Блог

Федоренко

Квитанція про надходження звітності з податку на прибуток надійшла раніше ніж була подана фінансова звітність: чи буде вважатися

25.05.2026 10:30

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Абзацами першим – третім п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) (далі – Декларація (Звіт)) та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року (абзац сьомий п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Порядок подання фінансової звітності затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 (далі – Порядок № 419).
Відповідно до абзацу чотирнадцятого п. 2 Порядку № 419 платники податку на прибуток підприємств у визначених законом випадках подають податковим органам у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.
Проміжна (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами податковим органам у строки, передбачені ПКУ (абзац шостий п. 5 Порядку № 419).
Декларація (Звіт) вважаються прийнятими за умови наявності та достовірності всіх обов’язкових реквізитів (пункти 49.3, 49.8 ст. 49 ПКУ) у разі подання фінансової звітності, яка є додатком до Декларації (Звіту), в електронному вигляді до органів ДПС раніше, ніж така Декларація (Звіт), оскільки контроль наявності поданих форм фінансової звітності до Декларації (Звіту) здійснюється серед поданих раніше та зареєстрованих в центральній базі даних діючих форм фінансової звітності за відповідний звітний період (періоди).
При виявленні невірного заповнення позначок щодо подання додатків-форм фінансової звітності за алгоритмом Декларація (Звіт) не приймається і для користувача підсистеми «Обробка ПЗ та платежів» або Електронного кабінету платника, або у квитанції № 2 повідомляється про помилку: «Документ не відповідає всім вимогам електронного документа, оскільки виявлено недостовірність обов’язкового реквізиту інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною, а саме, не заповнено позначки щодо подання додатків-форм фінансової звітності або не подано відповідних додатків-форм фінансової звітності (перевірено на підставі п.п. 49.3, 49.8 ст. 49, п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України)».
Враховуючи зазначене, квитанція, що надійшла при поданні Декларації (Звіту) раніше ніж була подана фінансова звітність, свідчать про те, що Декларація (Звіт) вважаються не прийнятими, оскільки квитанція № 2 приходить після здійснення автоматичного контролю заповнення відміток щодо подання до Декларації (Звіту) додатків – форм фінансової звітності та наявності поданих до Декларації (Звіту) додатків – форм фінансової звітності відповідно до заповнених відміток в такій звітності, передбаченого алгоритмами заповнення зазначеної звітності, та містить інформацію про остаточне підтвердження прийняття/не прийняття Декларації (Звіту).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

У разі надання знижки у розмірі повної вартості окремого товару (у зв’язку з браком), такий товар розглядається як безплатно над

25.05.2026 10:30

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи може експортований товар нерезиденту розглядатися як безплатно наданий товар у разі надання резидентом нерезиденту кредит-ноти у вигляді знижки у розмірі повної вартості окремого товару (у зв’язку з браком), повідомляє.
Чинним законодавством України не передбачено поняття «кредит-нота» та не визначено його правовий статус.
При цьому згідно з вимогами частини третьої ст. 31 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2709) зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України. Правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми зовнішньоекономічного договору визначаються правом, що застосовується до змісту правочину.
Згідно з частиною першою ст. 32 Закону № 2709 зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.
Тобто, якщо у зовнішньоекономічному договорі вказано обране сторонами право (право України, країни нерезидента або третьої країни), угода регулюється саме ним.
Статтею 632 Цивільного кодексу України встановлено, що:
ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін;
зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом;
зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Отже, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств формується виходячи з показників фінансової звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Відповідно до п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 134 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Отже, у разі надання знижки у розмірі повної вартості окремого товару (у зв’язку з браком) такий товар розглядається як безплатно наданий товар.
При цьому безоплатне надання товару нерезиденту оподатковується податком на доходи нерезидента з джерелом походження з України як інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України відповідно до п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44413.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги платників ПДВ!

25.05.2026 10:29

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку на додану вартість (податок, ПДВ) зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Чи має платник податку право віднести суму ПДВ до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку на підставі податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено та яку зареєстровано після спливу граничного строку подання податкової декларації?
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Відповідно до п. 3 Порядку № 520 комісії контролюючого органу приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, та надсилають його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246). Відповідно до п. 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з подій, зокрема, прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Згідно з п. 25 Порядку № 1246 платник податку через електронний кабінет платника податку шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.
Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ перебіг строків, зазначених у п. 198.6 ст. 198 ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (абзац сьомий п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
Враховуючи лист Міністерства фінансів України, реєстрація податкової накладної вважається зупиненою з дати оформлення квитанції про зупинення реєстрації до, зокрема, дати прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податковій накладній, реєстрацію якої було зупинено та яку зареєстровано в ЄРПН, зокрема, на підставі рішення комісії контролюючого органу:
у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної – у декларації того звітного (податкового) періоду, в якому її складено, або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної (з урахуванням переривання термінів відповідно до абзацу сьомого п. 198.6 ст. 198 ПКУ);
у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН податкової накладної – у декларації того звітного (податкового) періоду, в якому її зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати її складання (з урахуванням переривання термінів відповідно до абзацу сьомого п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
Крім того, суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були зареєстровані в ЄРПН та які не було включено до складу податкового кредиту протягом термінів, визначених п. 198.6 ст. 198 ПКУ, платник податку може включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за той звітний період, у якому таку податкову накладну було складено – якщо вона була вчасно зареєстрована в ЄРПН, або за звітний період, у якому таку податкову накладну було зареєстровано в ЄРПН – якщо реєстрація відбулася з порушенням терміну (тобто за той звітний період, у якому платник податку отримав право на включення сум ПДВ за такою податковою накладною до податкового кредиту). При цьому необхідно враховувати строки давності, встановлені ПКУ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Платникам, які виступають виконавцем кількох програм міжнародної технічної допомоги

25.05.2026 10:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Згідно з п. 197.11 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ, зокрема, операції із:
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги (далі – МТД), яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.
Порядок отримання права на звільнення від оподаткування операцій, що здійснюється в рамках проєктів МТД, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 (далі – Порядок № 153).
Відповідно до п. 23 Порядку № 153 виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові Державної податкової служби України (далі – ДПС), в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження придбання товарів, робіт і послуг у пільговому режимі за кошти міжнародної технічної допомоги за проектом (програмою) за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153 (далі – Додаток 8). У разі коли виконавцем є юридична особа – нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові ДПС за адресою акредитації такої особи на території України та в копії Секретаріату Кабінету Міністрів України.
У заголовній частині Додатка 8 зазначається назва проекту МТД, дата, номер державної реєстрації такого проекту (державна реєстрація проекту підтверджується реєстраційною карткою проекту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 153), найменування партнера з розвитку, найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ або Державним реєстром фізичних осіб - платників податків (за наявності), індивідуальний податковий номер платника ПДВ виконавця та кошторисна вартість проекту (програми) МТД (вказується у валюті, що вказана в проекті МТД).
В табличній частині Додатка 8 зазначаються:
у графі 1 – порядковий номер;
у графі 2 – дата і номер контракту (договору) про постачання товарів, робіт і послуг;
у графах 3 – 8 – інформація стосовно продавця товарів, робіт і послуг, що отримані у пільговому режимі за кошти МТД, а саме: найменування підприємства – продавця, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, індивідуальний податковий номер платника ПДВ, дані податкової накладної, що складена продавцем (дата і податковий номер, сума постачання, що підлягає пільговому оподаткуванню/звільненню від оподаткування ПДВ).
Проєкти (програми), підлягають обов’язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України (пп. 11, 12 Порядку № 153).
Подання платником Додатка 8 до Порядку № 153, де будуть зазначені реквізити контрагента – постачальника (найменування, код, місцезнаходження) та сума постачання, що підлягає пільговому оподаткуванню / звільненню від оподаткування ПДВ – є інформаційним підтвердженням придбання виконавцем або субпідрядником проєкту МТД, операції з постачання яких відповідно до п. 197.11 ст. 197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ.
Отже, якщо платник є виконавцем кількох програм міжнародної технічної допомоги, то за кожною такою програмою заповнюється та подається окремий Додаток 8.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44420

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Підприємства та організації, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, мають право на пільги з податку на при

25.05.2026 10:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підприємства та організації, які засновані громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, мають право на застосування пільг з податку на прибуток.
Відповідно до п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу України звільняється від оподаткування прибуток, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім:
підакцизних товарів,
послуг із постачання підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії, консигнації, поруки, доручення, довірчого управління та інших цивільно-правових договорів, які передбачають постачання товарів від імені іншої особи без передачі права власності.
Для отримання пільги підприємство має відповідати таким умовам:
у попередньому звітному (податковому) періоді кількість працівників з інвалідністю, які мають основне місце роботи на такому підприємстві, становить не менше 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників;
фонд оплати праці таких працівників з інвалідністю становить не менше 25 % суми загальних витрат на оплату праці.
Застосування цієї пільги можливе лише за наявності дозволу на право користування нею. Дозвіл видається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Податковий комплаєнс - мінімізація ризиків недотримання платниками податків вимог податкового законодавства

25.05.2026 10:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 (далі – Постанова № 854) затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (далі – Порядок реалізації експериментального проєкту).
Постанова № 854 започаткувала впровадження в ДПС нових підходів до управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) без залучення платників податків безпосередньо.
Метою експериментального проєкту є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, які ґрунтуються на управлінні податковими ризиками щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків із використанням підходу, та базуються на оцінці податкових ризиків.
Порядок реалізації експериментального проєкту окреслює основні види ризиків, пов’язаних із невиконанням платниками податків обов’язків, визначених ст. 16 Податкового кодексу України, на яких буде зосереджено увагу податкового органу під час реалізації експериментального проєкту: ризик реєстрації, ризик звітності, ризик сплати, ризик декларування.
Відповідно до Постанови № 854 ДПС затверджено розпорядчі документи, якими деталізовані складові та процеси реалізації експериментального проєкту.
Система управління податковими ризиками – це частина бізнес-процесів, цілей, стратегій та діяльності ДПС, що передбачає безперервний, циклічний, ітеративний, комплексний, цілісний процес управління, який здійснюється в ДПС на основі податкових ризиків (комплаєнс-ризиків). Така система деталізує положення Порядку реалізації експериментального проєкту, затвердженого постановою № 854, яка інтегрується у структуру та діяльність ДПС.
Метою Державної податкової служби України під час реалізації експериментального проєкту є планування та виконання заходів, спрямованих на забезпечення виконання платниками податків своїх податкових обов’язків щодо реєстрації у податковому органі, подання звітності, сплати платежів, декларування податкових зобов’язань, та мінімізація ризиків недотримання платниками податків вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Мобільний застосунок «Моя податкова» - технічне рішення доступності інформації і послуг

25.05.2026 10:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Сучасні електронні сервіси податкової служби надають платникам можливість комунікувати з контролюючими органами дистанційно.

Мобільний застосунок «Моя податкова» – це швидкий спосіб переглянути власні дані, отримати послуги чи надіслати звернення безпосередньо зі смартфона. Він дозволяє платникам керувати податковими процесами у зручному форматі.

Застосунок доступний для завантаження на двох основних мобільних платформах – Android (Google Play Market) та iOS (App Store).

«Моя податкова» для користувачів пропонує зручний функціонал, який надає можливість швидко отримувати необхідну інформацію, подавати заяви та податкові декларації,а також сплачувати податки.

Інтерфейс застосунку зрозумілий і зручний та складається з чотирьох розділів:
► розділ «Реєстри» дозволяє перевіряти фіскальні чеки, акцизні марки, а також переглядати дані реєстрів платників ПДВ, єдиного податку та страхувальників;
► розділ «Мої дані» містить інформацію про адресу реєстрації, об'єкти оподаткування та наявні податкові зобов'язання;
► розділ «Послуги» надає можливість отримати відомості про суми виплачених доходів, подати податкову декларацію про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки, переглянути стан розрахунків з бюджетом та сплатити податки;
► розділ «Мій бізнес» надає можливість переглянути дані по собі, якщо фізична особа зареєстрована ФОПом.

Для доступу до більшості сервісів необхідна ідентифікація за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП), як файлового, так і хмарного (наприклад, Дія.Підпис). Деякі функції, такі як перевірка фіскального чека або акцизної марки, доступні без авторизації.

Щоб відповідати потребам користувачів, застосунок «Моя податкова» постійно оновлюється та вдосконалюється, регулярно додаються нові функції та покращуються вже існуючі.

«Моя податкова» робить взаємодію з податковою службою більш прозорою, зручною та доступною.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету надійшло понад 1,5 млрд грн рентної плати

25.05.2026 10:26

У січні – квітні 2026 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 1 550,1 млн грн рентної плати. У порівнянні з січнем – квітнем минулого року надходження зросли майже на 235,8 млн грн, або на 17,9 відсотка.
Повідомляємо, що інформацію щодо адрес, контактних телефонів та режиму роботи центрів обслуговування платників розміщено:
- у відкритій частині Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) у розділі «Для платників»/Контакти (обрати відповідний регіон);
- на вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Центри обслуговування» (обрати відповідний регіон).
Контактна інформація головних управлінь ДПС в областях, м. Києві розміщена на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Територіальні органи» (обрати відповідний регіон)/Контакти.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Місцеві бюджети Дніпропетровщини платники транспортного податку поповнили майже на 11,4 млн гривень

25.05.2026 10:26

З початку поточного року від платників транспортного податку внесок до місцевих бюджетів Дніпропетровської області склав майже 11,4 млн гривень. Це майже на 3,7 млн грн, або на 48,2 відс. більше ніж у січні – квітні 2025 року.
Нагадуємо, що ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування п.

Довідково: п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 та п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Результати Деклараційної кампанії 2026: на Дніпропетровщині подано майже 13 тисяч податкових декларацій про майновий стан і дох

25.05.2026 10:25

Станом на 01.05.2026 за підсумками проведеної Деклараційної кампанії 2026 до податкової служби Дніпропетровщини фізичними особами надано 12 808 податкових декларацій про майновий стан і доходи (Декларація). Задекларована сума доходу склала 27 797,5 млн гривень.
Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

Нагадуємо, що громадяни та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, за результатам декларування сплачують податкові зобов’язання до 01 серпня 2026 року.

ФОПи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування). подають Декларацію протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення такої діяльності і сплачують податкові зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання Декларації.

Фізична особа – платник ПДФО, яка зобов’язана подати Декларацію, податкові зобов’язання сплачує за такими кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Довідково:
якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем;
інформацію про реквізити банківських рахунків для сплати податків, зборів та платежів для платників Дніпропетровщини розміщено за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 18149. Предыдущая cтраница | Страница 28 из 1815 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua