Блог

Федоренко

Дотримання юридичними особами, ФОПами та громадянами вимог заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплат

23.09.2025 09:46

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України (НБУ) від 29 липня 2022 року № 163 (зі змінами) (Інструкція НБУ № 163) платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».
Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».
Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (Порядок № 148).
У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
Також звертаємо увагу, що згідно пункту 38.2. статті 38 Податкового кодексу України (ПКУ), сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.
1. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені
Юридичні особи, ФОП та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи – ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».
2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії)
Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч.:
реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);
реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);
реквізит «Призначення платежу».
3. При готівкових розрахунках платники/громадяни під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т. ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Комплаєнс – система заходів та процедур, що здійснюються податковими органами з метою підвищення рівня добровільного виконання п

23.09.2025 09:45

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», зокрема, надані визначення таких понять:
комплаєнс – це система заходів та процедур, що здійснюються податковими органами з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обов’язків платниками податків, відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику);
податковий ризик (комплаєнс-ризик) – ймовірність невиконання платником податків податкового обов’язку щодо:
- взяття його на облік як платника податків;
- реєстрації платником окремих видів податків (наприклад, несвоєчасна реєстрація платником ПДВ чи перехід на загальну систему у разі перевищення встановлених ПКУ лімітів для певних систем оподаткування);
- подання (своєчасного подання) податкової звітності, декларування (повного декларування);
- сплати (своєчасної та повної сплати) податкових зобов’язань;
- інших податкових обов’язків (наприклад, неподання уточнюючих розрахунків або нереєстрація податкових накладних);
- невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС (наприклад, щодо застосування РРО, або законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників!

23.09.2025 09:45

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
А ви ще не знали?
Користувачам електронних довірчих послуг Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України (далі – КНЕДП ДПС) надана можливість самостійно онлайн продовжувати термін дії своїх сертифікатів ще на 2 роки за електронним запитом на сайті КНЕДП ДПС ca.tax.gov.ua у розділі «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом» за умови:
- чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);
- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, назва та код ЄДРПОУ організації тощо);
- особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.
Мінімум дій – максимум зручності.
Цей сервіс працює 24/7 та дозволяє віддалено, без черг і без візитів, без особистої присутності в представництвах КНЕДП ДПС і без документів, без значних витрат часу, безкоштовно сформувати нові сертифікати всього за декілька хвилин.
Цінуйте свій час, долучайтесь до використання електронних сервісів КНЕДП ДПС!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги резидента Дія Сіті, який набув такий статус в середині місяця!

23.09.2025 09:44

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667) починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями), – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464);
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац третій частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Відповідно до п. 1 розд. III Порядку заголовна частина Розрахунку містить інформацію щодо обраного платником типу Розрахунку, інформацію про податкового агента та платника єдиного внеску, а також інформацію про додатки, що є його невід’ємною частиною.
Заголовна частина Розрахунку передбачає рядок 09 «Ознака платника єдиного внеску», у якому позначкою «Х» зазначаються відповідні ознаки платника податків, а саме:
091 – роботодавець, якщо Розрахунок подається юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, що використовує працю найманих працівників;
092 – бюджетна установа;
093 – підприємство, організація всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю, зокрема товариств: «Українське товариство глухих», «Українське товариство сліпих»;
094 – підприємство, організація громадської організації осіб з інвалідністю;
095 – резидент Дія Сіті.
Враховуючи вищевикладене, платник, який набув статус резидента Дія Сіті в середині місяця заповнює рядок «095» (проставляє позначку «Х») заголовної частини Розрахунку починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про подання Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР

23.09.2025 09:43

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (зі змінами) (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР), що є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).
Фізичні особи повідомляють контролюючі органи про зміни, що вносяться до Облікової картки за ф. № 1ДР шляхом подання заяви про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (п. 1 розд. IX Положення № 822).
Згідно з пп. 1 - 3 п. 1 розд. IІІ Положення № 822 для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу:
1) для громадян України:
паспорт громадянина України (далі - паспорт);
паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном);
тимчасове посвідчення громадянина України;
2) для іноземців та осіб без громадянства:
паспортний документ іноземця – документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в’їзд або виїзд з держави і визнається Україною;
посвідка на постійне проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні;
посвідка на тимчасове проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні;
посвідчення біженця – паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його біженцем в Україні;
посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, - паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його особою, яка потребує додаткового захисту;
3) для іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України від 08 липня 2011 року № 3671-VI «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (зі змінами та доповненнями) два документи:
копія паспортного документа іноземця та особи без громадянства, засвідчена територіальним органом ДМС за місцем перебування іноземця чи особи без громадянства в Україні та / або з відміткою про те, що оригінал такого документа отримано на зберігання територіальним органом ДМС;
довідка про звернення за захистом в Україні.
Відповідно до п. 1 розд. VI Положення № 822 при поданні Облікової картки за ф. № 1ДР, Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822.
Отже, громадянину України та іноземцю при поданні Облікової картки за ф. № 1ДР, Заяви за ф. № 5ДР необхідно надати до контролюючого органу копії сторінок документа, що посвідчує особу, які містять необхідні для реєстрації реквізити, зокрема, прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Вимоги до оформлення письмового запиту на отримання публічної інформації в контролюючих органах та терміни його розгляду

23.09.2025 09:43

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 19 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2939) запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити:
- ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;
- загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
- підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Для подання письмового запиту на інформацію запитувач може використати форму, яку можна отримати у розпорядника інформації або яка розміщена на офіційному вебсайті відповідного розпорядника.
У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити структурний підрозділ або відповідальна посадова особа органу ДПС, на яку покладено функціональні обов’язки щодо організації діловодства за запитами на інформацію та доступ до публічної інформації, обов’язково зазначивши в запиті своє ім’я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.
Так, форма для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби (далі – Форма запиту) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 (зі змінами) (далі – Наказ № 405) та розміщена на вебпорталі ДПС у розділі «Публічна інформація» за посиланням: Головна/Для громадськості/Публічна інформація/Форми подання запиту (https://tax.gov.ua/dlya-gromadskosti/dostup-do-publichnoi-inform/formi-zapitu-na-informatsiyu/718590.html).
Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затвердженого Наказом № 405 (далі – Порядок № 405), у Формі запиту запитувачу надається можливість обрати форму надання відповіді – поштою, факсом, електронною поштою, а також ознайомитися з документами у спеціальному місці розпорядника інформації.
Позначка щодо способу надання відповіді проставляється у полі «Прошу надати мені відповідь у визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації» строк. Відповідь надати (ознайомитись з документами):» Форми запиту.
При оформлені письмового запиту у довільній формі заявник має зазначити спосіб отримання відповіді.
Відповідь на запит на інформацію надається у спосіб, обраний запитувачем (абзац другий п. 8 розд. ІІ Порядку № 405).
В органах ДПС визначаються спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їхніми копіями відповідно до вимог п. 4 частини першої ст. 14 Закону № 2939 (п. 13 розд. ІІІ Порядку № 405).
Згідно зі ст. 20 Закону № 2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача у письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи оподатковуються ПДФО та військовим збором грошові перекази між жінкою та чоловіком, які перебувають у цивільному шлюбі?

23.09.2025 09:42

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III (зі змінами та доповненнями) (далі – СКУ) сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
У ст. 21 СКУ визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.
Також відповідно ст. 27 СКУ державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 ПКУ встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Крім того, у п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ та підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема інші доходи, крім зазначених ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Також цей дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому у ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ платник податку, що отримав доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.
Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
Отже, оскільки в чоловіка і жінки, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, не виникає прав та обов’язків подружжя, то грошові перекази між таким чоловіком та жінкою в розумінні ПКУ слід розглядати як інший дохід, який включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Перевищення граничного обсягу викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря протягом поточного року: заповнення Додатку 1 до под

23.09.2025 09:39

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Окремий Додаток 1 заповнюється по кожному стаціонарному джерелу забруднення із зазначенням у рядку 6 податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) «доповнення до Податкової декларації за довільною формою» інформації про фактичні викиди двоокису вуглецю щодо всіх належних такому платнику стаціонарних джерел забруднення, на яких здійснюються викиди двоокису вуглецю, у табличній формі окремими рядками (за кожним кодом адміністративно-територіальної одиниці, визначеним за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – КАТОТТГ), за місцем розташування джерел забруднення) з початку року (в тому числі за звітний квартал). Декларація подається до кожного контролюючого органу за місцезнаходженням стаціонарного (них) джерела(л) забруднення.
У рядку 3 додатка 1 зазначається наступна інформація:
у рядку 3.1 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться стаціонарне джерело забруднення;
у рядку 3.2 – код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ, за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення.
У рядку 4.1 додатка 1 зазначається:
у колонці 2 рядка 4.1 «код забруднюючої речовини» − визначений відповідно до додатка 7 Декларації код двоокису вуглецю, що викидається в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення – 243.4.001;
у колонці 3 рядка 4.1 «фактичний обсяг викидів» − обсяг викидів двоокису вуглецю, що перевищує граничний обсяг таких викидів (500 тонн) за звітний (податковий) квартал поточного року, в якому досягнуто таке перевищення, а в наступних звітних (податкових) кварталах поточного року – фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю за цей період (квартал).
При цьому за звітний (податковий) квартал поточного року, в якому відбулося перевищення граничного обсягу викидів двоокису вуглецю сумарно всіма стаціонарними джерелами забруднення, розподіл перевищеного обсягу викидів двоокису вуглецю за цей період здійснюється платником екологічного податку самостійно, для цього ним визначається принцип розподілу зазначеного обсягу викидів між стаціонарними джерелами забруднення, що має бути зафіксовано в розпорядчому документі;
у колонці 4 рядка 4.1 «ставка податку» − ставку податку за викиди двоокису вуглецю, встановлену п. 243.4. ст. 243 ПКУ;
у колонці 5 рядка 4.1 «величина» − суму податкового зобов’язання з податку за викиди двоокису вуглецю, обчислену як добуток між фактичним обсягом викидів двоокису (колонка 3 рядка 4.1) та ставкою податку за викиди двоокису вуглецю (колонка 4 рядка 4.1).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Закон України № 4536: новації для податкових агентів

23.09.2025 09:38

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що в офіційному виданні «Голос України» від 03.09.2025 № 173 опубліковано Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі – Закон № 4536) (набирає чинності з 01.10.2025, крім окремих норм).
Так, Законом № 4536 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (Кодекс) доповнено новим п.п 168.1.11.
Відповідно до вищезазначеного підпункту податкові агенти (табори для тримання військовополонених, установи виконання покарань та слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України), які нараховують доходи у вигляді винагороди за працю військовополоненим, у податковому розрахунку, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу, відображають загальну суму нарахованих у звітному (податковому) періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку на доходи фізичних осіб (податок). При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми нарахованих доходів окремих фізичних осіб – платників податку, які є військовополоненими, а також відомості про таких фізичних осіб.
Згідно з п. 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4536 п.п. 168.1.11. п. 168.1 ст. 168 Кодексу набув чинності з 04.09.2025.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Мобільний ЦОП – зручна та швидка податкова допомога

23.09.2025 09:36

З 24.07.2020 в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) працює мобільний центр обслуговування платників (мобільний ЦОП) для більш зручного та якісного надання послуг. Мобільний ЦОП започатковано з метою створення зручних та доступних умов для отримання адміністративних послуг і сервісів юридичними та фізичними особами у віддалених куточках Дніпропетровської області та вразливими групами населення.
Організація роботи мобільного ЦОП визначена Положенням про мобільний центр обслуговування платників ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Мобільний ЦОП – це постійно діючий робочий орган ГУ ДПС, який за заявою територіальної громади здійснює виїзд та обслуговування її мешканців, зручна та швидка податкова допомога для тих, хто немає можливості відвідати стаціонарний ЦОП.
Мобільний ЦОП виконує наступні задачі:
- надання адміністративних послуг та консультацій;
- поліпшення якості надання адміністративних послуг;
- інформування про порядок надання адміністративних послуг;
- інформування про впроваджені електронні сервіси податкової служби та переваги «Електронного кабінету» та мобільного застосунку «Моя податкова».
ГУ ДПС переформатувало свою роботу в умовах викликів сьогодення. Так, в межах реалізації Меморандуму про співпрацю та взаємодію між Дніпропетровською обласною державною адміністрацією та ГУ ДПС від 10.12.2021 року з метою об’єднання зусиль для координації дій у підвищенні якості сервісного обслуговування платників податків між ГУ ДПС та територіальними громадами області укладені угоди про співпрацю та затверджені графіки чергувань в приміщеннях Центрів надання адміністративних послуг у Дніпропетровській області (далі – ЦНАП) для приймання відвідувачів та надання адміністративних послуг на 2025 рік.
З початку року мобільним ЦОП за участі ДПІ здійснено 1 258 виїздів до територіальних громад області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких 422 адресних виїздів – до маломобільних груп населення. Фахівцями мобільного ЦОПу надано 11 733 адміністративні послуги, в тому числі 2 146 – адміністративних послуг під час адресних виїздів до маломобільних груп населення; інших послуги – 47 312.
Мобільний ЦОП ГУ ДПС – це доступність, зручність та інформаційна підтримка для вразливої групи населення, інструмент для підвищення рівня податкової культури платників податків та забезпечення зручного обслуговування населення Дніпропетровщини.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 17667. Попередня cторінка | Сторінка 285 з 1767 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua