючий орган за місцем реєстрації.
У разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа підприємці зобов’язані протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій передати відповідну інформацію (повідомлення за формою № 2-ПРРО) до контролюючого органу, виробнику ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності).
Платникам нагадали про необхідність повідомляти до податкової за основним місцем обліку про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням. У тому числі при зміні типу діяльності, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування.
Учасники заходу отримали від податківців важливі роз’яснення та відповіді на актуальні питання.
Такі інформаційні зустрічі дозволяють підприємцям володіти практичними інструментами для оптимізації своєї робити та сприяють формуванню податкової культури у Дніпропетровській області.
Коментарі: 0
| Залишити коментар